Аналіз можливостей тестового контролю у вищій школі (112035)

Посмотреть архив целиком

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ Й НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІРНИЧИЙ УНІВЕРСИТЕТ






Кафедра філософії





РЕФЕРАТ


з дисципліни: "Педагогічний контроль в системі освіти"

на тему: "Аналіз можливостей різновидностей тестового контролю у вищій школі"













Дніпропетровськ 2008


План


Вступ

    1. 1. Наука про тести

    2. Навчальний тест

    3. 2. Класи і види тестів

      1. 2.1 Гомогенні тести

      2. 2.2 Гетерогенні тести

      3. 2.3 Інтегровані тести

2.4 Адаптивні тести

      1. 2.5 Критеріально-оріентовані тести

    1. 3. Принципи добору змісту тестових завдань

    2. 4. Поняття складності тесту і його вплив на оцінку знань

      1. 5. Оцінювання, оцінка і вимір знань

Висновок

Використана література




Вступ


У жовтні 2003 року в Берліні Україна приєдналася до Болонської угоди і тим самим увійшла в процес об'єднання вищої освіти Європи в єдину систему. У 2010 році в Європі планується створити єдиний освітній простір. У напрямі інтеграції до європейського освітнього простору Україна у 1999 році ввела двоступеневу систему освіти "бакалавр–магістр". Цей освітній формат є аналогічним по відношенню до освітньої моделі американської та європейської систем. У ньому український освітній рівень магістра відповідає американському і європейському ступеню майстра. Термін підготовки бакалавра в Україні визначено на чотири роки, а магістра – додатково один або два роки залежно від спеціальності. Для порівняння, в західних країнах в цілому бакалавр навчається чотири роки, а в окремих – три. У багатьох країнах магістрат, частіше, включає лише один рік навчання

Сьогодні йде бурхливе обговорення того, що і як необхідно змінити в освітніх процедурах і методиках викладання університетів України. Окремі фахівці вважають за необхідне розробити процедури управління освітнім процесом, в інших роботах пропонується перехід на багатобальну шкалу вимірювання знань, умінь і навичок студентів, у третіх – дидактичні принципи особистісно орієнтованої системи навчальної діяльності вищих навчальних закладів.

На початку минулого століття в США почали замислюватися над об'єктивністю контролю знань, умінь і навичок студентів. Дванадцять коледжів і університетів об'єднали свої зусилля для розробки уніфікованих процедур вступних іспитів. В університетах прагнули відійти від звичної для нас білетної системи усних іспитів (ticket system) та замінити її письмовим іспитом або тестуванням. Очевидна мета таких змін – прагнення зменшити суб'єктивні аспекти екзаменаційної обстановки, зробити оцінку знань і навичок більш об'єктивною та ситуативно-незалежною.


1. Наука про тести


Для розуміння сутності тестів важливо розібратися в системі понять. Поняття взагалі утворюють основу будь-якої науки, і в цьому змісті діяльність по розробці й ефективному застосуванні тестів не є виключенням.

Перші наукові праці по теорії тестів з'явилася на початку ХХ століття, на стику психології, соціології, педагогіки й інших так званих поведінкових наук.

Закордонні психологи називають цю науку психометрикою, а педагоги - педагогічним виміром. У нас же загальноприйнятий варіант назви даної науки це тестологія, що може бути педагогічною, психологічною чи соціологічною, в залежності від того, де застосовується і розвивається. В принципі, інтерпретація назви "тестологія" проста і прозора: наука про тести.

Педагогічна тестологія покликана займатися питаннями розробки тестів для об'єктивного контролю рівня знань, тих, хто навчається (в самому широкому змісті цього слова, а не просто "школярів", як можна припустити).

Ключовими поняттями тестології, як однієї з методичних теорій, тест, зміст і форма завдань, надійність і валідність результатів виміру. Крім того, у тестології використовуються такі поняття статистичної науки, як вибіркова і генеральна сукупність, кореляція й ін.

Слово "тест" викликає в людей різні уявлення. Одні думають, що це питання чи задачі з однією готовою відповіддю, яку треба вгадати. Інші вважають тест формою гри чи забави. Треті намагаються тлумачити це як переклад з англійського слова "test" (іспит, перевірка).

Загалом, по цьому питанню немає єдності думок. Не випадково розмах думок про тести виявляється занадто широким: від суджень повсякденної свідомості до спроб наукового тлумачення сутності тестів. У науці проводять істотні розходження між простим перекладом слова і змістом поняття.

Найчастіше ми зустрічаємося із спрощеним сприйняттям поняття "тест", як простий вибір однієї відповіді з декількох запропонованих до запитання. Численні приклади таких, здавалося б, "тестів" легко знайти в більшості систем дистанційного навчання.

