Лікарські рослини і рослинна сировина, що містять камеді (92026)

Посмотреть архив целиком

Зміст


Вступ

1. Загальна характеристика камеді

2. Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, що містять камеді

3. Загальна характеристика гетерополісахаридів

4. Лікарські рослини, що містять гетерополісахариди

Висновки

Списки використаної літератури


Вступ


Препарати рослинного походження є традиційними лікарськими засобами як у нашій країні, так і у багатьох інших країнах, а їх використання в сучасній медицині не лише залишається стабільним, але й має тенденцію до збільшення. Великі обсяги заготівлі ЛРС у складних екологічних умовах у багатьох регіонах нашої країни можливі лише на основі раціонального природокористування.

Важливе лікувальне значення мають рослини, що містять у своєму складі гетерополісахариди, особливо камеді. Їх широко використовують у науковій медицині, народній медицині, гомеопатії, а також використовують для виготовлення лікарських препаратів.

На нагромадження камеді у рослинах впливають різні чинники: вік і фази розвитку рослин. Чинники зовнішнього середовища (світло, грунт, кліматичні умови, висота над рівнем моря й ін.) сильно впливають на нагромадження камеді. У південних районах рослини більш багаті ними. Збільшується вміст камеді у високогірних районах, а також під впливом світла і на грунтах, багатих мікроэлементами.

Найбільш багатими на камеді рослинами є рослини з сімейства бобових. В медицині вони також використовуються як стабілізатори суспензій і емульсій.

Об’ктом курсової роботи є лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, що містять камеді.

Предметом роботи є основні особливості та якості лікарських рослин та лікарської рослинної сировини, що містить камеді.

Метою роботи є визначення основних особливостей лікарських рослин та лікарської рослинної сировини, що містять камеді.

Завданнями курсової роботи є:

  • дати загальну характеристику камеді;

  • охарактеризувати лікарські рослини та лікарську рослинну сировину, що містять камеді;

  • дати загальну характеристику гетеро полісахаридів;

  • охарактеризувати та навести приклад лікарських рослин, що містять гетеро полісахариди.

Курсова робота складається з вступу, чотирьох питань, висновків та списку використаної літератури.


1. Загальна характеристика камеді


Препарати рослинного походження є традиційними лікарськими засобами як у нашій країні, так і у багатьох інших країнах, а їх використання в сучасній медицині не лише залишається стабільним, але й має тенденцію до збільшення. Великі обсяги заготівлі ЛРС у складних екологічних умовах у багатьох регіонах нашої країни можливі лише на основі раціонального природокористування.

Важливе лікувальне значення мають рослини, що містять у своєму складі гетеро полісахариди, особливо камеді. Їх широко використовують у науковій медицині, народній медицині, гомеопатії, а також використовують для виготовлення лікарських препаратів.

Камедi - затвердiлi видiлення слизистих, переважно вуглеводистих, речовин (клей янтарного кольору на стовбурах кiсточкових дерев). Камедi у водi утворюють в'язкi, клейкi, набухаючi розчини i використовуються як емульгатори для приготування емульсiй. Вони виділяються у вигляді тягучих рідин із надрізів чи тріщин рослин і по хімічній природі відносяться до полісахаридів.

За хімічним складом камеді відносяться до полісахаридів, в складі яких є пентози, гексози, різні уронові кислоти. Засохлі камеді представляють собою склоподібні тверді, легко ламаючіся шматки жовтого або бурого кольору. Камеді набухають або повністю розчиняються у воді, утворюючи колоїдні розчини. В органічних розчинниках (спирті, ефірі, бензині) камеді не розчиняються. Поряд з чистими камеді зустрічаються камедесмоли (суміші камеді зі смолами), камедемаслосмоли, тобто суміші камеді з ефірними маслами і рослинними смолами. [2, с. 84]

Справжні камеді не мають запаху, смаку і більш-менш розчиняються у воді, утворюючи клейкі речовини. Вони горять без плавлення і запаху.

Розчини камеді у воді застосовуються як обволікаючі засоби для уповільнення всмоктування лікарських речовин у кишечнику або зменшення подразнюючої дії їх. Камеді використовуються також як емульгатор при виготовленні масляних елульсій.

На нагромадження камеді у рослинах впливають різні чинники: вік і фази розвитку рослин. Чинники зовнішнього середовища (світло, грунт, кліматичні умови, висота над рівнем моря й ін.) сильно впливають на нагромадження камеді. У південних районах рослини більш багаті ними. Збільшується вміст камеді у високогірних районах, а також під впливом світла і на грунтах, багатих мікроэлементами.

Для виділення камеді із рослинної сировини застосовують різні методи хроматографії із використанням поліамідного сорбента капрону. Лікарська сировина з вмістом камеді знаходять різноманітне застосування. Багато які з них мають вітамінну активність, зменшують крихкість кровоносних капілярів (рутин), підсилюють дію аскорбінової кислоти, дають седативний ефект.

