Методи пошуку та відбору артиста його персональним менеджером (104515)

Посмотреть архив целиком

12

















Методи пошуку та відбору артиста його персональним менеджером




ЗМІСТ


Вступ

Розділ 1. Персональний менеджмент в процесі підготовки керівників художньо-мистецьких колективів як психолого-педагогічна проблема

1.1 Персональний менеджмент в процесі підготовки керівників художньо-мистецьких колективів

1.2 Персональний менеджмент в області музичного мистецтва і утворення: понятійно-категоріальний апарат дослідження

1.3 Понятійний апарат розвитку артиста

Розділ 2 Методи і технології розвитку артиста PR засобами

2.1 Методи і технології зв'язків з громадськістю

2.2 Метод організації турне і концертів акторів персональним

менеджером

2.3 Робота з пресою

Висновок

Список літератури




Вступ


Актуальність дослідження. Для сучасного етапу соціального і культурного розвитку України характерні радикальні політичні і економічні перетворення, що роблять вплив на всі сторони суспільного життя. Динаміка, складність і багатоплановість цих процесів настільки значительна, що це дає підстави називати справжній історичний період переломний-перехідним. Збереження і примноження духовної складової - вищій цінності національної культури — осмислення ролі музики «як ефективного засобу вдосконалення внутрішнього світу особи» (Л.С.Зорилова) стає одним з найважливіших завдань освітньої парадигми у вузах культури і мистецтва на сучасному етапі.

Вивчення сучасної ситуації в області культури і мистецтва показує, що не завжди талановитий музикант, що володіє значним інтелектом і широкою утвореною, творчий вуз, що успішно закінчив, виявляється готовий до керівництва художньо-мистецьким колективом. Сьогодні в Україні існує серйозна проблема з менеджментом у сфері культури, а успішне поєднання творчих і управлінських функцій в одній особі є виключенням з правил.

Для молодого музиканта, тільки вступаючого на професійний шлях, проблема самореалізації і самоактуалізації сьогодні безпосередньо пов'язана не тільки з рівнем з його творчого потенціалу: знайдених в учбово-виховному процесі естетично-ціннісних орієнтації, знань, умінь і навиків, але і з умінням вистояти на ринку праці, добитися бажаної роботи, зуміти довести свою професійну придатність, активно включитися в творчо-творчу діяльність, виявитися корисним і значущим членом творчого колективу. Все це свідчить про назрілу необхідність вироблення нових підходів до процесу професійної підготовки музикантів - майбутніх керівників художньо-мистецьких колективів, що базується на розумінні того, що менеджмент як наука про управління, арт-менеджмент як наука про управління у сфері мистецтва і персональний менеджмент (самоменеджмент) як особиста тектология — організаційна наука управління самим собою, сьогодні є ключовою ланкою в підготовці фахівців в області музичного мистецтва і освіти, що володіють високою професійно-управлінською культурою. Ступінь вивченої проблеми. Аналізу сучасних тенденцій і особливостей розвитку системи професійної освіти присвячені численні дослідження (Н.К. Бакланова, А.А. Вербицкий, Л.С. Зорилова, Т.Г. Киселева, Н.В. Кротова, В.И. Черниченко, В.М. і В.В. Чижікови і ін.), направлені на пошук нових підходів, що відповідають гуманістичній освітній парадигмі.

Об'єкт дослідження - професійно-управлінська культура актора- музиканта.

Предмет дослідження: становлення професійно-управлінської культури музиканта в процесі навчання персональному менеджменту.

Метою даної роботи є вивчення персонального менеджменту артиста. Основними завданнями роботи є:

- визначення мети і завдання персонального менеджменту артиста; - розгляд суб’єктів та партнерів мистецького проекту, його етапів, засобів, ресурсів та проблем;

-аналіз успішних проектів в галузі шоу-бізнесу;

- визначення проблем і перспектив українського шоу-бізнесу.

Об’єктом дослідження є менеджмент сфери мистецтва світової та вітчизняної економіки. Предметом дослідження відповідно до поставленої мети є особливості та закономірності розвитку персонального менеджменту артиста в умовах ринкової трансформації економіки України.




Розділ 1. Персональний менеджмент в процесі підготовки керівників

художньо-мистецьких колективів як психолого-педагогічна проблема


1.1 Персональний менеджмент в процесі підготовки керівників

художньо-мистецьких колективів


Менеджмент — це особливий тип управління, що формується в Україні у міру розвитку в її економіці ринкових відносин. У економічній літературі відомо багато визначень менеджменту, перш за все розрізняють менеджмент в широкому і вузькому сенсі цього слова. У широкому сенсі менеджмент — це управління фірмою, підприємством, концертною організацією, платним учбовим закладом в умовах ринкової економіки, в якій співіснують різні форми власності, підприємці, професійні менеджери і др.; у вузькому сенсі менеджмент включає тільки діяльність професійних менеджерів по плануванню, організації, мотивації, контролю діяльності тієї або іншої установи.

