Типологія антигероя в чарівних казках слов’ян (73721)

Посмотреть архив целиком

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ


РІВНЕНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ



Кафедра теорії літератури і словістики











Типологія антигероя в чарівних

казках слов’ян






Курсова робота

з зарубіжної літератури


Підготувала:

студентка ІІІ курсу

факультету іноземної філології

групи ІМ-33


Науковий керівник:

доц. Хмель В.А.





Рівне – 2006






Зміст


Вступ………………………………………………………….


Частина I. Міжнародний характер і типологічна подібність чарівних

казок слов'ян…………………………………………………..


Частина II. Типологія антигероя в чарівних казках слов'ян………….

    1. Образ змія………………………………………………….

    2. Баби – Яги………………………………………………….

    3. Кощея Безсмертного………………………………………


Частина III. Система міфологічних культів у контексті трактування

типології антигероя…………………………………………..


Висновки………………………………………………………


Бібліографія……………………………………………………


3



5


7

8

13

16



19


22


24




Вступ


Такий різновид казок як чарівні, вчені часом називають “власне казками”, підкреслюючи, що саме в них змальовані всі ті незвичайні пригоди й фантастичні істоти, яких ми звикли називати казковими.

У світі чарівних казок живуть герої, для яких немає нічого неможливого, вони долають перешкоди й потрапляють до найнеймовірніших ситуацій.

Незвичайні не лише герої казки, але і їхні помічники та вороги. Останні різко протиставлені за своїми якостями. Добро і зло перебувають на різних полюсах і зло завжди уособлюється в антигероях, які являються носіями темного світу.

Як епічне оповідання казка характеризується специфічними жанровими особливостями. Насамперед у живому фольклорному процесі вона сформувалась як твір усний, має своєрідний стиль і сюжет.

Мета курсової роботи: полягає у розкритті основних типів антигероїв в чарівних казках слов'ян.

Розкриття мети даної теми можна досягти шляхом вирішення наступних завдань:

    1. Розглянути питання міжнародного характеру і типологічної подібності чарівних казок слов'ян.

    2. Проаналізувати основні типи антигероїв в чарівних казках слов'ян.

    3. Розглянути питання впливу її міфологічних елементів на характеристику антигероїв в чарівних казках слов'ян.

Актуальність теми: - образ антигероя є, був і буде присутнім і надзвичайно актуальним в усіх казках народів світу. Адже добру завжди протиставляється зло, правді – неправда, прекрасному – потворне, справедливості – несправедливість тощо.

Особливо яскраво цей образ проявляється в чарівних казках слов'ян, а саме в образі Баби – Яги, Кощея Безсмертного та Змія Багатоголового. Цими а також іншими персонажами в казках відбито національну своєрідність кожного народу, середовища їх існування, природні умови, а особливо історію, яку він проніс крізь віки.

Об'єкт дослідження – чарівні казки слов'ян.

Предмет дослідження – тип антигероя в чарівних казках слов'ян.

Практичне значення – вивчення теми наштовхує на розуміння правильності розкриття образів – антигероїв, а саме застосування специфічних прийомів, найдоцільнішими з яких можуть бути метод порівняльного аналізу, країнознавства, а також міжнаціонального підходу.

Для вивчення типології антигероя в чарівних казках слов'ян принципове значення мають ґрунтовні дослідження В. Я. Проппа “Исторические корни волшебной сказки”, М. В. Новікова “Образи восточно – словянской волшебной сказки”, Є. М. Мелетинского “Герой волшебной сказки”. В їх теоритичних працях розглядається чимало важливих завдань, пов'язаних із чарівною казкою слов'ян. Вивчення типології антигероя розглядається в контексті дослідження інших проблем казкознавства – історичного розвитку, форми, композиції казок та ін.

Значна увага в дослідженні теми приділена роботам відомих казкознавців Анікіна В. П., Дунаєвської Л. Ф., Кравцова М. І., Померанцової Є. В., які містять цінні спостереження індивідуальної творчої манери.



Частина I. Міжнародний характер і типологічна подібність чарівних

казок слов'ян.


Казки багатьох народів мають багато спільного: вони подібні за змістом, герої й сюжети в них схожі, хоч і казка кожного народу має властиве тільки їй національне забарвлення. Цю особливість народної творчості помітили вчені – фольклористи, а тому виникло кілька теорій, в яких пояснювалися причини схожості багатьох сюжетів.

Одна з таких теорій – міграційна. Вона ґрунтується на переконанні, що казки, отже й герої “мандрують” по світу, від одного народу до іншого.

