Стратегія ціноутворення в системі управлінського обліку (102647)

Посмотреть архив целиком









КУРСОВА РОБОТА

З УПРАВЛІНСЬКОГО ОБЛІКУ

На тему: « Стратегія ціноутворення в системі управлінського обліку»


П Л А Н


Розділ I : Теоретична частина.

Вступ.

1. Стратегія ціноутворення в системі управлінського обліку

1.1 Стратегія ціноутворення. Розуміння структури витрат.

1.2 Ціна за способом формування.

1.4 Система оптових цін, її вплив на підвищення ефективності виробництва.

Розділ II : Характеристика підприємства.

2.1 Характеристика ТОВ «Ельдорадо-КР»

2.2 Аналіз руху цін за місяць

2.3 Аналіз динаміки зміни цін

Розділ III: Ціноутворення на підприємстві

  1. Основні принципи ціноутворення.

3.2 Аналіз ціноутворюючих факторів.

3.3 Процес ціноутворення на підприємствах.

3.4 Методики встановлення цін за географічною ознакою.

3.5 Управління цінами.

Висновки та пропозиції.

Список використовуваної літератури.

Додатки.


РОЗДІЛ I : ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА


ВСТУП


Кожного дня людина має справу з різноманітними цінами. Для того, щоб жити, треба споживати продукти харчування, мати одяг, взуття, предмети домашнього вжитку, тобто те, що називають споживчими товарами. Всі вони мають купівельну ціну, яку треба сплатити, щоб придбати такі товари.

Так квартирна плата також є ціною за послугу, яку надає власник житла. Якщо людина наймається на роботу, то їй за послуги праці виплачують заробітну працю, яка є ціною такого товару як робоча сила. Ціною є проценти за кредит, орендна плата власнику землі. Сировинні матеріали, основні засоби виробництва також реалізуються за закупівельними цінами. Отже, на ринку товарів є безліч цін. Ще не так давно ціну визначали як грошове вираження вартості товару. А вартість, як відомо, - це втілена і уречевлена в товарі абстрактна праця, яка визначається кількістю суспільно необхідного робочого часу, потрібного для виготовлення будь - якої споживчої вартості за наявних суспільно нормальних умов виробництва і середнього в цьому суспільстві рівня вмілості та продуктивності праці.

Однак в практиці трапляються такі випадки, коли вартість одного товару ( тобто затрати суспільно необхідного часу ) перевищує вартість іншого , але ринкова ціна його менша. Це пояснюється співвідношенням попиту і пропозиції на товари. У нашому випадку ціна другого товару більш висока через те, що попит на нього перевищує пропозицію, а , отже, його ціна вища від вартості. Існують ще й інші фактори, не пов’язані з вартістю, але впливають на ціну товару.

Отже, ціна є грошовим вираженням вартості товару лише в тому випадку, коли існує рівновага між попитом і пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняється не вартістю, а іншими причинами. Тому потрібне більш універсальне визначення ціни : ціна - це грошова сума, яку одержують за конкретний товар. Величина ж грошової суми залежить від багатьох факторів, які будуть розглянуті в роботі. Таким чином, предметом її розгляду є одна з найголовніших категорій ринкового господарювання - ціна.

Особливої уваги приділяється питанням ціноутворення на підприємствах та впливу ціни на економічні процеси загалом. Ціллю даного дослідження є простеження всієї різноманітності методів встановлення цін та їх поведінку на перехідному етапі розвитку.


1.СТРАТЕГІЯ ЦІНОУТВОРЕННЯ В СИСТЕМІ УПРАВЛІНСЬКОГО ОБЛІКУ


    1. Стратегія цноутворення. Розуміння структури витрат


У ціноутворенні можуть бути вибрані дві протилежні стратегії: стратегія "зняття вершків" або стратегія "проникнен­ня". Обидві стратегії є ефективними, але лише там, де існує відповідна ринкова та рекламна програми.

Суть стратегії зняття вершків означає, що на перших етапах встановлюється дуже висока ціна, щоб зняти вершки найбільш прибуткової частини бізнесу до того, як почнеться конкуренція. Завдяки цьому підприємці інвестують оновлен­ня виробництва, науково-технічні розробки, маркетинг, ство­рення нових та розширення наявних ринків збуту.

Після цього з появою на ринку конкурентів ціни поступово знижуються, зближуючись з попитом. Згідно з теорією ринок може залучити нових споживачів лише цінами, що постійно знижуються. Така стратегія називається "парасолькою цін", тому що подібно до парасольки захищає конкурентів, допускаючи підвищення цін з тим, щоб ті могли покривати свої протекціоністські витрати та брати участь у ринку.

Суть стратегії проникнення полягає у відносно низькому рівні встановлюваних цін. Це дає можливість завоювати більш широкий ринок за короткий час. Інколи ціни встановлюють навіть нижче повних витрат, але вище змінних, що стимулює попит. При розширенні збуту постійні витрати розподіляються на все більший обсяг продажу і зрештою досягається прибутковість. Якщо попит в подальшому залишиться досить високим, то ціну можуть і підвищити.

