Зовнішня торгівля України та її місце в системі світових господарських зв’язків (97398)

Посмотреть архив целиком




Кафедра міжнародної економіки






КУРСОВА РОБОТА З ДИСЦИПЛІНИ:

"МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА"

за темою: Зовнішня торгівля України та її місце в системі світових господарських зв’язків















Дніпропетровськ

2010



Зміст


ВСТУП

Розділ 1 Зовнішня торгівля як система економічних відносин

1.1 Сутність та форми зовнішньої торгівлі

1.2 Еволюція поглядів на міжнародну торгівлю

1.3 Система показників зовнішньої торгівлі

Розділ 2 Аналіз масштабів і тенденцій розвитку зовнішньої торгівлі України

2.1 Зовнішня торгівля України товарами

2.2 Зовнішня торгівля України послугами

Розділ 3 Роль та місце України у світовому господарстві: проблеми та перспективи розвитку

3.1 Основні проблеми розвитку зовнішньої торгівлі України

3.2 Напрямки удосконалення торгівельних відносин України

ЗАКЛЮЧЕННЯ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ



ВСТУП


Міжнародна торгівля була історично першою і до певного часу головною сферою міжнародних економічних відносин. Лише наприкінці ХХ століття провідну роль в системі міжнародної економіки почали відігравати різноманітні форми фінансових операцій, але значення міжнародної торгівлі і тепер надзвичайно суттєве, і полягає в тому, що підґрунтям міжнародної торгівлі є важливі чинники та доцільність міжнародного обміну товарами та послугами.

У загальному вигляді міжнародна торгівля є засобом, за допомогою якого країни можуть розвивати спеціалізацію, підвищувати продуктивність своїх ресурсів і в такий спосіб збільшувати загальний обсяг виробництва. Суверенні держави, як і окремі регіони країни, можуть виграти за рахунок спеціалізації на виробах, які вони можуть виробляти з найбільшою відносною ефективністю, і наступного обміну на товари, які вони не в змозі самостійно ефективно виробляти.

По вартісним масштабам в загальному комплексі світогосподарських зв’язків зовнішньоторговельний обмін продовжує зберігати ведучі позиції. При цьому все більш динамічно в останні два десятиріччя розширюється обмін між країнами в науково-технічної сфері, росте торгівля традиційними (транспорт, страхування, туризм тощо) та новими (збір, збереження та передача інформації, довгострокова оренда обладнання, консультаційні послуги тощо) послугами, які складають, в свою чергу, сферу „невидимої” торгівлі, що швидко розвивається. Високі темпи розвитку міжнародної торгівлі свідчать також про поглиблення поділу праці, спеціалізації і кооперування виробництва. Активне використання зовнішньоекономічного фактора сприяє подоланню негативних процесів в економіці і подальшому розвитку ринкових відносин.

Утвердження державної незалежності України започаткувало її фактичний вихід на світову арену як суб'єкта міжнародних економічних відносин. Кардинальні зміни в геополітичному становищі України, що відбулися після здобуття нею незалежності, та ситуаційні особливості сучасного стану трансформаційних процесів в економіці істотно підвищили роль зовнішньоекономічних відносин у розвитку країни. Посилення цього чинника об'єктивно диктується здійснюваними ринковими перетвореннями, які формують якісно нові засади подальшого економічного та соціального розвитку країни. Як суб’єкт міжнародних економічних відносин, Україна має свідомо входити до системи світогосподарських зв’язків з метою якнайефективнішого використання усіх їхніх можливостей та підвищення рівня конкурентоспроможності.

Актуальність даної теми полягає в тому, що зовнішня торгівля України є одним з найважливіших засобів наповнення державного бюджету. Розвиток зовнішньої торгівлі, зокрема нарощування експорту країни на світовому ринку, збільшення або, принаймні, збереження його питомої ваги у світовій торгівлі є надзвичайно важливим чинником функціонування національної економіки України.

Основною метою даної курсової роботи є дослідження особливостей зовнішньої торгівлі України.

Поставлена мета обумовила необхідність вирішення ряду взаємозалежних завдань:

  • дослідження сутності і змісту міжнародної торгівлі та її концепцій;

  • визначення основних тенденцій розвитку зовнішньої торгівлі України;

  • висвітлення основних проблем та суперечностей у розвитку зовнішньої торгівлі України та вироблення рекомендацій щодо вдосконалення торгівельних відносин.

Предметом дослідження є економічні відносини з приводу формування сучасної системи міжнародних економічних зв’язків.

Об’єктом дослідження є зовнішня торгівля України.

