Розробка алгоритму операційного автомату, синтез керуючого автомату з жорсткою логікою типу Мілі (48867)

Посмотреть архив целиком

Зміст


ВСТУП

1. РОЗРОБКА АЛГОРИТМУ ТА ОПЕРАЦІЙНОГО АВТОМАТУ

1.1 Опис операції множення

1.1.1 Основні методи множення

1.1.2 Множення чисел з фіксованою комою

1.1.3 Прискорені методи виконання операції множення

1.2 Розробка операційного автомату

1.2.1 Формалізований опис операційного автомату

1.2.2 Структурна схема операційного автомату

1.3 Розробка машинного алгоритму

1.3.1 Побудова граф-схеми алгоритму

1.3.2 Приклад реалізації алгоритму

2. СИНТЕЗ КЕРУЮЧОГО АВТОМАТУ

2.1 Основи теорії керуючих автоматів

2.2 Опис керуючого автомату Мілі

2.3 Кодування граф-схеми автомату

2.4 Побудова таблиці переходів

2.5 Синтез керуючого автомату

3. МЕТОДИКА КОНТРОЛЮ

3.1 Теоретичні відомості

3.2 Приклад контролю виконання операції множення за допомогою 11N-коду

ВИСНОВКИ

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

  1. ВСТУП


В основу проектування операційних пристроїв різного призначення покладено принцип функціонального мікропрограмування і концепцію операційних і керуючих автоматів. При цьому мікропрограмування - це спосіб опису функцій операційних пристроїв безвідносно до технічних засобів, які використовуються для їх реалізації. Таке тлумачення мікропрограмування дозволяє формалізувати синтез структур будь-яких операційних пристроїв незалежно від способу керування роботою пристрою. Необхідно відзначити, що принципи побудови і методи проектування операційних і керуючих автоматів є тою основою, на якій базується теорія і практика проектування більшої частини пристроїв ЕОМ.

Складність і відповідальність задач, що вирішуються сучасними ЕОМ та системами, потребують від них високої надійності та продуктивності. Тому, однією з основних проблем, які стоять перед розробниками сучасної обчислювальної техніки, є підвищення продуктивності, відказостійкості та життєздатності.

В наш час основним напрямком вирішення цих проблем є створення обчислювальних машин, які побудовані з великої кількості однорідних модулів, що утворюють єдину систему шляхом встановлення логічних зв`язків між ними. В цьому суть концепції мультипроцесорних ЕОМ, частинними випадками яких є матричні, конвеєрні, з програмованою архітектурою і т.д. При цьому висовуються вимоги простоти контрольного обладнання і високої достовірності обробки інформації.

В даній курсовій роботі здійснюється розробка алгоритму операційного автомату виконання операції множення чисел в прямому коді, синтез керуючого автомату з жорсткою логікою типу Мілі. А також приведено приклад контролю виконання операції множення за допомогою 11N контролю.

  1. 1. РОЗРОБКА АЛГОРИТМУ ТА ОПЕРАЦІЙНОГО АВТОМАТУ


    1. 1.1 Опис операції множення


Множення може проводитись в прямому, оберненому та доповняльному кодах. Знак результату операції множення можна визначати окремо. Для цього використовується операція XOR над знаковими розрядами співмножників відповідно.

При виконанні множення двох операндів однакової розрядності розрядність результату збільшується вдвічі, порівняно з розрядністю множників. При виконанні множення операндів, представлених в прямому коді, їх модулі множаться як цілі двійкові числа без знаків, або як дробові числа без знаків, оскільки процедура множення в обох випадках та ж сама. При виконанні множення операндів, представлених в оберненому коді, всі розряди від'ємних чисел потрібно інвертувати, а далі проводити множення так само, як над даними, представленими в прямому коді. Разом з тим, потрібно зауважити, що існують методи прямого множення операндів, представлених в обернених кодах.

      1. 1.1.1 Основні методи множення

Методи множення чисел у двійковій системі числення можна класифікувати таким чином:

За формою подання чисел

методи множення чисел з фіксованою комою;

методи множення чисел з плаваючою комою.

За швидкодією

методи простого множення

методи прискореного множення

За видом використаного суматора:

методи множення на суматорі прямого коду;

методи множення на суматорі доповняльного коду;

методи множення на суматорі оберненого коду (рідко використовується ).

За аналізом розрядів множника:

множення з молодших розрядів;

множення зі старших розрядів;

Усі перераховані методи можуть накладатися один на одного, що дає змогу вибрати потрібний метод множення двійкових чисел з урахуванням вимог до швидкості виконання операції та до використання апаратних затрат на реалізацію алгоритму.

