Європейське зростання та міжнародні торгівельні потоки країн ЄС (95968)

Посмотреть архив целиком

Європейське зростання та міжнародні торгівельні потоки країн ЄС.


ПЛАН


Вступ 3

Розділ 1. Міжнародна економічна інтеграція як чинник європейського зростання 4

1.2 Чинники економічного зростання країн ЄС 8

1.3 Торгівельні відносини ЄС як фактор економічного зростання в регіоні 10

Розділ 2. Місце України в міжнародній торгівлі ЄС 15

2.1 Регіональна політика відносин України з ЄС 15

2.2 Торгівельні відносини України з ЕС 18

2.3 Проблеми вступу та співробітництва України з ЄС 21

Розділ 3. Перспективи розвитку торгівельних відносин України з країнами ЄС 23

3.1 Проблеми та перспективи діяльності Україною на ринку ЄС 23

3.2 Угода про співробітництво України з ЄС як інструмент поглиблення торгових зв'язків 26

Висновки 36

Список використаної літератури 38

Додатки 40



Вступ


Проблеми підвищення ефективності діяльності України на ринку Європейського Союзу мають значення, що виходить далеко за межі суто комерційної утилітарності. Вони є важливим компонентом загальної стратегії інтеграції країни до Європейського Союзу і водночас - індикатором, який дозволяє оцінювати результативність, з одного боку, внутрішніх економічних реформ в Україні, а з іншого - її євроінтеграційного курсу.

Проблеми, що виникають на шляху європейської інтеграції України, є комплексними та зумовлюються як внутрішніми чинниками (низькою конкурентоспроможністю значного числа вітчизняних виробників, обмеженістю фінансових ресурсів, нерозвинутістю форм і методів діяльності на висококонкурентних ринках), так і зовнішніми - наприклад, дискримінаційними обмеженнями, що застосовуються до українських експортерів з боку ЄС. Важливою особливістю прояву зазначених проблем сьогодні є те, що вони постають у контексті майбутнього розширення Європейського Союзу, яке зумовить істотні зміни в його розвитку, створить як нові можливості, так і нові ризики. Таким чином, вивчення особливостей торгових відносин одного з найбільш сусідів нашої країни – Європейського Союзу на сьогодення важко перебільшити, що й обумовлює актуальність обраної теми дослідження.

Метою даної курсової роботи є аналіз проблем, пов’язаних із специфікою торговельного режиму, в межах якого оперують українські компанії на єдиному ринку ЄС, особливостями динаміки та структури присутності України на ринку ЄС загалом та ринках його країн-членів, а також чинниками, що перешкоджають більш ефективній присутності України на ринку ЄС.

Поставлена мета обумовила необхідність вирішення ряду взаємопов’язаних завдань:

  1. розглянути теоретичні підвалини європейської інтеграції;

  2. проаналізувати динаміку торгівельних відносин України з ЄС;

  3. визначити місце України в торговельних відносинах ЄС;

  4. дослідити проблеми торгового співробітництва України з ЄС;

  5. обґрунтувати перспективи розвитку України з країнами ЄС.

Предметом дослідження є торгівельні відносини, що виникають в процесі взаємодії країн ЄС з Україною та іншими країнами.

Об’єктом дослідження виступає Україна та ЄС.

В якості інформативної бази дослідження були використані матеріали спеціалізованої періодичної преси, матеріали наукових конференцій та інформація статистичних органів України та ЄС.

Курсова робота складається із вступу, основної частини та висновків. У вступі обґрунтовується актуальність теми курсової роботи, визначаються мета, завдання, предмет, об’єкт та інформативна база дослідження. Основна частина присвячена аналізу поставленої проблеми. У висновках сформульовано основні результати дослідження.



Розділ 1. Міжнародна економічна інтеграція як чинник європейського зростання

1.1 Теоретична основа міжнародної економічної інтеграції в ЄС


Розвиток інтеграційних процесів – універсальна закономірність сучасної епохи, що проявляється як у середовищі національних економік, так і в сфері міждержавних відносин, та логічно спричиняється до глобалізації економічного середовища.

Процес інтеграції як економічне явище, сутність якого полягає у взаємному пристосуванні й об'єднанні національних господарств декількох держав з однотипним соціально-економічним устроєм, є об'єктивним наслідком посилення взаємозалежності процесів економічного життя.

Проте на відміну від інтернаціоналізації як об'єктивного процесу посилення взаємозв'язку та взаємозалежності національного і світового господарства інтеграційні процеси локалізуються в певних регіонах світу.

