Єдиний економічний простір як інтеграційне економічне угрупування (95971)

Посмотреть архив целиком

Міністерство освіти і науки України

Інститут економіки і менеджменту











Курсова робота

з дисципліни: «Міжнародна економіка»

на тему:

Єдиний економічний простір (ЄЕП) як інтеграційне економічне угрупування












Київ 2008


Зміст


Резюме

Вступ

Теоретична частина

Аналітична частина

Практично-рекомендаційна частина

Висновки

Список використаної літератури

Додатки



Резюме


Єдиний економічний ринок для України - можливість розвивати взаємовигідне співробітництво із своїми основними економічними партнерами, обсяги торгівлі з якими постійно зростають. Але Росія вважає, що без укладання митного союзу Україна не матиме права стати повноправним членом ЄЕП. Розвивається дискусія і підігрівається обстановка між здавалося братніми народами і державами.

Актуальність даної роботи заключається в тому, що Україна за своїм географічним, геополітичним, економічним становищем стоїть перед вибором: до якої інтеграційної організації вступати і в якій приймати активну участь для свого майбутнього процвітання та розвитку. ЄЕП чи ЄС – є головним скрізним питанням, над яким думають всі кому не байдужий розвиток України.

Метою роботи є :

розглянути угоди ЄЕП,

провети аналіз напрямів запланованої економічної інтеграції,

визначити переваги та недоліки можливості економічної інтеграції України в цей простір

Дослідження даної сфери зовнішньополітичного і економічного життя України зумовлюється необхідністю концептуального обґрунтування основних напрямків і цілей зовнішнього співробітництва України, визначення доцільних інструментів такої взаємодії по окремих важливих її напрямах з урахуванням потреб вітчизняної економіки.


Вступ


Першочерговим і базовим етапом формування Єдиного економічного простору є створення зони вільної торгівлі без вилучень та обмежень. Саме це формування розглядається Україною як базове для переходу на більш високий рівень інтеграції, що надасть нового імпульсу для просування товарів на ринки країн-учасниць Єдиного економічного простору завдяки ліквідації митних і податкових бар'єрів, уніфікації цін і тарифів. Нові ринки збуту дадуть можливість збільшити виробництво продукції підприємствами, а це, в свою чергу, сприятиме зростанню кількості робочих місць і оборотних коштів, модернізації підприємств і введенню інновацій.

Україна знаходиться на європейському перехресті у складній системі міжнародних координат, будучи одночасно частиною Центральної, Східної та Південно-Східної Європи, Україна не може не розвивати тісні відносини з усіма країнами цих регіонів, об’єднуючись з ними у регіональні коаліції, які мають спільні економічні, культурні, політичні, а нерідко – воєнні інтереси. Нині зовнішньоторговельними партнерами України є 197 країн світу. Про те, що це партнерство має тенденцію до поглиблення, свідчить хоча б той факт, що протягом минулого року загальний обсяг зовнішньої торгівлі товарами та послугами, за попередніми даними, суттєво зріс, збільшено як імпорт, так і експорт товарів.

На сучасному етапі пріоритетними інтеграційними векторами зовнішньої політики України є ЄС та ЄЕП. Інтеграція до ЄС знаходиться на початковому етапі. Якщо максимально схематизувати ситуацію, то співвідношення між векторами мало б виглядати таким чином: європейська інтеграція – стратегічна мета і магістральний шлях розвитку України; співпраця з Росією – один з найважливіших механізмів досягнення стратегічної мети, передусім в економічній та в сфері регіонального співробітництва. Тому слід детальніше розглянути питання щодо відносин України з ЄЕП і визначити переваги та недоліки угрупування.


Теоретична частина


Як зазначено в Угоді, формування ЄЕП має відбуватися у три етапи з поступовим поглибленням інтеграції. На першому етапі планується створення зони вільної торгівлі без обмежень щодо імпорту товарів, які виробляють країни — учасники Угоди. Сторони повинні уніфікувати законодавство у сфері регулювання переміщення товарів через кордони та спростити митні процедури. Країни також мають забезпечити вільний рух послуг, капіталів, робочої сили і створити передумови для формування Митного союзу.

На другому етапі буде створено сам Митний союз із спільним для всіх митним тарифом, скасовано обмеження на імпорт сільськогосподарських товарів, проводитиметься єдина конкурентна політика та антидемпінгові заходи. Окрім цього, заплановано сформувати єдиний регулюючий орган ЄЕП, який на третьому етапі отримає всі повноваження у тарифній та митній політиці держав-учасниць. Четвірка також запланувала ухвалити єдиний Митний кодекс Білорусі, Казахстану, Росії та України.

