Україна і СОТ (96686)

Посмотреть архив целиком













Україна і СОТ.


ПЛАН



Вступ 3

1. Історія створення СОТ 4

2. Вплив приєднання України до СОТ на рівень захисту внутрішнього ринку 7

3. Можливі наслідки приєднання України до СОТ 11

Висновок 20

Список використаної літератури 21



Вступ


Питання приєднання України до СОТ викликають сьогодні чимало наукових дискусій з приводу прогнозування можливих наслідків від такого кроку. При цьому прогнозні оцінки цих наслідків є розрізненими і несистематичними та інколи є діаметрально протилежними – від вкрай негативних до вкрай позитивних.

Подібний стан вивчення цієї проблеми негативно позначається на спроможності науковців об’єктивно оцінити численні позитивні та негативні чинники впливу майбутнього членства України у СОТ на її економіку, зовнішню торгівлю, соціальну сферу.

Заздалегідь зрозуміло, що вступ України до СОТ буде мати як позитивні, так і негативні наслідки в різних галузях вітчизняної економіки. Важливим є те, щоб загальний ефект від приєднання був позитивним. Тобто, по суті, ключовим у процесі інтеграції до СОТ виступає питання: яким чином максимізувати потенційні переваги та мінімізувати можливі негативні наслідки приєднання від членства в цій організації.

Дана курсова робота ставить за мету, в деякій мірі, відповісти на питання: „Що дасть Україні приєднання до СОТ?”.

Курсова робота складається із трьох розділів, в яких послідовно аналізується поставлена проблема.




1. Історія створення СОТ


Спроби створити Світову торгову організацію були розпочаті відразу по закінченні Другої світової війни. Люди, що цим займалися, ясно представляли, що така важлива ділянка міжнародного економічного спілкування, як міжнародна торгівля, не може існувати без загальноприйнятих правил руху на світовому ринку. У 1947-1948 р. був створений проект, статут повної міжнародної торгової організації. У розробці цього проекту брали участь і спостерігачів від Радянського Союзу. Він був частиною післявоєнної організації світу. Політична організація світу - це Організація Об'єднаних Націй, а економічна повинна була складатися з трьох головних елементів, два з яких вже існували - Міжнародний валютний фонд і Всесвітній банк. Третій елемент створений не був. Цього не відбулося з вини Сполучених Штатів Америки.

Другий раз створити міжнародну торгову організацію намагалися в 1955 р. Зробити це не удалося знову через американців.

У 1964 р. ініціативу виявив Радянський Союз. Тоді через опір західних країн реалізувати цю спробу цілком не удалося. Була створена лише квазіміжнародна торгова організація, що називається Конференція ООН по торгівлі і розвитку. Вона діє і сьогодні. Тільки в 1987 р. почалися багатосторонні торгові переговори, з яких виросла Світова торгова організація.

У ході Уругвайського раунду багатосторонніх торгових переговорів країн-учасниць ГАТТ 1986-1994 р. був підписаний ряд Угод, що стали юридичною базою для створення Світової торгової організації - СОТ. Уряди погодили умови доступу до ринків для того, щоб дозволити бізнесу перетворити торгові поступки в нові торгові можливості.

У 1990 р. Радянський Союз став спостерігачем у Генеральній угоді з тарифів по торгівлі, з якої виросла Всесвітня торгова організація.

Мета створення СОТ - забезпечення функціонування системи світової торгівлі на основі єдиних правил таким чином, щоб ринки залишалися відкритими і щоб доступ на них не міг бути порушений введенням раптових і довільних обмежень на імпорт. У той же час країни-члени СОТ мають право на введення захисних антидемпінгових і компенсаційних мір для обмеження доступу на свій ринок. Уведення таких мір можливо в зв'язку з настанням кризової ситуації в тій чи іншій галузі чи в зв'язку з порушенням торговими партнерами принципів СОТ. Проте ділові співтовариства в багатьох країнах дотепер не до кінця інформовані про переваги торгової системи СОТ. Основна причина цього - величезна складність системи, що дотепер заважає діловим людям одержати від її вигоду й осмислити її положення і правила. У той же час маловідомо, що ця правова система не тільки комерційно вигідна виробникам і торговим підприємствам, але і надає їм великі права.

