Класифікація інформаційно-аналітичних документів (104702)

Посмотреть архив целиком

План


Вступ

1. Загальна класифікація інформаційно-аналітичних документів

1.1 Реферат як вид інформаційно-аналітичних документів

1.2 Анотація як різновид інформаційно-аналітичних документів

1.3 Огляд як різновид інформаційно-аналітичних документів

1.4 Дайджест як вид інформаційно-аналітичних документів

1.5 Хрестоматія як вид інформаційно-аналітичного документів

Висновки

Список використаної літератури



Вступ


Інформаційна аналітика у сучасному світі – це продукт низки конструктивних та творчих загальнонаціональних тенденцій, що характеризують розвиток суспільства на рубежі століть та тисячоліть: процесу глобалізації, тенденцій формування приорітетів, стійкий розвиток цивілізації та інформації. Саме тому вивчення цієї теми є важливим аспектом для вивчення загальних процесів розвитку людства.

В процесі здійснення наукової діяльності постала гостра потреба у створенні спеціальних документів, які б допомогли користувачеві полегшити пошук релевантного документу в документних масивах. Саме цим обумовлені сфери застосування аналітичних документів, вони найрізноманітніші, саме це викликало різноманітність форм та типів інформаційно-аналітичних документів, адже інформаційне забезпечення важлива умова будь-якої галузі науки або практичної діяльності, в тому числі й формування інформаційної культури та професійної підготовки спеціалістів.



1. Загальна класифікація інформаційно аналітичних документів


Інформаційні-аналітична діяльність є невід'ємною частиною всіх сфер суспільного життя. Вона має певні цілі та завдання, для реалізації яких існують конкретні засоби, що сприяють отриманню необхідних результатів. У нашій державі існують спеціальні інформаційно-аналітичні установи, що складають систему інформаційного забезпечення користувачів документальною інформацією універсального, галузевого, проблемно-тематичного змісту. Створено також умови для здобуття професійної освіти в цій галузі — підготовка фахівців для роботи в органах інформації. Водночас, інформаційні структури сформовані як органічні складові багатьох установ, організацій, фірм. Інформаційно-аналітична діяльність охоплює всі галузі науки, освіти, виробництва, а також економіку, політику, культуру, техніку, природознавство тощо, вона є не тільки окремою функцією суспільства, а й складовим елементом людського життя.

Отже, дуже важливо визначити основні види аналітичних документів, які існують на сьогоднішній день, тому що усі вони є результатом роботи інформаційних установ і відіграють значну роль у розвитку вітчизняних наукових досягнень.

Універсальної класифікації інформаційно-аналітичних документів на сьогоднішній день не існує, але виділяють наступні види наукових документів.


Характер документа

Вид документа

Первинні

Вторинні

Книги

Монографії, збірники, матеріали конференцій, конгресів, з’їздів, навчальні видання, офіційні видання

Неперіодичні, бібліографічні, реферативні, енциклопедії, довідкові видання та інші

Періодичні видання

Триваючі видання

Журнали, бюлетені, газети та ін. Збірники наукових праць установ, організацій, вузів

Бібліографічні (покажчики, картотеки), реферативні (картотеки, журнали, збірники), експрес-інформація, оглядові видання

Спеціальні види видань

Нормативно-технічні документи, патентні документи, промислові каталоги, інформаційні листки передового виробничого досвіду

Показники стандартів і технічних умов, показники вітчизняних і закордонних винаходів (реферативна і бібліографічна інформація, офіційні бюлетені патентних відомств), показники промислових каталогів, бібліографічні показники інформаційних листків

Неопубліковані документи

Звіти про науково-дослідні роботи (НДР) і дослідно конструкторські роботи (ДКР), дисертації, наукові переклади, конструкторська документація на нестандартне устаткування

Бюлетені реєстрації НДР і ДКР, збірники рефератів НДР і ДКР, реєстраційні й інформаційні карти, облікові картки дисертацій, покажчики депонованих рукописів, покажчики перекладів, картотеки «Конструкторська документація та нестандартне устаткування»

Проміжні

Препринти

Бібліографічні й реферативні видання


Усі вторинні документи призначені для більш оперативного оповіщення споживачів про появу первинних документів і стислого викладу їхнього змісту. Оперативність оповіщення створюється прискореною обробкою першоджерел, використанням сучасних інформаційних технологій із застосуванням електронно обчислювальної техніки й оперативної поліграфії. Згортання текстів здійснюють різними видами аналітики синтетичної переробки, що підвищує інформаційну ємність документа.

