Моральне виховання учнів на уроках образотворчого мистецтва в початковій школі (112962)

Посмотреть архив целиком

Вступ


Актуальність дослідження. Нині українське суспільство прагне до створення системи утворення світового класу. Намітилися нові перспективи для вдосконалення його якості. У цьому контексті актуалізується проблема посилення ціннісного сенсу освіти як провідного чинника прогресу суспільства. Ця лінія чітко позначена в державних документах., Концепція національного виховання» декларує, що стратегічним орієнтиром в освіті повинна стати ідея формування людей нової генерації з інноваційним творчим типом мислення, з розвиненою світоглядною культурою, з етично відповідальним відношенням до світу. У зв'язку з цим перед сучасною школою ставиться завдання виховання відповідального громадянина, здатного самостійно оцінювати дійсність і будувати свою діяльність відповідно до інтересів навколишніх його людей. Рішення цих завдань пов'язане, передусім, з формуванням стійких моральних якостей особи школяра.

Динамічна і іноді непередбачувана соціально-політична обстановка в країні значно ускладнила характер і тенденції освіти і, пред’являючи до нього нові вимоги, висуває на одне з перших місць проблеми морального виховання. В умовах ринкових стосунків потрібні не лише самостійність, гнучкість, діловитість кожного члена суспільства, але і виховання нової особи, орієнтованої на загальнолюдські моральні цінності, що сприяє успішному розвитку особистості. В той же час вивчення передового досвіду і відповідної літератури показало, що здійснення цього процесу найефективніше в шкільному віці, через залучення дітей до образотворчого мистецтва. Саме цілеспрямована навчально-виховна робота в школі створює унікальну можливість розширити пізнавальні якості, кругозір через виявлення інтересу до образотворчого мистецтва.

Моральне виховання підростаючого покоління є багатоплановим і багатогранним процесом, пов'язаним з іншими аспектами педагогічної діяльності. Вивчення відповідної вітчизняної і зарубіжної наукової літератури дає можливість скласти уявлення про моральний ідеал, гуманізм особи.

У педагогічній літературі досліджувана нами проблема знайшла віддзеркалення у фундаментальних дослідженнях Крупской Н.К., Макаренко А.С., Луначарського А.В., Сухомлинського В.А., Архангельського А.М., Болдирєва Н.М., Харламова И.Ф. Амонашвілі Ш.А., Рувинського Л.І. та ін., в яких виявляється суть основних понять теорії морального виховання, вказуються шляхи його подальшого розвитку.

Ряд досліджень освітлюють різні напрями морального виховання: Іманов А.К., Івахнова Л.А., Калюжний А.А. Кокозева К.Ш., Лисенко Т.Ф., Бутенко Н.І., Жупанін С. І., Ільїнська Н.И., Максимова Н.А.

Численні дослідження учених свідчать, що проблеми морального виховання учнів є предметом пильної уваги спеціальних наукових досліджень. Вищеназвані учені, що здійснювали вивчення важливих педагогічних питань, внесли значний вклад до розробки історії і теорії морального виховання.

Підкреслюючи цінність розробок вітчизняних і зарубіжних педагогів, слід зазначити, що у вітчизняній педагогічній науці на сьогодні все ж недостатньо досліджень щодо морального виховання учнів початкової школи засобами образотворчого мистецтва.

Отже, що і зумовило проблему дослідження, що полягає в розробці теоретично обґрунтованого підходу до розуміння суті і особливостей морального виховання учнів і шляхів його реалізації на практиці. Виходячи з актуальності проблеми, її недостатній розробленості в педагогічній науці визначена тема мого дослідження «Моральне виховання учнів на уроках образотворчого мистецтва в початковій школі».

Мета дослідження: теоретичне обґрунтування змісту і ефективних шляхів морального виховання учнів засобами образотворчого мистецтва в початковій школі.

Об'єкт дослідження: навчально-виховний процес в початковій школі.

Предмет дослідження: моральне виховання учнів на уроках образотворчого мистецтва.

Гіпотеза дослідження: якщо в навчально-виховному процесі школи активно розвивати моральні якості учнів через уроки образотворчого мистецтва, то це істотно підвищить рівень їх морального виховання, розширить кругозір і пізнавальні інтереси, внаслідок чого буде створено цілісне освітньо-виховне середовище.

Завдання дослідження:

  1. Розкрити історичні і психолого-педагогічні основи морального виховання учнів.

  2. Виявити можливості уроків образотворчого мистецтва в процесі морального виховання учнів молодшого шкільного віку.

Методологічною основою дослідження є філософські положення по теорії пізнання, теорії особи в її формуванні, соціальній суті виховання; особистісно-діяльнісний, особово-орієнтований, культурологічний і компетентністний підходи; теорія цілісного педагогічного процесу.

