Організаційно-економічні засади ефективності виробництва озимої пшениці (101310)

Посмотреть архив целиком








Комплексна курсова робота


З ДИСЦИПЛІН «БІЗНЕС-МЕНЕДЖМЕНТУ» ТА «ЕКОНОМІКИ ВИРОБНИЦТВА»


на тему

«Організаційно-економічні засади ефективності виробництва озимої пшениці»


(на прикладі ТОВ «Велетень» Глухівського району Сумської області)




Зміст


Вступ

  1. Загальні теоретичні основи виробництва озимої пшениці

    1. 1.1. Значення виробництва озимої пшениці в розвитку народного господарства

    2. 1.2. Сутність економічної ефективності та особливості її визначення у зерновому господарстві

1.3. Стан розвитку виробництва озимої пшениці на сучасному етапі в Україні та передовий світовий досвід

2. Економічна характеристика ТОВ «Велетень»

2.1. Природно-кліматична характеристика умов розміщення господарства

2.2. Розміри та економічні особливості об’єкту дослідження

2.3. Розміри та стан розвитку виробництва озимої пшениці

3. Економічна ефективність аналізованого виробничого процесу

3.1. Маржинальна калькуляція

3.2. Визначення потреби в добривах

3.3. Розрахунок потреби в робочому часі, а також змінних і постійних витрат механізації виробничого процесу

3.4. Розрахунок порогів виробництва та порога рентабельності

3.5. Визначення окупності та продуктивності використовуваних виробничих ресурсів

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

Додатки




Вступ


У розвитку багатьох галузей економіки нашої держави, і насамперед сільського господарства, дуже важливу роль відіграє збільшення обсягів виробництва зерна. Це пояснюється винятковим значенням його та різнобічним використанням.

Зерно та продукти його переробки є основою харчування людей, воно є незамінним кормом при виробництві продукції тваринництва, а також основною сировиною для переробної промисловості.

Зерно є важливим експортним продуктом і має забезпечувати значні надходження валютних коштів державі. Адже в процесі зберігання зерно майже не втрачає своєї якості а, отже, придатне для створення державних резервів продуктів харчування та кормів.

Обсяги виробленого зерна в країні визначають рівень розвитку сільськогосподарського господарства. Але у свою чергу на обсяги виробництва зерна впливають такі важливі фактори як розмір посівних площ, їх структура і урожайність.

Однак, в останні роки спостерігається тенденція скорочення виробництва зерна. У загальному обсязі спаду валового збору зерна частка впливу зниження урожайності. В результаті значно погіршились властивості зерна.

Незважаючи на велике значення вирощування озимої пшениці для економіки України, проблема ефективності вирощування у сучасній економічній літературі висвітлена недостатньо, є лише поодинокі праці, присвячені окремим її аспектам. А у даній курсовій роботі зроблено спробу комплексно розглянути ефективність виробництва озимої пшениці через призму діяльності об’єкту дослідження, виявити основні недоліки та запропонувати шляхи її покращення.

Ці положення і визначають актуальність обраної теми дослідження.

Метою даної курсової роботи є вивчення досягнутого рівня економічної ефективності вирощування озимої пшениці в ТОВ « Велетень» Глухівського району Сумської області, а також визначення резервів збільшення ефективності вирощування.

Заходами, за допомогою яких вирішується дана проблема, є економічна оцінка організації виробничих чинників, визначення ефективності виробництва, недоліків, невирішених проблем, пошук резервів, і на цій підставі опрацювання конкретних пропозицій щодо усунення виявлених недоліків та вирішення проблем.




1. Загальні теоретичні основи виробництва озимої пшениці


1.1 Значення виробництва озимої пшениці в розвитку народного господарства


Як кажуть, хліб – усьому голова. Так, від зерна і продуктів його переробки значною мірою залежить і могутність держави, і добробут її населення. Господарство, яке займається виробництвом зерна формує продовольчий фонд і постачає фуражне зерно тваринництву, створює резервні державні запаси зерна і дає продукцію на експорт.

Серед основних продовольчих зернових культур озима пшениця, як по площі посіву, так і по валовому зборі зерна займає в нашій країні перше місце. В останні роки площа озимої пшениці в Україні дорівнювала близько 40–50% всіх зернових, більш як 2 млн.. га.

Пшениця (Triticum L) – одна з найбільш давніх поширених культур на земній кулі. Встановлено, що вона була відома приблизно за 900 р. до н.е. в Іраку, близько 600 р. до н.е. в Єгипті. На території нашої країни, і зокрема, сучасних Грузії, Вірменії, Азербайджану та середньої Азії, її почали використовувати за 3000-4000 років до нашої ери. [9].