Більшість фахівців і учених сходяться на думці, що менеджмент є різновидом управління, але відрізняється від нього тим, що носить більш прикладний і конкретний характер (В.М. Чижиків, В.В. Чижиків і ін.). «Його утилітарна спрямованість виявляється в процесах, що забезпечують інтеграцію і найбільш ефективне використання матеріальних і людських ресурсів на користь досягнення мети» [16. С.57]

Вивчення сучасної ситуації в області музичного мистецтва і освіти показує, що не завжди талановитий музикант, що володіє значним інтелектом і широкою утвореною, творчий ВУЗ, що успішно закінчив, виявляється готовий до керівництва художньо-мистецьким колективом. Успішне поєднання творчих і управлінських функцій в одній особі - сьогодні, скоріше, виключення з правил.

Як показує практика, в Україні існує серйозна проблема з менеджментом у сфері культури» [12. С.22].

Про це свідчать багато висловів сучасних музикантів. Сьогодні професори консерваторії, поза сумнівом поважані і гідні люди, «не можуть займатися тим, чим винні, тобто бути в більшою частиною управлінцями», а для успішного функціонування консерваторії, в першу чергу, «необхідний організатор і менеджер» [14. с. 4].

Аналіз сучасної соціокультурної ситуації, проведений членами Ради з культури при президентові, до складу якого входять відомі діячі культури і мистецтва, дозволив зробити висновок, що на сучасному етапі «державі необхідно серйозно турбуватися проблемою підготовки і перепідготовки управлінських кадрів для творчих організацій, залученням в сферу мистецтва кваліфікованих менеджерів. Слід розробити спеціальну програму по підвищенню ефективності менеджменту у сфері культури і мистецтва, що передбачає коректування учбових планів, стажування, різні заходи стимулювання праці управлінців (включаючи гранти, стипендії, премії)» [11, с.22].

Підготовка ефективного менеджера у сфері мистецтва неможлива без організації навчання персональному менеджменту (самоменджменту), який, за визначенням сучасних учених (В.Бондаренко, С.Резник, С.Соколов, Ф.Удалов), є наукою про самоорганізацію і самоврядування людини. Як справедливо помічає Э.Коротков, курс персонального менеджменту «широко вивчається і давно застосовується в зарубіжній учбовій практиці підготовки управлінських кадрів. У Україні ж існує певний пропуск в спеціальній літературі по даному напряму». І далі учений робить висновок про необхідність введення такого курсу в підготовку фахівців, оскільки «абсолютно очевидно, що якщо людина не в змозі добре управляти не тільки власним життям, але і власними справами, то дуже важко сподіватися, що він зможе ефективно управляти іншими людьми»

Введення курсу персонального менеджменту в області мистецтва в процес підготовки музикантів - виконавців, педагогів, керівників художньо-мистецьких колективів - є серйозною психолого-педагогічною проблемою, оскільки вимагає розгляду і вивчення:

специфіки персонального менеджменту в області мистецтва;

мотивації до процесу вивчення персонального менеджменту

музикантами;

можливості створення і впровадження експериментального курсу персонального менеджменту в області мистецтва;

проблеми створення педагогічних умов, необхідних для впровадження персонального менеджменту в процес підготовки музиканта-керівника художньо-мистецького колективу:

ефективності освоєння персонального менеджменту у процесі становлення професійно-управлінської культури музиканта — керівника художньо-мистецького колективу.

Таким чином, представлене дослідження охоплює широкий круг проблем, пов'язаних з організацією навчання персональному менеджменту музикантів-керівників художньо-мистецьких колективів.


1.2 Персональний менеджмент в області музичного мистецтва і

утворення: понятійно-категоріальний апарат дослідження


Підготовка музикантів, прагнучих стати керівниками художньо-мистецьких колективів, є складний, багатоступінчатий процес збагнення музики, виявлення її значущості для себе, отримання особово-ціннісного погляду на майбутню професійну діяльність, її цілі і завдання. Ухваливши рішення стати в майбутньому керівником художньо-мистецького колективу, молодий музикант виділяє для себе поле діяльності, яке має певну специфіку.

Інтегруючи поняття «Персональний менеджмент» (ключове для даного дослідження) в сферу музичної культури, звернемося до його суті, змісту і принципів реалізації в особливому духовному просторі, центром якого є музика - одне з найскладніших і багатозначних мистецтв. Акцентуємо увагу перш за все на тому, що поняття «Духовна культура», нерозривно пов'язане із становленням особи музиканта, інтерпретується в дослідженні як основа саморегуляції і самоорганізації, яка, за визначенням Е. Артамоновой виступає як концептуальна ідея «самотворення професійного образу, відповідно до вертикальної національної традиції духовного ідеалу» (13.С. 1). Е. Артамонова називає духовну культуру особи «культурою в культурі», підкреслюючи цим визначенням цілісність і самодостатність особи. В той же час культуролог В. Апрелева, розглядаючи музику «як вираз і передбачення культури», постійно підкреслює, що музика і культура - це «битійственная цілісність» [2.С. 5].

