Шляхи формування пізнавальних інтересів учнів (114913)

Посмотреть архив целиком
















КУРСОВА РОБОТА

на тему:

«Шляхи формування пізнавальних інтересів учнів»












2009


Зміст


Вступ

1. Теоретичне обґрунтування проблеми формування пізнавальних інтересів учнів

1.1 Трактування поняття пізнавальних інтересів у науковій літературі

1.2 Критерії та показники пізнавального процесу

1.3 Дидактичні умови формування пізнавальних інтересів учнів на уроках вивчення біології

2. Дослідно-експериментальна перевірка дидактичних умов формування пізнавальних інтересів учнів на уроках вивчення біології

2.1 Вивчення стану проблеми формування пізнавальних інтересів учнів у практиці школи

2.2 Програма дослідно-експериментальної роботи по формуванню пізнавальних інтересів учнів на уроках біології

2.3 Результати досліджень

Висновки

Список використаних джерел




Вступ


Головна мета сучасної школи полягає в ефективній передачі найціннішого і актуального досвіду, накопиченого попередніми поколіннями. Але школа як і раніше ще залишається орієнтованою на простий розвиток знань умінь і навичок, методи навчання багато в чому репродуктивні.

Навчання в школі задовольняє державне (соціальний) замовлення на певний рівень знань і певний тип особи громадян, тому воно зобов'язано орієнтуватися на досягнення освітніх стандартів навченої. З цієї причини пізнавальний інтерес, властивий дітям від природи, достатньо часто успішно загальмовується і навіть знищується саме через обов'язковість і стандартизованість програми, методів і критеріїв навчання.

В умовах же додаткової освіти діти навчаються головним чином «по інтересах». Відсутність обов'язкового освітнього стандарту дає можливість педагогу не ставити акцент на результативній стороні учбового процесу, а будувати навчання за принципом процес заради процесу, навчання заради навчання, тобто наслідувати природі пізнавального розвитку дитини. Тому акцент в навчанні природно зміщується у бік задоволення і активізації пізнавального інтересу у вихованців.

Не можна говорити про повну взаємозамінність понять «навчання» і «пізнавальна діяльність».

В період розвитку науки і техніки, посилення взаємодії людини і природи однієї з головних задач навчання стає формування пізнавального інтересу у учнів до екології в процесі вивчення ряду природничо-наукових дисциплін. Викладання біології, географії, фізики, хімії в основній школі відкриває величезні можливості для вчителя в процесі формування у школярів сучасних поглядів, завдяки змісту природничо-наукових дисциплін і їх глибокого зв'язку з сучасною наукою і технікою, вивченню природного середовища людини.

Розвиток пізнавального інтересу є однією з актуальних проблем сучасної освітньої школи. Педагогічною наукою доведена необхідність теоретичної розробки цієї проблеми і здійснення її практикою навчання.

Розвиток сучасного суспільства і рівень виробничих сил настійно вимагають особливої уваги до проблем навчання і виховання. Втілення наукових ідей в шкільну практику успішно здійснюється при умові, якщо педагог володіє умінням переводити учня з менш діяльного стану в більш діяльний, конструювати інформацію, щоб вона була доступною для слабих школярів і достатньої для більш сильних; включати всіх учнів в активну пізнавальну діяльність; забезпечувати стрічне бажання вчитися і пізнавати; створювати здоровий мікроклімат на кожному уроці, здійснювати зворотний зв'язок.

Актуальність цієї проблеми можна пояснити тим, що методика і практика навчання почали все більше звертатися до особи учня. Теорія навчання і освіти стала все більш глибоко розробляти питання як готувати людину, як формувати в ній суспільну особу творця, будівника нового суспільства. В що ж полягає те особливо важлива і цінна для формування особи, що об'єктивно містить в собі пізнавальний інтерес?

Пізнавальний інтерес – це особлива виборча спрямованість особи на пізнання і виборчий характер, виражений в тій або іншій наочній області знань. В умовах навчання пізнавальний інтерес виражений розташованою школяра до навчання; до педагогічного пізнання діяльності в області одного або ряду учбових предметів. Проблема формування пізнавальних інтересів молодших школярів – одна з найважливіших задач сучасної школи. Як відомо, стійкий пізнавальний інтерес формується при поєднанні емоційного і раціонального в навчанні.

Формування і розвиток пізнавальних інтересів частина широкої проблеми виховання всесторонньо розвинутої особи.



1. Теоретичне обґрунтування проблеми формування пізнавальних інтересів учнів


1.1 Трактування поняття пізнавальних інтересів у науковій літературі


Сьогодні стало очевидним, що суспільство повинно звернути увагу на справжній і майбутній стан природи, переходячи від епізодичної взаємодії з нею до свідомо направленому. У випускників шкіл, як у всього населення в цілому, переважає споживацький підхід до природи; низький рівень сприйняття біологічних і екологічних проблем як особливо значущих для кожного; не розвинута потреба практичної участі в роботі по вивченню і поліпшенню навколишнього середовища. Можливість змінити дану ситуацію надається в умовах реалізації задач екологічної освіти.