Упродовж багатьох віків блукало... з країни в країну по всьому світу чимало різних оповідей, які внаслідок цього заведено в науці називати “перехожими” або “мандрівними”. Вони у своєму “мандруванні” так перехрещувалися, переплутувалися і перероблялися, зникаючи часто на батьківщині і живучи в повному розквіті на чужині, що важко буває іноді навіть вказати місце початкового їх виникнення і той шлях, який вони пройшли”, - писав Г. О. Булашев у своїй праці “Український народ та його вірування” [3,64].

Слов'янські казки доволі різноманітні за типом і багаті за сюжетом. Вони, з одного боку, мають у своєму складі міжнародні сюжети, такі, які є в казках багатьох народів, а з іншої – сюжети, властиві тільки слов'янським казкам, або казкам певного слов'янського народу.

Як зазначає Кравцов М. І., “наявність в казках міжнародних сюжетів (а також і типів персонажів) пояснюється тим, що у творчості різних народів діють загальні закони: вона розвивається схожими шляхами відповідно ступеням її суспільного розвитку. На схожих ступенях розвитку виникають і схожі сюжети як відбиття схожих умов життя” [9;109].

Схожі сюжети і типи персонажів в казках слов'янських народів пояснюються і тим, що ці народи отримали ще з давнини загальну культурну, в тому числі фольклорну спадщину. Важливою особливістю є те, що казки, казкові сюжети і типи героїв частіше переходять до сусіднього народу (наприклад, тип антигероя – багатоголовий Змій або Баба – Яга). Певна річ, що типи героїв або сюжети, переходячи до іншого народу, але зберігаючи міжнародну основу, в той же час приймають національно – своєрідну форму і особливе забарвлення у трактуванні. Відомий фольклорист В. М. Жирмунський у своїй роботі “До питання про міжнародні казкові сюжети”, пише, що “казки частіше ніж твори інших жанрів, переходять від народу до народу, адже вони мають (прозову) форму і в них відсутні конкретні історичні деталі й географічні особливості” [8;461].

Схожість слов'янських казок полягає в їх структурі, сюжеті, персонажах і їх чудодійних помічниках. У своєму історичному розвитку слов'янські казки пройшли складний шлях. В найдавніших сюжетах зображується боротьба героя з чудовиськом і велетнем, з багатоголовим Змієм; перевтілення людини в тварину і, навпаки, перевтілення тварини в людину.

В більш пізніх казках з'являються нові сюжети, нові персонажі, але в казках всіх часів зберігається народна оцінка подій і дій героїв, а також народна мораль: перемагати завжди буде добрий, чесний, сміливий герой і засуджуватись злий, жадібний.

Отже, казковий матеріал свідчить про те, що дуже міцні зв'язки єднають людей, які живуть на землі. Тут усе нерозривне: і їх правічна спорідненість, і схожість матеріальної та культурної історії. Всі народи однаково уявляють істину і неправду, справедливість і облуду, злочин і кару, геройство і боягузтво. Упевнитися в цьому можна на прикладі аналізу типологічних образів антигероя слов'янських чарівних казок.


Частина II. Типологія антигероя в чарівних казках слов'ян.


Головною темою народної казки є становлення людини як особистості, її боротьба проти сил, що заважають її гармонійному розвитку, за створення таких умов суспільного життя, в яких вона могла б найповніше виявити свої здібності, почувати себе вільною і щасливою. Цю тему втілюють персонажі, що об'єднуються в певну систему, тісно пов'язану з сюжетом твору. “Відбір сюжетів та їх комбінування у казці суттєво впливає не лише на її форму, але й на зміст, на розвиток образів – персонажів казки”. [12;25] За словами відомого дослідника Н. В. Новікова, казковий образ – це тип, що втілює певні ідейно – естетичні завдання казкаря, і від цих завдань, які здійснюються в межах казкової традиції, від майстерності оповідача залежить сюжетна архітектоніка казки. Російський казкознавець В. Я. Пропп визначив у казці семиперсонажну систему, виділивши в ній злотворця, дарувальника, помічника, царівну, отруйника, героя, псевдогероя [14;12]. Поряд з головними образами вчений визначив значну кількість персонажів для зв'язку дії – скаржників, зрадників, наклепників тощо. Дослідниця Л. Дунаєвська подає трикатегорійну систему казкових персонажів, поділяючи їх на злотворців, добротворців та знедолених. [7;19]


Случайные файлы

Файл
117314.rtf
28882-1.rtf
162706.rtf
1579.rtf
10279-1.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.