Історія архітектури Болгарії (71775)

Посмотреть архив целиком

ЗМІСТ


Вступ

Розділ І. Архітектура епохи Першого Болгарського царства

І.1 Столиці Плиска і Преслава. Фортеці в Мадарі та Охриді

І.2 Культова архітектура

І.3 Архітектура житла

Розділ ІІ. Архітектура епохи Другого Болгарського царства

ІІ.1 Фортифікаційна та культова архітектура

ІІ.2 Культове будівництво

Розділ ІІІ. Архітектура ХV- XVIII століть

IІІ.1 Архітектура житла

IІІ.2 Культова архітектура

Висновок


ВСТУП.


Болгарія займає північно-східну частину Балканського півострова, де ще з часу бронзового століття жили фракійські племена, що вже в V в. до н.е. мали свою державну організацію. У VII і VI ст. до н.е. на західному узбережжі Чорного моря виникло кілька грецьких колоній. Вони вели оживлену торгівлю з місцевим населенням і внесли в його первісну культуру багато елліністичних елементів. З початку I ст. країна знаходився під владою римлян, що проклали військові і торгівельні шляхи, перетворили фракійські поселення в адміністративні центри, спорудили фортеці і заклали нові прикордонні і внутрішні міста.

У містобудівному відношенні ці римські міста мали багато загального з містами східних елліністичних провінцій. Вони були забудовані величними суспільними, культовими і приватними будинками, площі і вулиці були прикрашені колонадами і статуями, а в оздобленні палаців і гробниць широко застосовувалися декоративний живопис і мозаїка. Римські міста, розкидані по всій країні, справляли великий економічний і культурний вплив на місцеве фракійське населення. До V-VI ст. переважна частина його втратила свою мову і почала говорити на латинській або грецькій мові.

До кінця античної епохи Римська імперія, ослаблена глибокими соціальними протиріччями, уже не могла захищати свої границі від набігів північних народів. У IV-V ст. готи і гуни жорстоко спустошували землі Балканського півострова. Багато сіл і міст лежало в руїнах, а ті з них, що вціліли під прикриттям своїх фортечних стін, вели обмежене економічне і культурне існування.

На початку VII ст., що прийшли з півночі через Дунай, південнослов’янські племена густо заселили східну половину Балканського півострова, у тому числі Македонію і частину Греції. До середини того ж століття народ тюркського походження — праболгари, — залишивши свою батьківщину — береги Азовського моря і передгір'я Кавказу, — оселився поруч зі слов'янами в північно-східній частині півострова, між Дунаєм, Балканами і Чорним морем.

Слов'яни, що оселилися на балканському півострові, переживали процес розкладання первіснообщинного ладу. На новій батьківщині слов'янські племена утворили не родові, а територіальні об'єднання, займалися винятково землеробством і знали вже приватну власність на землю. У VII ст. процес додавання суспільних класів серед слов'ян привів до утворення політичних об'єднань, що обумовили державотворення.

Також оселилися на Балканах праболгари мали сильну військову організацію і різко виділився клас знаті. Це також сприяло становленню ранньофеодального ладу, заснованого, як і в слов'ян, на землеробстві.

В умовах ранньофеодальних відносин слов'яни і праболгари після успішної війни з Візантією утворили в 680 р. свою власну державу. Основне населення його складали вже не фракійці або залишки римського і грецького населення, а слов'яни. Вони асимілювали старе місцеве населення і своїх праболгарських союзників і передали як одним, так і іншим свою слов'янську мову і спосіб життя. По імені праболгар, у руках яких на початку знаходилася військова і політична влада, нова держава була названа Болгарією, а його населення - болгарами.

Ставши фактичними господарями країни, слов'яни незабаром проникнули в села і міста фракійців, греків і римлян. Однак, за нових умов вони, як і праболгари, не могли зберегти усі свої старі традиції і відгородити їх від впливу місцевої, більш високої культури. Болгарські державні діячі і зодчі засвоїли багато нового в старих містах цієї частини країни і застосовували ці пізнання при побудові нової держави і його столиці — Плиски. В цих містах вони ознайомилися ще глибше з римсько-візантійським способом побудови фортець, із системою і водопостачанням поселень, з високорозвиненою суспільною і житловою архітектурою римлян і візантійців. Вони збагатили своє будівництво середземноморською будівельною технікою і сприйняли у своїй практиці місцеві будівельні матеріали — тесаний камінь, цеглу, черепицю, цеглу сирець і вапняний розчин, застосування яких їм не було відомо на їхній старій батьківщині.

Але було б помилковим вважати традиції античності, що вгасала, єдиними стимулами цієї багатої і різноманітної культурної творчості. Вона розгорталася також і в результаті живого впливу тодішнього середземноморського світу і, зокрема, Візантії. Цей вплив проникав в країну протягом усього періоду існування болгарської держави як через християнство, так і за посередництвом державного апарата.

Проголошення в 865 р. християнства офіційною релігією Болгарії вплинуло на розвиток болгарської культури.

