Оцінка майбутньої і теперішньої вартості грошових потоків під час проведення стратегічного аналізу (101584)

Посмотреть архив целиком

ХАРКІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ

УНІВЕРСИТЕТУ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ

НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ (м. Київ)



Кафедра обліку і фінансів








КУРСОВА РОБОТА


з дисциплін «Стратегічний аналіз»

на тему: « Оцінка майбутньої і теперішньої вартості грошових потоків під час проведення стратегічного аналізу»












Харків – 2008


Вступ


Однією з найважливіших умов успішного керування фінансами підприємства й одержання максимального прибутку є стратегічний аналіз і планування його діяльності.

Це, у свою чергу, дозволяє визначити фактори, що характеризують фінансову стійкість і ліквідність підприємства. Таким чином, залежно від усвідомлення існуючих на підприємстві реалій і здатностей до їхнього аналізу, виробляються рішення тієї або іншої якості, а, отже, можна відрегулювати механізм прогнозування й планування діяльності.

Керівники, як правило, намагаються виробити особливий принцип побудови прибутку на даному конкретному підприємстві. Найчастіше цим принципом є принцип фінансового самозабезпечення.

У даному зв'язку, найбільш значимим моментом для реалізації ухваленого рішення, є раціоналізація розподілу ресурсів підприємства, одержуваних із заздалегідь певних джерел. При цьому, поняття майбутньої й поточної вартості коштів, що ґрунтується на ризику й плануванні капіталовкладень усередині підприємства й спрямована на ліквідність, прибутковість і рентабельність його діяльності на ринку, виступає як один з найважливіших механізмів керування виникаючими в зовнішнім середовищі ризиками й планування норми прибутку підприємства за допомогою стратегічного аналізу ефективності капіталовкладень, що ще раз доводить актуальність обраної теми.

Важливою умовою реалізації програми формування народного господарства є розвиток і розширення аналітичної роботи на підприємствах, в об'єднаннях, міністерствах і відомствах. Стратегічний аналіз виробничо-господарської діяльності підприємства, будучи основною функцією керування, стає діючим знаряддям удосконалювання господарського механізму.

Метою даної роботи є висвітлення теоретичних основ і економічної сутності аналізу грошових потоків підприємства, а також дослідження сучасних методів проведення даного аналізу на підприємствах України. Для розкриття даної мети необхідно розглянути наступні завдання: інформаційну базу щодо аналізу грошових потоків в умовах застосування сучасних інформаційних технологій; техніко – економічну характеристику підприємства; головні напрямки підвищення ефективності використання грошових коштів на підприємстві; використання методів та моделей щодо аналізу грошових потоків підприємства.

Дана робота містить вступ, три розділи і висновок, які почергово характеризують аналіз грошових потоків підприємства з розглядом питань майбутньої та теперішньої вартості грошей. В першому розділі досліджуються теоретичні аспекти аналізу грошових потоків підприємства, поняття гроші та грошовий потік у контексті стратегічного аналізу діяльності підприємства, а також вивчається роль та завдання стратегічного аналізу в управлінні грошовими потоками підприємства. Другий розділ присвячено аналізу та оцінці діяльності ДП ХМЗ «ФЕД», що дозволяє відповісти на запитання: наскільки правильно підприємство здійснювало управління фінансовими ресурсами протягом досліджуваного періоду. У третьому розділі описуються найважливіші шляхи підвищення ефективності грошових потоків, методи іх оптимізації, та вдосконалення системи класифікації.

В роботі використано різноманітні джерела інформації, а саме: підручники з фінансового та стратегічного аналізу, періодичні видання (газети, журнали) щодо даної проблеми дослідження.




1. Теоретичні основи стратегічного управління грошовими потоками підприємства


1.1 Поняття грошей та грошового потоку у контексті стратегічного аналізу діяльності підприємства


Гроші – одне з найдавніших явищ суспільства – відіграють важливу роль у господарській діяльності людини. Вони завжди привертали до себе пильну увагу науковців. Гроші як багатофункціональна економічна форма, за допомогою якої здійснюється облік вартості, обмін, платежі, накопичення вартості є одним з найбільш важливих розділів економічної науки.