На завершальному третьому етапі формування ЄЕП має завершитися. Буде скасовано митний контроль та митне оформлення вантажів між країнами-учасниками, забезпечено повну свободу руху послуг, капіталів і робочої сили. А єдиний регулюючий орган, який матиме статус наднаціонального, отримає право контролювати природні монополії.

Цим наднаціональним органом має стати так звана Комісія, де всі рішення прийматимуть «виваженим голосуванням». Кількість голосів кожної зі сторін визначатиметься її економічним потенціалом. Експерти вважають цю частину угоди найменш прийнятною для України, оскільки вона не матиме права вето на неприйнятні для себе рішення.

У розділі VI Концепції сказано, що «рішення про завершення роботи над підготовкою проектів міжнародних договорів та інших документів ЄЕП приймають, коли відповідний проект узгоджено не менше, ніж трьома державами-учасницями ЄЕП, на частку яких припадає не менше двох третин сукупного валового внутрішнього продукту». Отже, жодне рішення без згоди Росії провести не вдасться. Однак трійка сусідів по ЄЕП цілком може обійтися без згоди України.

Відповідно до проекту Концепції, Єдиний економічний простір формується поетапно, з урахуванням можливості різнорівневої й різношвидкісної інтеграції. Сторони погодилися на таке форфмулювання, попри те, що це суперечить практиці інтеграції Європейського Союзу. Різнорівнева і різношвидкісна інтеграція означає, що кожна країна самостійно визначає, в яких із напрямів розвитку інтеграції чи окремих інтеграційних заходів вона бере участь і в якому обсязі.

Терміни переходу до вищих рівнів інтеграції визначаються кожною державою самостійно. Правовою підставою формування і діяльності єдиного економічного простору є національні законодавства держав-учасників, міжнародні угоди і рішення інституційних органів ЄЕП, що створюватимуться.

Сторони також зазначили, що формування і діяльність Єдиного економічного простору проходитиме з урахуванням норм і правил Світової організації торгівлі, приєднатися до якої задекларувала кожна з чотирьох держав. При цьому саме об’єднання ЄЕП буде відкрито для приєднання інших країн.

Угодою передбачено, що кожна держава має право вийти з Єдиного економічного простору. Однак тоді зобов’язання інших членів ЄЕП щодо «дезертира» втрачають силу.

Важливим напрямом інтеграційних зусиль України у контексті реалізації свого транзитного потенціалу стала її участь у реалізації проекту щодо створення ЄЕП у складі Білорусії, Казахстану, Росії та України.

Під ЄЕП сторони домовилися розуміти економічний простір, який об'єднує митні території чотирьох країн, де діють механізми регулювання економіки, що побудовані на єдиних принципах і забезпечують вільне переміщення товарів, послуг, капіталу та робочої сили, а також здійснюються єдина зовнішньоторгова та узгоджені податкова, грошово-кредитна й фінансово-валютна політики. ЄЕП створюється з метою розвитку торгівлі та взаємних інвестицій, що повинні забезпечити сталий розвиток економік сторін на основі загальновизнаних принципів і норм міжнародного права (у тому числі правил і принципів СОТ), а також розвитку економічного потенціалу і конкурентоспроможності економік країн, які утворюють ЄЕП, на зовнішніх ринках. Крім того, до основних завдань ЄЕП входять формування єдиних принципів регулювання діяльності природних монополій (зокрема, у сфері залізничного транспорту, магістральних телекомунікацій, транспортування електроенергії, нафти й газу), забезпечення недискримінаційного доступу до послуг їх об'єктів та єдиних тарифів на них [7].

Метою формування ЄЕП є створення умов для стабільного й ефективного розвитку економік держав-учасниць і підвищення рівня життя населення. (див. додаток № 1)

Держави-учасниці прагнуть сприяти:

-розвитку торгівлі та інвестицій між державами-учасницями, що забезпечуватиме сталий розвиток економік держав-учасниць на основі загальновизнаних норм і принципів міжнародного права;

-створенню можливостей для розвитку підприємницької діяльності шляхом встановлення гармонізованих систем регулювання та інтегрування інфраструктурного комплексу;

-інтеграції та нарощуванню економічних потенціалів держав-учасниць з метою підвищення конкурентоспроможності економік держав-учасниць на зовнішніх ринках.

Поетапне вирішення завдань поглиблення інтеграції обумовлюється виконанням державами-учасницями взятих зобов'язань та фактичним вирішенням таких завдань [11]:

-формування зони вільної торгівлі без вилучень та обмежень, що передбачає незастосування у взаємній торгівлі антидемпінгових, компенсаційних та спеціальних захисних заходів на базі проведення єдиної політики в галузі тарифного і нетарифного регулювання, єдиних правил конкуренції, застосування субсидій та інших форм державної підтримки;


Случайные файлы

Файл
160584.rtf
30824.rtf
95282.rtf
161686.rtf
13519-1.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.