Управління персоналом (103199)

Посмотреть архив целиком




ЗМІСТ




Вступ...................................................................................................................

3

1. Методологічні основи управління персоналом на підприємстві..............

5

1.1 Сучасні концепції використання людського фактора.....................

5

1.2 Методологія та зміст управління персоналом.................................

10

2. Управління персоналом як динамічна система...........................................

17

2.1 Організаційно-економічна характеристика ТОВ “Згар”...........…..

17

2.2 Принципи та методи побудови системи управління

персоналом.........................................................................................................

28

3. Шляхи вдосконалення ефективності управління персоналом..................

37

3.1 Розробка методики оцінки персоналу..............................................

37

3.2 Вдосконалення системи інформаційного забезпечення з управління персоналом.....................................................................................

45

Висновки і пропозиції.......................................................................................

49

Список використаної літератури......................................................................

51




Вступ


Соціально-економічна ситуація, що склалася в Україні в результаті економічних реформ, характеризується спадом виробництва в багатьох галузях промисловості, зубожінням значної частини населення, втратою ідеалів, порушенням морального устрою суспільства. На думку вчених, треба чітко розрізняти питання про необхідність економічної реформи, її логіки й етапів з одного боку, і питання про стратегію і тактику її здійснення з іншого. Без кардинального перетворення сформованої системи соціально-економічного устрою Україна не може стати великою державою.

Перехід нашої країни до ринкових відносин спонукає вчених і практиків до найретельнішого вивчення досвіду управління фірмами та підприємствами економічно розвинених країн, до пошуку шляхів та засобів, які дали б змогу забезпечити стабільно високий рівень добробуту населення нашої країни. Таке вивчення передбачає не сліпе копіювання системи взаємовідносин у процесі виробництва і управління, а відбір вирішальних моментів, що впливають на ефект виробничої та управлінської діяльності.

Вивчення досвіду економічно розвинених країн показує, що своїми успіхами вони багато в чому завдячують системі управління персоналом, виробництвом та обміном матеріальних благ, що дістала назву менеджменту.

Менеджмент є породженням ринкової системи господарювання, її. невід’ємним складовим елементом. Слід зазначити, що менеджери на Заході утворюють особливий соціальний прошарок розпорядників економічного життя суспільства.

Успіхи чи невдачі ринкових перетворень в економіці України багато в чому будуть залежати від людей, які здійснюватимуть ці перетворення та керуватимуть цими процесами. Йдеться про підготовку нової генерації фахівців та керівників, здатних організувати виробництво і управління за законами ринку.

З огляду на перелічене коло проблем тема роботи є надзвичайно актуальною.

Дані фінансової звітності є основними джерелами інформації для аналізу господарської діяльності підприємства. Також для аналізу і розробки системи управління персоналом використаємо табель обліку використання робочого часу Ф № П – 13, розрахункову відомість Ф № П – 51, платіжну відомість Ф № П – 53, “Звіт з праці” Ф № 1 - ПВ.

Метою роботи є розробка системи оцінки персоналу на ТОВ “Згар”.

Щоб досягти поставленої мети, у роботі були розглянуті найбільш важливі моменти і напрямки у проведенні аналізу персоналу підприємства, планування його кількості тощо. Також буде розроблено проект організації управління персоналом підприємством, який будується на найновіших інформаційних технологіях.

Об’єктом дослідження є товариство з обмеженою відповідальністю “Згар”.

Практична цінність даного дослідження полягає у тому, щоб розробити проект управління персоналом підприємства, зробити висновки та пропозиції щодо удосконалення оцінки персоналу підприємства.


1. Методологічні основи управління персоналом на підприємстві

1.1 Сучасні концепції використання людського фактора


Управління персоналом у широкому розумінні становить ціле­спрямовану координацію суспільного процесу відтворення, який включає управління людськими ресурсами.

Розвиток продуктивних сил суспільства супроводжується по­глибленням поділу праці, розчленуванням її на окремі процеси. Тому виникає об’єктивна необхідність координувати ці процеси в організованих системах (трудовий колектив, підприємство, об’­єднання, галузь, народне господарство). Управління – обов’язко­вий елемент доцільної форми організації колективної діяльності людей, а також технічних і технологічних систем. Тобто воно здійс­нюється скрізь, де треба відповідно впливати на об’єкт або систе­му з метою упорядкування чи переведення її з одного стану в інший. Отже, управління іманентне суспільному виробництву на будь-якій стадії його розвитку.