Усвідомлення необхідності виявлення нерозривних зв'язків духовного світу особи (культури в культурі) і музики (яка також є культурою в культурі) вимагає введення в дослідження поняття «синергетики», що інтерпретується як філософський метод вивчення законів еволюції і саморозвитку складноорганізованих систем (людина, музика, культура). Вершиной вертикалі в національній традиції, на думку Е. Артамоновой, є ідея самоудосконалення, та ж ідея, що закладена в сучасному понятті «Персональний менеджмент». Процес самотворення в області музичної культури найбезпосереднішим чином пов'язаний з формуванням естетично-ціннісного відношення до музики, до її збагнення, до передачі через неї «послання» навколишньому світу, що і є основною метою художньої творчості, оскільки «музика як частина духовної культури містить цінності людського духу» [50.с. 9]. Персональний менеджмент або самоменеджмент є спеціальною дисципліною, що є складовою частиною обширного наукового напряму, цілого комплексу наук, пов'язаних з організацією праці і управління» [15,с.9]. Це визначення співзвучне проблемі формування духовної культури музиканта, оскільки «завдяки ній процес самотворення і самоудосконалення самоорганізовуватиметься і самодостраїваєтся» [13,c.21]. Отже, персональний менеджмент, який розглядається як процес активного, цілеспрямованого і продуктивного самотворення, - це одночасно процес, що спирається на духовний світ особи, на постійне поглиблення і збагачення цього світу, процес пізнання і самопізнання, що наближає особу до її духовних ідеалів.

Витоки менеджменту як мистецтва управління і персонального менеджменту як мистецтва самотворення, криються в глибині століть, оскільки сам процес еволюції і розвитку людства безпосередньо пов'язаний з пізнанням, самопізнанням і самотворенням особи. Звертаючись до західноєвропейського середньовіччя або до музики Візантії, до праць стародавніх філософів або до «Домострою» Ксенофонта, до «Держави» Платона або навіть до культури Солютре і Мадлен, яку відокремлює від нашого часу 15 тисячоліть, сучасний дослідник зустрічається з творчим творенням і самотворенням. Перші наскальні зображення, які свідчать про народження мистецтва як способу пізнання і самопізнання, відокремлені від нашого часу 30 тисячоліттями. Спочатку наскальні зображення трактувалися як спосіб самовираження стародавніх художників. Проте, як справедливо помічають багато дослідників, ці зображення знаходяться в глибині печер і так далекі від денного світла, що можна припустити, що стародавні художники керувалися якимись іншими цілями, ніж самовираження або демонстрація свого таланту.

Сучасні дослідники прийшли до висновку, що ці зображення служили ритуальним цілям, а стародавні печери були святилища, де відбувалися магічні обряди. «Всі ці ранні форми мистецтва народжувалися в практиці повсякденного життя і трудової діяльності, вони ставали елементами освоєння людиною навколишнього світу і засобом магічного ритуалу, використовувалися для виховання дітей, для ігор.


1.3 Понятійний апарат розвитку артиста


Розвиток артиста стосується питань охорони авторських прав від несанкціонованого використання, реєстрації авторського права у відповідних організаціях. Автори пісень і музичні видавництва повинні приєднатися до асоціацій по захисту прав авторів і виконавців (у Росії такою організацією є РАО, в США - ASCAP, BMI і SESAC). Реєстрація своїх творів в цих організаціях потрібна не тільки для захисту вашої музики від крадіжки, але і для того, щоб ви отримували свої гроші, якщо ваша музика відтворюється на радіостанціях, включається у фільми або виконується з метою комерційної вигоди іншими музикантами в суспільних місцях. З розвитком музичного бізнесу, все більш актуальною стає проблема нелегального розповсюдження музики в цифрових форматах. Безліч Інтернет-магазинів торгують музикою, нічого не отчисляя її авторам і виконавцям. Тому музикантам і їх лейблам слід реєструватися в спеціальних сервісах (наприклад, SoundExchange.com), що займаються постійним моніторингом використання музики в цифрових форматах.

Багато музикантів повинні вирішити, чи будуть вони шукати музичне видавництво для співпраці або ж відкриють своє музичне видавництво. На думку Крістофера Кнаба, якщо ваші пісні затребувані (під "затребуваністю" мається на увазі те, що багато людей хочуть почути ваші пісні або навіть готові купувати вашу музику), то не хвилюйтеся щодо позитивної відповіді музичного видавництва на вашу пропозицію про співпрацю. Бізнес музичних видавництв полягає в пошуку можливостей для комерційного використання музики - включення музичних творів у фільми, джинглы| і так далі Дохід від цього використання, зрозуміло, менше доходу від концертної діяльності і продажів компакт-дисків, але це теж гроші і, до того ж, це можливість для промоушна|. Отже приділите належну увагу можливості співпраці з музичним видавництвом.

