Формування екологічної свідомості школярів (114776)

Посмотреть архив целиком

ЗМІСТ


ВСТУП

Розділ I. Аналіз стану проблеми формування екологічної свідомості (науковий і методичний аспекти)

1.1 Свідомість як психолого-педагогічна категорія

1.2 Роль і місце екології в навчанні

Розділ II. Методика формування екологічної свідомості в викладанні природничих дисциплін

2.1 Зв'язок екологічної освіти і природничих дисциплін

2.2 Формування дбайливого відношення школярів до природи

2.3 Умови формування екологічних знань

Розділ III. Організація і проведення дидактичних ігор з екологічним змістом

Висновок

Списоквикористаних джерел



ВСТУП


Проблема взаємозв'язку людини з природою не нова, вона мала місце завжди. Але зараз, в даний час, екологічна проблема взаємодії людини і природи, а також дії людського суспільства на оточуючу середовище стала дуже гострою і прийняла величезні масштаби. Планету може врятувати лише діяльність людей, що виконується на основі глибокого розуміння законів природи, облік численних взаємодій в природних угрупованнях, усвідомлення того, що людина це всього лише частина природи. Це означає, що еколого-етична проблема постає сьогодні не тільки як проблема збереження навколишнього середовища від забруднення та інших негативних впливів господарської діяльності людини на Землі. Вона зростає в проблему запобігання стихійної дії людей на природу, в свідому, цілеспрямовану, взаємодію, що планомірно розвивається, з нею. Така взаємодія здійсненна за наявності в кожній людині достатнього рівня еколого-етичної культури, екологічної і етичної свідомості, формування яких починається з дитинства і продовжується все життя.

В умовах екологічної катастрофи, що насувається, величезне значення надається екологічній освіті і вихованню людей різного віку і професій.

Наукова основа охорони природи включає різноманітні області природничонаукових і гуманітарних знань, серед них основне місце займає екологія, яка, у свою чергу, тісно пов'язана з іншими біологічними і географічними науками. Екологія з чисто біологічної науки в 60-ті роки трансформувалася в загальну проблему. В 70-ті роки відбулася швидка екологізація природознавства. Екологічний підхід стає загальним.

Екологічні проблеми в сучасних умовах переходу суспільства до ринкової економіки викликають кризу моральності, адже екологія і моральність взаємообумовлені. Тому питання екології необхідно розглядати у взаємозв'язку з етичним вихованням. Поки що проблеми екологічного і етичного виховання мало досліджені. Теорія взаємозв'язку екологічного і етичного виховання підлітків розкрита слабо, практика еколого-етичного виховання розроблена недостатньо. Все це ставить перед педагогічною наукою задачу розробки багатоманітної еколого-етичного освіти учнів різних типів шкіл: гімназій, загальноосвітніх шкіл, ліцеїв і т.д.

Досліджувана проблема широка, вона ставиться не вперше. В розвиток теорії етичного виховання в процесі спілкування з природою великий внесок внесли відомі діячі педагогічної науки і освіти К.Д.Ушинський, В.Г.Огородніков, В.А.Сухомлинський та ін.

Культивування нової свідомості по відношенню до природи процес тривалий, пов'язаний з екологічними, соціальними та іншими умовами життя суспільства. В обстановці погіршення екологічної ситуації в країні, зниження життєвого рівня, відсутність стійких етичних орієнтирів, домінування споживацької психології, обмежено короткочасною вигодою без довгострокового прогнозу.

Формування екологічної свідомості найважливіша задача школи в даний час. Зараз дуже багато екологічних проблем. І не тільки в Україні, але і у всьому світі. Це походить від того, що школа завжди дуже мало надавала увагу екологічній освіті і вихованню вчаться.

Одною з основних причин незрілості екологічної свідомості людей потрібно рахувати недостатньо ефективну систему екологічного виховання і утворення населення. Далеко не кожна людина має нагоду залучитися до розуміння екологічних проблем на рівні великої науки, уявлення про ці проблеми складається часом вельми випадковим чином: під впливом буденних вражень або з повідомлень засобів масової інформації.

Нинішня екологічна ситуація така, що більше не можна обійтися без радикальних і всебічних перетворень практично всіх аспектів суспільного життя. Істотні перетворення повинні зазнати наукові знання плані подолання їх традиційної роз'єднаності і наповнення природних наук гуманістичним змістом, а суспільних природничо-науковим. Більш органічний і повний, ніж раніше, синтез наук необхідна передумова формування такої комплексної області наукового знання, як соціальна екологія, яку вже неможливо беззастережно віднести ні до суспільних, ні до природних наук. Сьогодні життєво необхідна екологізація всіх сфер суспільного життя. І перш за все, звичайно, повинна бути екологізована сама людина у всіх сферах її діяльності: у виробництві, побуту, у вихованні і навчанні. Екологічна проблема має ряд таких особливостей, які дуже важливо враховувати в процесі екологічного виховання і освіти людей.