Джерела дослідження: праці педагогів, філософів, психологів, методистів по проблемах морального виховання учнів; закони, постанови і інші нормативні документи в області освіти, державні стандарти середньої освіти, досвід роботи вчителів школи.

Методи дослідження: аналіз філософської, психолого-педагогічної літератури з проблеми морального виховання; порівняльний аналіз, дослідження офіційних матеріалів в області освіти; вивчення шкільної документації, учбових планів, програм, творчих робіт учителів; аналіз робіт учнів, методи спостереження.




1. Моральне виховання школярів як психолого-педагогічна проблема


1.1 Проблема морального виховання у психолого-педагогічній літературі


Мислителі різних віків трактували поняття моральності по-різному. Ще в давній Греції в своїх працях Арістотель про моральну людину писав:, Морально прекрасною називають людину досконалої гідності… Адже про моральну красу говорять з приводу доброти: морально прекрасним називають справедливу, мужню, благородну і взагалі володіючу всіма добротами людину.»

А Ніцше вважав:, Бути моральним, етичним – означає бути покірним давно встановленому закону чи звичаю»., Мораль – це перевага людини перед природою». В науковій літературі вказується, що мораль з’явилась на початку розвитку суспільства. Визначну роль в її виникненні зіграла трудова діяльність людей. Без взаємодопомоги, без визначених обов'язків по відношенню до роду людина не змогла б встояти в боротьбі з природою. Мораль виступає як регулятор взаємовідносин людей. Керуючись моральними нормами, особистість тим самим спонукає до життєдіяльності суспільства. В свою чергу, суспільство, підтримуючи і розповсюджуючи ту чи іншу мораль, тим самим формує особистість відповідно до свого ідеалу. На відміну від права, яке має діло з областю взаємовідносин людей, але спираючись на примус зі сторони держави. Мораль підтримується силою суспільної думки і звичайно виконується в силу переконання. При цьому мораль оформляється в різних заповідях, принципах, де сказано як треба поводитись. Зі всього цього ми можемо дійти висновку, що старшій людині буває тяжко обирати, як повестись в тому чи іншому випадку не, впавши обличчям в багно».

А що ж говорити про дітей? Ще В.О. Сухомлинський говорив про те, що необхідно займатись моральним вихованням дитини, навчати, вмінню відчувати людину».

Василь Олександрович говорив:, Ніхто не вчить маленьку людину: Будь байдужим до людей, ламай дерева, попирай красу, вище за все став своє особисте». Все діло в одній, в дуже важливій закономірності морального виховання. Якщо людину вчать добру – вчать уміло, розумно, вимогливо, в результаті буде добро. Вчать злу (дуже рідко, але буває і так), в результаті буде зло. Не вчать ні добру, ні злу – все одно буде зло, тому що і людиною її треба зробити».

Сухомлинський вважав, що непорушна основа морального переконання закладається в дитинстві і ранній юності, коли добро і зло, честь і безчестя, справедливість і несправедливість доступні розумінню дитини лише при умові яскравої наглядності, очевидності моральної суті того, що вона бачить, робить, спостерігає.


1.2 Сутність морального виховання


Важко назвати щось більш важливе для людини, ніж її взаємини з іншими людьми. Від характеру цих взаємин багато що залежить в нашому житті: настрій, моральне самопочуття, працездатність тощо. Стосунки з оточуючими дають можливість бачити смисл свого існування, усвідомлювати себе як частку людського суспільства. Людина, як суспільна істота, немислима поза взаєминами з іншими людьми. Саме завдяки спілкуванню і певним взаєминам, що складаються в процесі цього спілкування, людський індивід поступово стає особистістю, яка здатна усвідомлювати не лише інших, але й саму себе, свідомо й активно регулювати власну діяльність та поведінку, впливати на оточуючих, враховувати їх прагнення, інтереси.

Виховання – цілеспрямований свідомий процес формування гармонійної особистості, що включає формування гуманності, працелюбства, чесності, правдивості, дисциплінованості, почуття відповідальності, власної гідності, виховання патріотизму, любові до Батьківщини. Процес виховання відображує становлення кожної людини.

Мораль – це система ідей, принципів, законів, норм і правил поведінки та діяльності, які регулюють гуманні стосунки між людьми за будь-якої ситуації на демократичних засадах. Мораль – це імперативно-оцінний спосіб ставлення людини до дійсності, котрий регулює поведінку людей з огляду на принципове протиставлення добра і зла.

У складному процесі формування всебічно розвиненої особистості чільне місце належить моральному вихованню. Моральне виховання – виховна діяльність школи і сім'ї, що має на меті формування стійких моральних якостей, потреб, почуттів, навичок і звичок поведінки на основі засвоєння ідеалів, норм і принципів моралі, участь у практичній діяльності.


Случайные файлы

Файл
309.doc
111853.doc
~$РПЗ.docx
60743.rtf
96045.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.