Вибір назви музичної групи і процес необхідної реєстрації цієї назви, як торгової марки, з метою запобігання його використанню іншими людьми - все це також пояснюється музикантам в процесі їх ділового розвитку. Крістофер Кнаб настійно рекомендує вам зареєструвати як торгову марку назва вашої групи або ваш сценічний псевдонім, не дивлячись на те, що реєстрація торгової марки коштує досить дорого.

Розвиток артиста також включає підписання делового соглашения между участниками музыкальной группы. (У цій угоді повинні бути вказані права, обов'язки і функції кожного музиканта вашої групи. Кожен з вас повинен підписати цей договір про співпрацю і згодом неухильно слідувати його умовам. У договорі між музикантами групи обов'язково потрібно вказати відсоток, який кожен з вас отримуватиме від прибутку з продажів музики, з концертної діяльності, з паблішингу. - примітка Лекса Мьюзик). Складання і підписання такого договору дозволить вам розподілити обов'язки між музикантами, скласти план розвитку вашої музичної кар'єри, як бізнесу, а не просто захоплення.

Одній з найделікатніших проблем, пов'язаних з Розвитком артиста, є питання створення і послідовної підтримки і розвитку іміджу, заснованого на реальних якостях особи музиканта. Імідж музиканта повинен бути цілісним і несуперечливим. Родзинка вашої музики повинна відбиватися у вашому сценічному одязі. Ваш імідж - це віддзеркалення вашого внутрішнього світу у вашій зовнішності і ваших вчинках. Якщо ваш імідж недвозначно виражає вашу дійсну суть, то присутність іміджевих характеристик в створюваних вами промо-материалах|, обкладинці вашого компакт-диска, дизайні вашого сайту, оформленні сторінки на MySpace| говоритиме про вас, закріплюючи ваш образ в свідомості слухачів. Якщо ж імідж побудований на вигаданих якостях, то він здатний зруйнувати вашу музичну кар'єру. Побудуйте імідж на своїх реальних достоїнствах, і зробіть так, щоб частинки цього іміджу були присутні у всіх елементах вашої музичної і комерційної діяльності.

У міру того, як ви досягатимете все більшого успіху в розвитку своєї музичної кар'єри, наступить момент, коли вам буде потрібно послуги юридичного представника, що спеціалізується в області індустрії розваг. Користуйтеся послугами адвокатів, що мають досвід у сфері музичного бізнесу. Юридичний представник потрібний під час розгляду і підписання будь-яких угод, що стосуються музичної діяльності вашої групи: договорів про співпрацю з рекорд-лейблами|, з музичними видавництвами, будь-яких інших видів юридичних договорів.

Розвиток артиста - це комбінування і розвиток творчих і ділових якостей, які ви повинні використовувати для того, щоб складати успішну музику і без проблем управляти бізнесом, що оточує вашу творчість.




Розділ 2. Методи і технології розвитку артиста PR засобами


2.1 Методи і технології зв'язків з громадськістю


Роль інформації в шоу-бізнесі неможливо переоцінити, оскільки вона грає дуже велику і дуже важливу роль. У зв'язків з громадськістю у сфері шоу-бізнесу реально немає іншого інструментарію, як періорієнтация комунікативних потоків. Але для того, щоб подібні зміни в комунікації досягали мети, і існує ряд параметрів, які слід виконувати. Перший – це розмова з аудиторією на її мові. Звідси слідує прагнення PR розмовляти з аудиторією за допомогою повідомлень з прогнозованими реакціями на них. Другий параметр – комунікації. Професійна розмова не має нічого зайвого, все системно, все підпорядковано єдиній меті. Непрофесійна розмова може мати багато випадкових продовжень, що не мають ніякого значення.

Вдалі варіанти PR- модулів складаються з перекладу ключових повідомлень, створених для своєї цільової аудиторії, не на один, а на ряд мов, серед яких прісутсвуют вербальний, візуальний і подієвий. Артист завжди є публічною фігурою і повинен постійно породжувати повідомлення для своєї аудиторії .

Все вище сказане говорить про величезну роль інформаційного простору в системі функціонування українського шоу-бізнесу. Так, наприклад розкручування мало відомих артистів, проводиться за допомогою таких засобів масової інформації, як радіо, телебачення, преса. Особливим напрям зв'язків з громадськістю є система просування артиста на музичний ринок, а також підтримку його популярності і привертання уваги до його персони. У світовому шоу-бізнесі існує достатньо багато різних схем застосування бенкету в шоу-бізнесі, що використовують самі різні інструменти, такі як: телебачення, радіо, преса, інтернет і т.д.

