Розумовий розвиток старших дошкільників як психолого-педагогічна проблема (114018)

Посмотреть архив целиком

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ВОЛИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ


ПЕДАГОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ




РОЗУМОВИЙ РОЗВИТОК СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ ЯК ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА







Курсова робота:

студента 4 курсу 2 групи

заочної форми навчання

Мартиросян В.С.






ЛУЦЬК – 2003



Зміст

ВСТУП 3

1.  Характеристика наукових джерел 4

2.  Суть і завдання розумового розвитку старших дошкільників 16

3.  Роль і місце розвивального навчання в розумовому розвитку старших дошкільників 28

Список використаної літератури 33


ВСТУП

Прийнята Декларація про державний суверенітет України, концепція української національної школи визначили потребу перебудови її роботи по-новому. Не втрачає актуальності питання розумового розвитку дошкільників.

Зарубіжна класична та вітчизняна педагогіка, дослідження сучасності досягли чимало в обгрунтуванні змісту, завдань розумового розвитку. При цьому вчені опирались на багатющий досвід народної педагогіки.

В народі кажуть: щаслива людина, яка має ясний і гострий розум: подвійно таланить тому, хто має ще й душу добру, серце чуйне. Формувати в дитячому садку, в сім’ї таку щасливу людину – завдання сьогодення.

Тому не дивно, що проблема розумового виховання, інтелектуального розвитку займає чільне місце серед науково-методичного доробку та педагогічних досліджень.

В загальнопедагогічному, психологічному, методичному планах проблема знайшла своє відображення в працях Я.Коменського, Й.Песталоцці, К.Ушинського, Ю.Фаусек, Л.Шлегер, Є.Тихеєвої.

Окремі аспекти проблеми піднімали вчені М.Поддьяков, М.Веракса, Л.Парамонова, С.Ніколаєва.

У контексті нашого дослідження значний інтерес викликали роботи Л.Артемової, Л.Жулідової, П.Поніманської.

Цікавими і змістовними є роботи Л.Грегуля та Л.Шовкової (виокремлення значення різноманітних практичних дій в розумовому вихованні), Г.Альтшулера, Уільма Дж. Гордона (роль і місце розвивального навчання в розумовому розвитку старших дошкільників, суть та принципи методики ТРВЗ ).

Аналіз опрацьованої літератури, спостереження за досвідом роботи працівників дошкільних закладів показали, що необхідною умовою формування гармонійної особистості є розумове виховання.

1.  Характеристика наукових джерел

Розумовий розвиток дошкільників займає чільне місце в навчальному процесі дитячих садків. Видатні педагоги і психологи досліджували і продовжують робити це зараз в плані пошуку найоптимальніших шляхів розумового розвитку дітей.

Сучасний стан розробки проблеми співвідношення навчання та розвитку дає можливість говорити про різні її напрямки. Л.С.Виготський, критично переглянувши наявні точки зору (В.Джеймс, К.Коффка, Ж.Піаже), створив теорію , згідно з якою навчання не підкоряється пасивному стану розвитку дитини, а навпаки, добре організоване навчання "веде за собою" розвиток. На основі цього положення В.В.Давидов, Л.В.Занков, Г.С. Костюк, О.М.Леонтьєв, В.О. Моляко, С.Л.Рубінштейн, Д.Б.Ельконін (37) та ін. висловлювали думки, що психічний розвиток в цілому, а розумовий зокрема, визначається змістом, системою і способами передачі інформації. Теорія розвивального навчання передбачає оптимістичну точку зору щодо можливостей розвитку всіх дошкільників.

Розумове виховання у першій в історії педагогіки фундаментальній праці у галузі дошкільного виховання "Материнська школа" Я.Коменського (37), розглядалося як важливий засіб формування особистості дитини. Провідним у розумовому розвитку засновник дошкільної педагогіки, вважав розвиток мислення, формування самостійної розумової діяльності, щоб діти не дивилися чужими очима, не мислили чужим розумом. На його думку, розумове виховання потрібно починати якомога раніше, щоб розвивати у малюка здібності до споглядання речей, оскільки протягом усього життя йому доведеться багато пізнати, зазнати і зробити. Я.Коменський запропонував системй знань - елементарних уявлень про оточуючий світ, за допомогою якої дитину від найближчого оточення послідовно переводять у світ природи, людських взаємин. Необхідна умова розумового розвитку, за його визначенням, - розвиток чуггєвих основ мислення: пізнання починається з відчуття, відчуття передає пам’яті образи дійсності, яка зберігає їх на все життя. Починати навчання вчений рекомендує не із словесного пояснення про речі, а з реального спостереження за ними. Відчуття і уявлення, думки і слово, мова і дії розглядаються як умови процесу розумового виховання. Якщо він відповідає досягнутому рівню розумового розвитку, то можна розраховувати на позитивні результати виховної роботи.