Виходячи з вищевикладеного можна виділити чотири варіанти схем машинного множення:

Метод 1. Припустимо В-множене (В>0), A-множник (А>0) С-добуток. Тоді у випадку зображення чисел у формі з фіксованою комою отримуємо

А = а1а2…аn ;

B = b1b2…bn = b12-1 + b22-2 + … + bn2-n;

Звідси:

С = АВ = (0а1а2…аn)(b12-1 + … + bn2-n) = = (2-10,a1a2…an)b1 (1.1) + (2-10,a1a2…an)b2 + … + (2-n0,a1a2…an)bn .


Множник 2-n означає зсув на n розрядів вправо числа яке заключене в дужки тобто в даному випадку зсувається вправо множене і множення починається з старших розрядів.

Структурна схема пристрою що реалізує цей метод наведена на рис. 1а.

Метод 2. Множник B = 0b1b2…bn перетворюється по схемі Горнера


B = (…((bn2-1 + bn-1)2-1 + bn-2)2-1 + … + b2)2-1 + b1)2-1

Тоді:

C = AB = (…((bn0,a1a2…an)2-1 + bn-10,a1a2…an)2-1 … (1.2) …+b10,a1a2…an)2-1


Тут множення починається з молодших розрядів та зсувається вправо суми часткових добутків. Структурна схема пристрою що реалізує цей метод наведена на рис. 1б.

Метод 3. Множник записується таким чином


B = 2-n(bn + bn-121 + bn-222 + … +b12n-1).

С = AB = 2-n[bn0,a1a2…an + bn-1(210,a1a2…an) + (1.3)+ bn(220,a1a2…an) + … + b1(2n-10,a1a2…an)] .


Це означає що множення починається з молодших розрядів і множене зсувається вліво на один розряд в кожному такті.

Структурна схема пристрою що реалізує цей метод наведена на рис. 1в.

Метод 4. Якщо множник записати по схемі Горнера


B = 2-n(…((b121 + b2)21 + … + bn-1)21 + bn

C = AB = 2-n(…((b10,a1a2…an)21 + b20,a1a2…an)21 + … + (1.4)+ bn-10,a1a2…an)21 + bn0,a1a2…an).


У цьому випадку множення починається з старшого розряду і в кожному такті зсувається вліво сума часткових добутків.

Структурна схема пристрою що реалізує цей метод наведена на рис. 1

Другий варіант має найменші апаратурні витрати перший та третій – найменший час множення.

Таким чином для реалізації звичайної операції множення необхідно мати суматор регістри для зберігання множеного та схему аналізу розрядів множника. Суматор та регістри повинні мати ланцюги зсуву вмісту в ту чи іншу сторону у відповідності з прийнятим методом множення.

При множенні чисел на суматорі прямого коду знак добутку визначається окремо від цифрової частини як сума по модулю 2 знаків обох співмножників. У оберненому та доповняльному кодах знак добутку визначається автоматично за рахунок внесення поправок в звичайний добуток операндів.

Якщо множник від’ємний то добуток чисел на суматорі оберненого коду отримують додаванням поправок [A]об та [A]об2-n до добутку обернених кодів співмножників.[А.Я. Савельєв «Прикладная теория цифровых автоматов» М.: Высш. шк.1987]

При множенні чисел на суматорах оберненого та доповняльного кодів одночасно отримують знакову та цифрову частини.

      1. 1.1.2 Множення чисел з фіксованою комою

В ЕОМ операція множення чисел з фіксованою комою за допомогою відповідних алгоритмів зводиться до операції додавання і зсуву.

Множення двох (n - 1) розрядних чисел може мати 2(n - 1) значущих розрядів.

Тому при операції множення цілих чисел необхідно побачити можливість формування в АЛП добутку, котрий має двохкратну в порівнянні із співмножниками довжину. В ЕОМ, в яких числа з фіксованою комою є дробами, молодші (n - 1) розрядів множення часто відкидаються (при відкиданні може виконуватись операція округлення добутку). Для виконання множення АЛП повинен мати регістри множеного, множника та схеми формування суми часткових добутків - суматор часткових добутків, в якому шляхом відповідної організації передач виконується послідовне додавання часткових добутків.

Операція множення складається з (n - 1) циклів. В кожному циклі аналізується слідуюча цифра множника, якщо це 1, то до суми часткових добутків додається множене, в іншому випадку додавання не виконується. Цикл закінчується з зсувом множеного відносно суми часткових добутків або з зсувом суми часткових добутків відносно нерухомого множеного.

      1. 1.1.3 Прискорені методи виконання операції множення

Прискорення операції множення дозволяє істотно підвищити продуктивність ЦОМ, оскільки приблизно 70% свого часу вони витрачають на виконання цієї операції. Аналізуючи (3.2) - (3.5), можна намітити такі шляхи скорочення часу множення: зменшення часу додавання і зсуву кодів; зменшення кількості додавань і кількості зсувів кодів.


Случайные файлы

Файл
103535.rtf
71904.rtf
2745.rtf
36063.rtf
SERGEY33.DOC




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.