Міжнародні контракти: сутність структура види (96158)

Посмотреть архив целиком

32



Зміст


Вступ с.2


Розділ І. Теоретичні основи аналізу зовнішньоторговельних

договорів


1.1. Поняття та характеристика зовнішньоторговельних контрактів с. 3-6

1.2. Класифікація та види зовнішньоторгових договорів. с.7-10


Розділ ІІ .Структура, зміст та особливості оформлення

зовнішньоторгових контрактів купівлі-продажу


2.1. Характеристика основних розділів зовнішньоторгового контракту.

Елементи контракту с. 11-24

2.2. Базисні умови поставки „Інкотермс 2000”:

терміни та особливості застосування в Україні с. 25-35


Розділ ІІІ. ЗТК на прикладі операції купівлі-продажу

ТОВ „Green Gallery”. с. 36-39


Висновки с. 40-41

Список використаної літератури с. 42
























Вступ


Міжнародне економічне співробітництво є одним із головних чинників впливу на рівень розвитку економіки кожної окремої країни і світового прогресу в цілому. Складовим елементом такого співробітництва є зовнішньоекономічна діяльність суб’єктів господарювання різних країн. Для них важливим є знання особливостей комерційних операцій та правил укладання різних видів міжнародних контрактів. Саме від цих знань залежить успіх зовнішньоекономічних операцій купівлі-продажу, експортно-імпортних операцій, операцій реекспорту та реімпорту, операцій зустрічної торгівлі тощо.

З вище зазначеного витікає, що тема курсової роботи є актуальною в сучасних умовах розвитку зовнішньоекономічних зв’язків України.

Метою курсової робот є детальне дослідження всіх складових міжнародного контракту. Задля досягнення цієї мети необхідно визначити завдання роботи:

  1. Визначити сутність зовнішньоторговельних контрактів

  2. Розглянути класифікацію зовнішньоторгових договорів

  3. Охарактеризувати основні розділи ЗТК

  4. Дати визначення базисних умов поставки „Інкотермс 2000” як невід’ємної частини зовнішньоторгового контракту

Робота складається з трьох розділів . У першому розділі дається загальна характеристика зовнішньоторгового договору, розглядаються види ЗТК. В другому розділі розкривається структура, зміст та особливості оформлення зовнішньоторгових контрактів купівлі-продажу. І в третьому розділі наводиться ЗТК на прикладі операції купівлі продажу ТОВ „Green Gallery”.














Розділ І. Теоретичні основи аналізу зовнішньоторговельних договорів


    1. Поняття та характеристика зовнішньоторговельних контрактів


У розвитку економічних зв'язків та співробітництва ук­раїнських підприємців із зарубіжними партнерами важливу роль відіграє зовнішньоекономічний договір (контракт).

Відповідно до Закону України "Про зов­нішньоекономічну діяльність" від 16 квітня 1991 р.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) - матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Як і всяка цивільно-правова угода, зовнішньоеконо­мічний контракт має відповідати ряду загальних вимог (умов), додержання яких є необхідним для дійсності угоди. Ці вимоги виводяться доктринальним шля­хом із норм чинного законодавства. Крім загальних умов, зовнішньоекономічні контракти підпорядковуються й певним спеціальним вимогам. Йдеть­ся насамперед про суб'єктний склад договору. Сторонами в ньому є, з одного боку, суб'єкт зовнішньоекономічної ді­яльності України, а з другого — іноземний контрагент.

Відповідно до ст. З Закону України "Про зов­нішньоекономічну діяльність" суб'єктами зовнішньоеко­номічної діяльності в Україні є:

фізичні особи — громадяни України, іноземні грома­дяни та особи без громадянства, які мають цивільну право­здатність і дієздатність згідно з законами України і постій­но проживають на території України;

юридичні особи, що зареєстровані як такі в Україні і мають постійне місцезнаходження на території України (підприємства, організації та об'єднання всіх видів, вклю­чаючи акціонерні та інші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торговельні до­ми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об'єднання, організації та ін., у тому числі юридичні особи, майно або ка­пітал яких повністю перебуває у власності іноземних суб'­єктів господарської діяльності;

об'єднання фізичних, юридичних, фізичних та юри­дичних осіб, які не є юридичними особами згідно з зако­нами України, але які мають постійне місцезнаходження на території України і яким цивільно-правовими закона­ми України не заборонено здійснювати господарську ді­яльність.

Іноземними суб'єктами господарської діяльності ви­знаються ті суб'єкти, які мають постійне місцезнаходжен­ня (для юридичних осіб) або постійне місце проживання за межами України (для фізичних осіб).

Однією з необхідних умовою дійсності зовнішньоекономічного контракту є додержання письмової форми. Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається у письмовій формі, якщо інше не встановлено законом або міжнародним договором Украї­ни. У разі якщо зовнішньоекономічний договір підпису­ється фізичною особою, потрібен тільки підпис цієї особи. Від імені інших суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності зовнішньоекономічний договір підписують дві особи: осо­ба, яка має таке право згідно з посадою відповідно до уста­новчих документів, та особа, яку уповноважено довіреніс­тю, виданою за підписом керівника суб'єкта зовніш­ньоекономічної діяльності, одноособове, якщо установчі документи не передбачають інше.

Недодержання форми і порядку підписання зовніш­ньоекономічного контракту іноді є предметом спору між його сторонами, який передається на вирішення компе­тентного органу. В договорах міжнародної купівлі-продажу товарів, бартерних та інших контрактах, що їх укладають українські суб'єкти господарювання з іноземними контр­агентами, найчастіше обумовлюється застереження, що будь-які спори, які виникають з даного контракту або у зв'язку з ним, підлягають передачі на розгляд та остаточне вирішення в Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України.

За своїм змістом зовнішньоекономічний контракт має бути складений за схемою (структурою), яка визначена По­ложенням про форму зовнішньоекономічного договору (контракту), затвердженим наказом Міністерства зовніш­ніх економічних зв'язків і торгівлі України від 5 жовтня 1995 р. У договорі (контракті) повинні зазначатися: назва, номер договору, дата й місце його укладення, преамбула із зазначенням повного і скороченого найменування сторін та вказівка на статутні документи, якими керуються сторо­ни під час укладення договору, предмет договору; кількість та якість, товару (обсяги виконання робіт, надання послуг; базисні умови поставки товарів, приймання-здачі викона­них робіт або послуг, у т. ч. з використанням Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів у редакції 2000 p.; ціна та загальна вартість договору; умови платежу; упаковка та маркування; форс-мажорні обставини; санкції та рекламації; арбітражне застереження; юридичні адреси; поштові та платіжні реквізити сторін. Крім того, за домов­леністю сторін у договорі можуть визначатися й додаткові умови (наприклад, про страхування, порядок сплати по­датків і зборів тощо).

Форма зовнішньоекономічної угоди визначається пра­вом місця її укладення. Угода, яку укладено за кордоном, не може бути визнана недійсною внаслідок недодержання форми, якщо додержано вимог законів України. У самому договорі може бути зазначено місце його ук­ладення. Визначення місця укладення є важливим для зов­нішньоекономічних договорів (контрактів).

Угода може бути визнана недійсною (invalidity) у разі, якщо вона:

1)не відповідає вимогам законодавчих актів, норма моралі «доброго порядку»;

«добрий порядок»- юридична категорія, що визнається правовими системами

більшості цивілізованих країн та міжнародним правом;

2) здійснена з порушенням форми; недотримання форми, якої вимагає зако­нодавство, тягне за собою недійсність лише у випадку, коли такий наслідок прямо зазначений у законодавстві;

3) не відповідає справжній волі (truewill) обох або однієї зі сторін; до «пороків волі» (france, deception), шантаж (blackmail Intimidation), помилку (error, delusion), погрозу (treat), насильство (voilence, coercion), зловживання впливом (abues of author­ity);

4) укладена недієздатними (noncompetent) особами або частково недієздатними поза межами, наданими їм за законом;

5) укладена особами, наприклад, що знаходяться на межі банкрутства (failure, bank­ruptcy), напередодні оголошення їх неплатоспроможними (insolvent).

Серед недійсних угод розрізняють:

- заперечні (dispute), які визнаються недійсними тільки на вимогу контрагента у суперечці із дня рішення суду, який вирішує про долю виконаних зобов'язань по угоді;

- незначні (insignificant), які визнаються недійсними не тільки на вимогу контрагента, а й іншої зацікавленої особи, суду. Ці угоди визнаються недійсними з дня їх укладення. Вони не утворюють правових наслідків, на які була спрямована воля сторін, що здійснили таку угоду.

За недійсною угодою кожна зі сторін зобов'язана повернути іншій стороні усе отримане за угодою, а при неможливості повернути у натурі - відшкодувати вартість у грошах, якщо інші наслідки не передбачені законодавчим актом.

Загальні вимоги, що стосуються учасників угоди, способу вираження їх волі, змісту угоди, інших умов, визначаються правом, що застосовується, та законодавством, що випливає з нього, яке встановлює також підстави та наслідки недійсності угоди.
































