Розвиток творчих здібностей (114002)

Посмотреть архив целиком

Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти







Курсова робота

«Розвиток творчих здібностей»




учнів 7-9 класів

на уроках фізики»

Виконала

слухачка курсів

підвищення кваліфікації

учителів фізики

Сторожук В.М.

учитель ЗОШ №15

м. Дзержинська








м. Донецьк

2007р


ЗМІСТ


ВСТУП

Розділ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РОЗРОБКИ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ 7-9 КЛАСІВ НА УРОКАХ ФІЗИКИ НА ЗАСАДАХ МОНІТОРИНГОВОГО ПІДХОДУ.

1.1. Складові творчих здібностей

1.2. Теоретичне обґрунтування проблеми розвитку творчих здібностей учнів 7-9 класів на уроках фізики на засадах моніторингового підходу

Розділ ІІ. МАТЕРІАЛИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ 7-9 КЛАСІВ З ФІЗИКИ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ МОНІТОРИНГОВОГО ПІДХОДУ ДО ОЦІНЦІ РІВНЯ СФОРМОВАНОСТІ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ.

2.1. Програма експериментальних досліджень

2.2. З досвіду роботи щодо розвитку творчих здібностей учнів 7-9 класів на уроках фізики

ВИСНОВКИ

ЛІТЕРАТУРА

ДОДАТКИ


АНОТАЦІЯ


В даній роботі розглянута актуальна на сьогодні проблема “РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ”, розкриті складові частини цього поняття, надаються методичні рекомендації щодо моніторингових досліджень розвитку творчих здібностей, подано алгоритм раціональної організації навчальної діяльності учнів, способів оптимізації викладання, алгоритм управління процесом розвитку творчих здібностей, кейс-пакет діагностичного інструментарію, критерії оцінювання розвитку творчих здібностей учнів. Увага приділяється стимулюванню творчої діяльності школярів та створенню системи роботи з проблеми розвитку творчих здібностей учнів на уроках фізики.

Робота містить 25 сторінок.


ВСТУП


Перехід України до ринкової економіки вимагає прискорення науково-технічного прогресу, пошуку та впровадження нових технологій, новаторських рішень з метою створення конкурентоспроможної продукції.

Ускладнення сучасної науки і техніки, катастрофічне зменшення запасів земних надр, екологічні наслідки нашої життєдіяльності висувають перед людством такі глобальні і складні завдання, розв'язати які під силу лише високоінтелектуальній творчій особистості, і тільки їй.

У зв’язку з цим постають принципово нові вимоги і перед системою освіти. Перш за все – це формування творчої особистості, здатної не просто засвоїти найвищі наукові й технологічні досягнення, а й самоудосконалювати, розвиваючи їх. Це дасть можливість здійснити координальний перехід від інформаційно-пояснювального підходу в навчанні до діяльнісного, спрямованого на формування в учнів уміння вчитися.

Таким чином навчально-виховний процес підпорядковують його високій меті – розвитку творчих здібностей особистості.

Актуальність обраної теми визначається в тому, що розвиток і вдосконалення творчого мислення, особливо в період серйозних соціальних змін у нашій країні, дозволить школяру виробити навички знаходити ефективні рішення для будь-яких проблем. Усвідомлене цілеспрямоване використання творчого мислення дасть можливість особистості досягти бажаного результату, самореалізуватися.

Загалом, ідея розвитку творчих здібностей індивідуума відповідає як його інтересам, так і загальнодержавним інтересам та інтересам людського суспільства взагалі.

Такі підходи знайшли відображення в Національній доктрині розвитку освіти України: “Держава повинна забезпечувати: ... підготовку кваліфікованих кадрів, здатних до творчої праці, професійного розвитку, освоєння і впровадження інформаційних технологій, конкурентоспроможних на ринку праці; створення умов для розвитку обдарованих дітей і молоді...”.

Національна доктрина розвитку освіти України в ХХІ столітті визначила, що головною метою української системи освіти є створення умов для розвитку і самореалізації кожної особистості [1, с. 80].

Закон України «Про освіту» визначає, що метою освіти є всебічний розвиток дитини як особистості, її нахилів, здібностей, талантів [1, с. 14].

Закон України „Про загальну середню освіту” на сучасному етапі відродження самостійності України потребує створення нової системи освіти, спрямованої на формування творчої особистості, а також, забезпечення умов для найповнішого розкриття її здібностей, задоволення освітніх потреб [1, с. 60].

Цитуючи нормативні документи, констатуємо, що сучасне суспільство потребує особистостей, здатних практично вирішувати різноманітні життєві проблеми, спроможних до самореалізації у різноманітних сферах власної життєдіяльності.

До проблеми осмислення розвитку творчих здібностей особистості, організаційно-методичного супроводу процесу його впровадження зверталися відомі педагоги та науковці.

Це – праці з розвитку творчої компетентності особистості Волобуєвої Т.Б. – проректора облІППО з наукової роботи, кандидата педагогічних наук.