Перша умова успіху екологічної освіти і виховання достатньо висока точність даних про стан біосфери в цілому І окремих її регіонів, крім того, точні дані необхідно доповнювати відомостями про ті взаємозв'язані наслідки, які може спричинити за собою та або інша приватна на перший погляд зміна якого-небудь компоненту біосфери.

Друга умова успіху екологічного виховання необхідність комплексного характеру освітлення екологічних явищ. Важливо відтворити не тільки складну сукупність природних процесів, але і дати їх у відношенні до подій людського суспільства. Пріоритет природних цінностей важливо підкреслювати ще і тому, що всією колишньою теорією боротьби з природою, люди виховувалися в дусі запеклої, непримиренної конфронтації з природним середовищем, природними умовами, які нерідко виставлялися саме як відстала сила, як перешкода на шляху до досягнення практичних цілей: добробуту, достатку.

Головна ж проблема, яку вирішити просто необхідно, це дія на свідомість людей, щоб відбувся нарешті перехід від спрощеного, метафізичного розуміння проблеми взаємодії суспільства і природи до більш

адекватного (сучасному) розуміння. Екологічна свідомість в розвиненому вигляді формується на основі пізнання людьми законів цілісності природного середовища і тих законів, які повинні зумовити людську діяльність в цілях збереження життєздатного стану природи. Зрозуміло, що стихійно подібні знання не можуть стати надбанням людини навіть в тому випадку, якщо вона має в своєму розпорядженні високий рівень освіти і культури. Тут необхідна спеціальна підготовка, відповідна індивідуальним особливостям. Особлива складність полягає в тому, що процес формування екологічної свідомості повинен охопити всі вікові групи учнів, адже їм властиві далеко не однакові можливості сприйняття знань. От чому необхідний найширший спектр методичних і дидактичних прийомів.

Крім того, екологічна освіта тільки в тому разі буде мати помітну дію на спосіб мислення і дій людини, якщо охопить як раціональну, так емоційну її сферу, якщо наукові докази схвилюють її і будуть нею сприйняті, як власні, тільки тоді стане можливим переконання, яке завжди суто особисте.

Актуальність проблеми і її недостатня розробленість визначили вибір теми курсової роботи: "Екологічна освіта школярів в процесі викладання природничих дисциплін "

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та експериментально довести форми, методи і засоби підвищення ефективності формування екологічної свідомості учнів 6-9 класів, в процесі вивчення природничих дисциплін (фізики, хімії, біології, географії).

Об'єкт дослідження: формування екологічної свідомості учнів на уроках і в позаурочний час.

Предмет дослідження: формування екологічної свідомості учнів 6-9 класів, при вивченні природничих дисциплін.

Аналіз стану проблеми в теорії і практиці дозволяє висунути гіпотезу: процес формування екологічної свідомості вчаться підліткового віку при вивченні предметів природничого циклу здійснюватиметься успішніше, якщо:

  1. в програмах і підручниках відповідних дисциплін чітко І конкретно вичленять екологічні проблеми;

  2. будуть посилені екологічні елементи взаємозв'язку предметів природничого циклу;

  3. питання екології розглядатимуться у взаємозв'язку забезпечуватиметься їх практична спрямованість;

  4. здійснюватиметься поетапне виховання вчаться за допомогою включення їх в різноманітні форми учбової і позаурочної екологічної діяльності;

  5. в процесі екологічного виховання враховуватимуться як вікові особливості підлітків, так і особливості екологічних проблем регіону. Висунута гіпотеза визначила наступні завдання дослідження:

  1. розкрити історичні передумови розвитку досліджуваної проблеми, уточнити поняття "екологічна свідомість", розкрити його характеристики;

  2. визначити екологічний потенціал учбових програм і зміст предметів природничого циклу;

Людина, на відміну від всіх інших мешканців Землі, в процесі діяльності здатна ставити перед собою певні задачі. І, будучи біологічно єдиним цілим, людство виступає як могутній чинник в геологічному процесі. Тривалість антропогенної дії на природу оцінюється мільйонами років, причому історичний процес людських суспільств охоплює в ньому декілька сотень тисячоліть.

Структура: Робота складається зі вступу, 3-х розділів, висновку, списку використаних джерел.






Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.