Петро Могила та "могилянська доба" (58659)

Посмотреть архив целиком

План


Вступ

Розділ 1. Становлення Петра Могили, як духовного діяча XVII ст.

1.1 Початок церковної кар'єри

1.2 Ідея єдності церков Петра Могили

1.3 Видавнича та просвітницька діяльність Петра Могили

Розділ 2. Митрополит Петро Могила та ідея церковної унії

2.1 Від лицаря до ченця: пошуки особистості Петра Могили

Висновки

Список використаної літератури



Вступ


Успішне функціонування Православної Церкви в Речі Посполитій значною мірою залежало від особи, яка керувала цією Церквою. У 1633 —1б47 роках такою особою був митрополит Петро Могила — людина амбітна і до того ж талановита, роки понтифікату, якого майже повністю збігалися з роками правління Владислава IV.

Актуальність дослідження. Петро Могила — один із найвідоміших церковних, культурних і громадських діячів України, велич якого справедливо позначена в історії терміном «могилянська доба». Він — видатний богослов, просвітник, гуманіст, реформатор, фундатор національно-культурного відродження України.

Життя київського митрополита Петра Могили для багатьох людей ще й сьогодні є неабиякою загадкою. Складною і суперечливою була доля цього визначного церковного та культурного діяча, що полишив неабиякий слід в історії та культурі Украіни. Про Могилу написано багато праць і в Україні і за кордоном. Його діяльність, як правило, аналізується в трьох аспектах: громадсько- політичному, культурному та релігійному.

Час, у який жив і діяв Петро Могила, був часом крутого історичного повороту в долі українського народу, зв’язанного з національно-визвольним рухом і підготовкою культурно-історичних умов для соціальних та просвітницьких реформ. Він був громадянином у широкому розумінні цього слова. Незважаючи на свою високу церковну посаду (митрополит), Петро Могила не замикався у мурах монастиря, а розумів церкву, як один із засобів політичної й ідеологічної боротьби. З одного боку, як представник легального табору, своєю діяльністю він давав простір для розвитку національно-визвольного руху в Україні, а з другого – використовував усі свої легальні можливості і зв’язки з Річчю Посполитою для поліпшення долі українського народу. Це була складна діпломатична гра, багато кому незрозуміла, можливо, й зараз.

З іменем Петра Могили пов’язане розгортання системи вищої і середньої освіти в Україні та Росії, яка не просто копіювала західноєвропейські школи, але й могла конкурувати з ними. Він був фундатором і творцем першого в усій Східній Європі вищого навчального закладу – Києво-Могилянської Колегії, що стала попередницею Української Академії та Київського Університету.

Меценат українського мистецтва. письменник і публіцист, він залишив близько 20 творів церковно-теологічного, полемічного, просвітницького, філософського та моралізаторського характеру. Зокрема, йому належить розробка і обгрунтування обрядів, характерних для життя українського суспільства того часу,скажімр, ритуалу вінчання.

Мабуть, Українська православна церква за всю свою історію не знала постаті більш знатнішої і колоритнішої, ніж митрополит Петро Могила. За порівняно короткий час він зумів надати їй чіткої організаційної структури, підніс освіту духовенства, висунув ідеал творчого здисциплінованого, чернецтва, здійснив реформу церковного обряду, розробив догматику, забезпечивши її необхідною новітньою теологічною літературою. Тому, дослідження діяльності такої непересічної постаті в історії та культурі України, як Петро Могила єдуже важливим та актуальним. Саме це й спонукало вибір теми курсового дослідження: «Петро Могила та Могилянська доба».

Об’єктом дослідження є життя та різнобічна діяльність митрополита Петра Могили через призму національного відродження українців у першій половині ХVII століття.

Предметом дослідження є з’ясування основних напрямів діяльності митрополита Петра Могили в контексті продовження українського відродження, його місце у цих процесах; форми та методи втілення його ідей у церковну, політичну, освітню та інші сфери життєдіяльності українців у першій половині ХVII ст.

Історіографія проблематики. Петро Могила — постать непересічна в історії та культурі України, тому вивченню різних аспектів його життя та діяльності завжди приділялося багато уваги дослідників. Зокрма, Грушевський М. у своїй праці «Історія української літератури» [9], та Костомаров М. у досліджені «Київський митрополит Петро Могила» [16], докладно вивчали наукову, релігійну та суспільно-політичну діяльність П.Могили. Серед інших відомих дослідників життя та діяльності П.Могили можна виділити наступних: Жуковський А.П. [11], Білодід О. [1], Головащенко С. І.[6], В. М. Нічик [26], Панасюк В.В. [30], Садовяк Д. [32], Семчинський С.[33], Толочко П. [35], Хижняк З [40].