Слово "інтеграція" в буквальному перекладі з латини означає об'єднання в ціле якихось частин. Розуміння вихідного значення поняття "інтеграція" є принциповим, оскільки вже в ньому закладено основу змісту цього явища, а саме діалектичних і суперечливих взаємин складових і цілого.

Широкий розвиток регіональних організацій, що мали на меті спільне регулювання економічних процесів та сприяння взаємопристосуванню національних господарств, почався в 50-х роках ХХ століття спершу в Західній Європі, пізніше – в країнах Латинської Америки, Африки та Азії. Це обумовило виникнення окремого напрямку досліджень, який отримав назву "регіональної інтеграції". Практика показала, що дане явище містить у собі далеко не другорядний потенціал, який може бути використано для вирішення суттєвих соціально-економічних проблем суб'єктів регіональної інтеграції [23].

Внутрішня логіка розвитку інтеграційного механізму відображає загальний еволюційний процес становлення сучасного ринкового господарства, адже цей розвиток починається з простих форм усунення перешкод для розвитку торгових та інших партнерських відносин і веде до зростання міждержавного регулювання господарського та соціального життя в межах інтеграційного комплексу.

У сучасному світі міжнародна економічна інтеграція має регіональний характер. Регіональна міжнародна економічна інтеграція тлумачиться, з одного боку, як специфічний процес формування системи взаємозалежності і взаємодоповнюваності національних господарств, що супроводжується комплексною координацією економічного і соціального розвитку, а з іншого – як специфічний тип взаємодії між господарськими суб'єктами в межах окремих регіонів країни.

У просторовому аспекті тип інтеграції визначається розміром території, в межах якої отримують розвиток інтеграційні процеси. Так, інтеграційні процеси можуть відбуватися всередині національних економік та їх окремих секторів, у межах певних регіонів світу тощо. Структурні рівні інтеграційних процесів представлені в поданій нижче таблиці.















Таблиця 1.1

Структурні рівні інтеграційних процесів [23]


Рівні інтеграційних процесів

Компоненти інтеграційних процесів

1. Локальний

 

Фази виробничого процесу в межах

мікроекономічної одиниці

2. Мікроекономічний

Фази виробничого процесу в межах сукупності господарських одиниць

3. Регіональний

Комплекс секторів регіональних

економік (обласний рівень)

4. Національний

Взаємодіючі сектори господарських комплексів областей у межах національних економік

5. Мезорегіональний

Прикордонні райони сусідніх країн

6. Макрорівень

Країни, що складають певний регіон світу

7. Мегарівень

Сектори глобального економічного середовища


Структурний рівень розвитку і функціонування інтеграційних процесів справляє вплив на кількісні характеристики інтеграційної системи (масштаби, кількість суб'єктів), проте не змінює її суті.

Сам термін "економічна інтеграція" вперше з'явився порівняно недавно – в 30-ті роки ХХ століття він увійшов у вжиток у наукових працях німецьких та шведських економістів.

Наприкінці 40-х років минулого століття американський економіст Дж. Вайнер висунув концепцію митного союзу. Основна увага при розробці цієї концепції приділялася вимірюванню кількісного ефекту митного союзу в вигляді зростання добробуту країн, що інтегруються за рахунок спеціалізації виробництва на основі принципу порівняльних переваг, обґрунтованого Девідом Рікардо [23, 16].

Економічні питання митного союзу докладно висвітлено у відомій книзі Дж. Вайнера "Проблеми митного союзу", що вийшла у світ 1950 року. До цього митний союз розглядався як безумовний крок до утвердження переваг вільної торгівлі у світовому масштабі, однак Дж. Вайнер показав, що регіональне угруповання, створене для ведення вільної торгівлі, спричиняє наслідки протилежного характеру: позитивного, оскільки таке об'єднання сприяє розширенню торгівлі між членами угруповання, і негативного – позаяк відвертає увагу учасників від ефективних зовнішніх ринків. У зв'язку із цим для оцінки ефективності митного союзу Вайнер увів у лексикон політиків та науковців поняття потокостворюючого і потоковідвертаючого ефектів інтеграції, які широко використовуються й у наш час.

Потокостворюючий ефект митного союзу, за Вайнером, проявляється в скасуванні обмежень у взаємній торгівлі між країнами-учасницями, що позитивно впливає як на окрему країну, так і на всю світову торгівлю загалом.


Случайные файлы

Файл
dz_emp_v19.doc
РД 04-07-94.doc
15819.doc
163796.rtf
597-1.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.