    1. Класифікація та види зовнішньоторгових договорів. Типові контракти


У міжнародній комерційній практиці використовується багато різновидів зовнішньоторгових договорів, структура, зміст та особливості яких визначаються видом зовнішньоекономічної операції, яку вони супроводжують. Серед них є, наприклад, такі: зовнішньоторгові договори купівлі-продажу, підряду, франчайзингові, ліцензійні, лізингові та біржові угоди, договори страхування, перевезення, позики тощо. Проте найчастіше у зовнішньоторговій практиці застосовується договір міжнародної купівлі-продажу. У зв’язку з цим пропоную розглянути види міжнародних контрактів купівлі-продажу більш детально.

В залежності від принципів які кладуться в основу класифікації, контракти купівлі-продажу можна поділити за наступними видами:

1. Разові

2. З періодичною поставкою

3. З оплатою в грошовій та товарній формах (повністю чи частково)

4. Попередні

5. Термінові

Разові контракти можуть бути з коротким строком поставки (сировинні товари) та з довгостроковими поставками ( на комплексне устаткування 3-5 та більше років).

Контракти з періодичною поставкою передбачають регулярну періодичну поставку узгодженої в ньому кількості товарів на протязі встановленого строку. Цей строк може бути коротким ( 1 рік ) та довгим (5-10 років). Такі контракти переважно укладаються на промислову сировину та полу фабрикати.

Контракт з оплатою в грошовій формі передбачає оплату в узгодженій між сторонами валюті із застосуванні обумовлених в контракті способів платежу та форми розрахунку.

Контракти з оплатою цілком в товарній формі укладаються при продажі одного чи декількох товарів з одночасною ув’язкою з покупкою іншого товару та розрахунки в іноземній валюті не проводяться (бартер).

Попередній контракт – це договір, за яким сторони зобов’язуються укласти в майбутньому договір щодо передачі товарів на умовах, які передбачені в попередньому договорі. На сторону, яка необґрунтовано ухиляється від укладання договору, який передбачений таким договором, накладається відшкодування збитків іншій стороні, які були викликані шляхом ухилення.

Ще одним різновидом міжнародних контрактів є термінові контракти. Ці договори укладаються, коли покупцю необхідно отримати придбаний товар саме в обумовлений строк, а інші умови мають менше значення. Наприклад, насіння до посівної. При порушенні строку покупець анулює договір із застосуванням санкцій.

Проблемам уніфікації умов угод в міжнародній торгівлі приділяється багато уваги з боку спеціалізованих міжнародних організацій.

Розробкою типових контрактів та введенням їх в практику займається Європейська економічна комісія ООН. Під її наглядом розроблено більш ніж 30 варіантів типових контрактів та загальних умов купівлі продажу.

Типовий контракт (standard contract) - це заздалегідь підготовлений текст контракту або ряд уніфікованих умов, викладених у письмовій формі з урахуванням звичаїв та звичок, характерних для даної сфери діяльності чи торгівлі, та прийнятих сторонами контракту після того, як вони були узгоджені з вимогами конкретної угоди.

Текст конкретного типового контракту може використовуватись лише до суворо визначених видів угод або видів торгівлі чи при наданні послуг. Часто типові контракти розробляються та наказуються до обов'язкового використання галузевими відомствами або спілками підприємців.

Існують у міжнародній торговій практиці два основних напрямки у розвитку типових контрактів та проформ (pro forma):

1. Використання у звичайних ЗТК стандартних умов та застережень. Наприклад, використання у ЗТК базисних умов поставки, які побудовані на міжнародних комерційних термінах INCOTERMS. Такі умови зазначаються у ЗТК абревіатурою терміна, який у розширеному тлумаченні викладений в основному документі, що не входить у ЗТК та його додатки.

2. Використання формулярів, проформ та бланків. Існують контракти, які оформлені у вигляді формулярів або бланків. Якщо такі форми містять необхідний мінімальний набір атрибутів, вони можуть замінювати текст контракту. Проформи контрактів можуть бути:

текстові;

бланкові, які мають чіткі та спрощені форми, зведені у таблиці. Тексти в цих проформах зведені до мінімуму, а суттєві умови у вигляді текстових статей винесені в окрему або особливу частину на звороті документа. Загальна (особлива) частина не змінюється.

Уніфіковані або зразкові тексти контрактів, на відміну від типових, більш різноманітні, чисельні та відтворюють галузевій специфіки діяльності. Вони носять рекомендаційний характер, а їх тексти можуть суттєво змінюватись з урахуванням особливостей конкретних угод.

Контракт може бути представлений у вигляді заздалегідь підготовленого документа або формуляра табличного вигляду. Він набуває сили контракту лише у разі, якщо партнери з угоди заповнять статті та графи, які апріорі вимагають узгодження (наприклад, найменування сторін, кількість, якість, ціна товару, строк та місце поставки та інші) і обидва підпишуть його.

Часто використовується комбінована форма типового контракту, яка складається із двох частин:

частини, що узгоджується;

уніфікованої частини (загальних умов).

Такі контракти видаються на бланках друкарським способом. На першому аркуші друкуються індивідуалізовані умови угоди, а на звороті або на решті аркушів - загали умови. При необхідності, у деяких пунктах ЗТК залишають місце для уточнення умов що узгоджуються, або просто залишають вільні графи у розділі "Інші умови".

Типовий контракт або проформа може використовуватись двома способами:

беззастережною згодою (приєднанням) однієї із сторін, що домовляються, умовами та положеннями форми типового контракту, запропонованою іншою стороною. Ця форма не повинна змінюватись, за винятком деяких, апріорі встановлені атрибутів, які вписуються або вдруковуються у порожні графи;

застосуванням типового або зразкового контракту як зразка, який може бути незначно (для типового) або суттєво (для зразкового) змінений сторонами згідно умовами конкретної угоди.


Отже, ми можемо сказати, що в міжнародній комерційній практиці використовується багато різновидів зовнішньоторгових договорів, структура, зміст та особливості яких визначаються видом зовнішньоекономічної операції, яку вони супроводжують, такі як: зовнішньоторгові договори купівлі-продажу, підряду, франчайзингові, ліцензійні, лізингові та біржові угоди, договори страхування, перевезення, позики тощо. Контракти купівлі-продажу поділяються на такі види: разові, з періодичною поставкою, з оплатою в грошовій та товарній формах (повністю чи частково), попередні, строкові. Також часто використовуються типові контракти.

































Розділ ІІ .Структура, зміст та особливості оформлення зовнішньоторгових контрактів купівлі-продажу


2.1. Характеристика основних розділів зовнішньоторгового контракту. Елементи контракту


Зовнішньоторговельні контракти включають в себе наступні основні елементи, які знаходяться у визначеній послідовності:

  1. преамбула (визначення сторін);

  2. предмет контракту;

  3. кількість (або ціна та кількість);

  4. базові умови поставки товарів;

  5. ціна та загальна сума контракту;

  6. якість товару;

  7. строк та умови поставки;

  8. умови платежу;

  9. умови передавання-приймання товару;

  10. гарантії, претензії;

  11. пакування та маркірування товару;

  12. відвантажування товару;

  13. санкції;

  14. страхування;

  15. форс-мажорні обставини;

  16. арбітраж;

  17. інші умови;

  18. юридичні адреси, поштові й платіжні реквізити сторін.

Вищенаведена структура контракту є зразком. При оформленні контрактів окремі розділи можуть бути об'єднані або введені інші.

Розглянемо більш детально кожен з елементів зовнішньоторговельного контракту купівлі-продажу.

1. Преамбула

З преамбули починається текст контракту. Тут подається:

назва та реєстраційний номер контракту (посередині сторінки);

місце (нижче ліворуч) та дата його укладення (нижче праворуч);

визначення сторін (ще нижче через кілька інтервалів).

Кожна із перерахованих характеристик є обов'язковою, тому що у деяких країнах контракт, який не має однієї з них, може бути визнаний недійсним.

Номер ЗТК привласнюється за згодою сторін, зазвичай за порядком реєстрації документів однієї із сторін (за місцем здійснення угоди), але може бути і подвійний номер, тобто містити реєстраційні дані обох сторін.

Місце укладення контракту визначає закон, який застосовується до угоди, тобто визначає права та обов'язки сторін. Це положення діє тоді, коли інше не визначено угодою сторін. Сторони можуть вибрати будь-яке право, зазначивши його у контракті або ж, у крайньому разі, зробивши застереження у контракті про те, що він вважається укладеним на території відповідної країни. Згідно з українським законодавством права та обов'язки сторін визначаються правом країни, обраної сторонами при укладенні контракту або в результаті подальшого узгодження. Якщо таке узгодження між країнами відсутнє, то до контракту застосовується право країни, де розташована або має основне місце діяльності сторона, яка є:

продавцем у контракті купівлі-продажу;

комітентом (консигнантом) - у договорі комісії (консигнації);

довірителем - у договорі доручення;

перевізником - у договорі перевезення.

Слід врахувати, що коли контракти підписуються на території іншої країни, то в інтересах вітчизняного учасника домовитись про застосування права своєї країни, особливості якого відоміші.

Дата укладення угоди юридичне означає момент набуття договором чинності, з якого виникають права та обов'язки сторін за контрактом (якщо спеціально не зазначений інший строк набуття контрактом чинності).