Починаючи з VI ст. на території Болгарії встановлено чотири головних архітектурних типи християнського храму:

1) базиліка;

2) однонефна церква;

3) хрестоподібна церква;

4) церква з центричним планом.

Слід розрізнити три варіанти базиліки: елліністичний, склепінчастий та купольний.

Дана робота присвячена закономірностям розвитку та еволюції Болгарської архітектури від часу її становлення загалом та періоду середньовіччя - в цілому. Період формування та становлення середньовічної архітектури Болгарії, залишив по собі пам’ятки фортифікаційної, житлової та культової архітектури, що і до сьогодні являються особливим досягненням світового мистецтва.

Хронологічні межі охоплюють період ІІVVІІІ століть.

Територіальні рамки – тогочасні межі Болгарської держави, що в силу обставин мали можливість змінюватись протягом часових меж визначених для даного дослідження.

Об’єкт даного дослідження – болгарська архітектура та закономірності її розвитку.

Предмет дослідження – середньовічні пам’ятки фортифікаційної, житлової та культової архітектури Болгарії.

Метою даної роботи є – дослідити пам’ятки архітектурної спадщини як феномен винятковості болгарського мистецтва.

Відповідно до даної мети постають такі завдання:

  1. Ознайомитись з найрізноманітнішими джерелами, що стосуються теми.

  2. Дослідити історичні передумови розвитку та еволюції болгарської архітектури.

  3. Визначити закономірності появи нових напрямків та етапів в архітектурі Болгарії.

  4. Докладно описати найвизначніші архітектурні пам’ятки епохи Першого та Другого Болгарського царств.

  5. Визначити роль та місце, яке посідає архітектура Болгарії в світовому мистецтві.

Наукова новизна даного дослідження полягає у спробі віднайти особливі риси світосприйняття болгарського народу в IIV- XVIII століттях, що мають своє місце у мистецтві цього часу.

Актуальність теми. Наше сьогодення з його технократією та поверхневим сприйняттям мистецтва рухається в тривожному напрямку. Чудові приклади гармонії зі світом надає нам середньовічна архітектура Болгарії. Структура роботи. У вступі представлений короткий огляд тогочасного мистецтва, визначений об’єкт, предмет, мета та завдання дослідження, означені новизна й актуальність теми. У першому розділі мова йде про закономірності розвитку архітектури епохи Першого Болгарського царства. У другому - докладно визначається розвиток архітектури Болгарії Другого царства. Третій розділ присвячений занепаду середньовічної архітектури у XV- XVIII століттях. Додаються ілюстрації.



І.АРХІТЕКТУРА ЕПОХИ ПЕШОГО БОЛГАРСЬКОГО ЦАРСТВА


І.1 Столиці Плиска і Преслава. Фортеці в Мадарі та Охриді


Особливе значення для створення болгарської архітектури і формування її характерних рис мало утворення в 680 р. Першого Болгарського царства. На основі синтезу культури, зокрема будівельних традицій, слов'ян і праболгар, з одного боку, і безпосереднього впливу античної спадщини, традиції якого продовжували жити у Візантії і Болгарії, з іншого, склалася як болгарська народна архітектура, так і архітектура панівних класів.

Державі в особі хана і його військової аристократії, що оточувала, були потрібні фортеці для захисту від зовнішніх і внутрішніх ворогів. Неприступними як фортеці і величними по розмірах і архітектурі повинні були бути палаци хана і чертоги бояр. Християнській церкві теж були необхідні монументальні і багато прикрашені храми.

Але поряд з панівними класами існував простий народ, житла якого були бідними і нескладними за планом і будівлею. Історичні основи болгарської народної архітектури коренилися переважно в будівельних традиціях слов'ян, що збагатилися пізніше впливом народної архітектури античної епохи.

Самі старі і значні пам'ятники болгарського зодчества знаходяться в перших болгарських столицях — Плисці і Преславі. Ці міста, що виникли один після іншого, були не тільки резиденціями ханів і царів, але і великими культурними і господарськими центрами.

Загальна містобудівна й оборонна система Плиски складалася з зовнішнього земляного укріплення і внутрішньої цитаделі (іл. **8,1). Земляне укріплення являло собою в плані прямокутник, утворений ровом і насипом, що оточував простір 23,3 км2. У середині цього простору піднімалася внутрішня цитадель площею 0,5 км2. Вона була обнесена кам'яними стінами з великих правильно отесаних блоків на червоному розчині. Товщина стін складала 2,4м, а висота досягала 10м. Зверху вони завершувалися платформою з парапетом і зубцями. Кожен кут фортеці був укріплений круглою вежею; інші вежі були п'ятигранними. До фортеці вели четверо монументальних воріт — по одним з кожної сторони. Вхід знаходився між двома симетрично розташованими подвійними чотиригранними вежами. Від цих воріт починалися чотири вулиці, спрямовані до центра цитаделі. Там піднімалися монументальні спорудження ханського палацу: тронний зал, житлові приміщення, церква і господарські будівлі. Цитадель забезпечувалася водою по водопроводах із глиняних труб.


Случайные файлы

Файл
186807.rtf
12337-1.rtf
13029.doc
46518.rtf
162260.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.