Роль тромбоцтів в процесі гемостазу в нормі та при патології (93681)

Посмотреть архив целиком















Роль тромбоцитів в процесі гемостазу в нормі та при патології




Вступ


Кровотворення – це процес виникнення та розвитку клітин крові. Розрізняють ембріональний гемопоез, який розпочинається на різних стадіях ембріонального розвитку та веде до утворення крові як тканини, і постембріональний, який можна розглядати як процес фізіологічної регенерації крові. Число клітин крові дорослої людини відносно постійне, не дивлячись на те, що більша кількість клітин щоденно гине. Здійснюється це завдяки стволовим кровотворним клітинам, які на протязі усього життя організму постійно поповнює промферативний пучок мієлоїдні і лімфоїдні тканини.

В утворенні і розвитку клітин крові важливу роль відіграє строма і мікрооточення кровотворних органів. В ембріональному періоді кровотворення проходить на початку в жовтковому мішку, вилочко вій залозі, лімфатичних вузлах та кістковому мозку.

В постембріональний період кровотворення здійснюється, головним чином, в кістковому мозку, селезінці, лімфатичних вузлах. Еритроцити, гранулоцити, тромбоцити розвиваються в червоному кістковому мозку. Згідно сучасним уявленням, в кровотворні тканини крім морфологічно-розпізнавальних клітин, є клітини попередники різних класів. Це можна побачити в схемі кровотворення А.І. Воробйова (1985), згідно якого виділяють п’ять класів гемо поетичних клітин.

Перший клас стволових клітин представлений поліпотентичними кровотворними клітинами.

Другий клас поліпотентичними та біпотентичними клітинами.

Третій клас – унікотентичними клітинами.

Четвертий клас – баластними клітинами – родопочатківцями рядів.

П’ятий клас – зрілі клітини.

Гігантські поліплоїдні клітини кісткового мозку – мегакаріоцити-родоначакльні елементи з яких утворюються кров’яні пластинки – тромбоцити. Джерелом їх служать клітини попередники мієлопоеза, які перетворюються в процесі ділення і дозрівання в уніпотентні, чутливі до тромбоцитопоетину клітини (УЧТК).

Дальший розвиток дозрівання клітин цього ряду пролягає наступним чином:

УЧТК – мегакаріобласт -→ про мегакаріоцит (базофільний мегакаріоцит І ступені дозрівання) → зернистий мегакаріоцит ІІ ст..зрілості → пластиночний мегакаріоцит ІІІ ст. зрілості.

В нормальних умовах час дозрівання клітин мегакаріоцитарного ряду коливається в межах 55–94 год. Якщо в організмі не утворюється тромбоцитопоетин, що характерно для одної із форм спадкових тромбоцитопеній, то дозрівання клітин зупиняється на стадії УЧТК.Після утворення мегакаріобластів ділення клітини практично припиняється. В результаті цього к хромосомний набір в кожній клітині збільшується з 2 до 4,8,16,32. Ступінь поліплоїдій із різних мегакаріоцитів майже неоднакова, але перевищують клітини з 8-и, 16-и кратним набором хромосом, тоді як клітини з набором менше 8-и не зустрічаються.

Актуальною проблемою для клінічної практики є встановлення причин підвищення кількості тромбоцитів у периферичній крові. Серед незрозумілих гіперцитозів тромбоцит як лабораторна ознака патологічного процесу викликає певні труднощі для встановлення причин, що їх зумовила, а також у плані прогнозування подальшого перебігу захворювання. Тромбоцитоз як симптом цілого ряду захворювань та станів потребує від лікаря не тільки диференційно – діагностичних навичок і вмінь, а і правильної оцінки ризику виникнення тромботичних ускладнень. Клінічна практика свідчить, що кількість тромбоцитів у кровІ понад400000 в 1 ммз може бути проявом різних за походженням та патогенними механізмами розвитку захворювань.

Завдання:

1. Дослідити функціонально – структурні особливості тромбоцитів.

2. Роль тромбоцитів в системі гемостазу.

3. Функціонально – морфологічний стан тромбоцитів при облітеруючому ендартериїті.

4. дослідити зміни тромбоцитів з перед – та тромботичним станом.

МЕТА: Для досягнення поставленої мети проведено комплексну оцінку функціонально – морфологічного стану тромбоцитів за такими показниками:

  • Кількість тромбоцитів у крові, взятої із пальця ноги та руки;

  • адгезивно-агрегацій на функція тромбоцитів ноги та руки;

  • тромбоцитарна формула крові, взятої із руки та ноги для визначення активності патологічного процесу в нижніх кінцівках

Система згортання крові, або інакше система гемостаза, виконує в організмі життєво важливу функцію підтримання крові в рідкому стані всередині кровоносних судин. Ця система знаходиться в тісному взаємозв’язку з іншими фізіологічними системами живого організму.

В залежності від механізму зупинки кровотеч прийнято розрізняти два типи гемостаза: первинний і вторинний.

