Образ підлітка в сучасній англійській прозі (В. Голдінг, С. Таунсенд, С. Хілл) (73244)

Посмотреть архив целиком

Міністерство освіти і науки України

Житомирський Державний Університет імені Івана Франка

ННІ іноземної філології



Кафедра англійської філології та перекладу




Курсова робота на тему:


«Образ підлітка в сучасній англійській прозі ( В. Голдінг, С. Таунсенд, С.Хілл)»



Виконала:

студентка 47 групи

спеціальність «Переклад»

Єфремова Олена Ігорівна


Науковий керівник:

Фролова І. Є.








Житомир 2008


Зміст


Вступ

  1. Образ підлітка в повісті В. Голдінга «Володар Мух»

  2. Образ підлітка творах С. Таунсенд

    1. Образ підлітка в романі «Таємний щоденник Адріана Моула»

    2. Образ підлітка в романі «Страждання Адріана Моула» та «Зізнання Адріана Моула»

  3. Образ підлітка в драмі С. Хілл «Я в замку король»

Висновки

Список використаної літератури



Вступ


Актуальність. В наш час, як і завжди, проблема виховання підлітків стоїть дуже гостро. Аналізуючи твори : «Володар мух» В. Голдінг, «Таємний щоденник Адріана Моула», «Страждання Адріана Моула», «Зізнання Адріана Моула» С. Таунсенд, «Я в замку король» С. Хілл можна певним чином зрозуміти психологію підлітків та, за допомогою цієї літератури, певним чином на них впливати, і навіть в деякій мірі виховувати.

Об'єкт дослідження: підліткова психіка, внутрішній світ підлітків, їх нагальні проблеми.

Предмет дослідження: твори «Володар мух» В. Голдінг, «Таємний щоденник Адріана Моула», «Страждання Адріана Моула», «Зізнання Адріана Моула» С. Таунсенд, «Я в замку король» С. Хілл

Мета: прочитавши твори вищевказаних англійських письменіків зрозуміти який сильний вплив літератури, в тому числі англійської літератури, на підлітковий (і не тільки) світогляд, а також пізнати підліткову психіку, внутрішній світ підлітків, їх нагальні проблеми.

Завдання: прочитати та проаналізувати твори «Володар мух» В. Голдінг, «Таємний щоденник Адріана Моула», «Страждання Адріана Моула», «Зізнання Адріана Моула» С. Таунсенд, «Я в замку король» С. Хілл

Англійська література – це частина світової культури. Кращі традиції національного англійського мистецтва збагатили світовий літературний процес; твори майстрів англійської прози та поезії, перекладені на багато мов, завоювали любов та визнання далеко за межами Англії.

Знайомство з Голдінгом, Таунсенд та Хілл має свої перваги. Їх творчість, як і спадщина багатьох інших англійських письменників, має визнання, популярність та любов.

Англійська проза пройшла складний та довгий шлях розвитку, зобразила історію країни та її народу, стала виявом особливостей англійського національного характеру. А сучасна проза з гідністю продовжує ці традиції. Вона повністю віддзеркалює сьогодення, проблеми суспільства та розкриває нам різні його аспекти, зображуючи життя різних прошарків населення та вікових груп. Однією з тем, яку розкривають нам сучасні автори є тема підлітків, їх соціуму. Тому для аналізу беруться такі твори як: «Володар мух» В. Голдінг, «Таємний щоденник Адріана Моула», «Страждання Адріана Моула», «Зізнання Адріана Моула» С. Таунсенд, «Я в замку король» С. Хілл.



I. Образ підлітків повісті Вільяма Голдінга «Володар Мух»


"Володар мух" був задуманий як пародія - пародія на пригодницькі повісті для дітей, але в результаті з'явилася зовсім оригінальна книга, що завоювала до кінця 50-х років широку популярність. Роман витримав величезну кількість видань, перекладений майже на всі європейські мови, у тому числі й російську, екранізований, включений у список обов'язкової літератури англійських і американських шкіл та університетів. Мабуть, жодний здобуток у післявоєнній англійській літературі не викликав стількох суперечок і не удостоювався такої кількості літературознавчих досліджень. Отже, шкільний учитель написав роман про школярів, і школярі читали його із захопленням. Однак за фабульною простотою розповіді про вихованих англійських дітей, що волею обставин потрапили на незаселений острів, ховалася зовсім не дитяча проблематика. "Володар мух" - це філософська притча, алегорія, в основі якої, як і годиться притчі, лежить умоглядна, логічна схема. Однак Голдінг зумів так побудувати роман, що пронизуючі його філософські міркування природно, без перебільшень розчинилися в сюжетних поворотах оповідання [1:8].

. «Володар мух" починався як пародія на роман Баллантайна, яка перейшла в полеміку з ним, а в результаті виник самостійний художній утвір зі своєю філософською й історичною проблематикою, що не має до "читання для хлопчиків" ніякого відношення [3:19].