Вони є набагато більшим, ніж простий інструмент, що сприяє розвитку економіки. Добре діюча грошова система сприяє як повному використанню потужностей, так і повній зайнятості. Та навпаки, погано функціонуюча грошова система може стати головною причиною різких коливань рівня виробництва, зайнятості та цін в економіці.

Гроші – це категорія товарного виробництва і товарного обігу. Вони мають товарне походження і виражають певні виробничі відносини між товаровиробниками з приводу обміну продуктами праці через ринок. У грошах як загальному еквіваленті втілений безпосередньо суспільний характер праці. Вони дають змогу вимірювати суспільні витрати і отримані результати.

Гроші – це специфічний товар, що має властивість обмінюватися на будь-який інший товар, тобто є загальним еквівалентом, а суть грошей визначається, як правило, лише на основі їх функціонального застосування.

Процеси, що відбуваються в українській економіці в останні десятиліття, наочно доводять, що економічна й соціальна стабільність суспільства залежить від фінансової стабільності підприємств. Протягом тривалого періоду часу основним показником, що характеризує фінансову стабільність підприємства, був прибуток (як відомо, прибуток – це перевищення доходів над витратами). Отже, метою керування організації або підприємства виступала максимізація прибутку. Економічна наука виробила різні моделі формування фінансового результату й методи його оптимізації.

Рух фінансових ресурсів підприємств (прибутку, амортизаційних відрахувань й ін.) здійснюється у формі грошових потоків. Для стратегічного керування й аналізу діяльності підприємства важливий не тільки загальний обсяг грошових ресурсів, але й величина грошового потоку, інтенсивність його руху протягом року.

Концепція грошових потоків підприємств виникла в США в середині 50-х років XX в., і розробка основних її положень належить закордонним економістам. Серед авторів, чиї роботи переведені на російську мову, проблеми визначення, оцінки й аналізу грошових потоків підприємства розглядають Л.А. Бернстайн, Ю. Бригхем, Дж.К. Ван Хорн, Б. Коласс, Б. Райан, Ж. Ришар, Д. Стоун, Д.Г. Сигл, К. Хитчинг, Э. Хелферт й ін.

Серед головних проблем української економіки значна кількість економістів науковців та практиків виділяють дефіцит грошових коштів підприємств, що значно обмежує можливості їх поточної та інвестиційної діяльності. При докладному вивченні даної проблеми стає очевидним, що однією з причин цього дефіциту є, зазвичай, низька ефективність залучення та використання грошових коштів, обмеженість фінансових інструментів, технологій та механізмів, що застосовуються при цьому.

Функціонування будь-якого суб’єкта господарської діяльності, здійснення практично всих видів фінансових операцій підприємства супроводжується рухом грошових коштів у вигляді їх надходження чи витрачання. Цей рух грошових коштів підприємства в часі являє собою безперервний процес та визначається поняттям «грошовий потік».

Грошовий потік являє собою сукупність розподілених в часі надходжень та витрат грошових коштів, що генеруються господарською діяльністю підприємства, або грошовий потік – це обсяг коштів, що одержує або виплачує підприємство протягом звітного або планованого періоду [3, 18].

Ефективність роботи підприємства характеризується показниками фінансового стану. Фінансовий стан характеризує забезпеченість суб’єкта господарювання фінансовими ресурсами (грошові кошти від реалізації продукції, майна тощо; кредити та позики; тимчасово залучені кошти (кредит від постачальників та інших кредиторів), тимчасово вільні кошти спеціальних фондів та ін.), які необхідні для нормальної виробничої, комерційної та інших видів діяльності підприємства. Доцільність та ефективність їх розміщення, раціональність використання, управління фінансовими взаємовідносинами з іншими суб'єктами господарювання, платоспроможністю та фінансовою стійкістю є одним з проблематичних секторів управлінської діяльності та аналітичної роботи.

