Образ козака в українських народних думах (73232)

Посмотреть архив целиком

ПРИДНІСТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. Т.Г. ШЕВЧЕНКА

ІНСТИТУТ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ

КАФЕДРА УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ






КУРСОВА РОБОТА з літератури

тема: образ козака в українських народних думах





керівник:

Третяченко А. В.

виконала студентка

303 групи

Каштанова Анастасія

Євгенівна







ТИРАСПОЛЬ, 2007 рік.


ЗМІСТ


I Вступна частина:

  • Визначення поняття «дума»;

  • Структура дум;

  • Класифікація дум.

II Основна частина:

  • Тематика дум часів боротьби проти турків і татар;

  • Думи періоду боротьби українського народу проти польської шляхти (1648-1654рр.);

  • Думи про соціальну нерівність та на суспільну тематику;

  • Думи про революційні події 1905 року.

III Висновки

IV Список використаних джерел.


ВСТУП


ТЕМА нашої курсової роботи: Образ козака в народних думах.

Ми вважаємо цю тему актуальною тому, що образ козака – захисника Батьківщини, під час важливих для України подій, і борця проти соціальної несправедливості є найкращим відтворенням (втіленням) України, як самостійної та незалежної держави. Думи відіграли велику роль у пробудженні самосвідомості українського народу, в його згуртуванні для боротьби за своє соціальне і національне визволення, в розвитку його культури. Одночасно думи оспівують козацькі й селянські маси, що рішуче рвуть ланцюги неволі:

От тоді ж козаки, друзі-молодці, добре дбали,

Од сна уставали,

Руський отченаш читали,

На лядські табори наїжджали,

Лядські табори на три часті розбивали,

Ляхів, мостивих панів, упень рубали,

Кров їх лядську у полі з жовтим піском мішали,

Віри своєї християнської у поругу вічні часи не подали.

(«Про Хмельницького та Барабаша»).

МЕТА курсової роботи: дослідити образ козака в українських народних думах на матеріалі двох збірок дум: «Наша дума, наша пісня», упорядкування О. М. Хмелівської та «Народні думи, пісні, балади», упорядкування В. В. Яременка.

Відповідно до мети роботи ми визначили такі ЗАВДАННЯ:

  1. З’ясувати частоту вживання образу козака в народних думах.

  2. Дослідити думи, в яких наявний образ козака.

3) Проаналізувати й порівняти образ козака у думах різних циклів.

ОБ’ЄКТОМ ДОСЛІДЖЕННЯ є образ козака.

Для нашої курсової роботи ми обрали саме образ козака тому, що народ в усі віки пишався своїми героями, милувався їхньою відвагою і сумував, коли вони гинули, а хто, як не козаки завжди були справжніми героями Вітчизни. Дуже цікаво було б розвідати образ козака, як мужнього, благородного і сильного духом героя, який заради свободи і незалежності рідної землі готовий йти навіть на смерть.

Серед усіх видів українського фольклору найважливіше і найпочесніше місце належить пісенній творчості. З незапам’ятної давнини до наших днів супроводжує пісня життя народу. У ній знайшли правдиве відображення важливі історичні події і родинний побут, жорстока класова боротьба і повсякденні турботи, будні і свята, праця і розваги. Вся багатовікова історія українського народу, сповнена героїчної боротьби проти іноземних загарбників, національного та феодально-капіталістичного гноблення. Через століття донесли пісні до нас подих життя своєї епохи, ті почуття, що хвилювали колись їх творців. Сила пісні – невичерпна! Вони зміцняли сили народу в часи лихоліть, зрівнювали його духовно з найрозвиненішими народами світу, будили надію на волю. Епос кожного народу є історичним свідченням зрілості нації, її здатності відчувати своє місце у всесвітній історії, утверджувати своє майбутнє. Український національний епос складають думи та історичні пісні – два типи народних епіко-ліричних героїчного та соціально – побутового характеру. Термін «дума» застосовано до творів цього жанру виник через кілька століть після їх появи. В українську фольклористику його ввів в XIX столітті відомий збирач народних пісень М. Максимович, але не заперечним є факт, що до цього українці вже мали досить розвинений героїчний епос, який ліг в основу виникнення дум. Первісно слово «дума» вживалось для означення жанру пісні на честь померлого чи загиблого лицаря – саме в такому значенні воно вживається у писемних пам’ятках XVI століття. Відтоді збереглися не лише окремі згадки про те, що українці виконували думи, а й описи манери їх виконання з вказівкою на те, що вони супроводжувались грою на музичному інструменті (кобзі). Однак термін «дума» вживався не лише на означення цього жанру в сучасному розумінні. У деяких випадках так називали сумні, елегійні, героїчні пісні на історичні теми, які мали чітку строфічну будову і лише змістом наближались до дум. Першу згадку про думи як жанр пісенної творчості пов’язують з «Анналами» Станіслава Сарніцького, польського письменника, надрукованими ще у 1587 році. Сарніцький виводить такі характеристичні особливості думи:

  1. громадський зміст;

  2. елегійний характер;

  3. сумний мотив;

  4. під час виконання – жестикуляція.

