Моделі обміну інформацією (103685)

Посмотреть архив целиком

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ

Миколаївський факультет менеджменту і бізнесу

Кафедра документознавства









КУРСОВА РОБОТА

з навчальної дисципліни «Діловодство та архівна справа»

на тему: «Моделі обміну інформацією»



Виконала:

студентка III курсу

гр. ДМ-67

денної форми навчання

Соколовська Ірина

Науковий керівник:

к.п.н., доцент

Сидоренко А.І.





МИКОЛАЇВ-2010


Зміст


Вступ

Розділ 1 Базові інформаційні процеси , їх характеристика і моделі

1.1 Поняття інформації та її властивості

1.2 Одержання, транспортування та обробка інформації

1.3 Поняття інформації бар'єрів і шумів

Розділ 2 Теоретичні засади дослідження інформаційного обміну на сучасному етапі

2.1 Комунікаційний процес і форми обміну інформацією

2.2 Семіотичні моделі комунікацій

Розділ 3 Особливості обміну інформації в управлінській діяльності

3.1 Перешкоди на шляху ефективного обміну інформацією

3.2 Управлінська інформація і закономірність її руху



ВСТУП


На сучасному етапі розвитку суспільства стрімко збільшується обсяг повідомлень. До того ж спостерігається випереджаючі темпи зростання інформаційного шуму порівняно з темпами збільшення власне корисної для певних суб'єктів інформації . В результаті збільшується витрати часу на перевантаження різних ланок управління . У свою чергу стрімке поширення новітніх засобів зв'язку визначило ще й новий етап розвитку різноманітних інформаційно-психічних операцій.

Об'єктом дослідження курсової роботи є теоретичні засади інформаційної діяльності

Предметом дослідження є інформаційний обмін на сучасному етапі

Метою курсової роботи зумовлює виникнення таких завдань

  • визначити теоретичні засади інформаційного обміну

  • дослідити особливості інформаційного обміну в процесі управління

Головні методи дослідження: історично типологічний метод теоретичного аналізу і систематизації соціокультурний аналіз



Розділ 1 Базові інформаційні процеси , їх характеристика і моделі


1.1 Поняття інформації та її властивості


Інформація в широкому сенсі абстрактне поняття, що має безліч значень, залежно від контексту. У вузькому сенсі цього слова — зведення (повідомлення, дані) незалежно від форми їх вистави. В даний час не існує єдиного визначення терміну інформація З точки зору різних областей знання, дане поняття описується своїм специфічним набором ознак. Інформація — сукупність даних, зафіксованих на матеріальному носієві, збережених і поширених в часі і просторі. У літературі можна знайти досить багато визначень терміну «інформація», що відображають різні підходи до тлумачення цього поняття. Відомості про навколишній світ і процеси, що протікають в нім, сприймані людиною або спеціальним пристроєм. Інформація і її властивості є об'єктом дослідження цілого ряду наукових дисциплін, таких як теорія інформації (математична теорія систем передачі інформації), кібернетика (наука про зв'язок і управління в машинах і тваринах, а також в суспільстві і людських істотах), семіотика (наука про знаки і знакові системи), теорія масової комунікації (дослідження засобів масової інформації і їх впливу на суспільство), інформатика (вивчення процесів збору, перетворення, зберігання і передачі всіх видів інформації і засобів їх автоматизованої обробки), соционіка (теорія інформаційного метаболізму індивідуальної і соціальної психіки), інформодінаміка (наука про відкриті інформаційні системи), інформациология (наука про здобуття, збереження і передачу інформації для різної безлічі об'єктів) і так даліы, поиска

У інформатиці найчастіше використовується наступне визначення цього терміну: Інформація — це усвідомлені відомості про навколишній світ, які є об'єктом зберігання, перетворення, передачі і використання. Відомості — це знання, виражені в сигналах, повідомленнях, вістях, повідомленнях і так далі Кожну людину в світі оточує море інформації різних видів. Прагнення зафіксувати, зберегти надовго своє сприйняття інформації було завжди властиве людині. Мозок людини зберігає безліч інформації, і використовує для зберігання її свої способи, основа яких — двійковий код, як і в комп'ютерів. Людина завжди прагнула мати можливість поділитися своєю інформацією з іншими людьми і знайти надійні кошти для її передачі і довготривалого зберігання. Для цього в даний час винайдена безліч способів зберігання інформації на зовнішніх (відносно мозку людини) носіях і її передачі на величезні відстані.

