Світовий ринок чорних металів (96541)

Посмотреть архив целиком

Вступ


Світовий ринок чорних металів навіть у постіндустріальному суспільстві залишається однією з найважливіших галузей світового господарства. Попит на сталь та інші чорні метали є похідним від попиту на найрізноманітніші продукти кінцевого споживання. Економічний розвиток, перспективи міжнародного співробітництва будь-якої держави та її суб’єктів господарювання вирішальною мірою залежать від стану та динаміки світового ринку, процесів міжнародної інтернаціоналізації та інтеграції на світовому та регіональному рівнях. Таким чином, розвиток галузі багато в чому залежить від темпів росту світової економіки в цілому.

Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі вивчення і аналізу теоретико-статистичних засад, процесу формування ринку чорних металів, визначити характер тенденцій, що існують в галузі, а також, враховуючи цей досвід, виділити завдання, що виникають у зв’язку з проблемою розвитку сучасного ринку чорних металів в Україні та їх вирішення.

Актуальність теми дослідження полягає в тому, що одним з найважливіших пунктів народногосподарського комплексу і зовнішньої торгівлі України є саме галузь чорної металургії. Але реалізація її експортного потенціалу має полягати у розвиненні високотехнологічного, наукомісткого та ресурсозберігаючого виробництва. Цим посилюється необхідність використання сучасних знань про стратегію і тактику боротьби за ринки збуту, реструктуризацію підприємств і організацій металургійного комплексу, освоєння нових ринків щодо поставки товарів високого рівня переробки.

Наразі у світі йде інтенсифікація інтеграційних процесів в галузі, загострення кризи сировинного питання і вихід нових могутніх гравців на ринок чорних металів. Це в свою чергу веде до глобальних і регіональних змін у структурі світогосподарських зв’язків.

Дотримання і наслідування науково обґрунтованих принципів економічної політики в процесі широкої міжнародної співпраці складає важливу передумову ринкових перетворень в Україні, створення бі0льш сприятливих конкурентних умов для її участі у глобальній та регіональній господарській інтернаціоналізації і залучення іноземних інвестицій. Очікуваними практичними наслідками має стати загальний підйом економіки, утворення великої кількості нових робочих місць і становлення України як повноправного члена міжнародної спільноти.

Об'єктом дослідження є світовий ринок чорних металів, проблематика процесів глобалізації галузі, роль України у міжнародному поділі праці як постачальника металургійної сировини та пріоритети подальшого розвитку галузі.

Предметом дослідження виступає система світогосподарських зв’язків між суб’єктами міжнародного металургійного комплексу відповідно до умов і потреб світового ринку чорних металів.

Методи дослідження. Використані методи індукції та дедукції, економічного аналізу, наукового пізнання, діалектичний метод. Методи функціонального, галузево-секторального аналізу, кількісного та якісного порівняння, наукового прогнозування, експертних оцінок, а також порівняльного аналізу регіонів, субрегіонів, окремих країн та їх інтеграційних угруповань.


Розділ 1. Теоретичні аспекти дослідження ринку чорних металів


1.1 Передумови формування світового ринку чорних металів


До чорних металів відноситься три хімічних елемента – залізо(Fe), марганець (Mn) і хром (Cr), але частіше за все під чорними металами розуміють саме залізо та його сплави. Чорні метали складають більше 90% усього об’єму металів, що використовуються в економіці, з них велику частку складають різні види сталі. До чорної металургії входить видобуток чорних металів та виробництво з них, тобто чавун, прокат чорних металів, сталь, феросплави, як також вторинні виробництва: сталеві і чавунні труби, порошки чорних металів та металеві вироби індустріального призначення. До обсягу чорної металургії належать також галузі, що видобувають і переробляють флюсові вапняки, кокс, вогнетривкі матеріали й інші продукти, які служать сировиною для виробництва чорних металів.

Початок «залізної революції» відбувся на рубежі I тис. до н.е. в Ассирії з винайденням зварювального методу. До цього виробництво і використання заліза було непоширене внаслідок того, що зброя та знаряддя праці з заліза програвали як дорогій бронзі, так і дешевому каменю. Саме «залізна революція» поклала початок остаточному витісненню каменю як сировини для виробництва знарядь і зброї. Але тільки з розвитком міст, товарообміну та суспільного поділу праці залізні вироби стало загальнопоширеними. Наступним етапом у розвитку металургії стала поява у VII ст. В Китаї, а з XVI ст. і в Європі доменних печей. За рахунок збільшення розміру, попереднього підігріву повітря і механічного дуття, в такій печі все залізо з руди перетворювалось на чавун, який розплавлявся і періодично випускався назовні. Виробництво стало неперервним, — піч працювала цілодобово й не охолоджувалась. За день вона видавала до півтори тонни чавуну. Й по сьогодні ця технологія є основою металургії.