ГЕМОСТАЗ біологічна система, яка забезпечує, з одного боку, збереження рідкого стану крові, а з іншого попередження кровотеч. В основі її регулювання лежить постійна динамічна рівновага між прокоагулянтною та антикоагулянтною ланками. Виключно важливе значення надається у гемостазі тромбоцитам, які найперші підключаються до цього процесу, де проявляється надзвичайно важлива їх функція – адгезивно – агрегеційна. Завдяки цьому тромбоцити здатні приклеюватись до пошкоджених стінок судин.

Первинний, мікроциркуляторний або судинно тромбоцитарний гемостаз. Цей гемостаз забезпечує зупинку кровотеч із капілярів, вен та артерій. Так як з назви випливає, в його реалізації беруть участь, головним чином, судинна стінка і тромбоцити. При травмі кровоносної судини рефлекторно виникає його спазм в місці пошкодження. В перші хвилини це зупиняється або по крайній мірі, знижує крововтрату. Зразу ж слідом за судинним спазмом відбувається адгезія (прилипання) тромбоцитів до країв пошкодженої судини, і їх агрегація (склеювання міжз собою). Вивільнений при цьому із тромбоцитів АДФ (аденезиндифосфат), серотонін та адреналін збільшують судинний спазм і агрегацію тромбоцитів, а тромбопластин, який виділяється із пошкоджених тканин і ендотелія судин, взаємодіє з білковими




1. Огляд літератури


1.1 Структура тромбоцитів


Довший час тромбоцити (від грец. thrombos – згусток крові) носили назву «бляшки Біццоцеро» на честь італійського вченого Джуліо Біццоцеро, котрий вперше їх відкрив та описав їх в 80-х роках ХІХст. Тромбоцити – дископодібні клітинні фрагменти, які утворюються в кістковому мозку і потім надходять у периферичний кровотік. У здорової людини вміст тромбоцитів у периферичній крові становить (250 000 – 400 000) в 1 ммз, при коливанні від 180 000 до 340 000 в 1 ммз. За нормальних фізичних умов кількість тромбоцитів крові може коливатися від фізичного навантаження, гормонального фону, вживання їжі, часу доби, тощо. Наприклад у жінок кількість тромбоцитів коливається від фази менструального циклу, в перші дні місячних рівень тромбоцитів знижується на 25–50%. [5,20].

При вивченні структури тромбоцитів за допомогою світлової мікроскопії, кров’яні пластинки виглядають як без'ядерні цитоплазматичні фрагменти з середнім розміром 2,5 мікрони. Тромбоцити є форменими елементами крові, що являють собою цитоплазматичні фрагменти мегакаріоцитів кісткового мозку. Тромбоцити формуються в цитоплазмі мегакаріоцитів, попередники яких ємегакаріобласти та про мегакаріоцити. На стадії мегакаріоцита клітина втрачає базофілію цитоплазми, набуває червонувато-бузкового забарвлення і вній з’являється виразна азурофільна зернистість (зернистість Шрідде). Тромбоцити відшнуровуються в синусоїдах кісткового мозку і потрапляють до кровоточу. Утворення тромбоцитів продовжується до тих пір, поки від мегакаріоцита не залишається ядро з вузьким вінчиком із новоутворених тромбоцитів. Після цього ядро руйнується з розпадом на окремі фрагменти. В периферичному кровоточу тромбоцити мають колоподібну форму з гладенькою поверхнею. Активовані тромбоцити представлені зіркоподібними формами з ниткоподібними відгалуженнями – псевдоподіями. [5,15]

В тромбоциті виділяють чотири зони: глікокалікс (надмембранний прошарок), мембрану, гель-зону (матрикс), і зону органел. Тромбоцити подразнення мають значний діаметр 7 – 9 і навіть 12 мкм, вони є поліморфними. Тромбоцити містять 71% протеїнів, 12% ліпоїдів, 5,5% неорганічних речовин.

Тромбоцити мають подвійну фосфоліпідну мембрану, в яку вмонтовані рецепторні глікопротеїни, що взаємодіють з стимуляторами адгезії та агрегації. Домембрани тромбоцитиа прилягає глікокалікс – аморфний білковий прошарок, що має товщину 15–20 нм та містить ряд білків і факторів згортання крові. Останні вивільнюються тромбоцитами в місцях зупинки кровотеч. Цитоплазматична мембрана тромбоцитів утворює чисельні канали, які проникають всередину, що робить тромбоцит схожим на губку. Із внутрішніх органел тромбоцитів функціонально найважливішими є система мікротрубочок та гранулярний комплекс. Мікротрубочки містять білок, схожий на актоміозин та здатний скорочуватися. [6,20]


1.2 Функції тромбоцитів


Тромбоцити беруть участь у всіх фазах гемостатичного процесу. Роль тромбоцитів полягає у забезпеченні судинно-тромбоцитарного гемостазу. Гранулярний комплекс забезпечує гемостатичну функцію тромбоцитів. Серед гранул важливими є безбілкові гранули високої щільності, що містять АТФ, АДФ, катехоламінисеротонін та інші речовини, необхідні для забезпечення гемостатичних ефектів, і білкові альфа – гранули, до складу яких входить бета – тромбоглобулін, антигепариновий (І\/ пластичний) фактор, фактор Віллербранда. [2,8,9].


Случайные файлы

Файл
121419.rtf
6770-1.rtf
143100.rtf
93540.rtf
МДС 11-1.99.doc




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.