Педагогічний аналіз уроку в системі внутрішньошкільного контролю (113415)

Посмотреть архив целиком

Міністерство освіти і науки України

Полтавський державний педагогічний університет ім. В. Г. Короленка










Курсова робота:

ПЕДАГОГІЧНИЙ АНАЛІЗ УРОКУ В

СИСТЕМІ ВНУТРІШНЬОШКІЛЬНОГО

КОНТРОЛЮ




Виконала

студентка

Науковий керівник:

_________________________________







Полтава


План


ВСТУП

РОЗДІЛ І. Історико-теоретичний аналіз урочної системи навчання

1.1 Історичний аналіз класно-урочної системи навчання

1.2 Вимоги до сучасного уроку в школі

1.3 Типи уроків та їх структура.

РОЗДІЛ IІ. Педагогічний аналіз та оцінка уроку

2.1 Контроль як засіб управління навчально-виховним процесом на уроці

2.2 Підготовка вчителя до уроку

2.3 Програма спостереження та аналізу уроку

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ



ВСТУП


ХХІ столітті Національна доктрина освіти в Україні має забезпечити підготовку людей високої культури, кваліфікованих спеціалістів, здатних до творчої праці, професійного розвитку, мобільності в освоєнні і впровадженні новітніх наукових та інформаційних технологій.

Актуальність: на сучасному етапі розвитку педагогічної науки у нашій країні однією з найбільш актуальних являється проблема педагогічного аналізу уроку в системі внутрішнього контролю школи для підвищення ефективності педагогічної роботи з учнями. У педагогічній літературі вказується, що будучи ефективним засобом контролю діяльності учнів, аналіз уроку має вагомий та особливий вплив на усі сторони навчально-виховного процесу. Тому вивчення процесу уроку є важливим напрямом педагогічного дослідження.

Вказані вище обставини і зумовили вибір теми нашої науково-дослідної роботи: „Педагогічний аналіз уроку в системі внутрішньошкільного контролю”.

Об’єкт: педагогічний аналіз уроку в системі внутрішньошкільного контролю.

Предмет: система внутрішньошкільного контролю.

Мета: теоретично проаналізувати і перевірити в ході експериментальної роботи сутність і вимоги до педагогічного аналізу уроку в системі внутрішньошкільного контролю.

Завдання:

1. Висвітлити поняття уроку та внутрішньошкільного контролю в історії педагогічної думки.

2. Охарактеризувати вимоги до сучасного уроку в школі.

3. Визначити теоретичні аспекти структуризації та побудови уроку .

4. Визначити специфіку педагогічного аналізу уроку в системі внутрішньошкільного контролю.

Досягнення поставленої мети і завдань курсової роботи вимагало застосування ряду методів науково-педагогічного дослідження, зокрема: теоретичний аналіз проблеми, шляхом вивчення літературних джерел; педагогічні дослідження, які включають: проведення дослідно-педагогічної роботи з аналізу уроку в системі внутрішньошкільного контролю, систематизація і узагальнення передового педагогічного досвіду.



РОЗДІЛ І. Історико-теоретичний аналіз урочної системи навчання


1.1 Історичний аналіз класно-урочної системи навчання


Урок — це форма організації навчання, коли учитель проводить заняття в класнiй кiмнатi з постiйним складом учнiв, якi мають приблизно однаковий рiвень фiзичного і психiчного розвитку, за розкладом i регламентом.

Урок залишається основною формою навчання в усiх типах навчальних закладiв. Слiд зважати на те, що впродовж всієї iсторiї учителi та вченi-педагоги постiйно працювали над удосконаленням класно-урочної системи нанчання.

Я.А. Коменський (1592— 1670), скориставшись багаторiчним досвiдом братських шкiл України та iнших слов’янських країн, дав наукове обґрунтування класно-урочної форми навчання: дидактичних засад, наповнюваностi класiв, розкладу, регламенту, структури уроку, дiяльностi вчителя та iн. Це стало фундаментом подальшої розбудови уроку.

У 20-х роках в радянськiй школi пiд впливом течії пролетарської культури була спроба вiдмовитись вiд уроку. Проте це лише зашкодило шкiльнiй справi. Тому на початку 30-х рокiв урок знову став основною формою органiзацiї навчання [7].

Наступнi десятирiччя вiдзначалися рiзними пiдходами до розвитку урочної системи. 30—50-тi роки у нашiй країні позначилися впливом авторитаризму i тоталiтаризму, а отже, і школа як своєрiдний сколок суспiльства не була позбавлена цього впливу. Урок, методика його організацiї та проведення перебували в лещатах догматичного виконання адмiністративних приписів, були позбавленi творчого пiдходу.

Лише в кiнцi 50-х рокiв учителi й педагоги-вченi розпочали активну роботу з творчого пiдходу до організації навчально-виховного процесу на уроцi. Свiдченням цього являлось виокремлення науково-обгрунтованих напрямків удосконалення уроку, якi дали потужиий поштовх творчим пошукам учителів країни. Вкажемо декiлька напрямкiв.

Липецький напрямок: побудова так званого “раціонального уроку”, використання творчих письмових робiт, словникових диктантiв, роздаткових дидактичних матерiалiв та iн.