Зустрічаються навіть вельми витончені схеми, в яких використовуються чутки, так званий «чорний піар» і інші нестандартні інструменти. Українськіц шоу-бізнес теж не виключення. Яскравим прикладом може стати, нестандартний хід Леоніда Бурлакова (продюсера групи «Мумій Троль»), який «розкручував» своїх музикантів нестандартним чином. Він зробив декілька сотень копій альбому групи, встав посеред ринку на «Окрайці» і роздавав їх безкоштовно всім охочим, акцентуючи увагу на тому, що запис зроблений в Лондоні, а її звукорежисер працював з Cure і Duran Duran[6].

У обмін просив замовляти пісні «Мумій Троля» на радіо. Через полгода група стала збирати стадіони. Цей факт знов доводить незаперечну значущість інформації і PR-технологій в системі функціонування шоу-бізнесу.

Імідж грає величезною роль у формуванні популярності артистів шоу-бізнесу, а підтримка певного іміджу і привертання уваги до того або іншого артиста відбувається із залученням методів PR. З одного боку це передача офіційній інформації, новинного матеріалу. Тут використовуються такі методи PR, як: виступ з мовою, виступ на радіо і телебаченні, прес-реліз, статті в популярних газетах і журналах, проведення прес-конференції, презентація, інтерв'ю і ін.

Необхідно особливою увагою відзначити важливість проведення інтерв'ю з артистом, а особливо користь для нього. Перш за все, артист може донести до споживача свою концепцію, філософію і все, що допоможе йому допомогти знайти однодумців і слухачів. Тут йому найважливіший розуміти значення інтерв'ю і, виходячи з цього розуміння, грамотно це інтерв'ю побудувати. Важливо дуже грамотно будувати своє інтерв'ю. Друга перевага інтерв'ю для артиста полягає в можливості створення інформаційного приводу, який може дати відчутний поштовх розвитку його популярності. Варто привести декілька прикладів висловів артистів: «Бітлз зараз популярнєє, чим Ісус Хрістос» (Джон Леннон), «Ваш рід діяльності? - Легенда» (Ерік Клептон).

Подібні вислови провели величезний ажіотаж, що у свою чергу не могло не відбитися на популярності цих артистів. Іншим не менш яскравим прикладом може стати британська група «Oasis». На провокаційне питання «А що ви думаєте про групу «Blur?» соліст Ліам тут же відповів: «просто мрію, щоб цей хренов педік (Деймон Албарн, лідер Blur) заразився Снідом і скоріше помер». Ця фраза дістала величезний резонанс не тільки в ЗМІ. А брат Ліама Ноел не відставав: «У нас в манчестері є тільки три способи вибитися в люди – стати наркоділером, футбольною зіркою або рок-н-ролльщиком. Я вибрав третій варіант» . Інший британський виконавець Роббі Уїльямс з такою мовою виступив на врученні нагород MTV: «спасибі вам всім, що тепер у мене є три спортивні машини, будинок за п'ять мільйонів і подругу-фотомодель. Хай живе MTV!» . Але також варто відзначити і інше – шоу-бізнес за природою своїй епатажна сфера бізнесу. Якщо підняти підшивання старих журналів, або подивитися старі випуски інтерв'ю з артистами, то можна переконатися, що подібні мови і вислови далеко не оригінальні, і колись вже були. А сучасні артисти використовують найбільш вдалі фрази.

Іншим методом комунікації є суспільна робота або участь в різних акціях і заходах. Цей шлях знову ж таки забезпечує популярність і хорошу впізнанність артистам шоу-бізнесу. Яскравим прикладом може стати поведінка на піке популярності групи «Уматурман».

Ще одним елементом усної комунікації є чутки. Навіть сьогодні, коли мир охоплений формами масової комунікації, що індустріалізували, вони присутні скрізь, оскільки слух відповідає людській природі спілкування. Усна комунікація іноді недооцінюється, хоча репутація формується багато в чому в цій сфері. В цілях доведення інформації до цільових аудиторій не виключена і її спонтанна, а насправді спровокована або свідомо передбачена «витік», що дозволяє досягати бажаного ефекту .

Прикладом може бути слух про те, що Пилип Киркоров йде з сцени, що у свою чергу привернуло до нього достатня велика увага з боку не тільки поклонників, але і людей, що просто цікавляться. Причина особливої ефективності чуток зв'язана цих змістом. Найбільш ефективна явно або уявно заборонена альтернативна інформація, що містить елементи спростування або заперечення яких-небудь загальновідомих або загальнодоступних відомостей. Слух користується успіхом, якщо має дискомфортну інформацію, тобто таку, яка викликає страх, тривогу, обурення, перериває звичайний хід подій. Практика показує, що вплив негативних чуток в порівнянні з позитивними значно сильніший.