Розділ 1 Зовнішня торгівля як система економічних відносин


    1. Сутність та форми зовнішньої торгівлі


Міжнародна торгівля – це сфера міжнародних товарних відносин, специфічна форма обміну продуктами праці (товарами і послугами) різних країн. З іншого боку, міжнародна торгівля є сукупністю зовнішньої торгівлі всіх країн світу.

Зовнішня торгівля – це торгівля однієї країни з іншими, яка полягає у оплачуваному вивезенні (експорті) та ввезенні (імпорті) товарів та послуг [2, с. 23].

За специфікою предмета торгівлі звичайно розрізняють наступні форми міжнародної торгівлі:

  1. Торгівля сировинними товарами, до яких відноситься: мінеральна сировина, продукти збагачення і переробки, сільськогосподарська сировина рослинного і тваринного походження і продукти їх первинної переробки, а також продовольчі товари.

  2. Торгівля промисловими товарами, у тому числі:

    1. Товарами широкого вжитку: одяг, взуття, миючі засоби, меблі, побутова техніка, товари для особистої гігієни, парфуми і косметика, аксесуари, ювелірні прикраси, хутряні вироби, автомобілі.

    2. Машинно-технічною продукцією, у тому числі:

      • Готовою продукцією (постачання машин та устаткування в готовому до експлуатації вигляді);

      • Продукцією в розібраному вигляді;

      • Комплектним устаткуванням. Під комплектними об’єктами розуміють промислові чи інші підприємства в цілому, окремі цехи, установки, агрегати, що утворюють готовий технологічний комплекс чи його самостійну частину.

  1. Торгівля послугами. Наприклад, транспортні послуги, туризм, оренда, комп’ютерні, фінансові, інженерні послуги, послуги зв’язку тощо [9, с. 43].

За способом та організацією взаємовідносин між партнерами розрізняють:

  1. Зустрічну торгівлю. Сутність зустрічної торгівлі полягає в тому, що експортно-імпортні операції доповнюють прийняттям партнерами зустрічних зобов'язань щодо постачання (закупівлі) погоджених товарів і послуг. Міжнародна зустрічна торгівля є якісно новою формою організації комерційних операцій, розвиток якої відрізняється швидкими темпами. Вона сприяє встановленню ефективного, довгострокового, взаємовигідного співробітництва учасників безпосередньо в сфері виробництва. У міжнародному товарообігу її частка складає близько 50%.

Видами міжнародної зустрічної торгівлі є:

    • бартерні операції;

    • зустрічні закупівлі;

    • викуп техніки, що була у вживанні;

    • операції з давальницькою сировиною;

    • прості компенсаційні операції;

    • складні компенсаційні угоди.

Бартерна (товарообмінну) угода — це один з видів експортно-імпортних операцій, оформлених бартерним договором чи зі змішаною формою оплати, яким оплата експортних (імпортних) поставок частково передбачена в натуральній формі між контрагентами, що передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, роботами, послугами в будь-якім сполученні, який не оподатковується рухом засобів у готівковій чи безготівковій формах.

Зустрічні закупівлі. Ця форма зустрічної торгівлі дозволяє партнерам гнучко виконувати свої зобов'язання з урахуванням повної чи часткової оплати товарів у грошовій чи товарній формі, заліку фінансових вимог без переказу валютних коштів, досягнення збалансованості взаємопоставок.

Викуп техніки, що була у вживанні, при збуті більш нових моделей і модифікацій. За цією формою торгівлі експортер одержує можливість продати більш сучасну і дорогу продукцію, а імпортер — можливість звільнитися від морально застарілої техніки, а також продати її за залишковою вартістю, тобто врахувати її у вартості нової придбаної техніки. Вартість викупленої техніки зараховується в платіж за нову і складає в залежності від її стану, моделі, року виготовлення й інших умов приблизно 10-20% вартості нової.

Операції з давальницькою сировиною. Давальницька операція — це постачання однією країною сировини, напівфабрикатів, комплектуючих деталей для їх наступної переробки, складання в країні торгівельного партнера і зворотне постачання готових виробів у країну першого експорту.

Прості компенсаційні угоди. За цієї форми зустрічної торгівлі експортер поставляє виробниче устаткування на умовах комерційного кредиту, а імпортер після його встановлення і пуску в експлуатацію, компенсує його вартість і вартість кредиту постачанням продукції, виготовленої на цьому устаткуванні, поставленому, з розстрочкою платежу.

Прості компенсаційні угоди, як правило, укладають на суми, що не перевищують 20 млн. дол. і на термін не більше 3 років. При цьому ціни на компенсуючу продукцію встановлюються тверді і фіксуються щорічно.


Случайные файлы

Файл
162553.rtf
16829.rtf
149539.doc
69267.rtf
131369.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.