Казанський напрямок: розробка i впровадження у навчальний процес проблемного навчання (М.І. Махмутов).

Кiровоградськчй напрямок: розробка лекцiйно-практичної системи навчання в старших класах (О.О. Хмура).

Ростовський напрямок: цілеспрямована робота учителів з запобiгання неуспішностi й вiдставання учнів у навчаннi [4].

У 70—80-х роках з’явилась цiла плеяда учителiв-новаторів, якi своєю творчою працею сприяли розвитку класно-урочної форми навчання: Ш. О. Амонашвілі, В. Ф. Шаталов, І. П. Волков, М. П. Гузик, Є. М. Ільїн, С. М. Лисенкова та багато інших.

На цей перiод припадає чимало цiкавих наукових досліджень, спрямованих на удосконалення уроку: Ю. К. Бабанського, М.І. Махмутова, В.О. Онищука, I.П. IIiдласого, А. В. Фурмана, М.М. Яковлева та iн.


1.2 Вимоги до сучасного уроку в школі


У поглядах на вимоги до уроку варто дотримуватися двох пiдходiв — загальнопедагогiчного і методичного. Останнiй зумовлений особливостями вивчення конкретної навчальної дисциплiни. Ми будемо розглядати загальнопедагогiчнi вимоги, якi є базою для творчого розвитку вимог до уроку i до особливостей фахових методик.

Загалом можна видiлити такi групи загальнопедагогiчних вимог до уроку: санiтарно-гiгiєнiчнi, психолого-фiзiологiчнi, дидактичнi, виховнi [12].

Для успiшностi процесу навчання передусiм необхiдно забезпечити природнi умови для біологічної життєдіяльності кожного учня, нормального функцiонування фiзiологiчних процесiв, якi є важливою передумовою психiчної дiяльності особистостi. Тому на кожному уроцi пiд керiвництвом учителя мають бути забезпеченi такi санiтарно-гігiєнiчні вимоги: оптимальний повiтряний режим, правильне освiтлення, належний тепловий режим, чергування рiзних видiв навчальної дiяльностi, вiдповiднiсть меблiв iндивiдуальним особливостям учнів.

Варто пам’ятати, що значна частина життя дiтей 12 рокiв (з 9 до 18 рокiв) — припадає на навчальну роботу в межах класної кiмнати. Тому відсутність належних санiтарно-гiгiєнiчних умов може негативно впливати не лише на процес учiння, але й на здоров’я вихованцiв.

Психолого-фiзiологiчнi вимоги до органiзацii навчально-виховного процесу на уроцi випливають iз загальнопедагогiчного принципу природовiдповiдностi. Необхiдно враховувати особливостi психiчного i анатомофізіологічного розвитку учнiв певного вiку, дбаючи про створення передумов для психiчного, фiзичного i соцiального розвитку кожної особистостi. Одночасно педагог має дбати про забезпечення умов для розвитку в учнiв позитивних емоцiй як передумови активної пiзнавальної дiяльностi. Як пiдкреслював психолог С.Л. Рубiнштейн, мiж емоцiями людини i власною діяльністю вiдстежується дiєвий зв’язок, емоцiйний стан особистостi впливає на її дiяльнiсть [23].

При органiзації навчального процесу мова йде про необхiднiсть створення позитивних емоцiй на основі демократичного стилю спiлкування, який сприяє формуванню вiльної людини. Авторитарний стиль — це подавлення пригнічення особистостi. В такому станi емоцiйнi процеси загальмованi, а отже умови для пiзнання вкрай несприятливi. Тому А.С. Макаренко наполягав на необхiдностi домагатися мажорностi в дитячому колективi.

Моделюючи будь-який урок, необхiдно зважати на об’єктивнi психологiчнi й фiзiологiчнi процеси, якi протiкають в органiзмi учня.

1. Початок уроку: психологiчна органiзація учнів для навчальної дiяльностi шляхом залучення до легких розумових дiй щодо конкретної навчальної дисципліни -- настрій на певну „предметну хвилю” (уснi обчислення з математики, словниковий диктант, цiкаве проблемне запитання та iн.).

2. Час активної навчальної роботи залежно вiд дидактичної мети, змiсту навчального матерiалу, учнiв. Пiсля включення учнiв у розумову дiяльнiсть активнiсть зростає, а згодом певнi центри кори головного мозку стомлюються. Тому необхiдно зважати на цей фактор: вдаватися до засобiв вiдпочинку, змiнювати один вид дiяльностi на iнший; у другiй половинi уроку зменшувати навантаження.

З. Органiзацiя активного вiдпочинку кори головного мозку шляхом провiтрювання класної кiмнати, залученння учнів до виконання спецiальних легких вправ, якi сприяли б насиченню кровi киснем i донесенню його до клiтин мозку.

4. Органiзацiя домашнього завдання: запис на дошцi, учнями — у щоденники.

5. I робота, яка є своєрiдннм iнструктажем до виконання домашнього завдання.

6. Дидактично-психологiчне завершения уроку: загальнi пiдсумки учителя, оцiнка дiяльностi учнiв, полегшенi дидактичнi iгри на основi вивченого матерiалу [15].


Случайные файлы

Файл
12980-1.rtf
153648.rtf
141087.rtf
Сборник 7.doc
58986.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.