Формування інтеграційної стратегії України (97178)

Посмотреть архив целиком

Полтавський національний технічний університет

імені Юрія Кондратюка

Кафедра МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІКИ










Курсова робота

з дисципліни "Міжнародна економіка"

на тему: "Формування інтеграційної стратегії України"



Виконала: студентка групи 301-ФМ

напряму 6.030503 "Міжнародна економіка"

М. Є. Прапірна

Керівник роботи: к.е.н., доцент

І. Б. Чичкало-Кондрацька





Полтава 2010



Зміст


Вступ

Розділ 1 Загальні положення формування інтеграційної стратегії України

1.1 Основні критерії інтеграці

1.2 Стратегічні напрямки інтеграції

Розділ 2 Зовнішньоекономічні відносини України з країнами та міжнародними організаціями

2.1 Форми та напрями співробітництва з Європейським союзом

2.2 Ключові аспекти співробітництва України з країнами членами СНД

Розділ 3 Шляхи подальшого співробітництва України з країнами та міжнародними організаціями

3.1 Форми та напрями співробітництва з Європейським Союзом

3.2 Співробітництво з ООН та іншими міжнародними організаціями

3.3 Співробітництво з Радою Європи

3.4 Взаємозв’язок міжнародної інтеграційної стратегії та внутрішніх економічних перетворень в Україні

Висновки

Додаток

Література



Вступ


Одним із найважливіших чинників розвитку людської цивілізації, безумовно, виявилася інтеграція. Вже за одне це вона гідна детального вивчення. Термін "інтеграція" походить з латині, де integratio означає з'єднання окремих частин у загальне, ціле, єдине. Одним із видів інтеграції є економічна інтеграція. Вона – найвищий ступінь розвитку міжнародних економічних відношень.

Метою проведення курсової роботи є дослідження всіх принципів світової інтеграційної стратегії та вивчення міжнародного досвіду інтеграційних об’єднань з метою навчитись використовувати цей зарубіжний досвід для інтеграції України у міжнародні організації.

Процес економічної інтеграції відбувається тоді, коли дві (або більше) країни об'єднуються разом для створення ширшого економічного простору з метою:

  • забезпечення кращих умов торгівлі;

  • збільшення розмірів ринку, використання ефекту масштабу виробництва (для країн з малою ємністю національного ринку);

  • розширення торгівлі паралельно з поліпшенням інфраструктури;

  • поширення передових технологій;

  • стимулювання конкуренції.

Окрім цього, як свідчить практика, міжнародна торгівля є кращим засобом зруйнувати існуючі вітчизняні монополії. Вона також приносить інші переваги, зокрема, зникає дефіцит. Країни укладають інтеграційні угоди, сподіваючись на економічний виграш, проте можуть також мати політичні та інші цілі.

Система світового господарства досліджується у двох площинах. Перша це сукупність національних господарств, а друга це світове господарство, як наднаціональний господарський простір. Структури світового господарства на наднаціональному господарському просторі поділяються на два рівні – регіональний та транснаціональний (глобальний). На регіональному рівні структури світового господарства пов’язані з районами регіональної інтеграції. В Європі, це, насамперед, ЄС, ЄАВТ, СНД, ЄЕП, на Північноамериканському континенті найбільш відома НАФТА, в Латиноамериканському це Меркосур, на Азіатсько-Тихоокеанському АСЕАН, АТЕС, а Африканський континент містить ЕКОВАС, КОМЕСА. На транснаціональному, глобальному рівні виокремлюють міжнародні міждержавні організації, найбільш впливові це: ООН, МВФ, Світовий банк, СОТ, Міжнародний банк реконструкції та розвитку, а також транснаціональні корпорації, такі як всесвітні лідери General Electric, Citigroup, IBM, Microsoft, Bank of America Corp, Philip Morris та інші. До відомих ТНК, що співпрацюють з Україною можна віднести Газпром, Лукойл, ЮКОС, Кока-Кола та інші.

Розвиток науково-технічного прогресу впливає на удосконалення комунікацій, збільшення обсягу інформації та поширення зовнішньоекономічних відносин. Економічна інтеграція, як процес зближення національних економік шляхом створення спільного економічного простору, передбачає постійний розвиток співпраці з цими структурами світового господарства. Сучасний політичний та економічний стан розвитку нашої держави змушує звернути особливу увагу на вектор економічної інтеграції.

Завданням курсової роботи є вивчення сутності, форм та цілей інтеграційної стратегії; дізнатися про зовнішні чинники та внутрішні передумови інтеграційної стратегії України; зрозуміти які саме передумови інтеграції необхідно обрати Україні.



Розділ 1. Загальні положення формування інтеграційної стратегії України


1.1 Основні критерії інтеграції


В рамках міжнародної економіки інтеграція має оцінюватись з такої позиції: чи є вона кроком на шляху розвитку вільної торгівлі, чи, навпаки, є перепоною для торговельних потоків.

