Значення і роль реформи Ехнатона, як втілення єгипетської системи вірувань у Бога Атона (57392)

Посмотреть архив целиком

Зміст



ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ІСТОРИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ

1.1 Історичні пердумови реформ Аменхотепа IV

1.2 Релігія та культи Єгипту – як історичні передумови реформ Аменхотепа

РОЗДІЛ 2. ЗДІЙСНЕННЯ РЕФОРМИ, ЇЇ НОВАЦІЙНА СУТНІСТЬ

2.1 Новації Аменхетепа IV

2.2 Релігійна загальнодержавна реформа- культ Атона

РОЗДІЛ 3. Вплив реформи на ідеологічне та духовне життя Єгиптян

3.1 Боротьба Ехнатона проти вищого фіванського жрецтва

3.2 Царювання Хоремхеба

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ



ВСТУП


Актуальність дослідження. Культура Давнього Єгипту – одна з найдавніших і найбільш самобутніх. У ній дуже міцними були традиції, хоча вважати її застійною, як це затверджують деякі єгиптологи, не можна, адже в ній, за словами американського ученого О.Нейгебауєра, був так само мало природженого консерватизму, як і в будь-якій іншій стародавній культурі. У житті єгиптян реальне і уявне з'єдналося воєдино. Поєднання в єдиний ансамбль духовного і технічного надбання людства, створило унікальну цивілізацію, яка розділяється на такі періоди:

Давнє царство – епоха споруди великих пірамід. Фараон втілює Сонце на Землі і є верховним жерцем. (Піраміди Хеопса, Хефрена, Мікеріна в Гізі).

Середнє царство – розпад держави з освітою двох центрів – в Дельфах і Фівах. Популярними стають скульптурні зображення, які набирають портретних рис і помітні спроби передачі психології особи.

Нове царство (XVIII династія – VI ст. до н.е.) – розцвів Єгипту. Культурні споруди стають сакральним центром культурного простору на землі. Найбільшої могутності Єгипет здобуває за час правління Аменхотепа IV (Ехнатон – син Сонця).

Пізнє царство (останні роки розквіту держави). у 525 р. до н.е. – захоплений Єгипет персами. У 332 р. – греками, які адаптували культурну спадщину Єгипту і популяризували на території всієї Європи.

Внесок стародавніх єгиптян в розвиток світової культури неможливо переоцінити. Вони створили одну з найдавніших систем листа, на основі, якою виникли семітські і африканські алфавітні писемності, розробили господарську – рахункову систему, яку запозичили стародавні перси і народи Європи. Видатні досягнення староєгипетської архітектури і мистецтва вплинули на художній розвиток сірійців, хеттов, ассірійців, эгейских народів, послужили основою для високого грецького мистецтва.

Історіографія Єгипту досліджувалася Ед Мейером, Р. Кессом, Э. Дріатоном, Вандье, Море, Брестеда, П. Монте, В. Хелька, вони відзначали що Староєгипетська релігія і міфологія — надзвичайно складне явище. Вони сумістили у себе разные, часом полярні вірування і уявлення, які склалися в різні часи і в різних куточках країни, постійно розвиваючись і ускладнюючись.

Спеціалізовані дослідження феномена муміфікації в роботах Ф. Дюнана [1]. Дослідженню історії Єгипту присвячені роботи І. Кацнельсона[2], У. Струве[3]; [4], Би. Тураєв[5]; А.Ніббі[ ]; 6Б. Піотровський[7]; І.Стручевський[ ] 89; В. Авдієва [10; 11]; І. Віноградова 12 і ін. Відвіку в Єгипті сформувалося декілька теологічних центрів: Геліополь, Мемфіс, Гермополь, Фіви і тому подібне. У кожному з них сформувалася своя космологічна версія, яка проголошувала творцем миру свого бога, других же богів трактувала як створених їм або таких, які походять з нього. Тому єгиптологи не упевнені, що в Давньому Єгипті існувала цілісна релігійна доктрина.

Культурі Єгипту присвячені монографічні праці, які, описуючи єгиптян, історію династій фараонів, релігійні вірування є актуальними і для нашого дослідження. Культурі і історії присвячені ряд робіт Піотовського [7], І.Стручевський [ 8 ].

Життєпису єгиптян і особливостей їх культури, традицій присвячені наукові розробки А.Зубова[]; 13І. Коростовцев[14];[15]; [16]; Н.Рузаєва[17], А Море[18], П. Монте [19], М.Матье [20;21 ].

Взаємини природи і людини в Єгипті присвячені дослідження Д.Прусакова[];[ ];[ ];[ ]. 22232425Аналіз єгипетського мистецтва від пірамід до пластики простежується в роботах А.Карпічечи[26], І.Лапіса[27;28]

Вагомим фактом єгипетської історії є проведення Аменхотепом IV великої релігійної реформи, що мала своїй на меті замінити стародавню традиційну форму многобожжя новим культом єдиного сонячного бога. У основі цієї реформи лежали певні соціально-економічні причини.

Завойовні війни фараонів XVIII династії привели до збагачення лише невеликої групи придворної знаті і важко відбилися на положенні трудового населення країни, Найбільш крупні багатства скупчилися в храмах і головним чином в руках фіванських жерців Амона. Релігійна реформа, направлена своїм вістрям проти панування непомірно розбагатілого вищого фіванського жрецтва, проводилася послідовно і систематично.