Правомірно говорити про три види управління:

1) управління неживою природою (технічні науки);

2) управління живою приро­дою (біологічні науки);

3) соціальне управління (суспільні науки).

У соціальному управлінні виділяють такі його підвиди: політичне управління; державне управління; управління культурою; управ­ління духовним розвитком; господарське управління.

Соціальне (господарське) управління передбачає вивчення інформаційного аспек­ту, а також факторів вольового, морально-етичного й емоційного характеру. При цьому слід ураховувати складність і стохастичність соціальної системи, різноманітність факторів, що впливають на її організацію, слабке виявлення кількісних співвідношень між різними її елементами тощо.

Соціально-економічні системи мають здатність самовдоскона­люватися, підвищувати свій організаційний рівень.

Суть управління можна визначити з позиції організаційної тео­рії, кібернетики, соціології, психології, права.

За принципами комплексного, системного підходу управління – це цілеспрямована діяльність управлінського апарату в соціально-економічній системі, пов’язана з виконанням специфічних функцій (планування, організації, регулювання, координації, мотивації, контролю) на основі пізнання і використання об’єктивних законів та закономірностей виробництва, в інтересах постійного підвищен­ня його ефективності.

Управління охоплює сукупність взаємозв’язаних технічних, ор­ганізаційних, економічних, соціально-психологічних та інших фак­торів. Технічні фактори – це рівень механізації і автоматизації виробничих процесів, забезпеченість основними виробничими фон­дами та структура їх, розвиток засобів комунікації тощо. Організа­ційні фактори включають територіальне розміщення виробництва, організаційну структуру підприємств, форми організації праці і ви­робництва, чисельність і склад працівників. До економічних фак­торів належать розміри підприємств та спеціалізація їх, рівень еко­номічного розвитку і використання виробничого потенціалу, рента­бельність виробництва тощо. Соціально-економічні фактори вклю­чають розвиток соціальної інфраструктури, демографічну ситуацію, потреби працівників, ціннісні установки, згуртованість колективу та ін.

Дослідження з питань організації праці і управління персоналом успішно вели П.М. Керженцев, П. О. Попов, О. А. Єрманський, О. Ф. Розмировнч, М.А. Вітке та ін.

Одним з ініціаторів наукової організації праці був П. М. Кер­женцев (1881–1940). У своїх працях він пропагував основні ідеї НОП, з критичних позицій розглядав систему Тейлора, виклав положення про стандартизацію продукції, створення нормальних умов праці на кожному робочому місці, правильне використання матеріальних засобів і кадрів.

В 39-і роки на Україні дослідження в галузі управління персоналом успіш­но велись у Харківському інституті праці. Колишній директор цього інституту Ф.Р. Дунаєвський обґрунтував необхідність особливої науки управління виробництвом. Він сформулював концепцію «адміністративної ємкості», під якою розумів здібність керівника безпосередньо працювати з певною кількістю осіб. На думку Ф. Р. Дунаєвського, «адміністративна ємкість» може значно ва­ріювати залежно від обдарованості керівника, його особистих якостей.

У довоєнні роки центрами дослідження проблем управління персоналом були Центральний науково-дослідний інститут органі­зації виробництва і управління промисловістю, Всесоюзна планова академія, Московський і Ленінградський інженерно-економічні ін­ститути тощо.

Предметом досліджень і дискусій була теорія господарського розрахунку. Вже тоді стверджувалося (Г. Дукор, Л. Гінбург), що госпрозрахунок – це така система управління, яка передбачає єд­ність керівництва певним організаційним формуванням як цілим і відповідну самостійність його складових частин. Проте не обі­йшлося і без помилок в результаті певних ідеологічних перекручень. і нашарувань. Зокрема, для умов нашої країни заперечувався ко­мерційний розрахунок, переоцінювалися можливості централізова­них планів і планового ведення народного господарства. На від­міну від колгоспів, державні підприємства почали розглядатися як підприємства послідовно соціалістичного типу.


Случайные файлы

Файл
72609-1.rtf
79546.rtf
ROM-0069.DOC
CBRR4113.DOC
116006.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.