Література Австралії (73923)

Посмотреть архив целиком

Зміст


Вступ

Розділ 1. Австралія та її культурний спадок

1.1 Становлення культурного життя Австралії

1.2 Короткий огляд літератури

Розділ 2. Література Австралії в розвитку та її національні особливості

Розділ 3. Представники становлення австралійської літератури

3.1 Генрі Лоусон (1867-1922) та зародженння австралійського оповідання

3.2 Катріна Сусанна Прічард (1884-1969)

3.3 Патрік Віктор Мартіндейл Уайт (1912-1990)

3.4 Творча спадщина інших творців австралійської літературної скарбниці

Висновки

Список використаних джерел



Вступ


Дослідження присвячене розгляду літератури Австралії та її національним особливостям. Також розглядається літературна спадщина деяких австралійських письменників та на прикладі їх творів простежується своєрідність викладу та втілення в ній саме національних особливостей країни.

Адже, як відомо відсутність власного досвіду австралійської літератури була компенсована її відношенням до скарбниці художніх традицій англійської літератури, з якою вона об`єднана історично та на мовному рівні. Саме тому в процесі становлення національної поезії, здатної виразити австралійську дійсність, вирішувалося питання щодо відносин художників до англійського літературного наслідування та традиціям, що складалися в країні.

Актуальність дослідження зумовлена невичерпним багажем знань щодо австралійської літератури як на певному етапі її розвитку, так і в наш час. Протягом багатьох років реалістичний роман, його джерела та традиції знаходились в центрі ідейно-естетичної боротьби. Саме тому очевидню є актуальність всебічного дослідження такого значного явища в філології, як австралійська література, соціалістичний роман, які входять в певну типологічну загальність в зарубіжній літературі певного періоду. Крім того, питання впливу естетики англійського романтизму як частини величезної проблеми синтезу англійських та нових національних австралійських традицій є лише крихітною причиною вивчення такої проблеми. Саме вивчення особливостей балади, що безпосередньо пов`язана із розвитком національного самовизнання народу, якраз і допоможе виявити важливі гілки літературного життя, необхідного для визначення національного характеру поезії Австралії.

Мета дослідження полягає у встановленні та розгляді особливостей формування та розвитку австралійської літератури, враховуючи всі чинники, що прямо або безпосередньо на неї впливали. В центрі дослідження знаходяться питання еволюції літературних засобів. В роботі вивченню підлягають твори письменників критичного реалізму; всі вони – представники демократичної літератури та продовжувачі національної традиції. Серед них і такі великі письменники як Катаріна Прічард, Алан Маршал, Джон Морісон, Патрік Уайт, Генрі Лоусон. Реалізація поставленої мети передбачає розв`язання низки конкретних завдань: 1) висвітлити Австралію як країну та її культурний спадок; 2) вказати на деякі історичні чинники, які спрямували напрямок розвитку австралійської літератури та визначили її особливості; 3) здійснити комплексний аналіз деяких творів найяскравіших представників літературного кладу Австралії та коротко оглянути їх деякі твори, визначаючи та вказуючи на певні особливості та відмінні риси; 4) розкрити своєрідність характерів; 5) виявити національно-самобутній перелом критичного реалізму в австралійській новелі, появу нових тем та образів; 6) звернути увагу на зростання рис мовних прийомів індивідульної творчої манери письменників.

Об`єктом дослідження є розгляд літератури Австралії відповідно до її національних особливостей, виявлення ролі впливу інших країн та деяких інших чинників на розвиток творчої спадщини країни.

Предметом дослідження є твори та власний стиль написання деяких творів письмениками Австралії, особливості становлення австралійської літератури на історичному етапі та в процесі утворення нового стилю написання.

Фактичним матеріалом дослідження австралійської літератури були художні твори таких письменників, як Патрік Уайт, Генрі Лоусон, Катаріна Прічард та ін. У роботі використано дослідженя О.В. Зернецької, М.Г. Андрєєвої, А.С. Петриковської, інтернет-джерела та ін.

Практична цінність роботи полягає у глибокому вивченні австралійської літератури та її національних ообливостей за допомогою перегляду та дослідження їх творів. Запропонаваний матеріал можна використовувати при вивченні літератури Австралії та як допоміжний матеріал при розгляді австралійської культури в лінгвокраїнознавстві.



Розділ 1. Австралія та її культурний спадок


1.1 Становлення культурного життя Австралії


Австралійці – представники найбільш ранньої з доступних нашому безпосередньому спостереженню стадій розвитку людства: стадії майже недоторканого общинно-родового устрою. Тому їх культура являє виключний інтерес для сучасної людини. І тут ми зустрічаємося з цікавим явищем. Які б різні природно-географічні зони земної кулі не заселяли первісні мисливці, рибалки та збирачі, принципи їх соціально-економічних структур співпадають, мають універсальний характер [10, c. 165].