Слід мати на увазі, що порядок написання дати відрізняється в Україні та за кордоном.

Визначення сторін (спочатку продавця, потім покупця) містить:

їх повні та скорочені юридичні назви (фірмові назви),тобто ті назви, під якими вони зареєстровані в торговому (державному) реєстрі у своїх країнах (із зазначенням номерів їх реєстраційних свідоцтв та місця реєстрації);

місцезнаходження (назва країни та міста);

їх правовий стан, включаючи зазначення номера та виду ліцензії на даний вид діяльності;

назви сторін у тексті контракту як контрагентів ("Продавець" та "Покупець", "Постачальник" та "Замовник").

У ЗТК доцільно точно вказати особу (посаду, ПІБ), яка підписує його від імені даної сторони, але іноді обмежуються лише описом особи, яка підписала ЗТК, у кінці контракту, нижче підпису. У практиці укладення ЗТК виникають випадки, коли товар або послуги замовляє одна організація, платить - інша, наприклад, та, яка має валютний рахунок та валюту, а отримує гроші - третя. У даному разі має місце здійснення угоди на користь третьої особи, яка зазначена у ЗТК.

2. Предмет контракту

Цей розділ є головним, оскільки в залежності від предмета ЗТК визначаються: вид контракту, право, яке застосовується, звичаї, проформа тексту. У цьому розділі зазначається:

описання предмета контракту;

назву об'єкта угоди (товару);

характеристика об'єкта угоди (товару).

Іноді в цьому розділі обумовлюють кількість та базисні умови поставки .

Предметом контракту може бути продаж або поставка товару, надання послуг, передача технології тощо, тобто вид зовнішньоторгової угоди (купівля-продаж, підряд, оренда тощо).

Назву товару необхідно вказати так, як він іменується у міжнародній торгівлі (або найближче до цього). Визначаючи асортимент, зазначають види, марки та моделі товарів.

Вид товару має важливе значення при визначенні не тільки виду ЗТК, а й правової регламентації, наприклад, при отриманні пільг, встановленні розміру мит та зборів, квотування продукції тощо.

Характеристика товару містить визначення основних його параметрів. У випадках, коли предметом контракту є товари з різними якісними характеристиками або різного асортименту, вони перераховуються у специфікації, яка додається до контракту, про що робиться відповідне застереження. Може бути посилання на розділ "Інші умови".

3.Кількість (або ціна та кількість)

Найчастіше визначення кількості не виділяється в окрему статтю, а входить у статтю "Ціна та кількість" або "Предмет та кількість". Але у будь-якому випадку, визначаючи кількість товару, сторони повинні узгоджувати:

одиниці вимірювання кількості;

порядок визначення кількості;

систему мір та ваги;

застереження "близько" та "за опціоном";

чи включаються тара та упакування у кількість товару;

які організації визначають кількість товару;

якими документами засвідчується кількість товару.

Контракт може містити вказівку про те, що продавець або покупець має право скористатись можливістю відступу від зазначеної у ньому кількості. У такому разі твердо фіксована у контракті кількість може супроводжуватися застереженням, що покупцю (продавцю) надається право закупити (продати) у продавця (покупця) додатково визначену кількість товару на тих самих умовах. Це право виражається словами "за опціоном покупця (продавця) " або "за виробом покупця (продавця) ". Будь-який опціон (продавця чи покупця), як правило, не перебільшує 10% від основної кількості товару.

У контракті обумовлюється також, чи входить тара й упакування у кількість товару, що поставляється. Залежно від цього розрізняють: 1) масу брутто – масу товару разом з внутрішньою та зовнішньою упаковками; 2) масу нетто — масу товару без будь-якої упаковки; 3) "масу брутто за нетто "-у тих випадках, коли маса товару становить не більш як 1 -2% від маси товару і ціна тари незначна, то сторони нехтують масою тари.

У цьому розділі контракту часто зазначається, які організації визначають кількість товару та якими документами вона засвідчується. Кількість товару може вказуватися як в основному тексті контракту, так і в Додатку чи Додатках до нього, які мають бути невід'ємною частиною контракту.

4.Базисні умови поставок

Найчастіше визначення базисних умов поставки (БУП), так само як і кількість, не виділяється в окрему статтю, а входить у статтю "Ціна та кількість (або загальна сума контракту)" або "Предмет та кількість".

Поняття "базисна умова поставки "визначає зобов'язання продавця та покупця з доставки товару і встановлює момент переходу з продавця на покупця ризику випадкової загибелі або псування товару. Витрати з доставки товару, які, відповідно до базисної умови, несе продавець, входять у ціну товару, утворюючи її основу - базис (тому й умови називаються базисними). Крім того, базисні умови поставок визначають зобов'язання сторін із страхування вантажів, оформлення комерційної документації, отримання ліцензій, оплати мит, направлення повідомлень тощо.

5. Ціна та загальна сума контракту

У даному розділі контракту фіксується:

базисна умова поставки;

валюта ціни;

рівень та спосіб фіксації ціни товару;

чи включені у ціну вартість тари, упаковки, маркірування;

загальна сума контракту.

Валюта ціни - це валюта, у якій зафіксована ціна товару у контракті. Специфіка вибору валюти ціни у зовнішній торгівлі держав, які вийшли із карбованцевої зони (України, зокрема), випливає з факту неконвертованості національної валюти, у зв'язку з чим у розрахунках ними використовуються вільно конвертована валюта (ВКВ), а також спеціальні міжнародні та регіональні валютні одиниці - SDR та EUR (SDR Special Draw­ing Rights - Спеціальні права запозичення; EUR - євро - валютна одиниця 15 країн ЄС). Теоретично валютою ціни товару може бути будь-яка ВКВ. Але на практиці в імпортних контрактах при купівлі продукції у розвинених країнах, валюта яких є конвертованою, ціни, як правило, встановлюються у національній валюті цих країн. Визначення валюти ціни є важливою умовою контракту. Річ у тім, що валюти не рівноцінні за своєю якістю: є сильні, стійкі валюти зі стабільною купівельною спроможністю, мало змінювані у часі за своїм змістом, та слабкі валюти, курс яких нестабільний. Тому від вибору валюти ціни залежить ризик валютних втрат, тобто можливість не отримати еквівалент вартості, передбачений у момент пропозиції ціни та підписання контракту.

Так, експортери повинні прагнути фіксувати ціни товарів у ВКВ, курс яких стабільний або має тенденцію до підвищення. Це забезпечить одержання більшої суми валюти платежу. Оскільки інтереси імпортерів та експортерів протилежні, то в інтересах імпортера фіксувати ціни товарів у валюті, яка має тенденцію до знецінення. У цьому випадку імпортер зможе розрахуватися за товар тією ж кількістю, але знецінених грошових одиниць.

Рівень ціни товару - це основне питання зовнішньоторгової угоди. Контрактна ціна має базуватися на рівні світової ціни. Практично світові ціни - це експортні ціни основних постачальників даного товару та імпортні ціни у найважливіших центрах імпорту цього товару. Це ціни, за якими здійснюються значні експортно-імпортні операції, які достатньо повно характеризують стан торгівлі даним товаром.

Спосіб фіксації ціни визначає, коли фіксується ціна у контракті: у момент його укладання, протягом строку його дії або у момент його виконання.

За способом фіксації у контракті можуть бути такі види цін:

1) тверда ціна, яка встановлюється у момент підписання контракту і протягом строку його дії не підлягає зміні.

2) ціна з наступною фіксацією у контракті не вказується, а лише описується спосіб установлення ціни в майбутньому, тобто на момент виконання угоди, або у зазначені договором строки на основі узгоджених джерел. Ці ціни застосовуються при поставках товарів з тривалим строком виготовлення, товарів, вартість яких ставиться у залежність від їх якості (в основному при продажу металів або хімікатів з певною часткою домішок або корисних речовин), а також товарів, ціна яких значно залежить від кон'юнктурних коливань, при продажу продукції з тривалим строком поставки або наданням кредиту.

Якщо у контракті ціна ставиться у залежність від зміни ринкових цін, то у тексті контракту це зазначається застереженнями 3-х видів:

застереження "hausse" (підвищення), яке означає, що будь-яке підвищення ринкової ціни веде до підвищення контрактної ціни;

застереження "baisse" (пониження), яке означає, що будь-яке зниження ринкової ціни веде до зниження контрактної ціни, а будь-яке підвищення ринкової ціни до уваги не береться;

застереження "hausse-baisse", яке ставить зміну контрактної ціни у залежність від відповідної зміни ринкової ціни.

3) змінна ціна розраховується у момент виконання угоди перегляданням базисної ціни з урахуванням зміни у витратах виробництва за час виконання контракту. Вона застосовується при продажу продукції, яка має тривалі строки поставок (як правило, понад рік), головним чином, складного комплектного обладнання, яке є складним єдиним технологічним комплексом.

При цих цінах у контракті встановлюються: базисна ціна та її структура, момент початку зміни ціни, границя змінності.

6.Якість товару

У цьому розділі зазначається:

технічний рівень та якість товару, що постачається;

документи та організації, які підтверджують якість товару;

комерційні гарантії якості;

перевірка якості або прийняття товару на підприємствах постачальників.