Не дивлячись на те, що єдиної класифікації не існує, усі вчені виділяють такі най популярніші види аналітичних документів як реферати, анотації, огляди, хрестоматії та дайджести.

Сучасні дослідники Эойн Янг и Лиза Куінн виділили також такі види аналітичних документів як:

  1. аналітичний документ я к інструмент для розробки та прийняття рішень.

Такий документ найчастіше складають у сфері дослідження або аналізу політики, він є інструментом комунікації, заснованим на цінностях та націленим на проблему.

  1. аналітичний документ: робота прикладна, а не теоретична.

Такий документ відрізняться від традиційного теоретичного дослідження, а особливо тим, що результати прикладного дослідження мають бути застосовані до питання, що розглядають і використані як обґрунтування конкретного набору рекомендацій, які направлені на вирішення проблеми. Насправді, взаемозв’язок «проблема-вирішення» є основою для аналітичного документа і складає силу що рушає складання такого аналітичного документу.


1.1 Реферат, як вид інформаційно-аналітичного документа


Одним з найпоширеніших видів інформаційно-аналітичної діяльності є реферування. Витоки практичної реферативної діяльності, як відомо, зародилися й набули розвитку в бібліотечно-бібліографічній практиці, при цьому увагу головним чином, змісту документа, його основним даним і висновкам.

У системі наукової комунікації та інформаційно аналітичної діяльності реферат є основною інформаційно-комунікативною одиницею, що зумовлено його споживчими властивостями:

  • серед усіх видів вторинних інформаційних документів реферат відрізняється найбільшою інформативністю в розкритті змісту першоджерела;

  • використання реферату для пошуку поточної або ретроспективної інформації дає змогу зекономити до 90 % часу, необхідного в разі звернення до первинних документів;

  • форма подання інформації у вигляді реферату зручніша для тривалого зберігання у фондах довідково-інформаційних служб, полегшує та прискорює підготовку інформаційних видань і створення інформаційних масивів — БД рефератів (на їх підгрунті в подальшому можливе створення БД повнотекстових електронних документів);

  • у деяких випадках реферат може замінити першоджерело (коли необхідна користувачеві інформація стосується не основної теми роботи, а суміжних питань, або коли первинний документ недоступний унаслідок мовного або організаційного бар'єрів).

Велика кількість дефініцій поняття "реферат", яка існує у сучасній літературі з теорії та практики реферування, зумовлена комплексним характером завдань, поставлених під час дослідження даного виду інформаційних документів. З приводу виникнення терміну "реферат" існують різні точки зору. Є думка, що реферат ("referat") походить від слова "reffere", тобто повідомляти, доповідати. За іншою — термін "реферат" від "abstractus" в значенні "to draw away" — виведений, виключений. У Росії термін "реферат" уперше з'явився у словнику Ф. Г. Толля, де трактувався як відношення, доповідна записка, викладення справи стисло.

Реферат — багатоцільовий засіб відбиття інформації. Тому існують різні класифікації та погляди на його суть. Аналіз сучасної практики реферування доводить, що обсяг реферату істотно відрізняється в різних реферативних виданнях. На сьогодні — це одне з найбільш дискусійних питань.

Реферат — це багатофункціональний вторинний документ. Він виконує безліч функцій: інформативну та науково-комунікативну, прогностичну, довідкову і адресну, індексування й індикативну. Відповідно до завдань реферат може надавати необхідну систематизовану фактографічну інформацію, оцінювати, узагальнювати, синтезувати її, рекомендувати найбільш нові, цінні та корисні повідомлення для конкретного користувача. Наявність у рефераті точного бібліографічного опису документа забезпечує виконання рефератом адресної функції, без чого неможливий документальний інформаційний пошук. Ще одна функція реферату — можливість індексування змісту первинних документів без використання текстів першоджерел. Така методика у 2-4 рази скорочує витрати часу й праці на проведення цієї роботи.


Случайные файлы

Файл
81343.rtf
BLOK.DOC
92341.rtf
10121.rtf
115052.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.