Суспільно-політичний рух в США в період 1945-1960 років (59754)

Посмотреть архив целиком
















Курсова робота на тему:

Суспільно-політичний рух в США в період 1945-1960-х років.



Зміст



Вступ

Розділ І. Антивоєнний рух

Розділ ІІ. Рух молоді та студентів

Розділ ІІІ. Боротьба за расову рівність у післявоєнні роки

Висновки

Список використаної літератури



Вступ


Суспільно-політичні сили США – доволі складне соціальне поняття, яке включає представників різноманітних прошарків населення.

Актуальність теми. Протягом Другої світової війни в США відбулися корінні зміни. Відразу після закінчення війни, труднощі, пов’язані з переходом економіки на шлях мирного розвитку, призвели до активізації суспільно-політичного руху. Помітним явищем в суспільно-політичному житті США стало розгортання боротьби проти расової нерівності чорношкірих американців. Ця боротьба увінчалася забороною всіх видів расової дискримінації.

Протест проти расової нерівності призвів до серйозної політичної поляризації в країні, в якій студентство поруч з чорношкірим населенням виступило як масова опозиційна системі державно-монополістичного капіталізму сила. В соціальному відношенні рух молоді був реакцією на гострі протиріччя між новими процесами, пов’язаними з науково-технічною революцією, і системою капіталізму в її сукупності – починаючи з відносин між приватними власниками та владою і закінчуючи сферою духовної культури. Таким чином, характерною особливістю молодіжного руху було органічне сплетіння соціально-політичних та культурних аспектів.

Атомне бомбардування Хіросіми і Нагасакі в серпні 1945 року привернуло увагу певної частини американського суспільства. Активізувався рух антивоєнних організацій, які виникли ще в міжвоєнний період. Боротьба за мир виникла та розвивалась у нерозривному зв’язку із загальним зростанням настроїв соціального протесту, з демократичною боротьбою, з діяльністю молодіжних, жіночих, негритянських організацій, які відіграли помітну роль в ідеологічній, моральній, організаційній та матеріальній підготовці. Саме тому антивоєнний рух зумів швидко отримати широкого розмаху, успішно використовуючи різноманітні засоби та форми боротьби.

На сучасному етапі розвитку історичної науки значна увага приділяється вивченню суспільно-політичних сил, які творять історію держави. Вивчення становища суспільно-політичного руху в США в післявоєнний період є одним з багатьох прикладів загальноісторичного досвіду. Важливим є аналіз та можливість творчого використання історичного досвіду суспільно-політичного руху в сучасних умовах.

Хронологічні межі дослідження охоплюють період після Другої світової війни, який в світі характеризується, як розгортання „холодної війни” та становлення політики розрядки.

Метою курсової роботи є дослідження діяльності провідних гілок суспільно-політичного руху в США в період з 1945 по кінець 60-х років ХХ століття.

Мета досягається виконанням наступних завдань:

  • визначення становища чорношкірого населення та молоді США в післявоєнні роки;

  • висвітлення позицій антивоєнного, молодіжного руху та руху за расову рівність в 1945 - 1960-х рр.;

  • характеристика поточної роботи та діяльності суспільно-політичних організацій США у післявоєнні роки;

  • аналіз участі та досягнень суспільно-політичних організацій у внутрішньополітичному житті США.

Предметом дослідження є:

  • соціально-економічне становище чорношкірого населення США, яке брало участь у боротьбі за свої права та свободи;

  • військові, пропагандистські та культурницькі настрої молоді та студентства, котрі боролися за мир та рівноправ’я.

Об’єктом дослідження курсової роботи є суспільно-політичний рух в США в післявоєнний період.

Теоретико-методологічною основою дослідження є загальні принципи об’єктивності та історизму. Основні методи викладу матеріалу - історично-проблемний та логічний. Комплексне застосування вищезазначених принципів та методів відповідає нормам новітньої методології історичних досліджень та дозволяє окреслити тотожні та специфічні риси досягнень суспільно-політичного руху в США.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що до теперішнього часу не було україномовного дослідження суспільно-політичного руху в США в післявоєнний період. На базі досягнень історіографії в курсовій роботі представлено цілісну картину становлення антивоєнного, молодіжного рухів та руху за расову рівність.

Історіографія. Спеціальних праць, присвячених аналізу суспільно-політичного руху в США в післявоєнні роки, немає. Часткову інформацію можна почерпнути в енциклопедичних виданнях та багатотомниках радянської доби, де описані демонстрації протесту американського народу проти війни у В’єтнамі [2] та основні вимоги демонстрантів [4]. Боротьба чорношкірого населення за громадянські права відображена в 12 томі багатотомника „Всесвітня історія” [5].