Але не можна забувати, що скандали покликані підвищувати популярність, але не покращувати імідж артиста. Часто скандали наносять непоправну утрату іміджу того або іншого виконавця, якого дуже складно відновити або повернути на колишній рівень.


2.2 Метод організації турне і концертів акторів персональним

менеджером


Іншим PR методом є організація гастролей і турне, або просто одиничних концертів. Концерти зазвичай необхідні для додаткового розкручування альбому. Після того, як він вийшов на пластинці, кліп йде по ТБ, а фонограма крутиться по радіо. Сьогодні на московському ринку компаній, концертів, що займаються організацією, не більше десяти. Більшість з них, як концертних, так і промоутерських, існує з 90-х років. Це SAV entertainment, TCI, РАЙС ЛІС’С, «Агенство Андрія Агапова» та інші. Проте ці кампанії працюють украй старанно, на приїзд зірок дивляться не на як разову можливість, а як на систематичну діяльність. Основна проблема у сфері організації концертів полягає не в їх неорганізованій діяльності (ці кампанії давно зробили собі ім'я і навіть планують будівництво нових своїх концертних майданчиків в Москві), а у взаєминах артистів і їх лейблов, які-то якраз і укладають контракти з промоутерами. Річ у тому, що лейбл дає артистові необмежені творчі можливості, ніщо не відриває артиста від роботи над альбомами і музикою в цілому, в обмін на контроль всіх організаційних моментів. Це і є пастка для артиста, який потім стає маріонеткою в руках лейбла, який починає давати артистові настійні поради, де виступити, яку музику чекає аудиторія, і як поводитися.

Головне – те, що основний хліб артиста – доходи від концерту йде теж в кишеню лейбла. Тому що треба сплатити всі витрати на запис першого, другого альбомів, віддати довгі по запису першого альбому и.т.п. На заході цю проблему давно вирішили. Записується альбом, а артист отримує з продажів відсоток. В Україні ж відсотків від продажів немає або практично немає, об доходи від концертів мізерні. Але необхідно справедливо відмітити, що на якості музики це ніяк не відбивається, страждає головним чином артист. Але надалі це може привести до розриву відносин з лейблом або розпаду хорошої групи.

Саме концертна діяльність необхідна для того, щоб забезпечити підтримку випущеного альбому. Завдяки турне, артист дістає можливість заробити більше грошей, а глядач – побачити свого кумира. Отже багато промоутерів стали привозити навіть зарубіжних зірок до України, розраховуючи на великі прибутки. В України, втім, цей PR-метод вимагає значного доопрацювання, оскільки, специфіка концертної діяльності така, що глядач, звичайно отримує свою зірку на сцені, зірка отримує популярність, але ніяк не гроші. Лейбл прагне максимізувати свій прибуток, і доходи від концерту йдуть не до артиста, а саме до нього. Звичайно, лейбл мотивує це тим, що йому необхідно сплатити всі витрати по організації концерту, як такого, так і запис самого альбому. І так повторюється при записі чергового диска. У Україні найчастіше артист отримує реальні гроші, завдяки гастрольним виступам. Глобальних причин цієї особливості українького шоу-бізнесу дві. Перша причина - лежить на поверхні, їй стало аудіопіратство. Другою причиною неможливості запрацювати на альбомі є те, що більшість аудіо записуючих компаній прагнуть купити у «розкрученого» колективу або виконавця альбом за жорстко обумовлену ціну, і не платить відсотків від об'єму продажів .


2.3 Робота з пресою


Наступним методом є робота з пресою. Сюди входять такі інструменти, як інтерв'ю, репортажі, рецензії, прес-релізи и.т.п. ЗМІ грають також не останню роль в промоушн артиста. Часто саме від первинних відгуків журналістів залежить доцільність його подальшого розкручування на ТБ, і застосування інших методів. Саме під час інтерв'ю артист може показати свою суть, розкрити аудиторії свій характер, свої переконання, блиснути ерудицією, тобто якось привернути додаткову аудиторія або підкреслити свій імідж.

Також під час інтерв'ю артист може сказати щось таке, що тиражуватиметься з вуст у вуста, даючи шанс артистові запам'ятатися. Чомусь прийнято вважати, що зірки як зарубіжного, так і вітчизняного музичного шоу-бізнесу зобов'язані своїм розкручуванням, перш за все таємничим «продюсерам», «піарникам» і т.д., а вже потім своїм талантам. Треба відмітити, що рідко хто навіть з усесвітньо відомих артистів володіє цим мистецтвом майстрово. Адже навіть такий побитий PR-жанр, як інтерв'ю, надає в цій справі величезні можливості. Існує величезна кількість прецедентів, коли артист говорив таке, що це запам'яталося, було дотепним і відомо до цих пір.

