Музична творчість Степового (106882)

Посмотреть архив целиком

Зміст


Вступ

  1. Аналіз музичної творчості Степового

  2. Відомості про автора

Висновки

Список використаної літератури

Додатки


Вступ


Музика є одним із наймогутніших засобів виховання, який надає естетичного забарвлення духовному життю людини. "Пізнання світу почуттів неможливе без розуміння й переживання музики, без глибокої духовної потреби слухати музику й діставати насолоду від неї, – писав В. Сухомлинський. – Без музики важко переконати людину, яка вступає в світ, у тому, що людина прекрасна, а це переконання, посуші, сосновою емоційної, естетичної, моральної культури". Ці слова видатного педагога-гуманіста конкретизують його думку про музичне виховання як першооснову у вихованні людини.

Ця ж думка є суттю педагогічної концепції визначного музиканта-педагога XX століття Д. Кабалевського, який підкреслював, що головним завданням масового музичного виховання у загальноосвітній школі є не стільки навчання музиці, скільки вплив через музику на духовний світ учнів, передусім на їх моральність. Учитель має розвивати у дітях розуміння цього виду мистецтва, відкривати; їм світ добра й краси, допомогти пізнати в музиці животворне джерело людських почуттів і переживань.

Звичайно, допитливий і талановитий вчитель, працюючи з дітьми ініціативно й творчо, навіть на основі застарілих підходів зможе досягти помітних результатів своєї праці. Проте чи буде цей шлях найдоцільнішим і ефективним? Чи стануть при цьому уроки музики уроками формування духовності особистості? Переконливу відповідь на ці питання дає шкільна практика: якщо зміст і методи музично-виховної роботи не визначаються передбаченням подальшого розвитку дітей;, ясним розумінням того, яких якостей вони мають набувати у процесі музичної діяльності, така педагогічна робота виявляється неефективною. Не можна вчити дітей "взагалі", не задумуючись про кінцеву мету виховання, той ідеальний стан, до якого слід підвести учня.

Якщо уявити кінцевий результат музичного навчання у загальноосвітній школі теоретично, оскільки цей процес нескінченний, то в світлі сучасних наукових поглядів у дітей має формуватися музична культура як невід'ємна частина духовної культури особистості. Під музичною культурою слід розуміти індивідуальний соціально-художній досвід особистості у царині музичного мистецтва.

Навчально-виховна мета – це той загальний орієнтир, що визначає напрям діяльності вчителя, а не перелік знань, умінь і навичок, якими має оволодіти учень у першому, другому і подальших класах, або встановлений рівень розвитку, якого він має досягти на певному етапі навчання. Адже кожна дитина потребує індивідуальних підходів виховання. Втім, важко звільнитися від стереотипів застарілого мислення. Ще й досі деякі вчителі не усвідомлюють той факт, що метою процесу навчання виступає саме розвиток особистості учня, а не набуття знань, умінь і навичок, за якими залишається роль (дуже важлива!) бути засобом цього розвитку.

Безперечно, озброїти дітей певною сумою знань, умінь і навичок значно легше, ніж виховати (хоча й з цим завданням школа не завжди може впоратись). Але нині, коли гуманізація стала провідним критерієм успішності навчально-виховного процесу, розкриття загальнолюдських цінностей, в музиці, на цій основі, формування особистості стає головною метою –музично-виховної роботи.


1. Аналіз музичної творчості Степового


1.1 Фактурна частина ліро-епічних романсів


Романс «Утоптала стежечку» написано на вірш Т. Шевченка. В його основі народно-жанрове танцювальне начало. Фортепіанна партія, зокрема вступ та інтерлюдія, імітує фольклорно-ансамблеве музикування (Додаток 1). Мелодія супроводжується легким прозорим акомпанементом гітарного типу. Простим, як і в народних танцях, є тональний план твору: мі мінор – соль мажор – мі мінор (наприкінці є відхилення в субдомінантову тональність). Зі структурного боку романс цікавий нерівномірним чергуванням побудов: першу строфу написано у двочастинній формі А В (по шість тактів у кожній), інтерлюдія має чотири такти, так само як і остання фраза. Отже, чергуються шеститактові побудови з чотиритактовними, що вносить певну своєрідність у твір з танцювальною основою (Додаток 1).



У «Колисковій» Степовий не виходить за рамки обраного пісенного жанру. Він зберігає м'якість і плавність мелодичної лінії,, фортепіанної фактури. В музиці змальовано поетичну картинку: мати співає маленькій дитині колискову. Тут важливо звернути увагу на такі слова: «Любо ти спатимеш, поки не знатимеш, що то печаль; хутко прийматимеш лихо та жаль», в яких підкреслено стурбованість матері за майбутню долю дитини (Додаток 2).



Твір написано у тричастннній формі А В А. Крайні частини це типова колискова; середина вносить деяке пожвавлення, ладовий та ритмічний контраст. «Колискова» нагадує м'яку акварельну замальовку живописця.