В історіографії на тепер існує кілька поглядів на Могилу, жоден з яких не можна визнати ні повним, ні об’єктивним – надто очевидна їх політична чи вузько конфесійна “вибірковість” і тенденційність.

Так, російська офіційна і церковно-православна історіографія високо оцінили Петра Могилу за виступи проти унії, православність, видавничу діяльність, за орієнтацію на православну Москву.

Польські історики, пам’ятаючи, що митрополитом Могила став на вимогу короля, підкреслюють його західну просвітницьку орієнтацію, використання ним і його школою латини і польської мови, різке засудження ним антипольських повстань…

Радянська історіографія бачить заслуги Могили в його антиуніатстві, православ’ї, видавничій та освітній діяльності. Ще далі йде українська дорадянська позитивістська історіографія – М.Грушевський, Д.Дорошенко, І.Крип’якевич та ін. Вона теж високо оцінює релігійно-просвітницьку діяльність могили, його реформи, правда, лише в контексті православ’я як основи духовності народу, хоч українське життя навіть на релігійному ґрунті, звичайно, вже не вичерпувалося православ’ям – утверджувалася і розвивалася унія як засіб релігійно-церковного і національного самозахисту.

Хронологічні рамки дослідження охоплюють 1596–1647 роки, що дозволяє максимально виявити й дослідити внесок митрополита Петра Могили у національне відродження України, окреслити його місце у контексті світової історії.

Практична цінність одержаних результатів та основних ідей курсового дослідження полягає в тому, що нагромаджений фактичний матеріал, теоретичні положення та висновки можуть бути використані при написанні наукових робіт, статтей, досліджень з релігієзнавства та історії України; при проведенні практичних, семінарських занять, лекційної роботи серед широкого загалу та вузького кола спеціалістів. Матеріали роботи можуть служити для популяризації ідей, спрямованих на виховання християнського патріотизму в громадян України.

Структура курсової роботи базується на проблемно-хронологічному принципі, її зміст та послідовність викладу матеріалу зумовлені логікою самої проблеми, а також метою та завданнями дослідження. Дослідження складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел ( 44 найменуваня).

Мета і завдання дослідження. Виходячи з актуальності теми та опираючись на досягнення української та зарубіжної історіографії спадщини митрополита та культурно-релігійного діяча Петра Могили, за метою було визначено: цілісно вивчити домінуючі напрямки діяльності Петра могили, встановити місце і роль владики у суспільно-політичному та культурно-релігійному житті України першої половини ХVII ст.

Для досягнення мети поставлено основні завдання:

  • проаналізувати громадсько-політичне і культурно-освітнє життя українців на початку ХVII ст.;

  • дослідити основні етапи життєвого шляху Петра Могили;

  • визначити й обґрунтувати головні напрями громадсько-політичної та культурно-просвітницької діяльності Петра Могили;

  • розкрити значення Петра Могили у популяризації освіти серед українського населення у першій половині ХVII ст.


Розділ 1. Становлення Петра Могили, як духовного діяча XVII ст.


Петро Могила був вихідцем з давнього молдавського боярського роду. Він народився 21 грудня 1596 року в сім'ї валаського і молдавського господаря Симеона Могили та семигородської княжни Маргарет. В 1607 році внаслідок боротьби за владу батько хлопця загинув. Після смерті Симеона Могили та після захоплення в 1612 році Кантемиром Мурзою молдавсько-валахійських володінь, княжна Маргарет разом з сином мусили покинути Молдавію та переїхати на українські землі Речі Посполитої, де їх прийняли родичі — князі Стефан Потоцький, Самуїл Корецький та Михайло Вишневецький. [42; С.3]

Початкову освіту Петро Могила здобув у Львівській братській школі, організованій в 1586 році для захисту та збереження православної віри. Сімейство Могил дотримувалося православ'я і мало тісні зв'язки з Львівським братством, постійно допомагаючи йому коштами та послугами у будівництві. Львів був неподалік від тодішніх молдавсько-валахійських володінь і Львівське братство, відчуваючи потребу в коштах, часто зверталося до одновірних молдавських господарів з проханнями про матеріальну допомогу.

Подальшу освіту Петро Могила здобував у європейських університетах. Спочатку він здобув освіту в Польській академії в Замості, а згодом вчився у різних навчальних закладах Голландії та в Парижі.

Петро Могила вільно володів грецькою та латинською мовами і досить швидко опанував богословську науку. Після повернення до Речі Посполитої він пішов на військову службу, брав участь у Цецорській битві 1620 року та Хотинській битві 1621 року. [4; С. 176]


Случайные файлы

Файл
94569.rtf
165898.rtf
70782.rtf
545-1.rtf
73054-1.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.