Основні види інформації по її формі вистави, способам її кодування і зберігання, що має найбільше значення для інформатики, це:

графічна або образотворча — перший вигляд, для якого був реалізований спосіб зберігання інформації про навколишній світ у вигляді наскальних малюнків, а пізніше у вигляді картин, фотографій, схем, креслень на папері, полотні, мармурі і ін. матеріалах, що змальовують картини реального світу

звукова — світ довкола нас повний звуків і завдання їх зберігання і тиражування було вирішене з винахід звукозаписних пристроїв в 1877 р. (див., наприклад, історію звукозапису на сайті); її різновидом є музична інформація — для цього вигляду був винайдений спосіб кодування з використанням спеціальних символів, що робить можливим зберігання її аналогічно графічній інформації;

текстова — спосіб кодування мови людини спеціальними символами — буквами, причому різні народи мають різні мови і використовують різні набори букв для відображення мови; особливо велике значення цей спосіб придбав після винаходу паперу і книгодрукування;

числова — кількісна міра об'єктів і їх властивостей на навколишньому світі; особливо велике значення придбала з розвитком торгівлі, економіки і грошового обміну; аналогічно текстовій інформації для її відображення використовується метод кодування спеціальними символами — цифрами, причому системи кодування (числення) можуть бути різними;

відеоінформація — спосіб збереження «живих» картин навколишнього світу, що з'явився з винаходом кіно

Існують також види інформації, для яких до цих пір не винайдено способів їх кодування і зберігання, — це тактильна інформація, передавана відчуттями, органолептична, передавана запахами і смаками і ін.

Для передачі інформації на великі відстані спочатку використовувалися кодовані світлові сигнали, з винаходом електрики — передача закодованого певним чином сигналу по дротах, пізніше — з використанням радіохвиль

З появою комп'ютерів (або, як їх спочатку називали в нашій країні, ЕОМ — електронні обчислювальні машини) спочатку з'явився засіб для обробки числової інформації. Проте надалі, особливо після широкого поширення персональних комп'ютерів (ПК), комп'ютери стали використовуватися для зберігання, обробки, передачі і пошуку текстової

числовою, образотворчою, звуковою і відеоінформації. З моменту появи перших персональних комп'ютерів — ПК (80-і роки 20 століть) — до 80 % їх робочого часу присвячено роботі з текстовою інформацією.

Зберігання інформації при використанні комп'ютерів здійснюється на магнітних дисках або стрічках, на лазерних дисках (CD і DVD), спеціальних пристроях незалежної пам'яті (флеш-пам'ять і ін.). Ці методи постійно удосконалюються, винаходяться нові пристрої і носії інформації. Обробку інформації (відтворення, перетворення, передача, запис на зовнішні но-сителі) виконує процесор комп'ютера. За допомогою комп'ютера можливе створення і зберігання нової інформації будь-яких видів, для чого служать спеціальні програми, використовувані на комп'ютерах, і пристрої введення інформації.

Особливим виглядом інформації в даний час можна рахувати інформацію, представлену в глобальній мережі Інтернет. Тут використовуються особливі прийоми зберігання, обробки, пошуку і передачі розподіленої інформації великих об'ємів і особливі способи роботи з різними видами інформації. Постійно удосконалюється програмне забезпечення, що забезпечує колективну роботу з інформацією всіх видів

Властивості інформації Як і всякий об'єкт, інформація володіє властивостями. Характерною відмітною особливістю інформації від інших об'єктів природи і суспільства, є дуалізм: на властивості інформації впливають як властивості вихідних даних, складових її змістовну частину, так і властивості методів, що фіксують цю інформацію. З точки зору інформатики найбільш важливими представляються наступні загальні якісні властивості: об'єктивність, достовірність, повнота точність, актуальність, корисність, цінність, своєчасність, зрозумілість, доступність, стислість .

Об'єктивність інформації. Об'єктивний – що існує зовні і незалежно від людської свідомості. Інформація – це віддзеркалення зовнішнього об'єктивного світу. Інформація об'єктивна, якщо вона не залежить від методів її фіксації, чиєї-небудь думки, думки. Приклад. Повідомлення «На вулиці тепло» несе суб'єктивну інформацію, а повідомлення «На вулиці 22°С» – об'єктивну, але з точністю, залежною від погрішності засобу виміру. Об'єктивну інформацію можна отримати за допомогою справних датчиків вимірювальних приладів. Відбиваючись в свідомості конкретної людини, інформація перестає бути об'єктивною, оскільки, перетворюється (більшою чи меншою мірою) залежно від думки, думки, досвіду, знань конкретного суб'єкта.

Достовірність інформації. Інформація достовірна, якщо вона відображає дійсне положення справ. Об'єктивна інформація завжди достовірна, але достовірна інформація може бути як об'єктивною, так і суб'єктивною. Достовірна інформація допомагає прийняти нам правильне рішення. Недостовірною інформація може бути по наступних причинах:


Случайные файлы

Файл
38767.rtf
29331.rtf
118746.rtf
2533.rtf
141973.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.