І ще, сьогодні деякі інтерв'ю продумиваются наперед, як мова президента, і у відповіді на передбачувані питання вже закладена та інформація, яка допоможе артистові створити свій образ, що гармонує зі всім сенсом і ідейною установкою його творчості, іншими словами, враховуються очікування цільової аудиторії. Ось тут те і розкриваються невичерпні можливості для піарника.

Ще раз варто підкреслити, що метод роботи з пресою полягає у використанні наступних інструментів: організація інтерв'ю, інших інформативних статей, реклами, публікацій різних рейтингів, новин про життя і діяльність артиста, прес-релізів, рецензій на музичну продукцію і т.п. Група може скласти геніальну музику, віртуозно її виконати, прекрасно записати, Професійно спродюсировать і випустити у вигляді розкішного оформленого альбому. Але диск так і залишиться незатребуваним, порошиться на полицях магазинів, якщо йому не буде зроблений гідний промоушн. Промоушн в пресі має чимале значення для просування групи. Прикладом може стати журнал «DarkClty». Музиканти завжди відзначають досить високий професійний рівень журналістів і відмінну підготовленість до інтерв'ю.

При організації промо-кампаній музичних продуктів найбільша роль відводиться телебаченню і різного роду публікаціям в пресі. В України існує декілька рекорд-компаній («Irond», «Фоно», «CD-Maximum», «AMG» group), що працюють за ліцензією із західними лейбламі. Без перебільшення можна сказати, що ці компанії головним чином спираються саме на спеціалізовану пресу (вони можуть видавати власні т.з. фензіни або здійснювати фінансову підтримку вже існуючих видань).




Висновок


Підводячи підсумок можна зробити короткий висновок:

- менеджмент — це особливий тип управління, що формується в Україні у міру розвитку в її економіці ринкових відносин. У економічній літературі відомо багато визначень менеджменту, перш за все розрізняють менеджмент в широкому і вузькому сенсі цього слова. У широкому сенсі менеджмент — це управління фірмою, підприємством, концертною організацією, платним учбовим закладом в умовах ринкової економіки, в якій співіснують різні форми власності, підприємці, професійні менеджери і др.;

- у вузькому сенсі менеджмент включає тільки діяльність професійних менеджерів по плануванню, організації, мотивації, контролю діяльності тієї або іншої установи.

Аналіз сучасної соціокультурної ситуації, проведений членами Ради з культури при президентові, до складу якого входять відомі діячі культури і мистецтва, дозволив зробити висновок, що на сучасному етапі «державі необхідно серйозно турбуватися проблемою підготовки і перепідготовки управлінських кадрів для творчих організацій, залученням в сферу мистецтва кваліфікованих менеджерів. Слід розробити спеціальну програму по підвищенню ефективності менеджменту у сфері культури і мистецтва, що передбачає коректування учбових планів, стажування, різні заходи стимулювання праці управлінців (включаючи гранти, стипендії, премії).

Підготовка музикантів, прагнучих стати керівниками художньо-мистецьких колективів, є складний, багатоступінчатий процес збагнення музики, виявлення її значущості для себе, отримання особово-ціннісного погляду на майбутню професійну діяльність, її цілі і завдання. Ухваливши рішення стати в майбутньому керівником художньо-мистецького колективу, молодий музикант виділяє для себе поле діяльності, яке має певну специфіку.

Вибір назви музичної групи і процес необхідної реєстрації цієї назви, як торгової марки, з метою запобігання його використанню іншими людьми - все це також пояснюється музикантам в процесі їх ділового розвитку. Крістофер Кнаб настійно рекомендує вам зареєструвати як торгову марку назва вашої групи або ваш сценічний псевдонім, не дивлячись на те, що реєстрація торгової марки коштує досить дорого.

Роль інформації в шоу-бізнесі неможливо переоцінити, оскільки вона грає дуже велику і дуже важливу роль. У зв'язків з громадськістю у сфері шоу-бізнесу реально немає іншого інструментарію, як періорієнтация комунікативних потоків. Але для того, щоб подібні зміни в комунікації досягали мети, і існує ряд параметрів, які слід виконувати. Перший – це розмова з аудиторією на її мові. Звідси слідує прагнення PR розмовляти з аудиторією за допомогою повідомлень з прогнозованими реакціями на них. Другий параметр – комунікації. Професійна розмова не має нічого зайвого, все системно, все підпорядковано єдиній меті. Непрофесійна розмова може мати багато випадкових продовжень, що не мають ніякого значення.




Література


  1. Апфельбаум С., Игнатьева Е. Связи с общественностью в сфере исполнительного искусства. – М.: Классика-XXI, 2003.

  2. Блэк С. Паблик рилейшнз. Что это такое? – М.: Новости, 2000. – с32.

  3. Блажнов Е.А. Интервью в целях Паблик рилейшнз // Журналист. – 2000. - N 8. - С.52

  4. Готовцев Л.И. Правда о шоу-бизнесе. – М.: Рипол Классик, 2004.

