Скульптура Стародавньої Греції (70981)

Посмотреть архив целиком

Міністерство освіти і науки України

Чорноморський державний університет імені Петра Могили

Кафедра всесвітньої історії











КУРСОВА РОБОТА

за спеціальністю 6. 020302


СКУЛЬПТУРА СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ



Студентка – виконавець

Бутенко Анастасія Ігорівна

1 курс 134 група, факультет

політичних наук

Науковий керівник

Пронь ТетянаМихайлівна




Миколаїв – 2010р.


ПЛАН


ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ГРЕЦЬКА СКУЛЬПТУРА ЯК ОДНЕ З ВИДАТНИХ НАДБАНЬ СВІТОВОЇ КУЛЬТУРИ

1.1 Передумови розвитку грецької скульптури

1.2 Етапи становлення мистецтва скульптури Стародавньої Греції

РОЗДІЛ 2. СКУЛЬПТУРНЕ МИСТЕЦТВО В СТАРОДАВНІЙ ГРЕЦІЇ ВІД АРХАЇКИ ДО ЕЛІНІСТИКИ

2.1 Традиційні канонічні скульптури архаїки

2.2 Видатні скульптори VIV ст. до н. е

2.3 Початки елліністичного реалізму

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ



ВСТУП


Актуальність теми дослідження. Стикаючись з грецькою скульптурою античного періоду, багато вчених та мистецтвознавців висловлювали непідроблене захоплення. Один з відомих дослідників мистецтва стародавньої Греції, Іоганн Вінкельман (1717-1768) говорив про грецьку скульптуру: “Знавці і імітатори грецьких творів знаходять в їх скульптурній майстерності не тільки прекрасну натуру, а навіть більше, якусь ідеальну її красу, яка... створюється з образів, накиданих розумом”[12, c. 37]. Навіть Гете плакав у Луврі перед скульптурою Афродіти. Всі, хто писав і пише про грецьку скульптуру античного періоду, відзначають в ній дивовижне поєднання наївної безпосередності і глибини, реальності і вигадки. У ній втілений безсмертний ідеал людини.

Греки завжди вважали, що тільки в прекрасному тілі може жити прекрасна душа. Тому гармонія тіла, зовнішня досконалість – неодмінна умова і основа ідеальної людини. Грецький ідеал визначається терміном калокагатія (грец. kalos – прекрасний, agathos – добрий). Оскільки калокагатія включає досконалість і тілесного складання, і духовно етичного складу, то одночасно з красою і силою ідеал несе в собі справедливість, цнотливість, мужність і розумність.

Грецька скульптура розповсюдилася далеко за межі своєї батьківщини на Малу Азію і Італію, на Сицилію та острови Середземномор'я, на Північну Африку та всі місця, де греки засновували свої поселення. Грецькі міста знаходилися навіть на північному побережжі Чорного моря.

Ніде більш скульптура не підіймалася на таку висоту, ніде більш так не цінувалася людина, як в старогрецькій цивілізації. Творіння скульпторів Античної (Стародавньої) Греції є ідеалом, каноном для мистецтва безлічі пізніших цивілізацій. Не втрачає воно своєї актуальності і в наші дні, коли формуються нові види скульптурного мистецтва, а загальні погляди на нього неодноразово переглядаються і міняються.

Об’єктом дослідження є історія розвитку скульптурного мистецтва архаїчного, класичного та елліністичного періодів Стародавньої Греції.

Предметом дослідження є мистецтво майстрів скульптури Стародавньої Греції.

Мета курсової роботи визначити особливості скульптурних творів Стародавньої Греції та простежити певну еволюцію в стародавньому скульптурному мистецтві.

Досягнення мети курсової роботи передбачає вирішення наступних завдань:

  1. визначити й охарактеризувати розвиток старогрецького скульптурного мистецтва у загальній картині та певному окремому періоді;

  2. проаналізувати скульптурну спадщину архаїчного, класичного та елліністичного періодів;

  3. висвітлити творчість давньогрецьких скульптурних митців та ознайомитись з їхньою культурною спадщиною.

  4. простежити й виокремити зміни сюжетів та стилів у творчості старогрецьких майстрів.

Територіальні рамки дослідження теми охоплюють загальну територію старогрецьких держав на півдні Балканського півострова, островах Егейського моря (Евбея, Крит, Лесбос, Родос, Самос), узбережжя Фракії, по західній береговій смузі материка Азії, тобто весь простір Стародавньої Еллади.

Хронологічні межі роботи охоплюють загальний період розвитку скульптури Стародавньої Греції, тобто VIII ст. до н. е.

Стан наукової розробки дослідження. Літератури, що стосується даної теми, є досить багато, але більшість з них дає загальну характеристику про скульптуру Стародавньої Греції. Проте навіть на цій основі можна зробити певні висновки і сформувати досить точне уявлення про дане питання.

Для дослідження теми використовувались праця Немировского О. Й. «История Древнего мира», праця Гнедича П. П. «Всемирная история искусств», праці вчених минулого та позаминулого століть Кузіщина В. И., Баумгартена Ф. Вивченню грецької скульптури багато уваги приділив Колпинский Ю. Д. написавши наукову працю «Скульптура Древней Эллады».

Широко використовувались Інтернет-джерела, що допомогли більш специфічно висвітлити дане питання.

Структура курсової роботи. Робота складається з вступу, двох розділів, де перший розділ має два підрозділи, другий – три підрозділи, висновків та п’яти кольорових додатків. Загальний обсяг роботи 30 сторінок, з них основного тексту 18 сторінок. У курсовій роботі було використано 13 найменувань наукової та публіцистичної літератури, а також 5 Інтернет ресурсів.