Найбільш багатими на камеді рослинами є рослини з сімейства бобових. В медицині вони також використовуються як стабілізатори суспензій і емульсій.

Деякі види бобових використовуються в медицині (термопсис, солодець, буркун, калабарський біб, касія). [7, с. 74]


2. Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, що містять камеді


Найбільш багатими на камеді рослинами є рослини з сімейства бобових.

Деякі види бобових використовуються в медицині (термопсис, солодець, буркун, калабарський біб, касія). В медицині вони також використовуються як стабілізатори суспензій і емульсій.

Найбільш багатим лікувальним потенціалом характеризуються боби і солодка гола.

Боби походять із Середньої Азії. В культурі вирощують практично по всій території України. Насіння містить білок (до 35 %), амінокислоти (аргінін, гістидин, метіонін, лізин), вуглеводи, органічні кислоти, ліпіди.

В медицині насіння бобів використовують як в'яжучий, протизапальний та бактерицидний засіб. Пюре вживають при проносах, дизентерії, інших кишкових захворюваннях, як засіб від нудоти і кашлю. Зовнішньо - зварені в молоці й розтерті боби прикладають до наривів та уражених запальними процесами ділянок шкіри. [17, с. 45]

В косметиці - настої чи відвари квіток застосовують для обмивання шкіри.

В рослинництві боби цінні як добрий попередник під ряд культур та як оздоровлювач фунту.

З метою захисту рослин бобами обсівають культури проти кротів. Це однорічна трав'яниста рослина, яка цвіте в червні-липні. Розмножується насінням. Сушіння квіток проводять у затінених провітрюваних місцях, регулярно їх перевертаючи. Після обмолочування насіння підсушують на сонці. Зберігають готову сировину в сухих приміщеннях. [16, с. 83]

Солодка гола росте на солончакуватих грунтах, у заплавах річок, на приморських схилах, на півдні Степу і в Криму. Поширена в Середній Азії, на Кавказі, в Південних районах Східної Європи. Злісний бур'ян на посівах бавовнику в Середній Азії. В культурі вирощують у ботанічних садах, спеціалізовані господарства, аматори. (Рис. 1)


Рисунок 1 Солодка гола


Стебло голе, прямостояче, просте, іноді гіллясте, опушене, висотою до 120 см. Листки чергові, непарноперистоскладені, ланцетоподібні, на верхівці округлі або загострені, зверху голі, знизу опушені. Квітки двостатеві, неправильні, з білувато-фіолетовим віночком. Плід - видовжений біб, прямий або злегка зігнутий, не розкривається, 2 – 6 - насіннєвий.

Корені містять моно- і полісахариди, ефірну олію, сапоніни, стерини, смоли, кумарини, флавоноїди, аскорбінову кислоту. [11, с. 98]

В медицині препарати з коренів солодки застосовують при лікуванні верхніх дихальних шляхів, виразки шлунка і дванадцятипалої кишки, бронхіальної астми, алергії, дерматиту, екземи, ревматизму, подагри. В народній медицині солодку використовують у харчуванні хворих на цукровий діабет, при імпотенції, коклюші, гіпертонічній хворобі, рахіті, туберкульозі, бронхіті. Солодка гола гальмує розвиток артриту, має протипухлинні властивості. Корінь і кореневище застосовують у харчовій і тютюновій промисловості, виробництві пива, квасу і кондитерських виробів. Рослина — відмінний медонос. У ряді випадків використовують як декоративну рослину.

Багаторічна трав'яниста рослина з перехресним запиленням, посухостійка, світлолюбива, невибаглива до грунтів. Формує генеративні органи на третьому році життя. Цвіте в червні-серпні. Насіння має міцну оболонку, у грунті може не проростати до 5 років.Корені підсушують до 40-50 % вологості, очищають, відбирають діаметром 5 мм і більше та довжиною близько 50 см. Після подвійного чищення від кірки і кори сировина має лимонно-жовтий колір, її можна різати на кубики або подрібнювати на порошок. Зберігають висушену сировину в сухих добре провітрюваних приміщеннях. [4, с. 74]

Сучасні економічні проблеми призвели до значного зменшення обсягів виробництва лікарської рослинної сировини в Україні. Запаси дикорослих рослин значно зменшились, і багато з них занесені до Червоної книги. Інтенсивна експлуатація природних масивів і різке погіршення екологічних умов спричинили кризову ситуацію, і під загрозою знищення знаходяться такі цінні лікарські рослини, як астрагал шерстистоквітковий, оман високий, аїр, солодець голий, сагайдак прямостоячий.

Зберегти їх, відновити запаси в природі в результаті реінтродукції можливо лише при впровадженні їх у культуру. Крім того, їхнє вирощування в господарствах різних форм власності дасть можливість застосовувати регіональні технології та дозволити одержати більш дешеву сировину, ніж при заготівлі в природі.






Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.