Становлення Польської держави у 1921–1926 рр. (59696)

Посмотреть архив целиком














Курсова робота

Становлення Польської держави у 1921 – 1926 рр





Зміст


Вступ

1 Політичні перетворення в державі

2 Економічний розвиток країни

3 Міжнародне положення Польщі

Висновок

Список використованої літератури



Вступ


Актуальність роботи. Основним джерелом вивчення теми „Становлення польської держави у 1921 – 1926 роках” є писемні джерела, вони підтверджують достовірність її актуальність. Данною темою займалися ряд дослідчиків, як польських так і російських відносимо Д. Налеч і Т. Налеч, А.Н.Бадак до російських відносимо Матвеева, Симонова, Яровик та багато інших.

В своїх працях вони досконало вивчили історію Польщі в той період часу, а саме 1921 – 1926 роках, вони охарактеризовали політичну, соціально – економічну сторону країни, а також міжнародне її положення.

На сучасному етапі вивчаєма тема дуже актуальна нею займаються такі видатні вчені, як Матвеев, Яровой, Жуков, Прохоров, Сімонова та багато інших.

При вивчені та досліджені цієї теми, ми більш детальніше вивчаємо цю країну в цей період часу.

Мета. На основі вивченої літературі ми ставили перед собою наступну мету. Мета демократичної держави :

1921 – 1926 роках – полягала у врегулюванні мирних відносин з Німеччиною та Росією, а також врегулюванні політичних конфліктів у самій державі. В цей час багато уваги приділялося економіці Польщі.

Об”єкт курсової роботи є Польська держава.

Завдання :

  • виявити які політичні перетворення відбулися в державі ;

  • дослідити економічний розвиток Польщі саме у 1921 – 1926 роках, його вплив на політичне життя ;

  • охарактеризувати міжнародне положення Польщі.

Хронологічні рамки – охоплюєть 1921 – 1926 роки, це період правління Ю. Пілсудського, та встановлення „культу вождя” Пілсудського.

Географічні рамки роботи - Польське питання на Паризькій конференції було дуже важливим, так як, воно перехрещувалося з питанням о відносинах з Радянською Росією та Німеччиною – двум фактично новим державам на карті Європі. Питання про польсько – німецькі кордони є частиною проблеми, пов”язаної з тим хто ж з держав переможниць зуміє виявити найбільшу вигіду з поразки Німеччини. Неодоцінуючи інтереси Польщі правяща кола Англії та США тим самим схилялись на бік Німеччини проти свого французьського спільника.

Отже, Польща отримала лише 45 тисяч кв.км. території замість очікуваємих 84 тисяч кн. Версальський договір залишив відкритим питання про Східні кордони Польщі. Водночас з підписанням цього договору Польща підписала з Англією, Францією, США та іншими країнами договір „Про захист прав національних меньшин” в Польській державі.

Структура курсової роботи. Курсова робота складається з вступу і трьох його розділів:

Розділ перший – політичні перетворення в державі ;

Розділ другий – економічний розвиток країни ;

Розділ третій – міжнародне положення Польщі.

Також містить в себе висновки та список використованої літератури.



1 Політичні перетворення в державі


Польські землі у перші дні першої світової війни стали театром активних бойових дій. Вони велись в царстві Польському, Галичині, на Мазурах 1921 – 1926 роки були дуже складними для Польської держави, як в політичному, так і в економічному плані.

У лютого 1919 року сейм підтвердив права Пілсудського, як керівника держави до прийняття постійної конститйції. Робота над конституцією зайняла два роки. Весь цей час в сеймі і пресі йшли дискусії о формі державного устрою, уповноваження окремих гілок влади, принципах виборчого права.

17 березня 1921 року сейм прийняв конституцію (вона отримала назву „березневої ”). Це була одна з найбільш демократичних конституцій в світі на той час. Польща пропогандувалась республикою, верховна влада належала народу.

Органами влади в галузі законадавства був парламент, який складався з двох палат – сейму та семату, виконавча – президент та уряд, судову владу – незалежний суд.

Вибори в парламент були загальними, прямими, рівноправними, пропорційними при таємному голосуванні. Не мали права голосув особи, які знаходились на дійсний войськовій службі.

Президент вибирався парламентом. Він мав право висувати кандитатури примерів і міністрів, а також представити державу на світовій арені. Уряд мав відповідальність перед парламентом. Сейм був наділений основними повноваженнями в законодавчої і контрольної областях, стверджував уряд і окремих міністрів і мав право їх зміни.

Особлива позиція сейма в державі скріплювалась досить склодною процедурою його дострокового розпуску. Конституція проголошувала основні демократичні права і свободи особистості, рівноправність всіх громадян країни, мови, раси, релігії.