До ліро-епічних романсів Степового з елементами драматизму відносимо «Із-за гаю сонце сходить», «За думою дума роєм вилітає», «Ой три шляхи широкії», «Степ».

Солоспів «Степ» (сл. М. Чернявського) відрізняється могутнім епічним складом. Басовий тембр голосу якнайкраще відповідає характеру мелодичного розгортання (Додаток 3). Перша, велична за характером, побудова зіставляється з епіко-драматичною серединою. Невеликий двотактний вступ готує у низькому регістр., появу вокальної партії. Лінія басів фортепіано посилює «густоту» звучання мелодії соліста. Другим планом звучить пульсація акордів, що надає творові гармонічної повноти. В наступній побудові вокальна лінія набуває м'якого, ліричного відтінку. її підтримує верхній голос фортепіанної фактури (Додаток 3).



Середня частина романсу Allegro energicoепіко-драматична. Активізація розміреної оповіді, переведення її в дію зумовлені задумом твору. Мелодію витримано в характері епічної танцювальності, її підтримує фортепіано повнозвучними акордами; особливо активною є басова лінія, що проводиться октавами у низькому регістрі. Образ степу-богатиря, що, прокинувшись від сну, «грому груди підставля», символізує образ пригнобленого народу, який піднявся на боротьбу. Композитор вірить у його велетенську силу і міць (Додаток 4).



Невелика реприза відразу ж змінюється драматичною кодою, в якій недвозначно виражено основну думку твору заклик до боротьби: «Так нехай же над ланами грім бажаний прогримить!» Постлюдія фортепіано, якою завершується кода, поступово прискорюється і переростає у вихор танцювальності (Додаток 5).



Романс «Степ» за своїм задумом та образним змістом продовжує деякі класичні вітчизняні зразки. Епічний розмах, тенденція до драматизації нагадує музичні образи Бородіна (передусім Симфонію №2) і Лисенка (згадаймо пісню Тараса «Гей, літа орел» з опери «Тарас Бульба»). Очевидно, продовження у творчості Степового епіко-драматичної лінії не було випадковим явищем. Як і митці другої половини XIX ст., Степовий і його сучасники, ровесники революції 1905-1907 років, спиралися на творчість революційних демократів, ідеї яких живили і музичне мистецтво.

Тема обездоленого народу досить часто звучить у творчості Лисенка, а згодом і в музиці композиторів молодшої генерації Стеценка, Леонтовича, Людкевича і Степового. Романс «Ой три шляхи широкі» написано в лірико-драматичному плані. Його перша частина має ряд інтонаційних особливостей, що походять від дум: рецитація, специфічні ладові звороти (мінливий характер IV ступеня ладу, вживання VII натурального вгорі й VII підвищеного внизу у мінорі, використання акордів з цими ладовими особливостями тощо). При дуже виразній мелодії тут досить скромна фортепіанна партія. На початку вона дещо нагадує гру на бандурі (Додаток 6).



Друга побудова звучить схвильовано завдяки пульсуючій партії фортепіано. Але невдовзі її змінює музика оповідного характеру, що завершується кульмінацією. Мелодія романсу «Ой три шляхи» увібрала в себе також поспівки ліричних пісень та пісень-роман-сів. Для гармонії твору характерні плагальні звороти (автентичні послідовності DТ даються переважно в кадансах). Своєрідний колорит вносять акорди альтерованої субдомінанти, які передають душевний біль, страждання, трагедійність ситуації.

Романс «Ой три шляхи широкії» ділиться на три частини (7т. – 4т. – 11т.), що втілюють три етапи розповіді, три образно-емоційні стани. Тенденція до експозиційності навіть у середній частині свідчить про певні зв'язки форми романсу з формою народних дум. Солоспів міцно увійшов до концертного репертуару співаків, він є окрасою української вокальної лірики початку XX ст.


1.2 Народна пісенно-романсова лірика


У романсах «Елегія» і «Розвійтеся з вітром» помітні зв'язки з народною пісенно-романсовою лірикою. Гнучка мелодія, проста гармонія, гітарна фактура фортепіанної партії творять проникливий ліричний образ.

Фактура викладу у «Барвінках» є різноманітною. Для кожного твору композитор прагне знайти свій специфічний малюнок. Водночас ряд ладо-гармонічних рис стають уже типовими для творчої манери Степового. Це і своєрідні ладові відтінки (мінор з підвищеним IV ступенем, фрігійські й дорійські звороти), і гармонії, що випливають з цієї ладової сфери.

Ознайомившись з «Барвінками» Степового, Лисенко привітав молодого композитора листом. Зробив він і ряд зауважень, зокрема, порадивши Якову Степановичу глибше вивчати український фольклор. Згодом Степовий не раз згадуватиме мудрі слова Миколи Віталійовича Лисенка і приїжджатиме на Україну для збагачення фольклорним матеріалом.


Случайные файлы

Файл
14637-1.rtf
17580-1.rtf
ВСН 478-86.doc
175348.rtf
82115.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.