Визначити якість товару у контракті купівлі-продажу - означає вста­новити якісну характеристику товару, тобто сукупність властивостей, що визначають придатність товару для використання його за призначенням відповідно до потреб споживача. Вибір способу визначення якості залежить від характеру товару, від практики, що склалася у міжнародній торгівлі даним товаром, та інших умов. Сторони повинні прагнути до того, щоб дати повнішу характеристику товару. У міжнародній практиці використовуються такі способи визначення якості.

1) За стандартом. Цей спосіб передбачає, що якість товару має точно відповідати певному стандарту.

2) За технічними умовами. Якщо на даний товар відсутні стандарти чи існують особливі умови його виробництва та експлуатації, то для встановлення спеціальних вимог до його якості застосовуються технічні умови. Технічні умови містять докладну технічну характеристику товару, описання матеріалів, з яких він має виготовлятися, правила та методи перевірки і випробувань.

3) За специфікацією. Специфікація, яка є додатком до договору, містить звичайно необхідні технічні параметри, які характеризують товар. Специфікації складаються в основному експортерами, тому що характеризують індивідуальний товар, але можуть складатися й імпортерами, різними асоціаціями та іншими організаціями як національними, так і міжнародними.

4) За зразком. Цей спосіб передбачає надання продавцем покупцю зразків товарів і підтвердження їх покупцем, після чого вони стають еталонами. У контракті записується, що якість товару повинна відповідати зразкам, визначається порядок звірки товарів із зразками (вказуються умови, в яких товар може відхилятися за якістю від зразка), а також строки зберігання сторонами зразків (наприклад, протягом якогось строку з дати надходження останньої партії товару). Звичайно прийнято відбирати три зразки: один екземпляр зберігається у покупця, другий у продавця, третій — у нейтральній організації (наприклад торговій палаті), зазначеній у договорі.

5) За описом. Цей спосіб використовується для визначення якості товарів з індивідуальними ознаками, наприклад фруктів. У контракті докладно описуються усі властивості товару.

6) За попереднім оглядом. Так продаються товари на аукціонах та зі складів. У контракті цей спосіб позначається словами "оглянуто-схвалено".

7) За вмістом окремих речовин у товарі. Цей спосіб передбачає встановлення у контракті у відсотках мінімально допустимого вмісту корисних речовин та максимально допустимого вмісту небажаних елементів або домішків.

8) За виходом готової продукції. При цьому способі у контракті встановлюється кількість (у відсотках до загальної маси або в абсолютних величинах) кінцевого продукту, який має бути одержаний із сировини

9) За натурною вагою. Цим способом визначається якість зернових.

10) Спосіб "тель-кель" (такий, який є). Цей спосіб застосовується, зокрема, при продажу врожаю зернових, цитрусових "на пні" (ще не зібраного), коли продавець не відповідає за якість поставленого товару, і означає поставку товару "яким він є". Покупець зобов'язаний прийняти товар незалежно від його якості, якщо він відповідає назві (виду, сорту), вказаній у договорі, та не має права подавати рекламацію.

7.Строк та дата поставки (або строк та умови поставки)

У даному розділі фіксується:

визначення строку поставки;

повідомлення експортером імпортера про готовність товару до відвантаження та про здійснене відвантаження;

повідомлення імпортером експортера про готовність прийняти товар;

спеціальні застереження стосовно дострокової поставки;

додаткові інструкції експортерам;

визначення дати поставки;

умова поставки товару.

Визначення строку поставки у контракті означає визначення часу, коли товар повинен бути доставлений продавцем в узгоджений сторонами гео­графічний пункт. Географічні пункти визначаються базисними умовами контракту.

8.Умови платежу

Цей розділ містить визначення:

валюти платежу;

курсу перерахунку валюти ціни у валюту платежу;

виду, форми та засобу розрахунків за поставлений товар;

переліку товаророзпорядчих документів;

заходів проти необґрунтованої затримки платежу або інших порушень.

При виборі умов платежу враховуються такі фактори: 1) характер товару (сировина, обладнання, послуги, ноу-хау тощо); 2) кон'юнктура ринку відповідного товару (сприятлива чи ні); 3) торгові звичаї (кредит, готівка тощо); 4) наявність міжурядових платіжних угод; 5) норми національного валютного контролю країн-контрагентів; 6) одноманітні правила щодо застосування форм розрахунків (інкасо, акредитив), що склалися у банківській практиці.

Умови платежу встановлюють, на якій стадії руху товару здійснюється його оплата і чи буде вона здійснюватись одноразово чи окремими внесками.

9.Здавання-прийняття товару

Здавання-прийняття товару є одним актом, в результаті якого відбувається передача товару покупцю та перевірка відповідності фактичних кількості та якості товару тим, які передбачені в контракті. Для продавця здавання товару фактично означає поставку товару покупцю.

У контракті сторони зазначають порядок здавання-прийняття, а саме:

вид (характер) здавання-прийнття;

місце та строки здавання-прийняття;

способи здавання-прийняття за кількістю;

способи здавання-прийняття за якістю.

За видами прийняття-здавання може бути:

попереднє, яке полягає в інспектуванні процесу виробництва товару, випробовуванні товару, огляді товару на підприємстві продавця або ж у вихідному порту, на прикордонній станції з метою встановлення відповідності його кількості та якості умовам договору, а також для встановлення правильності упакування та маркірування товару

остаточне, яке встановлює фактичне виконання поставки у встановленому місці і у належний строк.

10.Гарантії, претензії щодо кількості та якості

Більшість контрактів містить умови про надання гарантій якості товару, який поставляється. Відносно товарів, для яких не встановлюються гарантії, в контракті може вказуватись термін, протягом якого покупець має право пред'явити продавцю претензії щодо кількості та якості.

11.Пакування та маркування товару

У тих випадках, коли характер товару та умови його транспортування обумовлюють необхідність упаковки, у контракті у цьому розділі встановлюються:

вид та характер пакування;

якість пакування;

порядок пакування;

розміри пакування;

спосіб оплати пакування;

повернення контейнерів;

зміст або реквізити маркування;

порядок нанесення маркірування.

Вид та характер пакування залежить від:

особливостей товару, який підлягає пакуванню;

способу, відстані та тривалості транспортування товару, можливості перевантаження у дорозі, температурного режиму під час транспортування, пори року, способу оплати за транспортування, сумісності з іншими вантажами тощо.

кліматичних особливостей країни призначення.

вимог митного режиму країни призначення

законодавства країни призначення

12.Відвантаження товару

Покупцю необхідно знати час фактичного відвантаження товару для того, щоб своєчасно потурбуватись про прийняття товару.

В цьому розділі фіксуються:

взаємні зобов’язання продавця і покупця відносно повідомлення інформації про відвантаження

порядок виконання цих зобов’язань

13.Санкції

Санкції застосовуються як засіб зацікавити партнерів добросовісно виконувати обов'язки і для захисту інтересів однієї із сторін у разі порушення будь-якої з умов контракту іншою стороною.

У цій статті контракту зазначається:

види санкцій, які можуть застосовувати покупці до продавців у зв'язку з невиконанням останніми умов ЗТК;

види санкцій, які можуть застосовувати продавці до покупців у зв'язку з невиконанням останніми умов ЗТК;

спосіб розрахунку конвенційного штрафу та/або збитків; максимальний розмір штрафу;

умова про одностороннє анулювання контракту при невиконанні однієї із сторін зазначених обов'язків.

Найрозповсюдженішим видом санкцій є штраф з продавців за прострочення поставки товару, так званий конвенційний штраф. Він розраховується потижневе або подекадне у відсотках від вартості недопоставленого товару (наприклад, 0,5%).

14.Страхування

У зовнішній торгівлі товари страхуються від ризиків пошкодження або втрати при транспортуванні, тобто від транспортних ризиків. Страхування є добровільним актом, і його основні умови встановлюються в контракті і саме в ньому фіксуються:

обов'язки продавця і покупця із страхування вантажу;

тривалість і обсяг страхової гарантії;

умови страхування;

види ризиків, від яких має бути застрахований вантаж.

15.Форс-мажор або обставини непереборної сили

На перебіг виконання контрактів можуть суттєво вплинути обставини, передбачити настання яких заздалегідь при укладенні контрактів сторони не мали можливості, оскільки вони виникають внаслідок непередбачених та невідворотних подій надзвичайного характеру. Такі обставини називаються обставинами непереборної сили або форс-мажорними.

Згідно з рекомендаціями Міжнародної торгової палати (МТП) форс-мажорні обставини поділяються на такі категорії:

а) повінь (але щорічний розлив річок не є форс-мажорною обставиною), землетрус, шторм, осідання ґрунту, цунамі, інші стихійні лиха природи; епідемії;

б) пожежі, вибухи, вихід з ладу чи пошкодження машин та устаткування;

в) страйки, саботаж, локаут та інші непередбачені зупинки на виробництві;

г) оголошена чи неоголошена війна, революція, масові безпорядки, піратство;

ґ) законні або незаконні дії органів державної влади чи управління та їх структурних підрозділів, які перешкоджають виконанню контракту (наприклад, ембарго на експорт певних товарів, валютні обмеження тощо).

