Поняття проблеми та перспективи розвитку середніх міст України (64484)

Посмотреть архив целиком













ПОНЯТТЯ ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СЕРЕДНІХ МІСТ УКРАЇНИ


РОЗДІЛ I. СЕРЕДНІ МІСТА:ПОНЯТТЯ ТА ФАКТОРИ РОЗВИТКУ


    1. Понятійно-термінологічний апарат дослідження


Під поняттям міста розуміється місце складної концентрації - демографічної, соціальної, економічної, матеріально-технічної, інформаційної, основі якої знаходиться поділ галузей праці на міські та сільські.

Існує наступна класифікація міст: малі міста – до 50 тис. осіб, середні міста – 50-100 тис. осіб, великі міста – 100-250 тис. осіб, крупні міста – 250-500 тис. осіб, найкрупніші – більше 500 тис. осіб.

Середні міста – це міста з чисельністю населення від 50 тис. до 100 тис. осіб.

Відповідно до затвердженої Законом України Генеральної схеми планування території України виділяються такі типи середніх міст:

-міста, що прилягають до центрів систем розселення;

-міста, що мають значні рекреаційний та оздоровчий потенціали;

-міста, що мають значні природний та історико-культурний потенціали;

- міста - центри сільськогосподарських районів;

- монофункціональні міста.

За питомою вагою населення, зайнятого в різних сферах економічної діяльності, можна виділити такі категорії середніх міст:

- міста з переважно промисловими функціями;

- транспортні вузли;

- санаторно-курортні та рекреаційні центри;

- історичні, історико-архітектурні, культурні та туристичні центри;

- адміністративні центри районів;

- господарські центри місцевого значення;

- центри низових локальних систем розселення, що виконують функції з надання соціально-культурних, комунально-побутових та інших послуг населенню.

Станом на 1 січня 2009 року в Україні нараховувалося середніх міст 55. В проживає 11,3% міського населення країни.


1.2. Фактори розвитку середніх міст.


Існує багато факторів які впливають на утворення міста. Головні з них: історичний, транспортний, промисловий, міграційний, адміністративно-соціальний.

Історичний фактор. Як відомо, місто є результатом історичного процесу заселення території, який відбувається під дією ряду чинників: природних, соціальних, економічних, політичних тощо, які мають суттєвий вплив на особливості заселення та розміщення поселень, їх взаємозв’язок тощо.

Таким чином, процес формування та розвитку міста обумовлюється історичним процесом заселення регіону та розселення населення по його території. На заселення території регіону впливали різні чинники, серед яких форми рельєфу та річки які течуть в межах регіону. Поселення розміщувалось по території регіону в місцях де був рівнинний рельєф, оскільки це сприяло розвитку сільського господарства. Що давало людям змогу годувати сім’ї і жити. Також важливо було розміщуватись біля річок, тому що вони відіграють важливу роль у житті та господарстві людини. На час заселення річки сприяли розвитку рослинництва та тваринництва, що складали основну ланку господарства людини того періоду.

Отже, степ не був перешкодою для розселення осілого люду, але разом з тим не захищала його від загарбників. Інша справа ліс. Він злегка гальмував процес заселення, але одночасно служив захистом переселенцям від ворожих нападів. Ліс був справжнім скарбом для поселенців, бо з нього виготовляли як фортеці і замки, так і все, що потрібний було в господарстві, зокрема буди, гуті, бурті, вітряні і водяні млини, а також винокурні. Можна зробити висновок, що багатий природно-ресурсний потенціал створював всі необхідні умови для заселення території, подальшого розвитку господарства і виникнення і розвитку міста.

Міграційний фактор. Сьогодні міграція є важливим фактором у виникненні та розвитку міста. Оскільки вона змінює чисельність населення, його етнічний склад. В середніх містах з процесом міграції пов’язані незначні темпи росту, а часто скорочення населення і відносне зменшення населення середніх міст в загальній чисельності міського населення країни. В основному цей процес, викликаний концентрацією нового будівництва в великих містах і пояснюється невеликими темпами приросту робочих місць в середніх містах. Але певна самостійність міграційних процесів по відношенню до розвитку виробництва призводить до того , що відтік населення часто відбувається і в тих малих містах, де відчувається недостатня кількість робочих місць.

Існує багато мотивів які спричиняють міграцію. Найголовнішими є мотиви пов’язані з питаннями зайнятості, поліпшення житлово-побутових умов, трудовою діяльністю, поліпшення особистого життя. Великий вплив на структуру мотивів спричиняє рівень освіти мігруючих. З ростом освіти значно зменшується кількість мотивів пов’язаних з поліпшенням житлових умов населення, і навпаки, зростає значення різних аспектів трудової діяльності.