Суттєва роль в досягненні стабільного фінансового стану належить стратегічному аналізу грошового потоку.

Слід відзначити позитивну тенденцію, що намітилась останній час. Багато авторів закликають при стратегічному прогнозі труднощів та резервів підприємства на короткостроковий період відійти від бухгалтерських концепцій, які базуються на прибутках і збитках (валового та чистого доходу) та віддають перевагу використанню даних аналізу грошового потоку. Тому питання аналізу грошових коштів є досить актуальним на сьогодні та виступає основою для пошуку раціональних шляхів ведення господарської діяльності.

Грошові кошти та їх потоки є основними об'єктами для проведення економічного аналізу стосовно ефективності використання фінансових ресурсів підприємства, а стратегічний аналіз грошових потоків дає змогу прийняти раціональні стратегічні управлінські рішення щодо виявлення резервів підвищення ефективності виробництва.

Отже, основною метою стратегічного аналізу грошових потоків є дослідження рівня достатності коштів, необхідних для нормального функціонування підприємства; визначення інтенсивності та ефективності їх використання; визначення джерел їх надходжень та напрямку витрачання для контролю за поточною ліквідністю та платоспроможністю підприємства; виявлення причин дефіциту (надлишку) грошових коштів; короткострокове прогнозування та розробка стратегії надходжень та витрачань коштів для забезпечення поточної та перспективної діяльності.


1.2 Роль та завдання аналізу в управлінні грошовими потоками підприємства в умовах ринкової економіки


Грошові потоки підприємства в усіх їх формах та видах без сумніву являються важливішим самостійним об’єктом стратегічного аналізу діяльності підприємства, що потребує поглиблення теоретичних основ та розширення практичних рекомендацій. Це визначається тією роллю, яку аналіз грошових потоків відіграє в розвитку підприємства та формуванні кінцевих результатів його фінансової діяльності в досягненні стабільного фінансового стану.

В умовах становлення та подальшої еволюції ринкових відносин стратегічний аналіз господарської діяльності направлений на подальший економічний і соціальний розвиток підприємства, підвищення ефективності використання господарського потенціалу, зміцнення їх фінансової стійкості. Це потребує постійного розвитку аналізу як науки, удосконалення його методики, широкого впровадження сучасних інформаційних технологій, новітніх технічних засобів збору, обробки, передачі інформації та надання кінцевих результатів роботи, використання економіко-математичних та інших раціональних методів дослідження господарських процесів.

Тому виникає необхідність підвищувати теоретичний рівень аналізу господарської діяльності, що буде сприяти вивченню, узагальненню та використанню провідного досвіду аналітичної роботи і на цій основі впроваджувати в практику нові, більш ефективні методики проведення аналізу грошових потоків і безпосередньо фінансового стану підприємства [6].

На думку И.А. Бланка [4] висока роль ефективного керування грошовими потоками підприємства визначається наступними основними положеннями:

1. Грошові потоки обслуговують здійснення господарської діяльності підприємства практично у всіх її аспектах. Мова йде в першу чергу про ефективне використання тимчасово вільних залишків коштів у складі оборотних активів, а інвестиційних ресурсів, що накопичують також, у здійсненні фінансових інвестицій. Високий рівень синхронізації по обсязі й у часі надходжень і виплат коштів дозволяє знижувати реальну потребу підприємства в поточних і страховому залишках коштів, що обслуговують операційний процес, а також резерв інвестиційних ресурсів, формований у процесі здійснення реального інвестування. Таким чином, стратегічне керування грошовими потоками підприємства сприяє формуванню додаткових інвестиційних ресурсів для здійснення фінансових інвестицій, що є джерелом прибутку.