З точки зору терміну дії форс-мажорні обставини можуть бути поділені на 2 категорії:

тривалі, до яких належать, передусім заборона експорту (іноді й імпорту), війна, заколоти, блокада, валютні обмеження або інші заходи уряду чи його органів;

короткострокові, до яких належать пожежа, повінь, стихійні лиха, замерзання моря або порту, закриття морських проток, які лежать на звичайному морському шляху, між портами навантаження та розвантаження, відхилення на шляху, викликані воєнними діями тощо.

16.Арбітраж

Суперечки, що виникають між партнерами при виконанні контрактів, які вони не могли розв’язати договірним шляхом під час переговорів , відповідно до міжнародних традицій, передаються на розгляд арбітражів.

Арбітражі існують у двох видах:

постійно діючий арбітраж (інституційний), який охоплює арбітражні суди, колегії арбітрів, арбітражні комісії

арбітраж ”adhoc (ізольований, разовий), який створюється кожного разу для розв’язання одного чи декількох спірних питань за конкретним контрактом.

17.Інші умови

Інші умови контракту містять цілу низку застережень, які уточнюють взаємні права та обов'язки сторін. До них можна віднести, наприклад, такі:

умову про те, що після укладення контракту усе попереднє листування та переговори по контракту втрачають силу;

умови договору, що визначають порядок його зміни або анулювання (в них звичайно обумовлюється, що на внесення змін у договір та його анулювання необхідна письмова згода обох сторін, оформлена з дотриманням усіх правил про порядок підписання зовнішньоторгових угод);

умову про те, що усі додатки до контракту є його невід'ємною частиною;

застереження про те, матеріальне право якої країни буде застосовано до контракту;

умову про необхідність збереження у таємниці від третіх осіб комерційної та іншої інформації, одержаної під час виконання контракту тощо.

18.Юридичні адреси та рахунки (банківські реквізити) сторін

У цьому розділі записуються;

повні юридичні адреси сторін, які відповідають адресам, що містяться у зареєстрованих статутах підприємств сторін;

імена представників сторін;

банківські рахунки та адреси обслуговуючих банків (повна назва банку, з розрахункового рахунка якого (або на розрахунковий рахунок якого) будуть здійснюватись платежі, із зазначенням його повної адреси, реквізитів зв'язку та номера розрахункового рахунка).

Контракт скріплюється підписами уповноважених представників та печатками на останніх сторінках основного тексту та на кожному його додатку. Крім того, кожна сторінка основного тексту контракту та додатків парафуються підписантами або їх помічниками на свідчення того, що сторони згодні з умовами, записаними на цій сторінці, а також для того, щоб виключити можливі зловживання.


Отже, підставою для здійснення зовнішньоекономічної операції є договір (контракт) - письмово оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їхніх взаємних прав і обов’язків у зовнішньоекономічній діяльності. Права, обов'язки і відповідальність партнерів за угодою згруповані в окремих розділах:

преамбула (визначення сторін), предмет контракту;кількість (або ціна та кількість), базові умови поставки товарів, ціна та загальна сума контракту, якість товару, строк та умови поставки, умови платежу, умови передавання-приймання товару, гарантії, претензії, пакування та маркірування товару, відвантажування товару, санкції; страхування, форс-мажорні обставини, арбітраж; інші умови, юридичні адреси, поштові й платіжні реквізити сторін.











2.2. Базисні умови поставки „Інкотермс 2000”: терміни та особливості застосування в Україні


Для спрощення укладення міжнародних договорів купівлі-продажу товарів Міжнародна торгова палата видає Інкотермс (Incoterms) - збірники "Міжнародних правил тлумачення торгових термінів "(редакції 1953,1967,1976,1980,1990,2000 pp.), які містять базисні умови поставки (БУП).

Метою Інкотермс є забезпечення єдиного набору міжнародних правил для тлумачення найбільш уживаних торговельних термінів у зовнішній торгівлі. Таким чином можна уникнути або, щонайменше, значною мірою скоротити невизначеності , пов’язані з неоднаковою інтерпретацією таких термінів у різних країнах.

Базисні умови "Інкотермс" мають рекомендаційний (факультативний) характер, тобто набувають для конкретної угоди обов'язкову чинність лише у тому разі, коли у ЗТК на неї робиться відповідне посилання. Проте у ЗТК використовувати їх доцільно, тому що, будучи загальновизнаними у світовій практиці, вони знаходять однакове розуміння у контрагентів, що не тільки спрощує складання контракту, а й гарантує успішне виконання угоди.

Усі 13 базисів поставки представлені в таблиці №1. Вони розміщені послідовно один за одним за принципом зростання витрат та відповідальності продавця з доставки товару, тобто від його найменших витрат та обов'язків (умова поставки "Ex Works" - "з заводу") до витрат та обов'язків найбільших, максимальних (умова "DDP" - "поставка з оплатою мита", тобто "поставка повністю оплачена").










Табл.№1

IHKOTEPMC-2000


Група Е

Відправлення

EXW

Франко-завод (... назва місця)

Група F

Основне перевезення не оплачено

FCA

Франко-перевізник (... назва місця призначення)



FAS

Франко вздовж борту судна (... назва порту відвантаження)



FOB

Франко-борт (... назва порту відвантаження)

Група С

Основне перевезення оплачено

CFR

Вартість і фрахт (... назва порту призначення)



CIF

Вартість, страхування та фрахт (... назва порту призначення)



СРТ

Фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення)



СІР

Фрахт/перевезення та страхування оплачені до (... назва місця призначення)

Група D

Прибуття

DAF

Поставка до кордону (... назва місця поставки)



DES

Поставка з судна (... назва порту призначення)



DEQ

Поставка з причалу (... назва порту призначення)




DDU

Поставка без сплати мита (... назва місця призначення)

DDP

Поставка зі сплатою мита (... назва місця призначення)


Розглянемо більш детально кожний базис:

1. EXW- 3 заводу у пойменованому пункті (Ex Works... Named Place- EXW).

За даним базисом продавець виконує свої зобов'язання з поставки, коли він передає товар у розпорядження покупця у себе на підприємстві (заводі, складі, плантації). При цьому товар має бути підготовлений продавцем для відправлення у транспортабель­ному стані (повністю готовий до відвантаження, індивідуалізований). Подає транспортний засіб під навантаження та організовує навантаження товару покупець. Навантаження здійснюється за рахунок покупця. Покупець несе усі ризики за організацію перевезення до місця призначення. На ньому лежить митне очищення та отримання експортної ліцензії. Митне очищення включає в себе не тільки сплату мита та усіх інших зборів, а й виконання та сплату всіх адміністративних дій, зв'язаних з проходженням товару через митницю та інформуванням властей у цьому зв'язку. Існує варіант цієї умови - EXW loaded on - франко-завод із навантаженням. Продавець у даному разі за свій рахунок забезпечує навантаження і розміщення вантажу на транспортному засобі покупця або його агента.

Використання терміну EXW українськими суб’єктами ЗЕД в їх ЗТК, за якими вони є продавцями товарів, тобто експортують товари з України, можливе лише в обмеженому виді. Це обмеження полягає в тому, що закордонні контрагенти – покупці товарів за такими договорами, які є нерезидентами України, не можуть самостійно здійснювати митні оформлення товарів які вивозяться (експортуються) з

України, щодо діючого українського законодавства. Таким чином, суб’єкти ЗЕД України в своїх ЗТК, за якими вони експортують товар з України, можуть використовувати термін EXW тільки з доданням слів „очищенні для вивозу” (cleared for export), тобто брати на себе зобов’язання за митним оформленням товарів на вивіз. Однак витрати на митне оформлення повинні бути повністю компенсовані покупцем.

2. FСА- Вільно у перевізника у пойменованому пункті (Free Carrier...Named Place -FCA). Продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання з поставки товару, який пройшов вивізне митне очищення, з моменту його передачі у роз­порядження перевізника у пойменованому пункті. Найчастіше цим пойменованим пунктом є вантажний термінал магістрального транспорту (залізнична станція, автомобільна станція, аеропорт). У продавця є можливість вибору: він може поставити товар на своєму підприємстві (якщо на підприємстві є залізнична колія), і тоді він відповідає за навантаження товару на транспортний засіб перевізника; або доставити за свій рахунок товар на термінал магістрального транспорту, де перевізник за рахунок покупця розвантажує товар, який прибув на транспортному засобі продавця. Даний базис передбачає участь у перевезенні будь-яких видів транспорту, включаючи змішані перевезення.

Українське законодавство дозволяє українським суб’єктам ЗЕД в їх ЗТК, які укладаються як на експорт так і на імпорт товарів, використовувати термін FСА в повному виді, без особливих зазначень. Термін FСА українські підприємства можуть використовувати при поставці товарів всіма зазначеними в Інкотермс видами транспорту. Українські суб’єкти повинні самостійно за свій рахунок та на свій риск провести в Україні митне оформлення товарів на вивіз, тобто оформити вантажну декларацію, а також інші дозволи, сертифікати та інші документи, які необхідні для митного оформлення експорту даного товару, сплатити пов’язані з цим обов’язкові платежі.