Однією з провідних дослідниць радянського часу була А. П. Корольова. Вона досліджувала зародження ліворадикального протесту молоді і дійшла висновку, що в цілому американський молодіжний рух характеризується традиційними для США формами непролетарського радикалізму і тактикою ненасильницьких дій [9.280].

Дослідженням молодіжного руху займалися також М. О. Литовська та В. І. Камишанов, які впорядкували зібрану до них інформацію стосовно молодіжних та студентських організацій [7,327].

У дослідженні негритянського питання А. П. Корольова відзначала, що чорношкірі американці ніколи не зупиняли боротьбу за права людини та за громадянські права, проте з середини ХХ століття негритянський рух набуває особливо масового характеру [9,47].

Питанням дослідження антивоєнного руху займалася О. Н. Єршова. Вона зазначала, що важливою передумовою підйому масової боротьби проти агресії у В’єтнамі була дискусія з питань зовнішньої політики США та мілітаризації американського суспільства [9,368].

Особливе місце в історії антивоєнного руху займає осіння кампанія протесту 1969 року, яка була одним з кульмінаційних моментів руху. Це питання А. П. Корольова разом з І. А. Геєвським [9,395].

В періодичних виданнях мало досліджене питання суспільно-політичного руху в США в післявоєнний період. Нові явища в молодіжному русі, зокрема рух хіпі, висвітлено в статті М. Калужського та О. Краснової [10].

Сьогодні, після здобуття нашою державою незалежності, коли з одного боку, є можливість контактів та співпраці з іноземними науковцями, а з іншого – доступ до невідомої за радянських часів інформації та літератури деякі питання стають науково ангажованими.

Структура курсової роботи: вступ, три розділи, висновки, список використаної літератури та додатки. У вступі подано обґрунтування доцільності теми, вказано мету, завдання, окреслено хронологічні межі, розкрито наукову новизну, історіографію та практичне значення дослідження. Підсумки дослідження викладено у висновках.

Перший розділ – „Антивоєнний рух” присвячений питанням становлення партій та організацій, головною метою створення яких був рух проти війни та озброєння, розгляду їх діяльності.

В другому розділі – „Рух молоді та студентів” основну увагу звернуто на формування молодіжних організацій, розкрито основні вимоги та прагнення молоді, зв’язок молодіжного руху з антивоєнним рухом та рухом за расову рівність.

У третьому розділі – „Боротьба за расову рівність у післявоєнні роки” розглядається діяльність організацій США, які утворилися з метою захисту громадянських прав та виступали за формально-юридичну рівність кольорового населення США.

Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що матеріал, зібраний в курсовій роботі можна використати:

  • як основу для більш широкого дослідження з даної теми;

  • для написання рефератів, повідомлень, близьких за тематикою курсових та дипломних робіт;

  • для підготовки до уроків, семінарських та практичних занять.



Розділ І. Антивоєнний рух


Підйом масового руху за мир, проти агресивної війни у В'єтнамі став одним із серйозних факторів, що змусив Вашингтон піти на мирні переговори, а потім і на повне виведення своїх військ з Індокитаю, надав значну допомогу народам Індокитаю в їхній боротьбі за національне звільнення.

Черговий виток у гонці озброєнь, який почався наприкінці 50-х років військово-промисловим комплексом США, привів до активізації антивоєнного руху. З вимогою припинити гонку озброєнь, заборонити ядерні випробування, покласти кінець мілітаристській пропаганді виступили ряд ліберальних суспільних діячів. В 1957 р. вони створили авторитетну організацію - СЕЙН: організація громадян за розумний мир (до 1969 р. називалася Національний комітет за розумну ядерну політику). З'явився ряд нових антивоєнних організацій, що діяли як на національному, так і на місцевому рівні. Найбільш стабільними серед них виявилися «Рада за життєздатний мир» (1962), «Матері за мир» (1967). В 1961 р. група заможних домогосподарок з Вашингтона звернулася до жінок США із закликом «кинути кухні й роботу, підняти жителів своїх кварталів на дії проти погрози ядерної війни» [16,107]. На їхній заклик відгукнулося більше 100 тис. жінок з 25 штатів, утворивши одну із самих активних жіночих антивоєнних організацій «Жінки, боріться за мир» (1961).

Масовий характер антивоєнний рух отримав в середині 60-х років, коли мільйони американців, що представляли всі соціальні прошарки суспільства, включилися в протест проти агресії США у В'єтнамі. У рух протесту включився ряд ліберально настроєних суспільних діячів, що створили в 1957 році Національний комітет за розумну ядерну політику.


Случайные файлы

Файл
69004.rtf
44991.doc
delphin.doc
143169.rtf
9797-1.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.