Та проте міграція населення утворює багато наслідків. В середніх містах вони полягають в зміні співвідношень між потребою в робочій силі та її наявністю в окремих формах поселень. В цілому міграція сприяє вирівнянню трудозабезпечення різних форм поселень, і в цьому , безумовно, її позитивне значення. Однак існує економічно не обґрунтована різниця в рівні життя сільського та міського населення, з однієї сторони, і міського в містах різної величини, а з іншої сторони, в кінцевому підсумку сприяє збільшенню концентрації населення в великих містах.

В результаті чисельного відтоку з середніх міст населення молодого віку змінюється статево-вікова структура міського населення, знижується рівень молоді, зменшується природний приріст населення. Що спричиняє ряд проблем.

В результаті міграційного руху молоді з більш високою загальноосвітньою підготовкою середні міста опиняються в менш сприятливих умовах при вирішенні питання про розміщення нового виробництва в порівнянні з тими містами, де концентрується молодь.

Також результатом міграції молоді є старіння нації міста. Що в свою чергу може призвести до зникнення міста з адміністративно-територіальної карти держави. Сьогодні ця важлива проблема стосується сільського сектору. Вже багато сіл зникло з карти країни і кількість таких показників не перестає зменшуватись, а тільки збільшується. Якщо своєчасно не зупинити цей процес то він торкнеться і малого міста. Що в свою чергу може підвергнути під сумніви існування цілої держави.

Транспортний фактор. Транспортна система відіграє велику містоутворюючу роль. Вдало розташовані транспортні вузли перетворюються на великі міста. Насамперед це стосується портових міст, де масові вантажі перевалюються з одного виду транспорту на інший. Здебільшого частину вантажів, які проходять через вузлові транспортні центри, вигідно переробляти на місці. Так суто транспортний вузол перетворюється на багатофункціональне місто. На території України більшість міст перетворились переважно з залізничних вузлів. Оскільки це більш розвинутий вид транспорту, він має найгустіше прокладену транспортну мережу по території країни.

Промисловий фактор. Відіграє одну з важливих ролей в утворенні міста. Оскільки саме промисловість є економічною базою міста. Саме промисловість надає імпульс до виникненню міста і стимул до його розвитку.

Промисловість, як фактор утворення міста поділяють на дві сфери: матеріального виробництва та невиробничу сферу. Під фактором матеріального виробництва утворення міста розуміють групу підприємств і організацій по виготовленню певного (однорідного) виду продукції які навколо себе утворюють певне поселення, а фактор невиробничої сфери – по виду суспільної та соціальної діяльності, якому притаманні зовнішні чи внутрішні функції в економічній ролі міста. Зовнішні функції складаються в виготовленні продукції для інших галузей і регіонів країни і придбанні їх продукції , в використанні природних надр і суспільних ресурсів. Внутрішні функції полягають в виготовленні продукції для невиробничої сфери та для населення, в реалізації різного роду послуг, в здійсненні планових, організаційних та господарських функцій. Співвідношення між зовнішньою та внутрішньою функціями в цілому дає змогу визначити ступінь розвитку міста та його участь у вирішенні господарських завдань населення в країні. Отже можна зробити висновок, що місто утворюється і розвивається завдяки промисловості. Якщо збудувати великий завод на незаселеній ділянці землі, то потрібно звести і житлові будинки для трудових кадрів заводу. А це в свою чергу буде сприяти збільшенню чисельності населення і існує потенціал, в подальшому, до виникнення міста.

Соціальний фактор. Соціальний фактор безпосередньо має вплив на формування міста та рівень життя населення. Місто в цьому факторі можна розглядати як наступні підсистеми: а) народногосподарської основи; б) сукупність технічної та соціальної інфраструктури (Комунальне господарство, сфера послуг населення).

Народногосподарська основа може створюватись цілеспрямовано як взаємообумовлене поєднання різних виробництв відповідно до теорії терріторіально-віробничих комплексів

Технічна і соціальна інфраструктура покликані забезпечувати функціонування і розвиток міста як елемента географічного розподілу праці, і як життєвого середовища населення, його відтворення, формування людської особи.

Місто постає як життєве середовище, зручність зв'язків житла з місцями праці і підприємствами обслуговування, витрати часу на пересування, умову спілкування, організацію системи обслуговування


Случайные файлы

Файл
124016.rtf
13412-1.rtf
28253.rtf
9651-1.rtf
71725.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.