Зерно широко використовується для продовольчих цілей, в особливості в хлібопеченні і кондитерській промисловості, а також для виробництва круп, макаронів, вермішелі і інших продуктів. Цінність пшеничного хліба визначається хімічним складом зерна. Залежно від сорту і умов вирощування вміст білку в зерні пшениці становить 12-15%, та вміст клейковини 20-40%. У зерні пшениці міститься велика кількість вуглеводів, у тому числі до 70% крохмалю, вітаміни В1, В2, Р, Е та провітаміни А, D, до 2% зольних мінеральних речовин. Білки пшениці є повноцінними за амінокислотним складом, містять усі незамінні амінокислоти – лізин, триптофан, валін, метіонін, треонін, фенілаланін, гістидин, аргінін, лейцин, ізолейцин, які добре засвоюються людським організмом. 400-500 г пшеничного хліба та хлібобулочних виробів покриває близько третини всіх потреб людини в їжі, половину потреби у вуглеводах, третину (до 40%) – у повноцінних білках, 50-60% – у вітамінах групи В, 80% – у вітаміні Е. Пшеничний хліб практично повністю забезпечує потреби людини у фосфорі та залізі, на 40% – у кальції. Співвідношення білків і крохмалю у зерні пшениці становить у середньому 1: 6-7, що є найбільш сприятливим для підтримання нормальної маси тіла і працездатності людини.

В Україні поширені сорти озимої твердої пшениці, борошно яких є незамінною сировиною для макаронної промисловості, а також вони використовуються для виробництва крупчатки та виготовлення вищої якості манної крупи. [5].

У тваринництві широко використовують багаті на білок (14%) пшеничні висівки, які особливо ціняться при відгодівлі молодняку.

Також озиму пшеницю висівають у зеленому конвеєрі як у чистому вигляді, так і у суміші з озимою викою. Тваринництво при цьому забезпечується вітамінними зеленими кормами рано навесні. Для годівлі тварин певне значення має і пшенична солома, 100 кг якої прирівнюється до 20-22 корм. од. і містить 0,6 кг перетравного протеїну та полови, особливо безостих сортів пшениці, 100 кг якої оцінюється 40,5 корм. од. із вмістом 1,5 кг перетравного протеїну. Солома використовується, як будівельний матеріал, для виготовлення паперу, підстилки для тварин тощо.

Озима пшениця, яку вирощують за сучасною інтенсивною технологією, є добрим попередником для інших культур сівозміни, і в цьому полягає її агротехнічне значення. [8].

Найбільш сприятливі грунтово-кліматичні умови для вирощування озимої пшениці склалися в областях Степовій і Лісостеповій зоні, де ця культура займає половину площ, відведених під зернові. В областях Полісскої зони питома вага посевів озимої пшениці значно нижче.

Для нашої країни хліб і хлібопродукти є основою харчування. За останні роки споживання хлібних продуктів на душу населення зросло з 138 кг у 1997 р. до 145 кг у 2007 р. при фізіологічній нормі його споживання 101 кг. У раціоні харчування мешканця нашої країни хліб і картопля становлять 46%, у той час як у американця – 22%.

У цілому продовольчим зерном ми забезпечуємо свої потреби, але не вистачає якісного зерна, сильної і твердої пшениці. В зв'язку з цим у вирішенні зернової проблеми пріоритетне значення надаватиметься збільшенню виробництва високоякісного зерна твердих і сильних пшениць, посівні площі під якими мають збільшуватися в степових і лісостепових областях України.

3 часом все очевиднішою стає орієнтація на використання потенціалу України в галузі зернового господарства, а це 5060 млн.. тонн зерна в рік. Проте розвиток ситуації на зерновому ринку України вказує на відсутність чіткої визначеності щодо структури виробництва на найближчі роки. Як вважає академік УААН П.Т. Саблук, настав час переглянути наші підходи до структури вирощування зернових. Із позицій наукових установ»… для зерносіючих господарств вигідніше скоротити посіви озимих культур, збільшивши площі під яру пшеницю, ячмінь, кукурудзу». [16].

Є різні погляди на саму структуру виробництва, зокрема такі, де перевага надається культурі ячменя. [21].

В іншому випадку звертається увага на круп'яні культури тощо. У цьому зв'язку, як відомо, існує полярність поглядів прихильників ринкової схеми: «попит-пропозиція», згідно з якою попит може задовольнятись і сучасним рівнем виробництва, з іншого боку є пропозиція максимізації виробництва до 60 млн.. т зерна на кінець прогнозованого періоду. На мою думку, перший підхід для України є згубним, тоді як інший практично нереальний.



1.2 Сутність економічної ефективності та особливості її визначення у зерновому господарстві


Основною метою економічної стратегії розвитку агропромислового комплексу України є неухильне піднесення матеріального рівня життя населення. Досягнення цієї мети вимагає насамперед вирішення продовольчої проблеми на основі підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. Тому основне завдання сільського господарства полягає в забезпеченні подальшого зростання і сталості виробництва для повнішого задоволення населення в продуктах харчування і промисловості – в сировині.


Случайные файлы

Файл
174434.rtf
26315.rtf
90550.rtf
ugolovn_process.doc
12162-1.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.