Голдінг дав імена своїм героям героїв Баллантайна - Ральф і Джек [3:21]. Якщо на перших сторінках книги звучать такі знайомі читачам Баллантайна й природні у вустах хлопчиськ (старшому з них не більше тринадцяти років) вигуки: "Це наш острів", "Як у книжці" і т.п. Якщо мова йде про можливість весело провести час, усмак награтися й Ральф із Джеком стоять у багаття, осяяні "світлом дружби, спільності й пригод", якщо в наявності всі атрибути захоплюючого "острівного" життя - курені, багаття, полювання та ін., то наприкінці з'являються дорослі й рятують хлопців. Усе наче "як у книжці". А щоб не залишалося сумнівів, Голдинг віддає рятівникові, офіцерові із британського крейсера, репліку "під завісу": "Просто „коралловый острів""..

"Пірати й дикуни" у романі Голдінга народжуються з культурних англійських хлопчиків, які в результаті авіаційної катастрофи виявляються на кораловому острові в тропічних широтах. Втім, спочатку герої поводяться як і личить представникам цивілізованої нації - наслідуючи дорослих, вони влаштовують вибори, встановлюють демократичне правління [3:9]. Однак демократія на острові виявляється недовговічною: поступово розпалюється боротьба за владу, пролита перша кров, спалахує паніка (хлопчиська вигадують якогось міфічного звіра - втілення своїх неусвідомлених страхів). І от уже "розумний порядок" валиться, переможений міццю темних інстинктів, що примушують "полювати й убивати". Створюється суспільство дикунів із примітивними ритуалами [9:208].

Мета експерименту для Голдінга полягала, по-перше, у тому, щоб простежити, чи можливий , і якщо так, то за яких умов відбувається соціальний і моральний регрес, коли з людини ніби зривається поверхневий шар цивілізованості.

Не можна забувати, що герої Голдінга- це не лише конкретні хлопчики зі своєю дитячою логікою й поведінкою, але й певні соціально - філософські типи [15:11].

Головні герої "Володаря» - добре підібраний ансамбль.відповідно до жанру оповідання, кожний ніби представляє свою певну позицію в боротьбі двох світів - світу дикунства, безвідповідальності й світу здорового глузду, цивілізації: "що краще- жити за законом й у згоді або полювати, і вбивати?" [3:60]. На цій боротьбі будується основна сюжетна лінія.

На чолі табору демократії стоїть Ральф, й хоча за сюжетом саме він основний супротивник проводиря "мисливців" Джека" на філософському плані дикунству протистоять насамперед Поросятко й Саймон. Ці персонажі в конфлікті цивілізації з варварством виступають як товарищі, але по своєму відношенню до зла, у свою чергу, виявляються антагоністами [15:12].

Незграбний і короткозорий товстун Поросятко задуманий Голдінгом як тип технократа, раціоналіста. Головне лихо Хрюшки полягає насамперед ' у тому, що раціоналізм не дає йому можливості усвідомити складність, багатоплановість життя, змушуючи його все спрощувати, усе зводити до розумної, логічної основи. Темна, ірраціональна сторона людини для нього не існує, а вміння логічно мислити, розвинене за рахунок інтуїції. Тому, бачачи зовнішнє зло, що вирвалося на поверхню, він не в змозі знайти його джерело [11:14]. Але, не розуміючи його закономірностей, глибинного зв'язку з ним усього людства, Поросятко не може як слід використовувати єдину доступну йому зброю - розум. В цьому контексті короткозорість героя явно символичиа.

Але це лише одна сторона образу, підсумована самим Голдінгом у діалогах з американським літературознавцем Дж. Байлсом : "Хрюшка не мудрий. Поросятко короткозорий... ніхто не розбирається в житті на острові гірше, ніж Поросятко». У процесі ж перетворення задуму багато чого в цьому характері змінювалося. Герой немов вирвався з-під контролю свого творця, ставши куди суперечливіше. Недарма саме Поросятка із самого початку смертельно ненавидить Джек як основну перешкоду для власних диктаторських устремлінь, недарма саме завдяки його радам починається боротьба за демократію й саме з його загибеллю на острові гине людяність. А коли Поросятко вирішує піти в табір Джека, щоб висловити тому все, що думає, коли перед смертю він виголошує полум'яну промову проти "дикунства" і "убивств", цей "короткозорий раціоналіст" і "простак" стає воістину трагічною фігурою [3:15].

Єдиним героєм у романі, що по-справжньому розуміє зло, є улюбленець Голдінга Саймон. Цей герой досягає розуміння інтуїцією, прозрінням; він просто відчуває зло як глибинну хворобу людства й самого себе. Це знання робить Саймона й терпимим, допомагає йому бачити красу людини, "одночасно хворої й героїчної" . Але лише розуміння, за Голдінгом, ще мало: людина не повинна обманювати себе, не повинна заплющувати на "правду" очі. Подібна моральна й інтелектуальна сміливість, здатність, не убоявшись, заглянути у власну душу-- одна з найголовніших, важко досяжних цінностей у етиці Голдінга. Якщо не вважати Роджера, що перебуває на задньому плані, Джек - сама лиховісна фігура в романі. Автор часто порівнює його із тваринам, звіром і тільки в одному дуже короткому третьому розділі кілька раз використовує для його характеристики слово " mad" - скажений, божевільний.


Случайные файлы

Файл
182879.rtf
42405.rtf
66124.rtf
96571.rtf
91022.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.