Великого значення в організації роботи з розвитку творчих здібностей учнів в школі набувають праці В. Сухомлинського, в яких розглядаються питання теорії і практики навчання, виховання й розвитку дітей; видатних педагогів: О.М. Савченко, І.Я. Лернера, Т.А. Ільїної, М.А. Данилова, Ю.К. Бабанського та інших, які вивчали методи, умови формування творчості та принципи творчої активності учнів; видатних психологів: Л.С. Виготського, С.Л. Рубінштейна, А.Н.Леонтьєва, та інших, в роботах яких найбільш ґрунтовно описані психологічні аспекти творчості.

Актуальність і педагогічна значущість цієї проблеми як у площині теоретичного осмислення, так і практичного втілення в навчально-виховний процес зумовили вибір теми дослідження «Розвиток творчих здібностей учнів».


Розділ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РОЗРОБКИ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ 7-9 КЛАСІВ НА УРОКАХ ФІЗИКИ НА ЗАСАДАХ МОНІТОРИНГОВОГО ПІДХОДУ


1.1 Складові розвитку творчих здібностей


Розвиток – процес якісний, це зміни структури душі, виникнення новоутворень із потенцій, які прокидаються і починають діяти.

Розвиток безпосередньо пов’язаний з діяльністю людини, з процесом у тому, хто діє, з тим, над чим вона працює, перероблюючи його у нові форми. Розгортання процесу розвитку зобразимо формулою:

становлення – зміна – рух – розвиток – творчість.

Творчість – продуктивна форма активності і самостійності людини. Її результатом є наукові відкриття, винаходи, створення нових музичних, художніх творів, рішення нових завдань у праці лікаря, вчителя, художника, інженера тощо. Школа третього тисячоліття – це школа з творчо обдарованими педагогами, які виховують творчо розвинутих учнів.

Одна з поширених точку зору на поняття “творчість” подається в роботах А.Т.Шумиліна, який пише: “ Сучасна наука визначає творчість як процес створення нових духовних і матеріальних цінностей, як найвищий рівень пізнання ”. Це процес розв’язання завдання, стан натхнення людини – спалах її енергетичного потенціалу, який розкриває межу невідомого, виокремлює його частину й перетворює його на відоме. Розрізняють наукову творчість, художню, літературну, педагогічну та інші види творчості [3, с. 165].

Творчість – психологічно складний процес. У центрі його – уява, навколо неї задіяні інші психічні процеси: увага, пам’ять, мислення, які виявляються в тих знаннях, що є в людини. Уява доповнюється здібностями і вміннями, процес творчості може відбуватися лише за умови відповідного емоційного тла.

У філософській літературі є різні трактування феномена творчості, його природи, об’єктивної основи, структури творчого процесу, інформація про формування творчих здібностей людини. Філософами розглядається творчість як “активність”, “діяльність”, “процес”, “вид діяльності”, “тип діяльності”, форма і т.д. Різні його сторони відбиваються в поняттях: творчий початок, творчий потенціал, творчі здібності, творчі можливості, творче мислення, творча активність, творче ставлення, творча діяльність, творча праця, творча особистість. Творчості потрібно вчити.

Здібності – це психофізиологічні якості людини, від яких залежить динаміка набуття знань, умінь та навичок і успішність виконання означеної діяльності.

Здібності – це обдарованість у розвитку.

Згідно з концепцією креативності Дж. Гілфорда до творчих здібностей ми відносимо [7, с.13]:

здатність до виявлення і постановки проблем;

здатність до висловлювання великого числа ідей;

гнучкість – здатність до висловлювання різноманітних ідей;

оригінальність – здатність відповідати на подразники нестандартно;

здатність удосконалити об’єкт, додаючи деталі;

здатність вирішувати проблеми, тобто до аналізу і синтезу.

Розвиток творчих здібностей учнів насамперед передбачає впровадження в начальну практику гуманістичного принципу освіти, коли в центрі навчально-виховного процесу знаходиться особистість учня з її потребами, інтересами і можливостями, а вчитель з набором педагогічних форм, методів і засобів виконує «екрануючу» функцію, щоб не допустити згубної дії зовнішніх чинників на розвиток творчих здібностей учнів.



1.2 Теоретичне обґрунтування проблеми розвитку творчих здібностей учнів 7-9 класів на уроках фізики на засадах моніторингового підходу


Формування й розвиток творчих здібностей учнів виступають сьогодні однією з актуальних проблем української системи освіти.

Розвиток та виховання здібних і талановитих дітей відповідає потребі формування творчого потенціалу демократичного суспільства, забезпечує можливість інтенсивного соціального та науково-технічного прогресу, подальшого розвитку науки, науково-технічного прогресу, культури, усіх галузей виробництва й суспільного життя.


Случайные файлы

Файл
23757.rtf
13087-1.rtf
102098.rtf
9055-1.rtf
18004.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.