Страхи дітей молодшого шкільного віку (114359)

Посмотреть архив целиком

Міністерство освіти










СТРАХИ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ






Курсова роботи

Учениці 10-б класу

Волченко Оксани


Науковий керівник:


Каліненко Світлана Іванівна

вчитель біології





м. Новомосковськ

2008


Зміст


Вступ

Глава I. Теоретичний аналіз проблеми

    1. Визначення страху в психолого-педагогічній літературі.

    2. Класифікація страхів

    3. Характеристика страхів у дітей молодшого шкільного віку

    4. Технологія профілактики та корекції дитячих страхів.

Висновки

Глава II. Анализ стану проблеми на практиці.

2.1. Експеримент

Висновки

Закінчення

Список використаної літератури


Вступ


Психологічне здоров’я дітей залежить від соціально-економічних, екологічних, культурних, психологічних та багатьох інших факторів.

На думку авторів (Л.І. Божович, А.А. Бодалев, В.С. Мухіна, Т.А. Рєпіна та інших) дитина як найбільш чутлива частина соціуму підвергається різноманітним негативним впливом. В останні роки, як свідчать спеціальні експерименти, найбільш розповсюдженими явищами є тривожність та страхи у дітей (І.В. Дубовина, О.І. Гарбузов, О.І. Захаров, Е.Б. Ковалева та інші).

Страх є найбільш небезпечною емоцією. Широкі області вивчення, присвячені страху, створюють прекрасну основу для подальшого розуміння цієї важливої емоції. Нажаль, літератури по даній темі розроблено небагато. Хоча проблема страхів у дітей молодшого шкільного віку дуже актуальна в наш час. Проблема страхів також мало використовується в шкільних та дошкільних установах. Хоча ще в дитячому садку, діти повинні пройти всі тести тривожності, щоб побороти бар’єр страху в своїй свідомості.

О.І. Захаров вперше в радянській та світовій практиці розглянув причини появи та розвитку денних та нічних страхів. Привів статистичні дані, які вказували вплив різних факторів.

Актуальність вивчення проблеми визначається ще й тим, що з віком у дітей змінюються мотиви поведінки, відношення до навколишнього світу, дорослим, одноліткам. І від того, чи зможуть батьки та педагоги вловити ці перетворення, зрозуміти зміни, які відбуваються з дитиною, та в зв’язку з цим змінити і своє відношення, буде залежить той позитивний емоціональний контакт, котрий являється основою нервового та психічного здоров’я дитини.

Нажаль, в більшості випадків страхи виникають з вини самих батьків, необхідно попереджати можливість їх появи та відгородити дітей від страхів, викликаних сімейними проблемами, душевною байдужістю, або, навпаки, через мірною опікою, або ж просто батьківською неуважністю.

Таким чином, тема моєї курсової роботи «Страхи у дітей молодшого шкільного віку» вибрана не випадково.

Мета цієї роботи: вивчення психологічних особливостей появи страхів у дітей молодшого шкільного віку.

Об’єкт вивчення: емоціональна сфера дітей молодшого шкільного віку.

Предмет вивчення: страхи дітей.

В зв’язку з метою, об’єктом та предметом вивчення, були поставлені слідуючи цілі:

  • Вивчити, та аналізувати теоретичний матеріал з проблеми виникнення страхів у дітей молодшого шкільного віку.

  • Виявити аспекти прояву страху.

  • Підібрати моніторинг (тести) для вивчення дитячих страхів.

Методи вивчення:

  1. аналіз психолого-педагогічної літератури.

  2. Експеримент

  3. Обробка результатів


Глава I. Теоретичний аналіз проблеми


1.1. Визначення страху в психолого-педагогічній літературі


Поняття страху розроблялося багатьма вченими та має різні визначення. Артур Ребер в великому тлумачному психологічному словнику трактує страх як «эмоциональное состояние, возникающее в присутствии или предвосхищении опасного или вредного стимула. Страх обычно характеризуется внутренним, субъективным переживанием очень сильного возбуждения, желания бежать или нападать и рядом симпатических реакций» [Большой толковый психологический словарь. / Перевод с англ. Ребер Артур. – М.: АСТ, Вече, 2001. – с.71].

З. Фрейд пояснює «страх – это состояние аффекта – объединение определённых ощущений ряда удовольствие – неудовольствие с соответствующими иннервациями разрядки напряжения и их восприятия, а так же вероятно, и отражение определённого значимого события» [Изард К.Э. 0. – с.218].

В.Даль в «Толковом словаре живого великого русского языка» визначає страх як пристрасть, боязнь, робкість, тривожний стан душі від переляку, від загрозливого чи мнимого лиха. [Гонкова–Ямпольская Р.В., Черток Т.Л. Воспитателю о ребенке школьного возраста - М.: Просвещение, 1987. – с.305].

Р.Ф. Овчарова розглядає страх, як ефективне (емоціональне загострене), відображення в свідомості людини конкретної загрози для його життя та благополуччя. [Крутецкий В.А. Психология. Учебник для учащихся пед. училищ. – М.: Просвещение, 1980. – c.165].