РОЗДІЛ 1 ГРЕЦЬКА СКУЛЬПТУРА ЯК ОДНЕ З ВИДАТНИХ НАДБАНЬ СВІТОВОЇ КУЛЬТУРИ


1.1 Передумови розвитку грецької скульптури


Серед всього образотворчого мистецтва стародавніх цивілізацій мистецтво Стародавньої Греції, зокрема, її скульптура, займає абсолютно особливе місце. Ніде більш скульптура не підіймалася на таку висоту, ніде більш так не цінувалася людина, як в старогрецькій цивілізації. Їй доводилося долати опір не тільки матеріалу, але і традицій умовного, усередненого зображення людей, які в результаті своєї, так званої, еволюції досягли неперевершеної досконалості в естетичному виразі образів. У чому ж причина такого творчого гуманізму і надзвичайної популярності скульптурного мистецтва в Стародавній Греції?

І. Тен в своїх Лекціях естетики пояснює простоту форми еллінського мистецтва фізичними особливостями краю. Греків не надихав, як єгиптян, нескінченний піщаний океан Сахари; їхня уява не обмежувалась масивами Гімалайських гір та сухою площиною Каспійського прибережжя. Навколо них було все дуже просто і зрозуміло. Невеликі граціозні гори, гаї, що розрослися у їх підошов, море, поцятковане островами, які так близько лежать один до іншого, було важко знайти пункт, де б далека земля не виднілася на горизонті. Погляд охоплює повнотою кожну форму, не втрачаючи її. Звідси і пішло вироблення визначених, точних понять. З міської цитаделі можна було охопити поглядом всю державу. Місто, передмістя, селища — от і все. Туману тут ніколи не буває, навіть дощу майже немає. Спека обмежувалась близькістю моря. Навколо вічне літо: маслини, помаранчі, лимони, кипариси, виноград дають постійну дармову їжу жителю. Греки не безпорадні пасинки природи, а швидше її рівноправні брати. Їм не потрібно винаходити теплого одягу і жител, комфортних доріг та тротуарів, адже бруду тут не буває. Їм не потрібно будувати театр, тому що сидіти в ньому задушливо, а на терасі гори сидіти так добре і прохолодно. Помістити в центрі тераси сцену – і справа зроблено [12, c. 90]. Мініатюрність природи, точне враження дрібних контурів виробили в елліністичній культурі дивовижну вразливість для сприйняття самих дріб'язкових деталей, з яких складаються маси. Доступність форми і відраза від всього колосального примусили греків будувати маленькі храми і ліпити богів у натуральну величину. Краса, свіжість і яскравість оточуючого їх, майже, ідеального світу примусили так зріднитися з цією красою, що всякий відступ від останньої приймався за аномалію, за виняткове явище, негідне узагальнених ідеалів мистецтва. Звідси й бере початок та характерна межа відсутності потворних форм в еллінському мистецтві. Простота і краса йдуть рука в руку в класичному світі.

Не останню роль в передумовах грецького скульптурного мистецтва зіграли їх політичні установи. На Нилі, як і на Євфраті та на Тигрі, повновладні одні монархи у всіх областях, а отже, і в мистецтві. Прославляти досконалість владики було єдиним завданням, яке ставилось художнику; його мистецтво було придворне, залежне: він не міг вільно зважати на закони своєї майстерності. Проте Зовсім інакша ситуація склалася в Елладі. Тут не було володарів-тиранів, які б утримували художню творчість і примушували б служити собі, тут художник служив своїм мистецтвом блаженним богам і вільним громадянам. Вільний він сам, вільна і його праця. Він прагнув виразити в своїх образах те, що втішало його освічених одноплемінників. Особливим збігом було те, що у греків користувалися великою пошаною гімнастичні вправи. У 700 р. до н.е. оголене тіло атлета стає звичною нормою. Великий національний інтерес, який греки виявляли до удосконалення фізичної частини людини, тонкий погляд, який вони виробили в собі для оцінки всіх тілесних переваг і всього того, що забезпечувало перемогу в змаганнях, – все це стало шляхом для вдосконалення і неперевершеності грецької пластики, що зображала людські тіла. Аристотель, пророкуючи блискуче майбутнє хлопцеві, говорить: “І будеш ти з повними грудьми, білою шкірою, широкими плечима, розвиненими ногами, у вінку з квітучого очерету, гуляти по священних гаях, вдихаючи в себе аромат трав і тополь, що розпускаються”. День за днем художники бачили перед очима прекрасні юнацькі тіла, що знаходилися в найжвавішому русі. Їм не потрібні були жалюгідні моделі, адже на тлі такої абсолютної фізичної краси вони б вигляділи просто нікчемними. Розвинені гімнастикою тіла порушували захоплення народу: художники, прагнучи створити атлетично довершені фігури, залишалися на ґрунті істинно народного мистецтва, якому сприяли всі шари суспільства. Відсутність одягу нікого не шокувала. До всього відносилися дуже просто, соромитися було нічого. Водночас, цнотливість від цього не програвала. Адже вся грецька культура ґрунтувалась на релігійній тогочасній моралі, а вона, в свою чергу, завжди оспівувала фізичну естетику людини. Доводячи до найбільшої досконалості виконання своїх робіт, еллінські майстри в їх геніальному творчому потенціалі задовольнялися тим, що їхня робота ставала ще прекраснішою та неповторнішою, проходячи культурну еволюцію[1, c. 134]. Вони не вважали забобонним спиратися на своїх великих попередників, адже саме в такий спосіб можна досягти найвищого професіоналізму в досягненні ідеальних образів вічної, без будь-яких вад та недоліків, абсолютної краси. Це було найвищою майстерністю.


Случайные файлы

Файл
Записка426.doc
30624.rtf
55109.rtf
29531-1.rtf
referat.doc




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.