Але це часто виявляються не тести, а щось зовні схоже на них. Звичайно це збірники питань і задач, розрахованих на вибір однієї правильної відповіді з числа запропонованих. Вони тільки по ззовні схожі на справжній тест. Розходження в розумінні сутності тестів породжують розходження у ставленні до тестів.

У наші дні існує багато видів тестів, тому дати універсальне визначення для всіх цих видів навряд чи можна.

Традиційний тест являє собою стандартизований метод діагностики рівня і структури підготовленості. У такому тесті всі відповідають на ті самі завдання, в однаковий час, в однакових умовах і з однаковими правилами оцінювання відповідей.

Головна мета застосування традиційних тестів – визначити чвідношення порядку, що встановлюється за рівнем знань між тими, хто проходить тестування. І на цій основі визначити місце (чи рейтинг) кожного.

Тоді виникає одне з головних питань теорії тестів - питання підбору найкращого тесту.

Кожен тест може відрізнятися від інших тестів кількістю завдань, їх складністю, а також багатьма іншими характеристиками. З прагматичної точки зору краще робити тест, що має порівняно менше число завдань, але який володіє більшістю переваг, властивих більш "довгим" тестам.

Поняття "довжина тесту" введено на початку XX століття Ч. Спирманом і означає кількість завдань у тесті. Чим довше тест, тим більше в ньому завдань. Від числа завдань деяким чином залежить точність виміру знань.

У тест намагаються відібрати мінімально достатню кількість завдань, що дозволяє порівняно точно визначити рівень і структуру підготовленості. Інтерпретація результатів тестування ведеться переважно з опорою на середню арифметичну і, на так звані, процентні норми, що показують, - скільки відсотків випробуваних мають тестовий результат гірший, чим у любого іншого випробуваного. Така інтерпретація тестових результатів називається нормативно-орієнтованою.

Але нас більше цікавить визначення поняття тесту як навчального. Такого, який можна використовувати в системах дистанційної освіти.


    1. Навчальний тест


Навчальний тест визначається як система завдань визначеного змісту, зростаючої складності, специфічної форми, що дозволяє якісно й ефективно вимірити рівень і оцінити структуру підготовленості учнів.

Навчальний тест по своїй суті є класичним представником традиційних тестів.

Для кращого розуміння визначення навчального тесту розглянемо коротке тлумачення його основних термінів.

Хоча будь-який тест складається з тестових завдань, останні представляють не сукупність довільно об'єднаних завдань, а саме систему.

Система означає, що в тесті зібрані такі завдання, що володіють системоутворюючими властивостями. Тут, у першу чергу, треба виділити загальну приналежність завдань до однієї і тієї ж системи знань, тобто до однієї навчальної дисципліни, їх зв'язок і упорядкованість.

Тест, як система, має склад, цілісність і структуру.

Він складається із:

  • завдань;

  • правил їх застосування;

  • оцінок за виконання кожного завдання;

  • рекомендацій з інтерпретації тестових результатів.

Цілісність тесту означає взаємозв'язок завдань, їхня приналежність загальному вимірюваному фактору. Кожне завдання тесту виконує відведену йому роль і тому жодне з них не може бути вилучене з тесту без втрати якості виміру.

Структуру тесту утворює спосіб зв'язку завдань між собою. В основному, це так звана факторна структура, у якій кожне завдання зв'язане з іншими через загальний зміст і загальну варіацію тестових результатів.

У навчальному тесті завдання розташовуються в міру зростання складності - від найпростіших до найскладніших. Інакше кажучи, головною формальною системоутворюючою ознакою тесту є розходження завдань відповідно ступеня їх складності. Слово "формальне" вживається для пояснення того, що “тест” трактується не лише, як система завдань зростаючої складності, без обліку їх змісту.

Прояву системної якості тесту сприяє і єдина дисциплінарна спільність завдань, що реалізує ідею виміру підготовленості, тих хто проходить тестування, по одній якій-небудь визначеній навчальній дисципліні або їх комплексу.

Час нерідко називається в якості іншого системоутворюючого фактора. Дійсно, одне з розумінь, покладених в основу створення тестів - мати інструмент швидкого і точного оцінювання.

Один з актуальних напрямків сучасної організації тестового контролю в дистанційній освіті - це індивідуалізація контролю, що приводить до значної економії часу тестування. Контроль ведеться за допомогою заздалегідь відкаліброваних, зі рівнем складності, завдань.


Случайные файлы

Файл
27615-1.rtf
pravozn_1.doc
70472.rtf
174777.rtf
CBRR2190.DOC




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.