2. Ефективні грошові потоки забезпечують фінансова рівновага підприємства в процесі його стратегічного розвитку. Навіть у підприємств, що успішно здійснюють господарську діяльність і прибутку, що генерують достатню суму, неплатоспроможність може виникати як наслідок незбалансованості різних видів, грошових потоків у часі. Аналіз надходження й виплат коштів, у процесі керування грошовими потоками підприємства, дозволяє усунути цей фактор виникнення його неплатоспроможності.

3. Раціональне формування грошових потоків сприяє підвищенню ритмічності здійснення операційного процесу підприємства. Цьому сприяє скорочення тривалості виробничого й фінансового циклів, що досягає в процесі результативного керування грошовими потоками, а також зниження потреби в капіталі, що обслуговує господарську діяльність підприємства. Прискорюючи за рахунок ефективного керування грошовими потоками оборот капіталу, підприємство забезпечує ріст суми, що генерується у часі прибутку.

4. Стратегічний аналіз грошових потоками дозволяє скоротити потреба підприємства в позиковому капіталі. Активно управляючи грошовими потоками можна забезпечити більше раціональне й ощадливе використання власних фінансових ресурсів, формованих із внутрішніх джерел, знизити залежність темпів розвитку підприємства від приваблюваних кредитів. Особливу актуальність цього аспекту управління грошовими потоками здобуває для підприємств, що перебувають на ранніх стадіях свого життєвого циклу, доступ яких до зовнішніх джерел фінансування досить обмежений.

5. Керування грошовими потоками є важливим фінансовим важелем забезпечення прискорення обороту капіталу підприємства. Любою збій у здійсненні платежів негативно позначається на формуванні виробничих запасів сировини й матеріалів, рівні продуктивності праці, реалізації готової продукції й т. п. У той же час ефективно організовані грошові потоки підприємства, підвищуючи ритмічність здійснення операційного процесу, забезпечують ріст обсягу виробництва й реалізації його продукції.

6. Ефективне керування грошовими потоками забезпечує зниження ризику неплатоспроможності підприємства. Темпи цього розвитку, фінансова стабільність підприємства значною мірою визначаються тим, наскільки різні види потоків коштів синхронізовані між собою по обсягах і в часі. Високий рівень такої синхронізації забезпечує істотне прискорення реалізації стратегічних цілей розвитку підприємства.

7. Активні форми керування грошовими потоками дозволяють підприємству діставати додатковий прибуток, що генерується безпосередньо його грошовими активами. Образно грошовий потік можна представити як систему «фінансового кровообігу» господарського організму підприємства. Ефективно організовані грошові потоки підприємства являються найважливішим симптомом його «фінансового здоров'я», передумовою досягнення високих кінцевих результатів його господарської діяльності в цілому.

Розглянуті аспекти підтверджують тезу про необхідність виділення грошових потоків підприємства в самостійний об'єкт стратегічного управління з відповідним структурним і кадровим забезпеченням цього управління.

Основним завданням стратегічного аналізу в управлінні грошовими коштами є сприяння грамотному управлінню грошовими потоками підприємства. Під цим розуміється вибір основної стратегії управління на основі виявлення рівня достатності формування грошових коштів, ефективності їх використання, збалансування додатного та від’ємного грошових потоків підприємства за обсягом та в часі; аналізі динаміки обсягу додатного та від’ємного грошового потоку підприємства, їх збалансування за загальним обсягом. Особливе місце приділяється якості чистого грошового потоку, тобто узагальненій характеристиці структури джерел формування цього показника.