В деяких польських віршах XVI століття думи названі військовими псалмами, які є обов’язковим атрибутом козацького життя, і в яких герої оспівуються ще за життя. На основі цих та інших спостережень П. Житецький доходить висновків:

  1. батьківщиною дум була земля Подільська – Галицька;

  2. думами в давніх часах були пісні епічного змісту, одначе з ліричним настроєм, властивим елегії;

  3. в козацькій добі народного життя постали думи військові, козацькі;

  4. від українців ця форма поезії перейшла до польської літератури, де з’явився жанр думи, але не як народний твір, а як меланхолійна пісня, створена автором.

В українських писемних пам’ятках слово «дума» зустрічається в рукописних співаниках XVII століття, поетіках, віршах, літописних записах.

Структура дум.

Думи відзначаються стрункою, відшліфованою упродовж століть своєрідною поетичною формою, відмінно від усіх інших віршових форм українського фольклору, а саме мають різні за кількістю складів рядки, які найчастіше римуються поспіль. Кобзарі виконують такий вірш речитативом (протяжним наспівним промовлянням) під акомпанемент кобзи, рідше бандури чи ліри. Виконання дум – завжди імпровізація. У думах немає звичних строф (куплетів), які належать баладам, коломийкам та ін. Натомість – уступи, періоди чи тиради, що надають гнучкості словесному і музичному виразу. А рядки в думах виділяються за ознакою закінчення думки.

Весь вступ до думи називають заспівом. Здебільшого думи починаються окликом «гей» чи «ой», що вводить слухача в обставини дії. На початку часто звучить «заплачка» чи «жалощі» - це вибух ліризму. Після заспіву йде власне дума – епічна оповідь про події чи то далекої козацької доби, чи пізніших часів. Кінцівка думи має характер «славословія». Це переважно ліричні відступи, що славлять рідну землю, героїв чи містять добрі побажання «всім слухаючим головам».

Класифікація дум.

Існує багато класифікацій народних дум. Це, як правило, ведеться за хронологічними та тематичними принципами. Здебільшого думи створювалися безпосередньо після якихось важливих подій. Але в процесі побутування під впливом суспільно – політичних подій часу відбувалися зміни в їх тексті, з’являлись варіанти, змінювався також образ козака. Так, наприклад, М. Драгоманов пропонував таку класифікацію:

  • пісні віку дружинного і княжого ( XIV – XV століття);

  • поезія козацького віку ( XVI – середина XVIII ст.);

  • пісні віку гайдамацького ( II половина XVIII ст.);

  • пісні віку рекрутського і кріпацького (кінець XVIII – I половина XIX ст.);

  • пісні про волю (II половина XIX століття).

Філарет Колесса подає хронологічні рамки, обмежуючи виникнення дум XVI – XVIII століття. За змістом він поділяє думи про боротьбу з татарами і турками на 5 тематичних груп:

  • думи про турецьку неволю;

  • думи про лицарську смерть козака;

  • думи про щасливий вихід із небезпеки та поворот із воєнного походу та поділ здобичі;

  • думи про Хмельниччину;

  • думи без історичного підкладу з виразною моралізаторською тенденцією.

Сучасна класифікація дум теж опирається на єдність хронологічного і тематичного принципів. Таким чином думи поділяються на:

  1. думи часів боротьби проти турецько – татарського поневолення (XIV– XVст., рання козацька доба);

  2. думи періоду визвольної боротьби українського народу проти польської шляхти (XVI – поч. XVII ст., доба Хмельниччини і гетьманщини);

  3. думи про соціальну нерівність та на суспільно – побутові теми (кінець XVII ст. – період Руїни, політичного занепаду);

  4. думи про революційні події 1905 року (XIX – початок XX століття, доба капіталізму).


ОСНОВНА ЧАСТИНА


Думи часів боротьби проти турецько – татарського поневолення


Ми опрацювали 23 думи цього циклу, з них ми виявили 20 дум, де наявний образ козака. Також в думах «Маруся Богуславка», «Буря на Чорному морі» та «Вдова Сірка Івана» показано загальний образ козацтва, а в думі «Смерть Корецького» - образ українського гетьманства.

Джерела цих найдавніших дум, що дійшли до нас у записах XVII століття, слід шукати в епоху XIV – XV століття, коли грабіжницькі набіги кочових орд на українські землі були особливо активними. За тематикою, а значною мірою і за формою та стилем, з дум цієї групи перш за все виділяються «невільницькі плачі». Їх слід відносити до найдавніших зразків цього жанру, оскільки думи сформувались на основі похоронних речитативних плачів. Поетична форма цих дум генетично пов’язана з голосіннями. Зміст таких творів складала поетична сповідь про нечувані страждання невольників, їхню тугу за рідним краєм і, як правило, звільнення. Тут епічна розповідь, властива переважній більшості дум, поступається ліричним висловлюванням особистих переживань і почуттів. Зворушливий плач виконавців цих дум був спрямований на те, щоб викликати у слухачів співчуття до гіркої долі бранців та «всіх бідних невольників», спонукати молодих козаків на ратні подвиги в боротьбі проти загарбників – мусульман за безмежне бажання звільнити єдиновірних братів – земляків з кайданів та темниць.


Случайные файлы

Файл
3543.rtf
19398.rtf
149683.doc
64635.rtf
fats.doc




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.