3. FАS - Вільно уздовж борту судна у пойменованому порту відправлення ( Free Alongside Ship...Named of Shipment - FAS). Продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання з поставки, коли товар розміщений уздовж борту судна на причалі у погодженому порту відвантаження. З цього моменту покупець має нести усі витрати та ризики загибелі чи пошкодження товару. Зобов'язання із забезпечення митного очищення та отримання експортної ліцензії лежить на продавцеві.

Українське законодавство дозволяє українським суб’єктам ЗЕД в їх ЗТК, які укладаються як на експорт так і на імпорт товарів, використовувати термін FАС в повному виді, без особливих зазначень. Також термін FАS українські суб’єкти підприємницькій діяльності можуть використовувати й при укладанні договорів купівлі-продажу товарів, бартерних договорів в середині України.

4. FOB — Вільно на борту су дна у поіменованому порту відвантаження (Free on Board....Named Port of Shipment - FOB). Продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання з поставки з моменту переходу товару через поручні судна в порту відвантаження. З цього моменту (тобто починаючи зі стивидорських витрат з розміщення вантажу у трюмах судна - штивки) покупець має нести усі витрати та ризики загибелі чи пошкодження товару. За умовами FOB на продавця покладаються обов'язки з очищення товару від мит для експорту. Цей базис може використовуватись лише при перевезенні вантажу водними видами транспорту (морським, річковим). Існує два варіанти FOB: a) FOB stowed - із навантаженням. У цьому випадку продавець, крім усіх формальностей у порту відправлення, забезпечує за свій рахунок навантаження та розміщення товару у трюмі або на палубі судна; б) FOB American -

по-американські. У збірнику зовнішньоторгових термінів США міститься 6 різних варіантів тлумачення базисної умови FOB. При укладенні договору на умовах FOB з американськими партнерами варто обумовити у ЗТК, яку саме умову FOB передбачається використовувати.

Українське законодавство дозволяє українським суб’єктам ЗЕД в їх ЗТК, які укладаються як на експорт так і на імпорт товарів, використовувати термін FOB Інкотермс 2000 в повному виді, без особливих зазначень. Термін FOB українські підприємства можуть використовувати при перевезеннях товарів морським та річним видами транспорту. Пунктами поставок товарів українськими експортерами, які застосовують умову FOB, можуть бути морські та річні торгові порти України, з яких здійснюються міжнародні морські (річні) перевезення вантажів.

5. CFR - Вартість та фрахт у поіменованому порту відправлення (Cost and Freight...Named of Shipment - CFR). При даному базисі поставки продавець повинен оплатити витрати та фрахт, які необхідні для поставки товару у порт призначення. Ризик втрати, пошкодження чи псування товару переходить з продавця на покупця у момент переходу товару через поручні судна у порту відправлення. На продавцеві лежать зобов'язання з експортного очищення товару від мит. Цей базис вико­ристовується лише при водних перевезеннях (морський та річковий транспорт).

Українське законодавство дозволяє українським суб’єктам ЗЕД в їх ЗТК, які укладаються як на експорт так і на імпорт товарів, використовувати термін CFR Інкотермс 2000 в повному виді, без особливих зазначень. Українські суб’єкти повинні самостійно за свій рахунок та на свій риск провести в Україні митне оформлення товарів на вивіз, тобто оформити вантажну декларацію, а також інші дозволи, сертифікати та інші документи, які необхідні для митного оформлення експорту даного товару, сплатити пов’язані з цим обов’язкові платежі. Пунктами поставок товарів українськими експортерами, які застосовують умову CFR, можуть бути морські та річні торгові порти України, з яких здійснюються міжнародні морські (річні) перевезення вантажів.

6. CIF - Вартість, страхування, фрахт у поіменованому порту відванта­ження (Cost, Insurance, Freight... Named Port of Shipment - CIF). Продавець несе ті ж обов'язки, що і при базисі CFR, але повинен також забезпечити страхування вантажу від ризиків на користь покупця. Продавець укладає договір страхування та пересилає поліс разом з іншими документами отримувачу. Даний базис вико­ристовується тільки при водних перевезеннях. Існує два варіанти умови CIF: а) CIF landed - із розвантаженням. У даному випадку продавець приймає на себе усі додаткові витрати, пов'язані із розвантаженням товару у порту призначення. Погоджуючись на ці умови, він повинен попередньо переконатись у тому, що у порту призначення є можливість здійснити розвантаження товару, включаючи необхідні засоби, механізми та інші умови; б) CIF із страхуванням від військових ризиків. У цьому випадку продавець за рахунок певного збільшення ціни ЗТК додає до вартості страхування від усіх ризиків вартість спеціального страхування від військових ризиків.

Українське законодавство дозволяє українським суб’єктам ЗЕД в їх ЗТК, які укладаються як на експорт так і на імпорт товарів, використовувати термін CIF в повному виді, без особливих зазначень. Українські суб’єкти повинні самостійно за свій рахунок та на свій риск провести в Україні митне оформлення товарів на вивіз, тобто оформити вантажну декларацію, а також інші дозволи, сертифікати та інші документи, які необхідні для митного оформлення експорту даного товару, сплатити пов’язані з цим обов’язкові платежі. Пунктами поставок товарів українськими експортерами, які застосовують умову CIF, можуть бути морські та річні торгові порти України, з яких здійснюються міжнародні морські (річні) перевезення вантажів. За умовами CIF українські підприємства-експортери товару зобов’язані укладати договір страхування вантажу за свій рахунок. Український експортер товару може укласти договір морського страхування тільки з українською страховою компанією, яка є членом Морського страхового бюро.

7. CPT - Перевезення оплачено до поіменованого пункту (Carriage Paid to...Named Place of Destination - CPT). За даним базисом продавець оплачує доставку товару до поіменованого пункту у країні призначення. Ризик втрати, пошкодження, розкрадання тощо переходить з продавця на покупця у момент передачі товару у розпорядження першого перевізника у пункті відправлення. Цей базис вико­ристовується при перевезеннях будь-яким видом транспорту, у тому числі у змішаних перевезеннях. До обов'язків продавця з даного базису входить здійснення експортного митного очищення.

Українське законодавство дозволяє українським суб’єктам ЗЕД в їх ЗТК, які укладаються як на експорт так і на імпорт товарів, використовувати термін CPT в повному виді, без особливих зазначень. Даний базис дозволяє перевезення всіма видами транспорту (автомобільним, залізничним, повітряним, морським, річним, змішані перевезення), які передбачені умовами даного терміну, включаючи змішані перевезення. Українське підприємство-експортер товару, яке застосовує умови поставки CPT, зобов’язані за свій рахунок укласти договір перевезення від обраного ним (чи узгодженого з покупцем) пункту поставки на території України до узгодженого місця призначення в країні покупця.

8. CIP - Перевезення та страхування оплачені до поіменованого пункту (Car­riage and Insurance Paid to...Named Place of Destination - CIP). За цим базисом Продавець несе ті ж обов'язки, що і за базисом CPT , але з тим додатком, що продавець повинен забезпечити страхування товарів від ризиків під час транспортування, продавець укладає договір страхування та сплачує страхову премію. Продавець має забезпечити митне очищення товару для експорту. Цей базис є "сухопутним" ("неводним") еквівалентом базису CIF.

Українське законодавство дозволяє українським суб’єктам ЗЕД в їх ЗТК, які укладаються як на експорт так і на імпорт товарів, використовувати термін CIP в повному виді, без особливих зазначень. Даний базис дозволяє перевезення всіма видами транспорту (автомобільним, залізничним, повітряним, морським, річним, змішані перевезення), які передбачені умовами даного терміну, включаючи змішані перевезення. Українські суб’єкти повинні самостійно за свій рахунок та на свій риск провести в Україні митне оформлення товарів на вивіз, тобто оформити вантажну декларацію, а також інші дозволи, сертифікати та інші документи, які необхідні для митного оформлення експорту даного товару, сплатити пов’язані з цим обов’язкові платежі. Українське підприємство-експортер товару, яке застосовує умови поставки CIP, зобов’язані за свій рахунок укласти договір перевезення від обраного ним (чи узгодженого з покупцем) пункту поставки на території України до узгодженого місця призначення в країні покупця.

9. DAF - Поставлено на кордоні у поіменованому пункті (Delivered at Frontier.. .NamedPlace - DAF). Обов'язки продавця вважаються виконаними, коли товар очищений від вивізних мит та надходить на прикордонний пункт країни відправлення, маючи на увазі автомобільний або залізничний перехід на кордоні. Під терміном "кордон" розуміється будь-який кордон, включаючи і кордон країни призначення. У зв'язку з цим необхідно точно обумовлювати прикордонний перехідний пункт або місце (наприклад, "прикордонний перехід Щегіні на польсько-українському кордоні"). Цей базис поставки призначений при перевезеннях залізницею або автотранспортом.

