Формування пізнавального інтересу учнів на уроках біології в 6 класі (114805)

Посмотреть архив целиком

З М І С Т


  1. Вступ...........................................................................................................2 – 4

  2. Формування пізнавального інтересу учнів із біології засобами дидактичної гри……………………………………………………………...5 – 12

  3. Розробка дидактичних ігор з біології (6 клас)………………..….....13 – 41

  4. Висновок...............................................................................................42 – 43

  5. Література..............................................................................................44 - 45


В С Т У П


Одним з важливих завдань виховання і навчання дітей є їх своєчасний розумовий, інтелектуальний розвиток. Розумове навчання дітей здійснюється головним чином у повсякденному спілкування їх з дорослими, вчителями, друзями, поглинання інформації з книг, підручників, журналів, телебачення та ін. особливе ефективне воно тоді, коли поєднується із специфічними навчальними (дидактичними) іграми та заняттями, під час яких учні засвоюють доступні їм відомості й уміння.

На будь якому етапі життя дитини відбуваються істотні зміни в розвитку дитини. Для правильного розвитку дитини не досить, щоб вона мала лише нормальну будову організму й властиві йому біологічні задатки, потрібний ще активний вплив на учня учителя, дорослих, які її оточують.

Народна мудрість створила дидактичну гру, яка є для дитини будь якого віку, найпридатнішою формою навчання.

Ігрова форма навчання – провідна, але вже в шкільному віці вона не єдина. Щоб задовольнити інтерес дитини до навколишнього, спрямувати увагу на певні явища та закономірності дати учням необхідні відомості, пояснення, учителеві потрібно подавати такий навчальний матеріал у вигляді дидактичної гри. Цілі уроки не можуть, так як дитячому садочку, вкладатися в рамки дидактичної гри, хоча в них і можна використати окремі ігрові прийоми. Ось чому у вступі своєї курсової роботи я користуюся двома термінами – “дидактичні ігри” і “уроки”. І те й друге проводиться організовано в спеціально відведений час. Обмежитись просто назвою “урок” недоцільно, оскільки дидактичній грі, без сумніву, належить дуже важливе, провідне місце в навчанні.

Специфічний характер дидактичних ігор і занять висуває необхідність у певній регламентації відомостей, потрібних учням, а також умінь і навичок, які в них слід формувати.

Дидактичні ігри і уроки дадуть добрий результат лише тоді, коли учитель ясно усвідомить, які завдання можуть бути розв`язані в процесі їх проведення і в чому особливості організації цих занять в учнів залежно від їх віку та особливостей.

Дидактичні ігри дуже важливі для розумового та інтелектуального розвитку учнів. під час уроків, на яких застосовуються дидактичні ігри, в учнів виробляються важливі якості, необхідні для успішного розумового розвитку. В учнів поступово формується здатність зосереджуватися. Спрямовуючи увагу своїх учнів, збуджуючи їх інтерес учитель закладає основи розвитку такої важливої якості як допитливість. Дидактичні ігри мають певне значення і в моральному вихованні учнів. у них виробляється вміння діяти в середовищі ровесників (колективні уроки). Дидактичні ігри дають позитивні результати при умові планомірності їх проведення.


ФОРМУВАННЯ ПІЗНАВАЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ УЧНІВ ІЗ БІОЛОГІЇ ЗАСОБАМИ ДИДАКТИЧНОЇ ГРИ


Поганий вчитель підносить істину,

хороший вчитель її знаходить.

А. Дістервег


Процес навчання – це динамічна взаємодія (співробітництво, партнерство) учителя та учнів, у ході якої здійснюється стимулювання і організація активної навчально-пізнавальної діяльності школярів з метою засвоєння системи наукових знань, умінь, навичок, розвитку і всебічної вихованості особистості.

Нам відомо, що процес учіння є своєрідним процесом самостійного “відкриття” учнем уже відомих у науці знань. “Коли говорять, - писав психолог С.Л.Рубін штейн, - що людина як індивід не відкриває, а лише засвоює вже здобуті людством знання..., то це, власне, означає лише те, що вона не відкриває їх для людства, а особисто для себе повинна все таки відкрити або навіть “перевідкрити”. Людина досконало володіє лише тим, що сама здобуває власною працею”. Процес цей має три взаємопов`язані стадії:

  • На першій стадії відбувається сприйняття, осмислення і запам`ятовування матеріалу, що вивчається, або засвоєння теоретичних знань.

  • На другій стадії засвоюються навички і вміння практичного застосування знань, що вимагає проведення спеціальних тренувальних вправ.

  • На третій стадії здійснюється повторення, поглиблення і закріплення знань, удосконалення практичних умінь і навичок.

Тобто, для того, щоб оволодіти новим матеріалом, учневі необхідно здійснити повний цикл навчально-пізнавальних дій: сприймання нового матеріалу, його первинне і наступне осмислення, запам`ятовування, вправляння в застосуванні теорії на практиці, повторення з метою поглиблення і засвоєння знань, умінь і навичок.