Й.Г.Песталоцці (37) вважав за необхідне для всіх дітей зробити можливим розвиток фізичних, розумових і моральних здібностей. Вважаючи, що природним силам дитини властиве прагнення до розвитку, видатний педагог створив теорію елементарної освіти. Педагог встановив, що існують найпростіші елементи будь-якого знання, засвоюючи які людина пізнає світ: це число, форма і слово. Елементарне навчання - вміння дитини лічити, вимірювати і говорити. Методику навчання Песталоцці розробив так, щоб її могла використати у розумовому вихованні своєї дитини кожна мати.

Засновник дитячого садка Ф.Фребель (37) вважав за необхідне розвивати органи чуття дітей, знайомити їх з природою, життям людей, готувати до школи, використовуючи різноманітні ігри. Педагог розробив дидактичний матеріал для формування уявлень про форму, величину, просторові відношення, числа - так звані дари, а також систему занять ігор, спрямовану на розвиток сенсорики. Дитина, на його думку, наділена, крім основних інстинктів, інстинктом пізнавальним, дослідницьким, який лежить в основі навчальної діяльності. У дошкільному віці розвиток прагнення до пізнання повинен здійснюватися через безпосереднє споглядання предметів навколишнього світу.

Розумове виховання як важливий чинник формування особистості у дошкільному віці розглядав К.Ушинський. Вчений створив теорію виховання розумових здібностей дітей відносно до розвитку мовлення, бо розвивати мовлення окремо від думки неможливо ( навіть розвивати його переважно перед думкою досить шкідливо ). Самостійні думки витікають лише з самостійно здобутих знань про ті предмети і явища, які оточують дитину. Обстоюючи принцип наочності у розумовому вихованні, педагог вказував на необхідність того, щоб предмет безпосередньо відображався у душі дитини, і, так би мовити, на очах учителя та під його керівництвом відчуття дитини перетворювалися на поняття, з понять складалась думка, яка втілюється у слові.

К.Д.Ушинський (39) був противником формальних, догматичних методів навчання, які дають дітям знання в "готовому вигляді", позбавляючи цим їх самостійного мислити. На його думку, такі методи навчання розвивають лише поверхневе мислення, виробляють лінощі, пасивність, негативно впливають на розумовий розвиток.

Педагог радить тісно пов’язувати знання з практичною діяльністю дошкільнят, вчити їх спостерігати, порівнювати, думати, тобто "жити розумово". Велике значення надавав правильному регулюванню мислительної і в цілому усієї пізнавальної діяльності дошкільників. Мислення дитини повинно розвиватися одночасно з вихованням волі, емоцій, почуттів, пам’яті, фантазії, характеру.

К.Д.Ушинський звертав багато уваги на використання у роботі з дітьми усної народної творчості - особливо цінного матеріалу, що сприяє розвитку мислення і мови. У прислів’ях і приказках "є дещо цікаве, корисне, що слід дитині зрозуміти, воно являє собою маленьку розумову задачу" ( 39, 18 ).

Навчання, за "твердим" переконанням педагога, повинно не тільки озброїти дітей системою знань, а й "вчити їх вчитися". Розумова активність дошкільників збуджується і підтримується перш за все з допомогою методів навчання. В якості ефективного методу радив використовувати бесіду, яка, на його думку, активізує розумову діяльність.

Ідеї К.Ушинського про розумове виховання знайшли своє втілення у концепціях Є. Водовозової. У книзі "Розумове і моральне виховання дітей від першого прояву свідомості до шкільного віку" вона розглядає розумове виховання в єдності з моральним, естетичним, фізичним вихованням. Турбота про виховання розуму повинна перш за все полягати в удосконаленні зовнішніх органів чуття та у вихованні процесу уявлень. Процес сенсорного виховання автор розглядає у зв’язку з розвитком вищих психічних функцій, пізнавальних процесів, що сприймаються у єдності з розвитком мислення, мови, пам’яті. Для досягнення позитивних результатів дитину потрібно вчити усвідомлено сприиймати навколишній світ у процесі активної пізнавальної діяльності, розвивати таку важливу якість, як спостережливість: "Якщо вихователь не зумів зробити цього в ту пору, коли в дитини починає пробуджуватись спостережливість до навколишнього, яка має таке величезне значення для психологічного життя людини, то розумові здібності дитини поступово притуплюються, і, ставши школярем, вона буде байдуже дивитись на світ" ( 37, 209 ).

С.Русова вважала за необхідне розвивати природну дитячу допитливість і наполегливо працювати над формуванням інтересів дошкільнят. На її думку, важливо уникати диктату у явищах, які пропонуються дітям для спостереження, розвивати самостійність мислення, швидкість думки. З цією метою потрібно вивчати особливості розвитку кожної дитини, сприяти розквіту її індивідуальності, оскільки виховання повинне "дати змогу виявитися самостійним творчим силам дитини" ( 43, 4 ).


Случайные файлы

Файл
31702.rtf
CBRR4019.DOC
39116.rtf
25088-1.rtf
118676.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.