Українське законодавство дозволяє українським суб’єктам ЗЕД в їх ЗТК, які укладаються як на експорт так і на імпорт товарів, використовувати термін DAF Інкотермс 2000 в повному виді, без особливих обмежень. Українські суб’єкти повинні самостійно за свій рахунок та на свій риск провести в Україні митне оформлення товарів на вивіз, тобто оформити вантажну декларацію, а також інші дозволи, сертифікати та інші документи, які необхідні для митного оформлення експорту даного товару, сплатити пов’язані з цим обов’язкові платежі. Пункт поставки (доставки) товару українським експортером за умовами DAF буде знаходитися на узгодженому в договорі купівлі-продажу кордоні.

10.DES - Поставлено з судна у пойменованому порту (Delivered Ex Ship...Named Port of Destination - DES). Обов'язки продавця вважаються виконаними з моменту поставки товару у розпорядження покупця у порту країни призначення. Усі ризики з доставки товару у порт призначення несе продавець. Імпортне митне очищення товару здійснюється покупцем. Цей базис може використовуватись тільки при перевезеннях водним транспортом.

Українське законодавство дозволяє українським суб’єктам ЗЕД в їх ЗТК, які укладаються як на експорт так і на імпорт товарів, використовувати термін DES Інкотермс 2000 в повному виді, без особливих обмежень. Українські суб’єкти повинні самостійно за свій рахунок та на свій риск провести в Україні митне оформлення товарів на вивіз, тобто оформити вантажну декларацію, а також інші дозволи, сертифікати та інші документи, які необхідні для митного оформлення експорту даного товару, сплатити пов’язані з цим обов’язкові платежі. Пункт поставки (доставки) експортного товару українським експортером за умовами DES буде знаходитися на узгодженому в договорі купівлі-продажу порту призначення, як правило він знаходиться в країні покупця.

11. DEQ - Поставлено з причалу зі сплатою мита у поіменованому пункті (Ex Quay (Duty Paid...Named Port of Destination - DEQ). Обов'язки продавця вважаються виконаними при поставці товару з моменту його надання у розпорядження покупця на причалі у порту країни призначення. Ввізне (імпортне) митне очищення товару та отримання імпортної ліцензії - як і при DES - здійснюється покупцем. Існує два різновиди цієї умови: a) DEQ - Delivered Ex Quay (... Named Port of Destination) (Duties on Buyer's Account) поставлено на причал у порту призначення з оплатою покупцем мит і ввізних зборів; б) DEQDelivered Ex Quay (...Named Port of Destination) (Exclusive of VAT and/or Taxes) - поставлено на причал у порту призначення без оплати податку з доданої вартості або інших податків. Якщо у ЗТК не уточнено, що митні формальності та мита оплачуються покупцем, то вони є обов'язком продавця.

Українське законодавство дозволяє українським суб’єктам ЗЕД в їх ЗТК, які укладаються як на експорт так і на імпорт товарів, використовувати термін DEQ Інкотермс 2000 в повному виді, без особливих обмежень. Пункт поставки товару, який імпортується в Україну на умовах DEQ, буде знаходитися в одному з морських (річних) портів України, який взмозі прийняти даний вид товару (вантажу). Після прийняття поставки товару від продавця в пункті поставки в порту призначення, український імпортер повинен самостійно організувати подальше перевезення товару від даного порту до кінцевого пункту призначення в Україні. При поставці товару на умовах DEQ український експортер зобов’язаний за свій рахунок покупцю звичайний транспортний документ і/або де лівері ордер.

12. DDU - Поставлено без сплати мита у поіменованому пункті (DeliveredDuty Unpaid...Named Port of Destination - DDU). Продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання з моменту поставки товару у поіменований пункт у країні призначення. Продавець сплачує усі витрати з доставки товару та усі ризики з втрати, розкрадання тощо, пов'язані з доставкою товару. Витрати зі сплати ввізних мит лежать на покупцеві. Витрати з розвантаження товару на підприємстві покупця сплачуються покупцем. Якщо поставка здійснюється в іншому місці, навантаження (перевантаження) товару на транспортний засіб покупця сплачується продавцем. Різновидом даної умови є DDU created - поставлено у місце призначення без оплати мита, але з виконанням за рахунок продавця усіх митних формальностей. За цим варіантом продавець бере на себе усі витрати у місці призначення вантажу, крім оплати мита та ввізних зборів.

Українське законодавство дозволяє українським суб’єктам ЗЕД в їх ЗТК, які укладаються як на експорт так і на імпорт товарів, використовувати термін DDU Інкотермс 2000 в повному виді, без особливих обмежень. Українські суб’єкти повинні самостійно за свій рахунок та на свій риск провести в Україні митне оформлення товарів на вивіз, тобто оформити вантажну декларацію, а також інші дозволи, сертифікати та інші документи, які необхідні для митного оформлення експорту даного товару, сплатити пов’язані з цим обов’язкові платежі. Українське підприємство-експортер товару, яке застосовує умови поставки DDU, зобов’язані за свій рахунок укласти договір перевезення від обраного ним (чи узгодженого з покупцем) пункту відвантаження на території України до узгодженого з покупцем місця призначення.

13. DDP - Поставлено зі сплатою мита у поіменованому пункті (Delivered Duty Paid...Named Port of Destination - DDP). Продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання з моменту надання товару у поіменованому пункті у країні призначення. Продавець несе усі ризики з втрати, розкрадання тощо, пов'язані з доставкою товару. Продавець сплачує усі збори з доставки товару, включаючи імпортні мита. Витрати з розвантаження товару на підприємстві покупця сплачуються покупцем. Якщо поставка здійснюється в іншому місці, не на підприємстві покупця, вона вважається завершеною після навантаження (перевантаження) на транспортний засіб покупця. Існує два варіанти даної умови: a) DDP unloaded - поставлено у місце призначення з оплатою мита, але без розвантаження. За цим варіантом розвантаження товару із транспортного засобу (автомобіля, або вагона, або платформи) оплачує покупець. Погоджуючись на таку умову, продавець повинен попередньо переконатись у тому, що покупець має необхідні засоби та механізми для розвантаження товару у місці призначення; б) DDP Exclusive of'VATand/or Taxes - поставлено у місце призначення без оплати податку з доданої вартості та/або інших податків. Якщо у ЗТК не обумовлено інше, продавець забезпечує виконання та оплату усіх митних формальностей, пов'язаних із ввезенням товару у країну імпортера.

Особливістю терміну DDP є те, що за його умовами на продавця покладається зобов’язання щодо здійснення митного оформлення імпорту товару в країні покупця. У зв’язку із цією умовою застосування терміну DDP українськими суб’єктами ЗЕД не завжди можливе в повному обсязі й у всіх випадках. Іноземні контрагенти – продавці товарів за такими договорами, які є нерезидентами України, не можуть самостійно здійснювати митне оформлення товарів які ввозяться (імпортуються). Тому українським імпортерам доцільніше буде використовувати в МТК замість терміну DDP термін DDU. Щодо українських експортерів, то вони можуть використовувати термін DDP в своїх ЗТК в повному обсязі.






































Розділ ІІІ. ЗТК на прикладі операції купівлі-продажу ТОВ „Green Gallery


Контракт № 6/99

Київ “16” квітня 2004


ТОВ Green Gallery, надалі “Покупець”, в особі директора Дзися Олександра Андроновича , з одного боку, та фірма „ Ecuador”, надалі “ Продавець”, в особі директора Марії Фронд , - з другого боку , уклали цей Контракт у такому:


1.Предмет контракту


Продавец продав, а Покупець купив (надалітовари), перераховані у Додатку №1 до даного Контракту, та який є його невід’ємною частиною, на суму 6300,96 ЄВРО на умовах СІР Варшава.


2. Ціна та загальна сума контракту


Продавець продав, а Покупець купив

Загальна сума Контракту, яка включає вартість експортного упакування та маркування, складає 6300,96 ЄВРО.


3. Якість товару


Якість товару повинна підтверджуватись Сертифікатом про якість підприємством-виробником.

4. Строк та дата поставки


4.1. Поставка товару за даним Контрактом повинна бути здійснена протягом 10 днів з моменту повідомлення Покупця про надходження на рахунок продавця.


4.2. Датою поставки вважається дата прибуття вантажу на умовах СІР Варшава.


4.3. При отримані від Покупця письмової заяви про зміни будь-яких позицій у Специфікації до даного Контракту в період дії даної Специфікації, Продавець залишає за собою право перегляду як ціни, так і строків поставки, викликаного внесенням змін з боку Покупця.

5. Умови платежу


5.1. Оплата вартості Товару здійснюється шляхом 100% передоплати вартості товару.


5.2. Днем оплати вважати день списання коштів з рахунку Покупця.


5.3. Всі витрати, які пов’язані з проведенням взаємних розрахунків та платежів, несе Покупець.

6. Гарантії


6.1.Продавець гарантує, що поставлений за цим Контрактом товар виготовлений згідно із стандартами країни-виробника. У підтвердження цього Продавець надає Покупцю Сертифікат якості виробника.


6.2. Строк гарантії становить 6 місяців з дати поставки кожної партії товару .


6.3. Покупець зобов’язаний надати Продавцю претензії як щодо якості, так і щодо кількості товару протягом 10 днів з дати поставки товару.