Якщо ціни базуються на витратах, то завжди стоїть питання про склад цих витрат. Витрати, як зазначалось у попередніх підрозділах, включають:

  • змінні витрати;

  • витрати виробництва при повному використанні виробничих потужностей (фіксовані);

  • дискреційні витрати (фіксовані).

При системі калькуляції витрат з повним їх розподілом необхідно дотримуватись обережності при включенні до собівартості продукту тих чи інших витрат. Є випадки, коли підприємці, які успішно працюють, встановлюють ціни нижче "повних витрат", але завжди вище змінних чи питомих змінних.

Надлишкові запаси. Інколи підприємство виробляє продукції більше, ніж може реалізувати за конкурентними цінами. Можна у цьому випадку розглянути більш низьку ціну для скорочення запасів, що приведе до економії на зберіганні й інших, пов'язаних з ним, витратах.

Надлишкові виробничі потужності. Якщо простоює обладнання, то може бути правомірним знизити ціну для його повного завантаження. Це приведе до розподілу фіксованих витрат на більшу кількість продукції. В окремих випадках (короткострокові комерційні рішення) ціна може бути встановлена навіть нижчою за рівень повних витрат, але не меншою за змінні. Довгострокове встановлення цін нижче за рівень повних витрат може себе не окупити, хоч у деяких випадках і є доцільним.

Доповнююча продукція. Часто підприємство продає продукт, який вимагає продажу разом з ним і іншого продукту. Деякі компанії, що займаються продажем фотоапаратів, вста­новлюють на них більш низьку ціну, а на плівку та інгредієнти для її проявлення — більш високу. Тобто компанія, яка виробляє повний комплект продукції, може розробляти, виходячи з цього, більш гнучку стратегію ціноутворення.

Замінююча продукція. Інколи компанія оцінює свій продукт досить низько, забезпечуючи мінімальний прибуток. Якщо ця продукція вимагає ремонту, то на деталі встановлюється досить висока ціна. Так, якщо зібрати з нових деталей таку саму продукцію, то її вартість може перевищувати серійну в десятки разів. Наприклад, якщо закупити всі деталі на автомобіль, то вони в сукупності перевищать вартість нового автомобіля в десять і більше разів.

Престижна продукція. У багатьох випадках люди хочуть купити виріб за вищою ціною лише тому, що він належить до престижних. Так, шуба з хутра коштує набагато дорожче, ніж пальто з вовни, хоч собівартість цих виробів відрізняється не більше, ніж у два рази.

Можна сказати, що основною інформацією про витрати для потреб ціноутворення відомості про те, яким чином змінюються витрати з зміною об’єму продажу. Таким чином, розуміння структури витрат (чи є витрати простими або постійними при продажу додаткових об’ємів продукції) просто необхідне розуміння для встановлення рентабельного поєднання граничного рівня ціни та розмірів сегменту ринку. Тому, перш за все, при зміні ціни слід визначити дійсну природну вартість продукції, тобто, які саме витрати було зроблено, якщо товар купили і які, якщо товар так і не купили. То ж витрати, які не змінюються, не впливають на рентабельність ціноутворення. Звичайно, постійні витрати важливі, в першу чергу для визначення кінцевої рентабельності, але вони, разом з тим, не впливають на зміни рентабельності, пов’язані з підвищенням або пониженням цін. Керівники можуть встановити граничний рівень ціни продукції , визначивши дійсну вартість продажів. Про це можна довідатись, віднявши від ціни приросту змінну вартість. Звідси можна розрахувати точку беззбитковості при зміні об’ємів продажу. Таким чином:

% зміни точки беззбитковості = зміни в ціні витрати – граничний рівень зміненої ціни

Використовуючи цю формулу, можна одночасно згладити і конфлікти між відділами фінансів та збуту. Так, наприклад, якщо управлінець з відділу збуту хоче знизити ціну, щоб стимулювати продаж товарів, то за цією формулою він може визначити, наскільки слід збільшити об’єм продажу, щоб досягти тих же рівнів у фінансових результатах..


1.2 Ціна за способом формування


Систему цін прийнято класифікувати згідно визначених ознак.

За характером обороту:

  • Оптові, за якими підприємство реалізує вироблену продукцію іншим підприємствам та збутовим організаціям;

  • Закупівельні, за якими реалізується сільськогосподарська продукція виробниками ( колгоспами, радгоспами, фермерськими господарствами та населенням ) державним та комерційним організаціям для послідуючої переробки;

  • Роздрібні, за якими товари реалізуються в роздрібній торговій сітці населенню.

На будівельну продукцію існує декілька різновидностей цін:


Случайные файлы

Файл
diplom.doc
61196.rtf
15457.doc
21919-1.rtf
16290.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.