  5. Гоулман Д. Эмоциональное лидерство: Искусство управления людьми на основе эмоционального интеллекта. – М.: Альпина, 2005.

  6. Грачев Г., Мельник И. Манипулирование личностью: Организация, способы и технологии информационно-психологического воздействия // Центр экстремальной журналистики Союза журналистов России. - www.cjes.ru/lib

  7. Грин Э. Креативность в паблик рилейшнз. – СПб.: Нева, 2004.

  8. Гольдберг Э. «Особенности русского шоу-бизнеса». // Неон. – 2001. - №1. – С. 30.

  9. Давидсон-Пасечник В. Технология имиджа. – Кишинев: Улим, 1999.

  10. Доценко Е.Л. Психология манипуляции. Феномены, механизмы, защита. - М., 1996.

  11. Жданова Е.И., Иванова С.В., Кротова Н.В. Управление и экономика в шоу-бизнесе. – М.: Финансы и статистика, 2003.

  12. Засурский И. Масс-медиа второй республики. - М.: Изд-во МГУ, 1999.

  13. Иванов Г.П., Огурчиков П.К., Сидоренко В.И. Основы продюсерства. Аудиовизуальная сфера. – М.: ЮНИТИ, 2003.

  14. Кара-Мурза С. Манипуляция сознанием. - М.: «Алгоритм», 2000.

  15. Килошенко М. Психология моды: теоретические и прикладные аспекты. — М.: Речь, 2001.

  16. Коновалов А.В. Маленькие секреты большого шоу-бизнеса. – СПб.: Питер, 2005.

  17. Кондратьев Э.В. Абрамов Р.Н. Связи с общественностью. – М.: Академический Проект, 2004. –с114.

  18. Колиберда Е.Г. Связи с общественностью. – М.: Логос, 2003.- с215.

  19. Мещерякова С.Ю. Ваш имидж. – М.: АСТ, 2001.

  20. Ньюсом Д., Терк Д., Крукеберг Д. Все о PR. Теория и практика паблик рилейшнз. – М.: Инфра-М, 2001.

  21. Огилви Д. Огилви о рекламе. – М.: ЭКСМО, 2004.

  22. Панасов И.В. Шоу-бизнес. – М.: ЭКСМО, 2004.

  23. Перелыгина Е.Б. Психология имиджа. – М.: Аспект-Пресс, 2002.

  24. Почепцов Г.Г. Имиджелогия. – М.: Рефл-бук, 2004.

  25. Почепцов Г.Г. Коммуникативные технологии двадцатого века. – М.: Рефл-бук, К.: Ваклер, 2000.

  26. Почепцов Г.Г. Психологические войны. – М. – К.: Рефл-бук, 2000.

  27. Пригожин И.И. Политика - вершина шоу-бизнеса. – М.: Алкигамма, 2001.

  28. РR сегодня: новые подходы, исследования, международная практика. – М.: ИМИДЖ-Контакт, Инфра-М, 2002.

  29. Раззаков Ф.И. За кулисами шоу-бизнеса. – М.: АСТ, 2004.

  30. Рюмшина Л.И. Манипулятивные приемы в рекламе. - М.: МарТ, 2004.

  31. Слободянюк Э. PеRсональный имидж. Имиджмейкинг в системе public relations // Зеркало рекламы, 2004, № 5.

  32. Сыромятникова И.О. Искусство грима. — М., 1992.

  33. Симонов В.А. Как стать звездой? // Music Box. – 2002. - № 9. – С.28.

  34. Фадеева Е.И. Тайна имиджа. – М.: Европейский гуманитарный университет, 2002.

  35. Феофанов О.А. Реклама: новые технологии в России. – СПб.: Питер, 2000.

  36. Фрумкин Г.М. Введение в драматургию телерекламы. – М.: Академический проект /Альма Матер, 2005.

  37. Цитаты о Public Relations (PR) // «Триз-Шанс». - www.triz-chance.ru

  38. Черномыс О. Человек-оркестр // Обучение в России, 2002, № 8.

  39. Шепель В.М. Имиджелогия: Секреты личного обаяния. — М., 1994.

  40. Яроцкий Ю.С. Звездоделы. // Деньги. – 2002. - №46 (299). – С. 12-37.

  41. www.advertology.ru

  42. http://www.avtorradio.ru/news/music

  43. www.cjes.ru/lib/content.php?content_id=7126&category_id=2

  44. www.ko.ru/document.asp?d_no=452&p=1

  45. www.pressclub.host.ru/BlackPR.shtml

  46. www.promoteen.com/article1278.html

  47. www.pronline.ru/shownews.php?ID=220

  48. http://old.prosv.ru/metod

  49. http://www.zoro.ru

  50. Словарь рекламных терминов // http://www.glossary.ru


Случайные файлы

Файл
17518-1.rtf
2614-1.rtf
312.rtf
105905.rtf
160618.rtf