При цьому бралося до увагу, що римо – католицьке віросповідування буде займати в державі провідну роль серед рівноправних конфессій. (9. с. 48-49) Всі види власності оголошувались недоторканими.

Порушення цього права припускалось тільки на основі закону, виходіячи з інтересів суспільства, за відповідну конпенсацію. Конституція закріплена в Польщі парламентську демократію провідну роль в якому відігравав сейм.

Прийнятий на основфі конституції закон про вибори дозволяв проводити в сейм своїх представників навіть невеликими політичним партіям. В Польщі склалось багатопартійна система, приблизно існувало п”ять партій. Селянський рух (людовці) розпався на дві партії „Пяст” і „Визволення”.

На його правому крилі стояла партія, яка була підтримана заможним та середнім селянством, - „Пяст” на чолі з В. Вітосом у 1918 році. Більш радикального в той й же час рвіну позицію серед людовцть займала партія „Визволення”, яка користьувалась попитом серед селянськох бідноти.

В робітничому русісильні позиції зберегла Польська Соціалістична партія (ППС), яка виникла ще у 1893 році.(1. с. 47) Пілсудський не створив власної партиї, але в той же час мав прихильників у різних партіях, в тому числі серед людовців і ППС, спиравшись на яких й вів боротьбу за владу зі своіми головними політичними противніками – ендеками, які були підтримані заможною буржуазією та поміщиків, партія національних демократів.

В листопаді 1922 року відбулися вибори в парламент, але вони знов не данли очікуваного результату не одному з полятичних таборів. Основна частина українського населення Галачини бойкотувала вибори в знак протесту проти польської акупації цього регіону.

Великої поразки визнав табір Пілсудського, до нього входити Я.Левицький та інші політичні діячі. Пов”язані з ними політичні угрупування не отримали жодного місця в сеймі.(8. с. 387)

9 грудня 1922 року відбулися перші вибори президента незалежної Польщі. Пілсудський відмовився виставляти свою кандидатуру на вибори. Лише в п”ятому турі вдалося визначити переможця. Ім став Г. Нарутович, кандидат Польської

селянської партії „Визволення”, якого підтримали ліві, центристи та національні меньшини.

Правими партіями, які об”єднувались та групувались навколо національних демократів, була розгорнута антипрезиденська компанія. 11 грудня, в день проведення присяги Нарутовича, були організовані вуличні демонстрації протесту 16 грудня. (15. с.113)

1922 року Нарутович був вбитий під час перегляду художньої виставки, террористом – ендеком. 20 грудня 1922 року відбулися нові вибори президента, ім став С.Войцеховський кандилат партії „Пяст”. Восені 1923 року „Хьена” і „Пяст” уклали угоду, яка була направлена проти пілсудчиків, і обрали уряд на чолі з В. Вітосом.

Пілсудський демонстративно пійшов у відставку з поста начальника генерального штабу, який він обіймав з грудня 1922 року. (4. с.27) Уряд В. Вітоса невдало намагався добитися стабілізації польської грошової одиниці, за рахунок робітничих мас – проведено було скорочення заробітної платні, урізувався бюджет, який йшов на культуру і освіту.

Різке надіння заробітної платні, зменшення прав національних меньшин та інші дії уряду привели до нового загострення суспільних протеріч в країні. Парламентські коаліційні уряди виявились не здатними ліквідувати кризу.

Їх існування колихалось від одного тижня до шісти місяців. За нетривалий час своєї діяльності вони не могли навіть сформувати програму дії уряду. Ті закони, які приймалися за їх ініціативою, нерідко викликали велике невдоволення в суспільстві, як це сталося, наприклад, з аграрною реформою .(14. с. 33)

У політиків різноманитних напрямів зміцнювалась думка в необхідності серйозних змін в державному апараті. Праві та центриські партії, які вважали, що повинні бути збільшенні незалежність законодавчої влади від парламенту та повноваження президента. Національної демократи починаючи з 1923 року проведення присяги Нарутовича, ім були організовані масові вулисні демонстрації протесту. В атмосфері націоналістичного божевілля, насадженого правою пресою, 16 грудня 1922 року Нарутович був вбитий (террористом - ендеком), під час перегляду художньої виставки.

20 грудня 1922 року відбулися нові вибори президента. Ім став С. Войцеховський кандидат партії „Пяст”. Восені 1923 року „Хьена ” і „Пяст ” уклали угоду, яка була направлена проти пілсудчиків, і обрали уряд на чолі з В. Вітосом.

Пілсудський демонстративно пішов у відсавку з поста начальника генерального штабу, який він обіймав з грудня 1922 року. Уряд В. Вітоса невдало намагався добитися стабілізації польської грошової одиниці валюти


Случайные файлы

Файл
115821.rtf
99102.rtf
240-1857.DOC
Otchet1.doc
103642.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.