Найбільший вплив на структурні зрушення у розвитку чорної металургії учинили два "нафтових шоки" у 1974 р. та в 1979 р., які сприяли переходу до ресурсозберігання в галузях чорної металургії, використання найбільшими споживачами виробів цих галузей альтернативних матеріалів, збільшення використання металобрухту. Так, у країнах Західної Європи, Японії та США за останні 10-15 років зросло споживання раціональних видів прокату, таких як катанка та тонколистова сталь. Все це, безумовно, негативно вплинуло на загальний о6сяг виробництва товарів чорної металургії. Так, за 1988-1992 рр. виробництво сталі зменшилось майже на 60 млн. т. Незначне зростання виробництва сталі в країнах Африки та Далекого Сходу суттєво не вплинуло на загальну тенденцію падіння виробництва.

Перехід світової цивілізації в постіндустріальну, інформаційно-технологічну фазу розвитку не означає різкого повсюдного згортання виробництва і споживання чорного металу і його сплавів як конструкційних металів. У сучасному світі метал продовжує залишатись головним конструкційним матеріалом. Тенденції зростання виробництва та споживання продукції чорної металургії (рис.1) на практиці спростували популярні в 70—80-х роках припущення щодо перспектив радикального заміщення металу новими матеріалами. Ще одним підтвердженням цього є факт концентрації металургійних виробництв саме в розвинених країнах, що одночасно є лідерами в створенні різних синтетичних замінників, — зокрема в США, ЄС та Японії, де зосереджено 44% світового виробництва сталі, у зв’язку з чим така тема роботи як дослідження світового ринку чорних металів є актуальною.


Рисунок 1. Динаміка світового виробництва сталі протягом 1950-2000 рр. Джерело: International Institute of Steel and Iron, www.worldsteel.org


За таких умов країни, що мають власну металургійну базу, отримують важливі економіко-стратегічні переваги. Імператив доступу до сталі спонукає країни, які не виробляють чорні метали, створювати власне виробництво, а держави з розвиненою металургією — зберігати потужності та, головне, технологічне лідерство, котре забезпечує їм домінування у секторі продажу високотехнологічної та високорентабельної продукції.

З цього можна зробити висновок, що чорна металургія має дуже давню історію й залишається по сей день однією з фундаментальних галузей. Але науково-технічна революція призвела до втрати нею свого звання провідної.


1.2 Кон’юнктуроутворюючі чинники на ринку чорних металів


У процесі взаємодії різноманітних факторів розвитку на світових товарних ринках формується відповідна ринкова кон’юнктура, яка відбиває зміни конкретних умов функціонування ринку та співвідношення попиту та пропозиції, пов’язаних з динамікою цін на товари та прибутками фірм. Кон’юнктура світового товарного ринку є динамічною системою, яка характеризується постійною (більш чи менш різкою) зміною ситуації. Кон’юнктура є невід’ємною рисою формування та розвитку світових товарних ринків, вона вивчається на мікро- та макрорівнях. На мікрорівні досліджуються короткотермінові коливання i зміни товарного рикну, а на макрорівні - середні та довгострокові тенденції розвитку ринку, які враховуються в господарській діяльності на рівні підприємств, галузей та всієї національної економіки. Ринкова кон’юнктура використовується в стратегії управління, у ви6орі форм та методів конкурентної боротьби, у забезпеченні ефективності зовнішньої торговельно-економічної діяльності.

Формування кон’юнктури світових товарних ринків, яка базується на циклічному розвитку світового господарства, відбиває характер ринкової економіки. Великі цикли кон’юнктури досліджував відомий економіст М.Д. Кондрат’єв. Він підкреслив роль сукупності кон’юнктуроформувальних факторів (КФФ), що впливають на економічну кон’юнктуру i проявляються у взаємозв’язках коротко-, середньо- та довгострокових тенденцій розвитку i формують ринкову кон’юнктуру. Фактор - це сила руху будь-якого процесу, яка визначає його характер. КФФ - це сила, яка формує та визначає характер ринкової економічної кон’юнктури. Провідними елементами КФФ є пропозиція i попит. Факторами групи попиту є рівень особистого та виробничого споживання товарів, обсяг надходжень їх у товарні запаси, прибутки, купівельна спроможність країн. Фактори групи пропозиції - це обсяг виробництва товарів, їх конкурентна спроможність, рентабельність виробництва, норми при6утків фірм, їх адаптування до впровадження досягнень науки i техніки.


Случайные файлы

Файл
6520-1.rtf
31341.rtf
29155.rtf
145724.doc
179312.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.