Теоретичні основи біологічної освіти розкриті в працях Н.М. Чорнової, В.М. Галушиної, К.Н. Благосклонова, Н.В. Тихомірової, І.Д. Лаптєва, І.Т. Суравегиної, А.І. Захлібного, І.Д. Звєрєва, Т.В. Кучер, Д.Н. Кавтарадзе, С.Д. Дерябо, В.А. Льовіна.

Необхідність цілеспрямованого педагогічного процесу, що реалізовує задачі біологічної освіти, відображена в роботах Е.М. Алексахіної, А.Н. Захлібного, І.Д. Зверева, Г.Н. Коропа, Н.М. Михайлової, Т.Б. Невзорової, Л.В. Романенко, Е.С. Сластьоніної, А.В. Тихонової, Е.В. Яковлевої.

Знання біологічних проблем ще не є гарантом їх успішного вирішення. Необхідний особовий підхід до даного питання, що виражається в проявах інтересу до природних явищ і процесів. В практиці сучасної школи продовжує домінувати установка на нарощування знань, умінь і навичок у учнів, слідством чого є несформованість пізнавальних інтересів. У зв'язку з цим особливу актуальність придбавають питання, пов'язані з вдосконаленням процесу навчання.

Необхідність формування пізнавальних інтересів обумовлена не тільки об'єктивними вимогами суспільного розвитку, але і самою природою біологічної освіти як творчого процесу.

Особливості пізнавального інтересу і проблеми його розвитку отримали достатньо широке освітлення в педагогічній і психологічній літературі, де визначають його як первинну, фундаментальну умову успішного виконання будь-якої діяльності (С.Т. Шацький, В.Н. М’ясищев, В.Г. Іванов, Н.Г. Морозова). Деякі дослідники вивчають його в аспекті двостороннього характеру (С.Л. Рубінштейн, Л.С. Виготський, А.Л. Леонтьєв, Н.Ф. Тализіна). В дослідженнях П.Ф. Каптерева, Е.Г. Юдіна, B.C. Швирева, Л.П. Буєвої, А.Н. Леонтьева, В.П. Зинченко пізнавальний інтерес логічно взаємозв'язаний з конкретною діяльністю.

Проблема формування пізнавального інтересу і організація цього процесу відображена в роботах М.Н. Скаткіна, Г.І. Щукіної, A.M. Матюшкіна, Л.А. Аристової, B.C. Біблера, А.В. Брушлинського, Г.А. Давидової.

Аналіз вивчення проблеми формування пізнавального інтересу показує, що, не дивлячись на певний рівень теоретичної і практичної розробленості, недостатньо розглянуті такі аспекти, як формування його в процесі біологічної освіти, шляхи і засоби, форми і методи стимулювання потреби у учнів до пізнання складного миру взаємодії людини і природи, в процесі вивчення предметів природничо-наукового циклу. Бо саме природничо-наукові дисципліни володіють найбільшим екологічним потенціалом і грають найважливішу роль у формуванні екологічної свідомості у школярів. В цій ситуації від вчителів географії, біології, фізики, хімії потрібна безперервна самоосвіта і самовдосконалення.

Біологічна освіта повинна бути побудована так, щоб кожний її етап був пронизаний ідеєю формування пізнавального інтересу у учнів до біології, взаємозалежності і взаємодії людини і природи.

В умовах глобального підвищення біологічної свідомості сучасного суспільства, склалася суперечність між потребою в розвитку пізнавального інтересу у школярів до біології і існуючим рівнем вивчення цієї складної і багатогранної дисципліни.

Актуальність і практична значущість даної проблеми полягає в теоретичному і практичному обґрунтовуванні педагогічних умов формування пізнавального інтересу учнів, до біології в процесі викладання шкільних предметів природничо-наукового циклу.

Формування пізнавального інтересу учнів до біології в процесі викладання природничо-наукових дисциплін протікатиме успішно, якщо сукупність педагогічних умов буде включати:

  • забезпечення в процесі викладання, біологічної спрямованості змісту предметів природничо-наукового циклу;

  • процес навчання, заснований на проблемному, дослідницькому підході носитиме поетапний характер, що включає діагностику рівня підготовленості школярів, мотивацію, цілеспрямовану організацію учбової діяльності, контроль за якістю знань;

  • диференційований підхід до вибору методів навчання залежно від етапу і якості засвоєння біологічних знань, а також підбір різнорівневих завдань орієнтованих на формування пізнавального інтересу, відповідно до здібностей учнів;


Случайные файлы

Файл
referat.doc
73435.rtf
7577-1.rtf
152880.rtf
97145.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.