Штаб-квартира СОТ знаходиться у м. Женева (Швейцарія). Основною метою СОТ є створення на основі єдиних правових норм торгової системи, при якій підприємства країн-членів СОТ можуть торгувати один з одним на основі справедливої і вільної конкуренції. Правила СОТ на перший погляд можуть показатися складними і заплутаними, але на самому діли вони засновані на трьох простих принципах:

  • принципі найбільшого сприяння, що означає надання іноземним товарам і іноземним постачальникам послуг таких же умов на внутрішньому ринку держави-учасника, які надаються іноземним товарам і іноземним постачальникам послуг із третіх держав-учасників. Тобто, мова йде про недискримінацію між товарами (роботами, послугами) з різних країн-учасниць;

  • принципі національного режиму, який припускає, що країнам-учасницям не слід застосовувати менш сприятливий режим у відношенні іноземних товарів і послуг, чим той, котрий застосовується у відношенні вітчизняних аналогічних товарів і послуг. У той же час у відношенні послуг можливо зробити визначені вилучення, що дадуть національним постачальникам послуг більш пільгові умови діяльності на ринку;

  • принципі транспарентності, що є ключовим у юридичній системі СОТ. Хоча формально він закріплений тільки в Генеральній угоді по торгівлі послугами (ГАСТ), цей принцип пронизує всю систему Угод у рамках СОТ. Він означає, що для забезпечення доведення до відома іноземних постачальників товарів (робіт, послуг) всієї інформації, що стосується торгівлі відповідними товарами (роботами, послугами) у даній країні, країни зобов'язані публікувати документи, які містять норми права, що регулюють дані правовідносини. Крім того, кожна країна зобов'язується створити інформаційний центр, де інші країни-члени можуть одержати інформацію про закони і постанови, що діють у відповідних секторах економіки. Принцип транспарентності є міжнародно-правовим вираженням принципу незастосування неопублікованих нормативних правових актів, на якому засновані правові системи всіх цивілізованих країн світу.

СОТ не має правотворчих функцій, отже СОТ не є наднаціональною організацією, як, наприклад ЄС. Функції СОТ:

  • СОТ є форумом багатосторонніх переговорів з питань міжнародної торгівлі;

  • забезпечує функціонування механізму по вирішенню міждержавних суперечок у сфері міжнародної торгівлі;

  • здійснює тлумачення міжнародних торгових договорів системи СОТ;

  • встановлює контроль за реалізацією міжнародних торгових договорів системи СОТ шляхом механізму оглядів торговельної політики.




2. Вплив приєднання України до СОТ на рівень захисту внутрішнього ринку


Очевидними наслідками приєднання до СОТ стануть, по-перше, полегшення доступу нерезидентів на внутрішній ринок України і, по-друге, доступу українських товаровиробників на внутрішні ринки інших країн. Яким чином це позначиться на товарних ринках країни, залежить від конкурентоспроможності національних виробників.

Оцінка конкурентоспроможності національної економіки в контексті вступу до СОТ стосується, насамперед, можливостей національних виробників конкурувати на внутрішньому і зовнішніх ринках із виробниками інших країн, отже, найбільш об’єктивними у цьому аспекті є порівняльні оцінки української економіки у рейтингах міжнародних організацій.

У міжнародних рейтингах конкурентоспроможності Україну традиційно відносять до країн, що розвиваються, і які характеризуються підвищеною політичною й економічною нестабільністю, несприятливим інвестиційним кліматом і надзвичайно високими ризиками господарської діяльності. На жаль, Україну поки не включено до рейтингу Міжнародного інституту розвитку менеджменту (IMD, Швейцарія), що найбільш комплексно оцінює конкурентоспроможність 49 країн світу відповідно до 300 критеріїв.

Найважливішими компонентами рейтингів конкурентоспроможності, що готуються щорічно для підсумкових річних звітів Світового економічного форуму (World Economic Forum – WEF), є якість підприємницького середовища і конкурентоспроможність фірм. У рейтингу конкурентоспроможності WEF Україні за підсумками 2005 року було відведено 71–е місце із 95 країн, охоплених дослідженням.

Після визначення складових конкурентоспроможності економіки України доцільно перейти до аналізу зміни їх під впливом потенційного членства у СОТ. Аналіз проведемо з урахуванням змін, що відбулися після приєднання до СОТ в інших країнах із перехідною економікою.

Для забезпечення об'єктивного вивчення впливу членства у СОТ на країни з перехідною економікою доцільно використовувати як матеріали, підготовлені експертами СОТ, так і дослідження, проведені в країнах із перехідною економікою. Останні, на нашу думку, дають об’єктивніші оцінки означених наслідків, оскільки більш комплексно враховують інші чинники впливу. Джерелами інформації щодо наслідків вступу до СОТ для країн із перехідною економікою є огляди торговельної політики, які країни-члени регулярно надають до секретаріату СОТ з метою моніторингу тенденцій, які можуть справляти вплив на глобальну торговельну політику. Огляди містять інформацію щодо всіх аспектів торговельної політики, інституційної сфери, економічного середовища.


Случайные файлы

Файл
29938.rtf
59861.rtf
153586.rtf
128948.rtf
48094.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.