Для оцінки відповідності створення інтеграційного угрупування інтересам міжнародної економіки в цілому в першій половині 90-х рр. ХХ ст. спеціалісти Світового банку сформулювали ряд критеріїв:

1) регіональні торговельні угоди дають охоплювати всі без вийняту галузі економіки; 2) лібералізація торгівлі на умовах режиму найбільшого сприяння має передувати утворенню будь-якого нового інтеграційного угрупування або супроводжувати його, особливо якщо початкові тарифи є високими;

3) перехідний період не повинен перевищувати 10 років і включати чіткий графік лібералізації торгівлі в окремих галузях;

4) загальний митний тариф, що впроваджується в межах митного союзу, не повинен перевищувати найнижчий тариф, що діє в країнах, щодо яких застосовується режим найбільшого сприяння;

5) правила визначення країни походження товару мають бути прозорими і не використовуватись для протекціонізму всередині угрупування;

6) після створення інтеграційного угрупування антидемпінгові правила не повинні використовуватись у відносинах з її членами, і щодо третіх країн мають бути встановлені прозорі правила їх використання.

В кінцевому підсумку інтеграційне угрупування має сприяти зростанню добробуту не тільки членів угрупування, але і третіх країн.



1.2 Стратегічні напрямки інтеграції


Стратегічним пріоритетом України в міжнародних економічних відносинах визначено вступ до Європейського Союзу на рівноправних засадах. Вже в "Концептуальних засадах " головною метою економічного розвитку України передбачалося створення передумов для набуття Україною повноправного членства в Європейському Союзі. Прогнозувалося, що до кінця 2007р. Україна зможе претендувати на набуття асоційованого статусу в ЄС, а до 2011р. – створити реальні внутрішні передумови для вступу в цю організацію.

Згідно з "Концептуальними засадами" соціально-економічні перетворення в Україні мали здійснитися в 2 етапи:

Перший етап – 2002 – 2004р. Його основна мета – зміцнити конкурентоспроможність вітчизняної економіки, створити сприятливі умови для накопичення інвестиційних ресурсів, істотно розширити внутрішній попит та утверджувати на цій основі надійну стабілізацію і стале зростання.

Другий етап – 2005 – 2011рр. Передбачалася комплексна модернізація підприємств, утвердження принципів і механізмів структурно-інноваційної моделі розвитку та формування базових засад та соціально орієнтованого ринкового господарства.

Аналіз виконання завдань Концепції на першому етапі виявив, що вона потребує корегування з огляду на реалії соціально-економічного розвитку України та її зовнішньополітичного оточення. Тому було прийнято новий документ – "Стратегія економічного й соціального розвитку України(2004 – 2015 роки) шляхом європейської інтеграції".

У "Стратегії" визначається, що основою стратегічного курсу України є утвердження її як високотехнологічної держави. Кінцевою метою євроінтеграційного курсу України є набуття нашою державою повноправного членства в Європейському Союзі.

На шляху євро інтеграції Україна пройшла вже довгий шлях економічних перетворень і реалізації угод з ЄС. У 1998 та 2000р. набула чинності після ратифікації Верховною Радою України "Угода про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС", яка була підписана ще в 1994р. У 1998 та 2000 роках Указом Президента України затверджено Стратегію і програму інтеграції України в ЄС. В 1999р. Європейська Рада схвалила "Спільну стратегію ЄС щодо України". Спільна стратегія передбачає підтримку процесу демократичних та економічних перетворень в Україні, вирішення спільних проблем щодо підтримання стабільності та безпеки на Європейському континенті. В 2001р. відбувся Паризький самміт "Україна - ЄС", який засвідчив європейську перспективу України, стратегічний курс на інтеграцію України до ЄС.

У 2001р. в Копенгагені відбувся черговий самміт "Україна - ЄС", на якому було визнано прогрес України у виконанні вимог і стандартів ОБСЕ і Ради Європи, у запроваджені економічних реформ, позитивні зрушення в українській економіці. Була підкреслена необхідність розвивати й надалі стратегічне партнерство між Україною та ЄС.

У зв’язку з розширенням у 2004р. складу ЄС Україна стала безпосередньо контактувати з ним кордонами, що надало нового аспекту у взаємозв’язках нашої країни з ЄС. Врахування цієї ситуації знайшло вираження у документі "Європейська політика сусідства", який прийнято в рамках Угоди "План дій Україна-Європейський Союз". Цей план був розрахований на 3 роки. Він передбачав інтенсифікацію політичних, без пекових, економічних та культурних відносинах між сторонами. Згідно з Планом, інтеграція України в Європейський Союз буде здійснена в оглядовому періоді у формі зони вільної торгівлі ЄС – Україна після вступу України до СОТ. Відзначається, що ЄС визнає європейські прагнення України та вітає її європейський вибір.


Случайные файлы

Файл
43068.rtf
17106.rtf
34398.rtf
19646-1.rtf
95853.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.