Тому гра, такий важливий засіб пізнання світу, може допомогти школі?! Найактивніше використання ігрової діяльності в навчальному процесі просто необхідне; її використання дає змогу успішно формувати і закріплювати позитивне ставлення дитини до навчальної праці. Граючи на уроці, діти психологічно розкуті, що сприяє вияву їхніх творчих здібностей, нівелює негативне ставлення до об'єктивно складної навчальної праці. Позитивний досвід хочеться повторити на вищому рівні складності завдань. При цьому непомітно для себе дитина «втягується» у навчальну працю, пізнає її радість. Усвідомлення «я це можу» зміцнює впевненість у собі й породжує потребу «мені це необхідно, цікаво і зовсім не страшно».

Отже, гра у навчальному процесі створює мотивацію, близьку до природної, збуджує інтерес, підвищує рівень навчальної праці, розвиває комунікативні навички. Порівняно з іншими формами навчання й виховання, перевага гри полягає в тім, що вона досягає своєї мети непомітно для вихованця, тобто не потребує ніяких способів насильства над особистістю дитини.

Гра ні в якому разу не терпить примусу і є процесом суто добровільним. Гравці не ставлять перед собою ніякої дидактичної мети і завдань, їх цікавить тільки ігровий результат. Тому на ігровому уроці в навчальному кабінеті присутня тільки одна людина, що чітко уявляє, для чого все це почато — вчитель. Ця обставина й визначає педагогічні принципи впровадження ігрової діяльності у навчальний процес.

Пізнавальна гра належить до методів стимулювання і мотивації учіння.

Пізнавальні (дидактичні) ігри – це спеціально створені ситуації , які моделюють реальність, з якої учням пропонується знайти вихід. Пізнавальний інтерес втримується завдяки грі, в якій учень виступає активним учасником.

Метод пізнавальних ігор застосовувався ще в стародавніх дидактичних системах. До нього повернулися в середині 80-х років , коли в школу почали проникати ЕОМ, які дозволяють моделювати складні ситуації. Навчальні ігрові програми в комплексі з технічними засобами навчання вирішують проблеми:

  1. збудження і підтримки інтересу до навчання;

  2. здобування знань за рахунок власних зусиль в процесі захоплюючого змагання з машиною (в даний момент з комп`ютером);

  3. оперативного контролю і корекції якості навчання.

Арсенал ігор великий – різноманітні математичні, лінгвістичні ігри, ігри-мандрування, ігри типу електронних вікторин, ігри з тематичними наборами “Юний біолог”, “Конструктор”, “Умілець” та ін.

В останні десятиліття популярними стали симуляційні ігри (лат. – прикидатися). Пропонується, наприклад, відтворити засідання парламенту, порівнюючи свої дії і висновки з діями і висновками вчених. Це допомагає учням виявити і зрозуміти прийняття тих чи інших тверджень, законів.

Дидактичні ігри бажано широко використовувати як засіб навчання, виховання й розвитку школярів. У будь-якій грі розвивається увага, спостережливість, кмітливість. Сучасна дидактика звертаючись до ігрових форм навчання на уроках, вбачає в них можливості ефективної взаємодії педагога і учнів, продуктивної форми їх спілкування з властивими їм елементами змагання, непідробної цікавості. У процесі гри в учнів виробляється звичка зосереджуватися, самостійно думати, розвивати увагу. Захопившись грою, діти не помічають, що навчаються.

Дидактична гра на уроці – не самоціль, а засіб навчання й виховання. Сам термін “дидактична гра” підкреслює її педагогічну спрямованість та багатогранність застосування. А тому найсуттєвішим для вчителя будь-якого предмета, є такі питання:

  • визначити місце дидактичних ігор та ігрових ситуацій у системі інших видів діяльності на уроці;

  • доцільність використання їх на різних етапах вивчення різноманітного за характером навчального матеріалу;

  • розробка методики проведення дидактичних ігор з урахуванням дидактичної мети уроку та рівня підготовленості учнів;

  • вимоги до змісту ігрової діяльності у світлі ідей розвиваючого навчання;

  • передбачення способів стимулювання учнів, заохочення в процесі гри тих, хто найбільше відзначився, а також для підбадьорення відстаючих.

Гра – одна з найважливіших сфер у життєдіяльності дитини, разом із працею, навчанням, мистецтвом, спортом вона забезпечує необхідні емоційні умови для всебічного, гармонійного розвитку особистості. Для педагога вона стає інструментом виховання, що дає змогу повністю враховувати вікові особливості дітей і підлітків, розвивати ініціативу, створювати атмосферу розкутості, самостійності, творчості та умови для саморозвитку.


Случайные файлы

Файл
103677.rtf
16324.rtf
24078.rtf
118482.rtf
26752-1.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.