Суб’єктивізм та об’єктивізм в творчості Клода Сімона на матеріалі роману "Дорога Фландрії" (73626)

Посмотреть архив целиком

ЗМІСТ


Вступ.........................................................................................................................3

РОЗДІЛ 1. Суб’єктивізм та об’єктивізм в творчості Клода Сімона...................5

1.1. Визначення суб’єктивізму та об’єктивізму в науці та літературі................5

1.2. Суб’єктивізм та об’єктивізм в творчості Клода Сімона...............................7

1.3. Тема часу та поетика опису Клода Сімона..................................................11

РОЗДІЛ 2. «Дорога Фландрії» - мегасуб′єктивний приклад сімонового письма…………………………………………………………………………….16

2.1. «Дорога Фландрії» - перервані жести спогадів...........................................16

2.2. Тематика та головні образи роману «Дорога Фландрії»............................19

2.3. Суб’єктивне бачення часу в романі «Дорога Фландрії».............................22

ВИСНОВКИ...........................................................................................................27

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.............................................................29


ВСТУП


Було б помилкою намагатися втиснути творчість Клода Сімона в рамки явища, що в історії літератури називається «новим романом». Письменник, який друкується у видавництві «Мінюї», має певне коло читачів; як і інші автори цього видавництва, він відходить від усталених форм романістики. Але його творчість не має нічого спільного ні з маніфестами А. Роб-Грійє «За новий роман», ні з теоритичними викладами Ж. Рікарду. Вона є свідченням того, що було в світі, грунтується на досвіді, на історичних та особистих трагедіях.

Факти особистої та родової пам′яті, плин подій, що зникають у часі, та їх вдале чи не дуже вдале відтворення – все є матеріалом для його творів. Проте Сімон поділяє основні тривоги своєї епохи і переконаний, що збагнути те, про що розповідається, можна лише завдяки власному досвіду. «Як знати, що знати?» - замислюється оповідач з роману «Дорога Фландрії»(1960).

Творчість Клода Сімона глибоко вкорінена в культуру ХХ ст. У своїй промові під час нагородження його Нобелівською премією в галузі літератури письменник згадує, що «був свідком революції, воював, був у полоні, зазнав голоду, тяжкої фізичної праці, серйозно хворів, не раз дивився в очі смерті, насильницької чи природної, але ніколи не знаходив сенсу в усьому цьому». В його творах ми постійно стикаємося саме з такою відсутністю сенсу, з хаосом подій, які не може охопити жодна система понять.

Звідси, актуальність даної роботи полягає у тому, що в наші дні і в будь-який інший період історії людство задавалось питанням пошуку сенсу у житті, і щоб знайти відповідь ми керуємося в певній мірі суб′єктивним баченням світу, часу, простору.

Виходячи із вище сказаного, ми ставимо перед собою мету: дослідити творчість Клода Сімона, визначити головну тематику, проблематику та дослідити суб′єктивність та об′єктивність автора на основі його роману «Дорога Фландрії».

Мета дослідження визначила коло завдань:

  • пояснити значення термінів суб′єктивізм та об′єктивізм в різних науках, та дослідити його роль в літературі;

  • розглянути та дослідити творчість Клода Сімона, головну проблематику та тематику його творів;

  • дослідити та визначити суб’єктивізм та об’єктивізм автора в романі «Дорога Фландрії».

Об’єктом дослідження даної роботи є роман Клода Сімона «Дорога Фландрії». Ми вибрали саме цей роман, тому що він є одним із найкращих прикладів «нового роману», де немає сюжетної лінії, головних героїв, але прекрасно представлене суб′єктивне бачення автора, щодо плину часу, війни смерті та пам’яті.

Предметом даної роботи є суб’єктивізм та об’єктивізм в творчості Клода Сімона на прикладі роману «Дорога Фландрії».

Творчість Клода Сімона була предметом досліджень численних науковців та літературних критиків. Науково-методологічне підґрунтя даної роботи складають окремі положення, висвітлені у працях таких українських та зарубіжних літературознавців, як: Роман Осадчук, В. І. Фесенко, Стюарт Сайкс та інші.

Новизна даної роботи полягає в тому, що ми вперше розглянули та дослідили саме суб’єктивізм та об’єктивізм творчості Клода Сімона.


РОЗДІЛ 1

СУБ′ЄКТИВІЗМ ТА ОБ′ЄКТИВІЗМ В ТВОРЧОСТІ КЛОДА СІМОНА


1.1. Визначення суб’єктивізму та об’єктивізму в науці та літературі


Ми вважаємо, що перед тим як розглядати творчість Клода Сімона нам необхідно визначити теоретичні засади даної роботи, а саме означення термінів суб’єктивізм та об’єктивізм.