Відомий фізіолог І.П. Павлов трактує страх як «проявление естественного рефлекса, пассивно-оборонительной реакции с лёгким торможением коры больших полушарий. Страх основан на инстинкте самосохранения, имеет защитный рефлекс и сопровождается определёнными физиологическими изменениями высшей нервной деятельности» [Краткий психологический словарь. / Сост. Л.А.Карненко. Ред. А.В. Петровский, М.Г. Ярошевский. – М.: Политиздат, 1985. – c.570].

Ю.О. Неймер, О.В. Петровский, М.Г. Ярошевский розглядали страх як «эмоциональное состояние, возникающее в ситуациях угрозы биологическому или социальному существованию индивида и направленное на источник действительной и воображаемой опасности» [Климанова Ю. Нарисуй свой страх: Детские страхи. // Семья и школа. – 1999. - № 9. – c.102].

Таким чином, проаналізував різні трактовки поняття страху, я зупинила свій вибір на визначенні І.П. Павлова, так як це визначення найбільш повне, точне і сучасне. Тому в своїй роботі я спираюсь на це визначення.

Страх - це емоція, про яку багато людей думають з жахом. Можливо тому, що емоція страху сама по собі викликає жах, ми переживаємо її достатньо рідко. І все ж страх – реальна частина нашого життя. Людина може переживати страх в різних ситуаціях, але всі ці ситуації мають одну загальну рису. Вони відчуваються, сприймаються людиною як в ситуації, в котрих під загрозу ставиться його спокій та безпека. Інтенсивне переживання страху запам’ятовується на довго. Страх складається з певних та специфічних фізіологічних змін, експресивної поведінки та специфічного хвилювання, виникаючого через очікування загрози або небезпеки. У маленьких дітей, так само як і у тварин, відчуття загрози чи небезпеки пов’язано з фізичним дискомфортом, з неблагополуччям фізичного «Я». Страх, котрим вони реагують як на загрозу, це боязнь фізичного пошкодження. Суб’єктивне переживання страху жахливо, і що дивно – воно може призвести до параліча, тим самим, привести людину в абсолютно безпомічній стан, або, навпаки, може змусити людину кинутись бігти, подалі від небезпеки. [Основы центр «Академия», 2003. – c. 245].

Відомий фізіолог І.П. Павлов вважає страх проявом природного рефлексу, пасивно-захисною реакцією з легким гальмування кори великих півкуль. Страх оснований на інстинкту самозбереження. Має захисній рефлекс та супроводжується певними фізіологічними змінами вищої нервової діяльності, проявляється на частоті пульсу та дихання, показниках артеріального тиску, виділенням травного соку. [Клайн В. Как подготовить ребенка к жизни. - М., 1991. – c. 564].

Страх виникає у відповідь на дію загрозливого стимулу. Існують дві загрози, які мають універсальний і одночасно фатальний в результаті характер. Це смерть, та крах життєвих цінностей, протидіючих таким поняттям як життя, здоров’я, самоствердження, особисте та соціальне благополуччя. Але крім крайніх виражень страху завжди розуміється переживання якої-небудь реальної чи вигаданої загрози. [Введение в психологию. / Под. ред. А.В.Петровского. – М.: Академия, 1998. – c. 139].

Як саме утворюються страхи у дітей? Розуміння небезпеки, її усвідомлення формується в процесі життєвого досвіду та між особових відносин, коли деякі байдужі для дитини подразники поступово набувають загрозливого характеру. Часто в таких випадках говорять про появу травмуючого досвіду (переляк, біль, конфлікт, захворювання та інші). Але найбільш розповсюджені уявні дитячі страхи. Їхнє джерело – дорослі, які оточують дитину (батьки, бабусі, вчителі), котрі несвідомо передають дитині страхи, тим що занадто наполегливо вказують на наявність небезпеки. З таких слів як: «Не йди туди - впадеш», «Не гладь - вкусить» та інших схожих попереджень діти сприймають лише другу частину. Малій дитині поки що не все зрозуміло, чому саме дорослі попереджують її, але дитина вже розпізнає сигнал тривоги, і тому у неї виникає реакція страху. В такий спосіб дорослі домагаються від дітей слухняності, але страх закріпився й буде розповсюджуватись.

Також утворенню страхів сприяють нечіткі відповіді дорослих на запитання дітей, та безмежна уява малюків. Маленькі діти задають дорослим найрізноманітніші питання, і на деякі з цих питань дорослі не можуть відповісти. Коли дорослі щось не дозволяють дитині, від дитини в свою чергу можна почути закономірне питання «Чому?», на що дорослі часто відповідають: «Тому що» замість того щоб пояснити. Не почувши відповіді на своє запитання малюк намагається відповісти на нього сам, і його безмежна, яскрава уява може намалювати будь-що і найчастіше малює вона не найприємніші речі, в результаті утворюються нові страхи.


Случайные файлы

Файл
42612.rtf
180619.rtf
30399.rtf
27807-1.rtf
Сборник 14.doc




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.