1.3 Методичний інструментарій оцінювання вартості грошей у часі та його використання у стратегічному аналізі


Приймаючи управлінські рішення заради вибору конкретної стратегії з багатьох альтернатив, фінансовий менеджер повинен брати до уваги особливості впливу зміни вартості грошей на фінансові процеси та адекватно враховувати величину такого впливу. Відповідно, оцінка вартості грошей у часі використовується при управлінні сукупністю фінансових процесів, які виникають у період функціонування суб'єкта господарювання. До таких, зокрема, відносять: управління інвестиціями, грошовими розрахунками, дебіторською та кредиторською заборгованістю, ціновою політикою підприємства та ін. [16]. Розміщуючи капітал в один з обраних проектів, менеджер планує не тільки з часом повернути вкладені гроші, а й отримати бажаний економічний ефект. Отже, гроші набувають такої об'єктивно існуючої характеристики, як часова вартість, яка була невідомою широкому загалу в умовах адміністративної системи управління економікою.

Зміну вартості грошей у часі можна пояснити так. Грошова одиниця в попередньому році була такою самою, як і в поточному. Проте наслідки інфляції чітко ілюструють, що купівельна спроможність грошей змінюється з плином часу [16].

Розглядаючи реальну вартість грошей, підприємці повинні брати до уваги не тільки руйнівну дію інфляції, а й здатність інвестування. Адже мета стратегічного аналізу грошових потоків та їх вартості – це обрання такої подальшої стратегії яка б дала можливість з грошей робити додаткові гроші. Багато підприємств мають кілька варіантів вкладення грошових коштів, їх мета на цей час – обрати з цих варіантів найбільш прибуткові. Зміну вартості грошей зумовлює сукупність чинників, які визначають рівень їх корисності для власника у конкретний момент часу. При цьому необхідно зазначити, що переважна більшість чинників сприяє саме зниженню корисності грошей, що, у свою чергу, зменшує їх поточну вартість. Основними причинами зміни вартості грошей вважають: інфляційні (або дефляційні) процеси в економіці (ризик зміни купівельної спроможності грошей); комерційна надійність (ненадійність) бізнес-партнерів (наявність ризику невиконання зобов'язань); віддання підприємцями переваги наявним грошам.

Усі суб'єкти господарювання віддають перевагу наявним грошам перед очікуваними у майбутньому, тобто «цінують» високу ліквідність. Втіленням ліквідності і є наявні гроші. Якщо підприємець інвестує ці кошти, сподіваючись на доходи у майбутньому, тобто міняє «живі» гроші на ризикованіші доходи у майбутньому, то цей «обмін» можливий за умови, що майбутні доходи мають бути достатньо високими. Це необхідно, щоб виправдати ризик, на який погоджується інвестор, оскільки він сподівається на високу винагороду як компенсацію за втрату ліквідності.

З огляду на вищезазначене часова вартість грошей як результат впливу може розглядатися з позицій: теперішньої вартості майбутніх грошових потоків та майбутньої вартості грошей, які є у розпорядженні на поточний момент часу [16].

Кількісна оцінка зміни вартості грошей у часі майже не використовується для оцінки відокремленої суми грошових коштів, оскільки така оцінка позбавлена практичної цінності. Необхідність використання як об'єкту оцінювання в стратегічному аналізі саме сукупності грошових потоків пояснюється тим, що будь-яка фінансова операція являє собою не дискретну суму, а сукупність фінансових відносин, які визначають процес руху вартості від одного суб'єкта цих відносин до іншого.

Отже, основним об'єктом кількісної оцінки вартості грошей у часі є грошові потоки як результат проведення фінансових операцій або реалізації фінансових відносин. Проте положення концепції часової вартості грошей, її принципи та математичні моделі можуть використовуватися також при визначенні вартості активів, відмінних від грошових коштів. Проблема оцінки вартості активів посідає провідне місце у стратегічному аналізі. Переважна більшість рішень щодо управління фінансами суб'єктів господарювання базується саме на оцінці вартості тих чи інших активів, насамперед інструментів фінансового ринку (цінних паперів, деривативів). Прийняття стратегічних рішень залежить від рівня відповідності результатів оцінки вартості активів їх цільовому значенню.

Методологічною основою визначення вартості грошей у часі є процент. У фінансових розрахунках використовують різні види та методи розрахунку процента. Рівень процента складається в результаті вирішення конфлікту інтересів двох економічних агентів – власника капіталу (капіталодавця, інвестора, кредитора) та позичальника. Отже, гроші мають свою ціну, яка формується на грошовому ринку у вигляді процента.