6.4. Покупець зобов’язаний скласти та передати Продавцю підтверджений Торговою палатою Рекламаційний акт, із якого будуть виявлені характер дефекту, день його виявлення та причина.

7. Форс-мажор


7.1. Обставини форс-мажору (пожежа, повінь, землетрус та інші природні лиха , військові дії, ембарго на експорт та імпорт, інші обставини, які не залежать від сторін) спів розмірно відсувають строки поставки, оскільки вони значною мірою впливають на виконання у строк Контракту або його частини.


7.2. Продавець протягом доби повідомляє Покупця про початок та закінчення обставин форс-мажору, причому повідомлення про наявність та тривалість обставин форс-мажору повинно бути підтверджено Торговою палатою.


7.3. При невиконанні Контракту понад 2 місяців Покупець має право анулювати весь Контракт або його частину.


8. Арбітраж


8.1. Будь-яка суперечка, що виникає за цим договором або у зв’язку з ним, підлягає передачі на розгляд у арбітражному порядку.


8.2. Арбітраж повинен складатися із трьох суддів, мати місце у Стокгольмі (Швеція) (або інша нейтральна держава), мова документів, рішення арбітрів тощо – англійська, регулювання та тлумачення Контракту – за допомогою положень Шведського права.


9. Інші умови


9.1. Всі додатки до даного Контракту є його невід’ємною частиною.


9.2. З моменту підписання даного Контракту усі попередні переговори та листування за ним втрачають силу.


9.3. Права та обов’язки Сторін за даним контрактом не можуть бути передані будь-якій фізичній чи юридичній особі без письмової згоди обох Сторін.


9.4. Контракт набуває сили з дати його підписання.


10. Відповідальність сторін


10.1. Продавець обов’язується поставляти товар згідно Специфікації в обговорені вище строки та гарантує якість, упаковку та дійсність відвантажених документів та необхідних сертифікатів.


10.11. Всі обов’язки , які пов’язані з митним оформленням вантажу на території Польщі лягають на Покупця.


11. Юридичні адреси та банківські реквізити сторін


Покупець фірма Green Gallery

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


Продавець Ecuador

__________________________________________________________________________________________________________________________________________



Здійснено в Києві

16” квітня 2004 р.


Продавець Покупець

_________________ _____________________


Директор Директор


_________________ ____________________


Головний бухгалтер Головний бухгалтер


_________________ ____________________








Додаток №1 до контракту № 6/99



Товар

Ціна ЄВРО

кількість

сума

Вазон N10 под камень керам

6,42

35

224,7

Вазон N10 шагрен.керамика

6,72

10

67,2

Вазон N14 под камень с под

8,28

45

372,6

Вазон N14 с подставкой

7,56

40

302,4

Вазон N14 шагреневый

8,70

30

261

Вазон N18 без подставки

5,16

15

77,4

Вазон N18 с подставкой

5,16

20

103,2

Вазон N20 под камень с под

21,78

15

326,7

Вазон N20 с подставкой

19,80

20

396

Вазон N20 шагреневый

22,80

30

684

Вазон N21 с подставкой

7,80

9

70,2

Вазон N25 Дзвин

36,12

18

650,16

Вазон N25 Дзвин под камень

39,90

15

598,5

Вазон вестиб.под камень

25,68

25

642

Вазон вестибюльный

23,40

35

819

Вазон вестибюльный нов.

23,40

20

468

Вазон Водограй с росписью

6,30

10

63

Вазон Водопад керамический

5,30

3

15,9

Вазон Водопад под камень

6,36

25

159



Загальна сума

6300,96





















Висновки


В міжнародній комерційній практиці використовується багато різновидів зовнішньоторгових договорів, структура, зміст та особливості яких визначаються видом зовнішньоекономічної операції, яку вони супроводжують, такі як: зовнішньоторгові договори купівлі-продажу, підряду, франчайзингові, ліцензійні, лізингові та біржові угоди, договори страхування, перевезення, позики тощо. Контракти купівлі-продажу поділяються на такі види: разові, з періодичною поставкою, з оплатою в грошовій та товарній формах (повністю чи частково), попередні, строкові. Також часто використовуються типові контракти.

Підставою для здійснення зовнішньоекономічної операції є договір (контракт) - письмово оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їхніх взаємних прав і обов’язків у зовнішньоекономічній діяльності. Права, обов'язки і відповідальність партнерів за угодою згруповані в окремих розділах:

преамбула (визначення сторін), предмет контракту;кількість (або ціна та кількість), базові умови поставки товарів, ціна та загальна сума контракту, якість товару, строк та умови поставки, умови платежу, умови передавання-приймання товару, гарантії, претензії, пакування та маркірування товару, відвантажування товару, санкції; страхування, форс-мажорні обставини, арбітраж; інші умови, юридичні адреси, поштові й платіжні реквізити сторін.

Для спрощення укладення міжнародних договорів купівлі-продажу товарів Міжнародна торгова палата видає Інкотермс - збірники "Міжнародних правил тлумачення торгових термінів "(редакції 1953,1967,1976,1980,1990,2000 pp.), які містять базисні умови поставки.

Метою Інкотермс є забезпечення єдиного набору міжнародних правил для тлумачення найбільш уживаних торговельних термінів у зовнішній торгівлі. Таким чином можна уникнути або, щонайменше, значною мірою скоротити невизначеності , пов’язані з неоднаковою інтерпретацією таких термінів у різних країнах. 13 базисів поставки розміщені послідовно один за одним за принципом зростання витрат та відповідальності продавця з доставки товару, тобто від його найменших витрат та обов'язків до витрат та обов'язків найбільших, максимальних .






























Список використаної літератури


  1. "Про зовнішньоекономічну діяльність"/ Закон України від 16 квітня 1991 року К959-ХП;

  2. "Про регулювання бартерних (товарообмінних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності"/ Указ Президента України від 27 січня 1995 року;

  3. "Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)"/ Наказ Міністрів зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 5 жовтня 1995 року N 75.

  4. Луць Володимир Васильович. Контракти у підприємницькій діяльності: Навч. посіб. / Прикарпатський ун-т ім. В.С.Стефаника. — К. : Юрінком Інтер, 1999

  5. Луць Володимир Васильович. Контракти у підприємницькій діяльності: Навч. посіб. / Прикарпатський ун-т ім. В.С.Стефаника. — 2. вид., стер. — К. : Юрінком Інтер, 2001

  6. Ушакова Наталія Григорівна, Штангей Наталія Миколаївна, Козуб Вікторія Олександрівна. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства: Навч. посібник. — X. : Видавець Шуст А. І., 2001.

  7. Макогон Ю. В., Фомичева Н. В Организация и техника внешнеторговых операций: Учеб. пособие для студ. вузов / Донецкий национальный ун-т. — Донецк : ДонНУ, 2002

  8. Алексей Витальевич Плотников Деловой контакт с зарубежным партнером / (сост.). — К. : Либра

  9. Плотников А. Ю. Внешнеторговый контракт от "А" до "Я": Практика подготовки и заключения. — М. : Приор, 2001.

  10. Плотников А. Ю. Внешнеторговый контракт от "А" до "Я": Практика подготовки и заключения. — 2.изд., испр. и доп. — М. : Приор-издат, 2003

  11. Плотников А. Ю. Как правильно составлять внешнеторговый контракт1: Практ. пособие по подготовке и заключению мезкдунар. контракта купли-продажи товаров — М,1994

  12. Вениаминова А.П. „Правила Інкотермс 1990-2000: комментарии и аналитические материалы»-К.: Юстиниан, 2002

  13. Грачёв Ю.Н. Внешнеэкономическая деятельность. Организация и техника внешнеторговых операций. Учебно-практ. пособие. Б-ка журн. "Внешнеэконо­мический бюллетень". - М.:ЗАО "Бизнес-школа "Интел-Синтез", 2000.

  14. Дэниеле Джон Д., Радеба Ли X. Международный бизнес: внешняя среда и деловые операции. Пер. с англ., 6-е изд. - М.: "Дело Лтд", 1994

  15. Феонова Л.А. Внешнеэкономические контракты. Сборник. Автор-составитель - М.: СП "Мосвет", 1994.

  16. Жданов А. Практическое руководство по внешнеэкономической деятельности.

- СПб: Питер, 2001.

  1. Киреев А.П. Международная экономика. В 2-х ч. Учеб. пособие для вузов. -М.: Международные отношения, 1999

  2. Козин В.В., Пайкова Л.А., Даниленко Н.Б. Міжнародні економічні відносини: Навч. посіб. - К.: Знання-Прес, 2000.

  3. Козик В.В., Пайкова Л.А. Основи зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посібник. - Львів:ДУ "Львівська політехніка", 1997..

  4. Козик В.В., Папкова Л.А., Карп'як Я.С. Зовнішньоекономічні операції та контракти. Навч. посібник. - Львів: Оксарт, 1998.

  5. Контракт с инофирмой. Энциклопедия международных контрактных отношений/ Под ред.М.Б.Биржакова, 2-е изд. - СПб.: ОЛБИС-САТИС, 1995.



Случайные файлы

Файл
1487-1.rtf
ref-18576.doc
26316-1.rtf
140721.doc
125482.rtf