У релігійній, політичній, ідеологічній та економічній сферах діяльності – майже у всьому виявилася повна несумісність аборигенів і європейців. Культура аборигенів не була орієнтована на матеріальний добробут, вони концентрували свою увагу на відношеннях між людьми та людини з навколишнім середовищем. Вторгнення європейців призвело до того, що одних аборигенів загнали до резервацій, інші корінним чином змінили культурний зміст свого життя. Однак традиційне життя остаточно не згасло, хоча аборигени й наслідують європейський спосіб життя [5, c. 12].

Австралійський Союз розташований на материку Австралія, що лежить між Тихим та Індійським океанами, острові Тасманія та ряді малих прибережних островів. В адміністративному відношенні Австралійський Союз (загальна площа материкової території 7 682 300 кв. км.) поділяється на шість штатів (Новий Південний Уельс, Вікторія, Квінсленд, Південна Австралія, Західна Австралія і Тасманія) і дві території (Північна територія та Територія Федеральної Столиці).

Переламними в культурному житті Австралії стали 30-ті роки XX сторіччя, коли в країну на постійне місце проживання переїхала велика кількість емігрантів з Центральної Європи. Після закінчення Другої світової війни еміграція набула масового характеру, що сприяло проникненню на п’ятий континент європейських культурних традицій і надало нового імпульсу культурному розвитку. І, нарешті, прогрес в засобах сполучення і зв’язку завершив епоху ізоляції Австралії від усього іншого світу [2, c. 47]. Основні напрямки розвитку культури, дозвілля та добробуту населення визначаються у відповідності до широко розповсюджених ідей «постіндустріального суспільства».

Література в Австралійському Союзі розвивається з початку ХІХ століття на англійській мові. В колоніальний період формування літератури австралійські письменники вважали себе продовжувачами традицій англійської літератури 18-19 віків. Найбільш популярні в цей час жанри: ода, пастораль, елегія, памфлет, мемуари, сімейно-побутовий та пригодницький роман: патріотична поема У.Уентуорта “Австралія” (1823), роман Х.Сейвері “Квінтус Сервінтон” (1830-1831), вірші Ч.Томпсона. У творчості поетів Ч.Харпура, А. Гордона, з`являються риси національного [18].

У наступному етапі (кінець ХІХ ст. ) література Австралії набуває більш чіткого національного характеру. У цей час мали перевагу малі жанри. В літературу увійшли новелісти Прайс Уорунг, Стіл Радд, Х.Лоусон та ін. Формується перша поетична школа, т. зв. баладистів: Е.Дайсон, В.Дейлі, Е.Брейді. На межі сторіч виступили поети Мері Гілмор, класик австралійської літератури, та К. Бреннан, що знаходився під впливом німецьких романтиків та німецьких спеціалістів. Для австралійської поезії кінця 19 – початку 20 сторіч характерна лірична тенденція (Дж. Шоу Нільсон, Дж. Бритон), яка збереглася і в творчості Джудіт Райт (збірки “ Образ що змінюється”, 1946, «Жінка чоловіку», 1949). У 1938 році поет Р. Інгамельс заснував “Джиндіуоробак клуб”, об’єднавши поетів, що мали за мету розвиток національної літератури, шляхом засвоєння усної поезії аборигенів (Дж. М’юді, Ф. Хадсон). Разом з тим вже у 20-ті роки з’явилась група так званих поетів-інтелектуалів, які використовували засоби модерністичної поетики і приймали модерністичну концепцію абсурдності світу: К. Слесор , Х. Мак-Кре, М. Фіцджеральд та ін [24].

Після Другої світової війни розпочинається новий етап в розвитку австралійської літератури, що був відмічений успіхами реалізму. Епічного розвитку набуває роман, що розповідає про долю австралійської нації: історичні романи Е. Дарк “Країна поза часом” (1941), “Немає перешкод” (1953), трилогія Причард: “Дев’яності роки” (1946), “Золоті милі” (1948). Набуває розквіту жанр розповіді. Стає професійною драма, яка відображає сучасні проблеми: п’єси А. Тернера , С. Лок-Еліота, К. Данкан та ін. Для сучасної поезії характерний відступ від сюрреалістичного бачення світу, намагання повернутися до реалістичних образів [15, c. 356].


1.2 Короткий огляд літератури


Поезія Рання австралійська поезія перебувала під сильним впливом англійської романтичної поезії XVIII ст. Внаслідок цього перші лірики, наприклад Баррон Філд (1786-1846), Вільям Чарльз Вентворт (1790-1872) і Чарльз Херпар (1813-1868), незважаючи на технічну майстерність, бачили Австралію очима англійців і писали про неї англійською поетичною мовою.


Случайные файлы

Файл
129159.rtf
115136.rtf
68236.doc
19146-1.rtf
81509.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.