Для того щоб отримати у тимчасове користування певну величину грошових коштів, позичальник має компенсувати власнику грошових коштів (кредитору) його відмову від поточного їх споживання. Разом із втратою можливості користуватися певною сумою грошей сьогодні капіталодавець постає перед проблемою невизначеності вартості цієї суми грошей у момент їх повернення позичальником, – майбутньої вартості грошей. Кількісним вираженням рівня невизначеності інвестора щодо майбутньої вартості його грошей вважається ризик. Відповідно, процент, який сплачує позичальник за використання грошових коштів, компенсує інвестору відстрочене споживання, а також його сукупний ризик, тобто процент компенсує капіталодавцеві неможливість задоволення своїх потреб у поточний момент. З іншого боку, позичальник погоджується на сплату процента у зв'язку із можливістю отримання додаткової економічної вигоди від поточного використання грошових коштів – вкладення капіталу в об'єкти інвестування.

Залежно від порядку застосування процента щодо грошових потоків, які виникають у результаті фінансових взаємовідносин між позичальником та капіталодавцем, можливе використання: простого процента (об'єктом нарахування є виключно абсолютна величина боргу); складного (нарощеного) процента (об'єктом нарахування виступає абсолютна величина боргу, збільшена на суму нарахованих у попередні періоди процентів).

Процес, за якого гроші рухаються від поточного часу до майбутнього є накопиченням (компаундуванням); процес, за якого гроші рухаються від майбутнього часу до теперішнього (за заданої майбутньої суми та ставки дисконту) є дисконтуванням [16].

Інструментарій оцінки вартості грошей за простими процентами. використовує формулу [16]:


, (1.1)


де I – сума процента за обумовлений період часу;

PV – початкова сума грошових коштів (теперішня вартість);

n – кількість інтервалів, за якими здійснюється розрахунок відсоткових платежів, у загальному обумовленому періоді;

i – відсоткова ставка, виражена десятковим дробом.

Майбутня вартість (FV) вкладених сьогодні грошей з урахуванням нарахованої сум й процента визначається за формулою [16]:


, (1.2)


Множник (1 + n • i) називають множником, або коефіцієнтом, нарощення суми простих процентів.

(1 + n • і) завжди > 1.

Для розрахунку майбутньої суми вартості грошей у процесі його прирощення за складними процентами використовується формула [16]:


, (1.3)


де FV – майбутня вартість вкладу (грошових коштів) при його нарощенні за складними процентами;

PV – початкова сума вкладу (грошових коштів);

i – процентна ставка, виражена десятковим дробом;

n – кількість інтервалів, за якими здійснюється кожний процентний платіж, в загальному обумовленому періоді.

Відповідно, сума процента в цьому випадку визначається за формулою [16]:


І=FV – РV (1.4)



Складний процент може нараховуватися кілька разів у межах одного року. Відповідно, чим частіше нараховуються проценти, тим більшою є сума накопичення.

Отже, якщо m – кількість разів нарахування складного процента протягом року, тоді майбутня вартість FV депозиту РV за ставки процента i після п років становить [16]:


(1.5)




2. Аналіз грошових потоків на ДП ХМЗ «ФЕД»


2.1 Характеристика головних показників діяльності підприємства ДП ХМЗ «ФЕД»


Державне підприємство «Харківський машинобудівний завод «ФЕД» засноване на державній власності і підпорядковане Державному комітету промислової політики України.

Найменування Підприємства: повне – державне підприємство «Харківський машинобудівний завод «ФЕД»;

скорочене – ДП «ХМЗ «ФЕД»

Місцезнаходження Підприємства: Україна, 61023 м. Харків, вул. Сумська 132.

Статутний фонд підприємства становить 64180 тис. грн. і включає основні фонди та оборотні кошти, а також цінності, вартість яких відображується у самостійному балансі Підприємства.