Наприклад, великий тлумачний словник дає наступні пояснення даних термінів:

Суб’єктивізм, -у, ч. 1. Ідеалістичний напрям у філософії, який заперечує існування об’єктивної реальності як джерела відчуттів і твердить, що реальний світ існує тільки в людській свідомості. 2. Напрям у соціології, який твердить, що розвиток суспільства визначається не об’єктивними закономірностями, а суб’єктивними чинниками (волею, прагненням окремих осіб). 3. книжн. Суб’єктивно-обмежений погляд на що-небудь; брак об’єктивності. [2; 110]

Об’єктивізм,-у, ч. 1. Основний принцип у матеріалістичній теорії пізнання, за яким визнається існування об’єкта, об’єктивної дійсності як джерела відчуттів; прот. суб’єктивізм. 2. Принцип тлумачення явищ суспільного життя, який обмежується констатуванням наявності певних суспільних процесів без аналізу їх причин. [2; 156]

У філософських науках суб’єктивізм представлений як філософський погляд, згідно з яким предмет (об’єкт) пізнання залежить від способів і умов його спостереження суб’єктом, який пізнає. Під суб'єктивізмом розуміється такий інтелектуальний погляд на соціальний світ, який припускає можливість безпосереднього пізнання одним індивідом досвіду іншого та згідно з яким цей спосіб є адекватною формою пізнання соціального світу. Об'єктивізм - така інтелектуальна орієнтація, яка конструює об'єктивні відносини, що структурують людські практики та репрезентації. Його передумовою є розрив із безпосереднім досвідом та намагання встановити структуру й принципи, які, будучи невловимими в будь-якому безпосередньому сприйнятті, є все-таки базою, на яку цей досвід сприйняття спирається.

В соціальних науках дані терміни представлені так:

Об’єктивізм : 1.Підхід до явищ суспільного життя, що обмежується реєстрацією подій, констатацію їх необхідності. 2. Неупередженість, безпристрасність, об’єктивний підхід до чого-н.

Суб’єктивізм : 1. Світобачення в основі якого лежить заперечення об′єктивних законів розвитку і ствердження головної ролі окремого суб′єкту в процесі пізнання і в суспільній діяльності. 2. Особисте, суб′єктивне відношення до чого-н.

Отже, об’єктивізм – це прагнення до оцінки речей, осіб і подій на основі їх точного вивчення, незалежно від особистих бажань та упереджених думок. З іншого боку, суб′єктивізм – це суб′єктивне, упереджене бачення реальності, що утворюється під впливом традицій, упереджених думок, бажань, інтересів.

Щодо літератури, то в даному випадку слід говорити в основному про суб’єктивізм, так як в художніх творах позиція автора завжди присутня і проявляється у виборі теми, часу, місця, персонажів, стилю і засобів передачі змісту та ідей [5; 94]. В художній літературі час теж слід розглядати як поняття суб’єктивне, так як часовий простір існування персонажу залежить від вибору та інтерпритації автора. Перебіг часу є суб′єктивним для кожної особи. З одного боку, час сприймається персонажем всередині уявної реальності художнього твору, а з іншого боку – читачами назовні.

В основному ступінь суб′єктивності/об′єктивності визначається стилем або скоріше жанром тексту. Об′єктивність найбільше проявляється в ділових документах, хронологічних даних та автобіографіях; її присутність менше помітна в історичних романах, прозаїчних творах. Суб′єктивізм найбільше проявляється на рівні роздумів в ліричних поезіях; на рівні уяви в романах; та на рівні фантастичного вимислу в казках, та пригодницьких романах, і т.д.[5; 97]


1.2. Суб’єктивізм та об’єктивізм в творчості Клода Сімона


Критики творчості Сімона вважають книжку «Натягнута струна» (1947) справжнім «джерелом всієї наступної творчості» письменника. В ній Сімон поєднує свої роздуми про літературу та живопис (зокрема про творчість Сезанна) з роздумами про війну, шукає сенс життя та висміює недосконалість суспільства з в′їдливістю, яка вже ніколи не полишить його. Якщо вірити авторові, його перші спроби пера визначили подальшу творчість: він зрозумів, чого не слід робити. Працюючи над романом «Вітер» (1957), він знаходить нарешті стиль, що відповідає його задумам. Текст позбавлений надмірної романтики, його формальна структура не відповідає класичним вимогам. Це твір-пошук, який народжується у процесі пошуку, має підзаголовок «Спроба відтворення» і є знаковим для всієї творчості письменника. У наступних творах «Трава» (1958), «Дорога Фландрії» (1960) письменник намагається відродити те, що було, що відчувалося, про що думалося, що уявлялося у певний проміжок часу. Але відтворення якої б там не було історичної реалії ніколи не може бути правдивим: це лише думки про неї, що виникають у момент письма. Творчість, як процес, як рух, як «перехрестя змісту» - все це значною мірою сприяє процесу згадування, якого не можна уникнути.


Случайные файлы

Файл
149703.doc
118923.rtf
VDV-1130.DOC
49956.rtf
116115.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.