Вступивши на престол, Аменхотеп IV проводив боротьбу проти вищих шарів фіванського жрецтва, які завдяки своєму багатству протягом попередніх царювань сильно впливали на всю політику єгипетського уряду.

Оскільки в давньому Єгипті релігія була головною формою ідеології, а храми були найбільшими центрами культурного впливу, релігійна проповідь могла бути використана єгипетським урядом для зміцнення політичного і культурного впливу Єгипту в сусідніх країнах. З цією метою, очевидно, і були створені нові форми культу єдиного бога сонця, по своїй простоті і ясності зрозумілого і доступного різномовним і різноплемінним масам, що населяли сусідні з Єгиптом країни. На це значення релігійної реформи Ехнатона указують деякі фрази з великого гімну богові сонця Атону. У цьому гімні мовиться про те, що бог сонця Атон сходить над кожною країною, що він як єдиний творець миру створив всі країни - Єгипет, Сірію і Нубію, посилаючи життя кожній країні. Якщо колишні єгипетські боги зображалися як покровителі одного лише Єгипту і єгипетського царя, що забезпечували йому перемогу над його ворогами, то тепер новий бог Атон, культ якого був проголошений з висоти престолу, оголошений богом не тільки Єгипту, але також і сусідніх країн.

Зважаючи на вищезазначене, проведення вказаних реформ було дуже важливим для Єгипту - це, в свою чергу сформувало актуальність вибраної автором тематики, яка буде розкрита у відповідних розділах даної роботи.

Мета дослідження – розкрити основні тенденції і закономірності розвитку єгипетської культури, виявити феномен реформ Ехнатона.

Завдання дослідження:

  • Показати на історичному і міфологічному матеріалі виникнення релігійних вірувань в Єгипті, і їх вплив на мислення єгиптян;

  • проаналізувати значення і роль реформ Ехнатона, та трансформацыю єгипетської системи мислення;

  • Проаналізувати трансформацію релігійних уявлень єгиптян і особливості феномену переходу від політєїзму до однобожжя;

  • розглянути значущість виникнення пірамід, значення заупокійних культів, муміфікації, призначення культу Атона, його значення в культурі Єгипту і Європи;

Об'єкт дослідження – феномен єгипетської релігії в Європейській історії та культурі

Предмет дослідження – значення і роль реформи Ехнатона, як втілення єгипетської системи вірувань у Бога Атона.

Методологічна база дослідження

Методи дослідження застосовуються виходячи з гуманітарного характеру дослідження, використовуємо як загальнонаукові, так і культурологічні методи.

Основним методом гуманітарних наук вважається діалектика Г.В.Гегеля, І.Канта. Використовуємо компаративістський підхід, привертаючи для кращого розуміння релігійних вірувань і процесу формування свідомості єгиптян, аналізуємо міфологію, «Книгу мертвих» та ін. духовні джерела.

При розробці об'єкту дослідження аналізуємо міркування представників єгиптології, спираємося на історіографію, архітектуру, культуру Єгипту.



РОЗДІЛ 1. ІСТОРИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ



1.1 Історичні пердумови реформ Аменхотепа IV


Історичними передумовами реформ Аменхотепа IV можна назвати наступні:

1. Спираючись на середні верстви населення, на так звану "немху", Аменхотеп IV завдав удару фіванському жрецтву й старій аристократії, а потім проголосив новий державний культ бога Атона", - так описано появу нової релігії у Радянській історичній енциклопедія. Таке тлумачення "реформи" як знаряддя ослаблення впливу жрецтва в країні суперечить фактам. І до і після Амен-хотпа IV фараони нерідко конфліктували з жрецями, але ніхто з них ніколи і не подумував про подібні заходи. Неугодних жерців просто усували. Розглядати переворот Зх-не-йота IV як направлений в основному проти впливу жрецтва - «вульгарне соціологізування історії», і в даний час ця теорія, як правило, не розглядається вченими.

2. Інша гіпотеза про причинами амен-хотповського перевороту - є конфлікт фараона з фіванським жречеством і перш за все з верховним жерцем Амуна. Деякі вказівки на такий хід подій можна знайти в працях одного з провідних фахівців за часом Ех-не-йота Ю.Я. Перепьолкіна [29, с. 24-32]. Є факти, що доводять існування зіткнень між верховним жерцем і правителем вже на 1-му році царювання, майже відразу після запанування, але тут же Перепьолкін відзначає і наявність пам'ятників, підтверджуючих, що в 3-ій місяць повені 4-го року царювання Амен-хотп IV був ще в досить стерпних відносинах з верховним жерцем Амуна. На прикордонних плитах нової столиці фараон згадує про щось «погане», що довелося йому чути на 4-му році царювання, але чітких вказівок на те, що «погане» виходило від верховного жерця, немає. Суперечність фактів, природно, не дозволила ученому чітко висловити свою думку про корінні причини солнцепоклонницького перевороту, і до цих пір в науці не знайти однозначної думки із цього приводу.


Случайные файлы

Файл
23670-1.rtf
69953.rtf
132546.rtf
110626.rtf
60510.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.