Чисельність підприємства на кінець 2005 р. становила 6200 чол.

Зміни статутного фонду відображаються в балансі підприємства.

Майно Підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві повного господарського відання. Підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, у відповідності до законодавства України, вчиняючи до нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та цьому Статуту.

Державне підприємство Харківський машинобудівний завод «ФЕД» заснований в 1927 г. Основні види діяльності: виробництво промислових і споживчих товарів. Спеціалізується на розробці і виробництві складних і високоточних виробів для потреб авіаційної промисловості, автомобілебудування, сільськогосподарського машинобудування, транспорту, а також товарів народного споживання.

Основними напрямками ефективності фінансового господарювання підприємства за всіма напрямками його діяльності: виробничої збутової постачальницької, фінансової та інвестиційної є отримання прибутку. Він становить основу економічного розвитку підприємства і зміцнення його фінансових відносин з партнерами.

Доход і прибуток є найефективнішим джерелом:

  1. поповнення державного бюджету;

  2. оновлення і придбання засобів виробництва;

  3. виплати заробітної плати;

  4. погашення кредиторської заборгованості;

  5. здійснення операційних витрат.

Головний прибуток формується за рахунок випуску складних і високоточних інтегральних гідроприводів, топливо-регулюючої апаратури, насосів і насосних станцій, електромеханізмів і ін. виробів, що використовуються в авіаційній і ракетній техніці виробництва СНД і бивш. СРСР, тобто що експлуатується у всіх країнах СНД, в більшості країн світу, що розвиваються, країнах Близького Сходу. Прибуток у 2005 році від усіх видів діяльності становив 2650000 грн.

Основні групи споживачів, їх характеристики. Основні споживачі пропонованих до освоєння агрегатів – літакобудівні підприємства країн СНД, що освоюють випуск літаків АН-140, АН-38–100, АН-148, АН-74ТК-300, Бе-200, СУ-ЗОМК, Мул-96–300, Мул-76 ТФ, Як-130. Програма випуску вказаних літаків складена на підставі маркетингових досліджень і підписаних договорів, контрактів і протоколів про наміри із ЗАТ «Корпорація ФЕД», із ЗМКБ «Прогрес», з ВАТ «Мотор Сич».

Конкуренція. На момент складання бізнес-плану вказані в плані агрегати серійно не випускалися. Дослідні зразки для випробувань виготовлялися на допоміжних виробництвах конструкторських бюро, які серійним виробництвом не займаються.

Тенденції розвитку ринків збуту. Після тривалої кризи в авіакосмічній промисловості країн СНД намітився прогрес, викликаний загальною Економічною стабілізацією, пожвавленням авіаперевезень на тлі старіючого парку літаків, що знаходяться в Експлуатації, Ту-134, Ан-24, Ан-26, Ан-12, Як-40. Вартість літаків фірм «Боїнг» і «Ербас Індастрі» обмежує їх інтенсивне впровадження на ринку СНД і низки країн, що розвиваються, що дає хороші шанси для продажів освоюваної продукції.


2.2 Факторний аналіз та оцінка грошових потоків в стратегічному аналізі


Як було зазначено вище аналіз грошових коштів та грошових потоків є необхідною умовою ефективного управління підприємством в цілому. Проте для здійснення стратегічного аналізу даного напрямку слід володіти певно інформаційною базою щодо аналізу грошового потоку. Таку базу знань зазвичай у вигляді економічних показників забезпечує фінансовий аналіз грошових потоків підприємства. Методичні прийоми, що їх використовує фінансовий аналіз, дозволяють здійснити загальний аналіз грошових потоків, аналіз руху грошових коштів, ліквідність грошового потоку, та його ефективність, а отже, здійснити подальші висновки та врахувати отримані результати при розробці тактики та стратегії діяльності підприємства.

Аналіз джерел утворення і напрямів витрачання грошових коштів здійснюється на основі балансу підприємства, динаміка статей якого інтерпретується як формування джерел або як витрата коштів 18.

Зменшення активів та зростання власного та позикового капіталу призводить до формування джерел коштів. Використання коштів оцінюється за його наслідками – збільшенням активів та зменшенням заборгованості підприємства.

За даними балансу досліджуваного підприємства (див. Додаток А) державної власності ДП ХМЗ «ФЕД» здійснено оцінку утворених у звітному періоді джерел коштів і обсягів їх витрачання за напрямами використання (Табл. 2.1).


Таблиця 2.1. Визначення і оцінка джерел утворення та напрямів витрачання коштів ДП ХМЗ «ФЕД»

Найменування показника

На початок 2006 р., тис. грн.

На

кінець 2006 р., тис. грн.

Інтерпретоване відхилення, тис. грн.

як джерело коштів

як витрата коштів

Актив

1. Необоротні активи

62 396,0

61 204,0

– 1 192,0

-

1.1. Нематеріальні активи

189,0

187,0

– 2,0

-

1.2. Незавершене будівництво

1 960,0

1 242,0

-718,0

-

1.3. Основні засоби

60 117,0

59 645,0

– 472,0

-

2. Оборотні активи

37 405,0

41 443,0

-

4 038,0

2.1. Запаси, в т. ч.

28 790,0

34 285,0

-

5 495,0

– виробничі запаси

6 767,0

7 676,0

-

909,0

– незавершене виробництво

13 960,0

14 512,0

-

552,0

– готова продукція

7 244,0

11 151,0

-

3 907,0

– товари

819,0

946,0

-

127,0

2.2. Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги



4 402,0



5 205,0



-



803,0

2.3. Дебіторська заборгованість за розрахунками



35,0



375,0



-



340,0

2.4. Інша поточна дебіторська заборгованість


2 245,0


569,0


– 1676,0


-

2.5. Грошові кошти та їх еквіваленти:









в національній валюті

884,0

329,0

– 555,0

-

в іноземній валюті

555,0

65,0

-490,0

-

2.6. Інші оборотні активи

494,0

615,0

-

121,0

3. Витрати майбутніх періодів

10,0

67,0

-

57,0

Підсумок

99 811,0

102 714,0

-

2 903,0

Пасив

1. Власний капітал

90 947,0

93 472,0

2 525,0

-

1.1. Статутний капітал

63 996,0

63 996,0

-

-

1.2. Інший додатковий капітал

14 328,0

14 239,0

-

– 89,0

1.3. Нерозподілений прибуток

12 623,0

15 237,0

2 614,0

-

2. Забезпечення майбутніх витрат і платежів

-

3,0

3,0

-

3. Довгострокові зобов’язання

2 146,0

1 440,0

-

– 706,0

4. Поточні зобов’язання

6 718,0

7 799,0

1 081,0

-

4.1. Короткострокові кредити банків


1480,0


3445,0


1965,0


-

4.2. Векселі видані

262,0

109,0

-

– 153,0

4.3. Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги



2417,0



3253,0



836,0



-

4.3. Поточні зобов’язання за розрахунками, в т. ч.


2 421,0


868,0


-


– 1 553,0

– з одержаних авансів

206,0

199,0

-

-7,0

– з бюджетом

1392,0

125,0

-

– 1267,0

– з позабюджетних платежів

57,0

12,0

-

– 45,0

– зі страхування

301,0

131,0

-

– 170,0

– з оплати праці

447,0

388,0

-

– 59,0

– із внутрішніх розрахунків

18,0

13,0

-

– 5,0

4.3. Інші поточні зобов’язання

138,0

124,0

-

– 14,0

5. Доходи майбутніх періодів

-

-

-

-

Підсумок

99 811,0

102 714,0

2 903,0

-


Случайные файлы

Файл
95572.doc
93765.rtf
radioperedat_am.doc
141885.rtf
49916.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.