Факт та його функція в журналістському творі (38845)

Посмотреть архив целиком














КУРСОВА РОБОТА НА ТЕМУ:

Факт та його функція в журналістському творі”


Зміст


Вступ

  1. Факт в журналістському творі

    1. Визначення факту, його природа і видив журналістиці

    2. Оцінка факту в журналістському творі

    3. Факт та образ в журналістському творі

  2. Місце факту в різних жанрах журналістики

    1. Факт в інформаційних жанрах

    2. Факт в аналітичних жанрах

    3. Факт в художньо-публіцистичних жанрах

Висновок

Список використаних джерел



Вступ


Актуальність дослідження. Як відомо в основі будь-якого журналістського твору лежать факти – своєрідні цеглинки, з яких складається вся його структура. Тому таким важливим моментом журналістської роботи є не тільки збір фактичного матеріалу, але й методи його обробки і викладу. Для того щоб успішно оперувати фактами, вміло пред’являти їх у тексті, вибудовувати з них певну систему доказів, використовувати їх в якості наочної ілюстрації думок, необхідно для початку розібратися в складній природі факту, що виражається в проблемі співвідношення факту і об’єктивної реальності, бо при цьому виникає протиріччя – ототожнення факту і події, адже відображення оригіналу не є самим оригіналом.

Об’єктом цього дослідження є власне поняття факт як одиниця об’єктивної дійсності.

Предмет дослідження – факт в контексті журналістського твору, його значення та функції.

Методи дослідження – аналіз теоретичної бази, підручників, наукових робіт, статей; аналіз практичної бази, власне журналістських творів; узагальнення і систематизація отриманих даних;

Мета роботи – сформулювати природу факту, визначити його види та на конкретних прикладах розглянути використання факту в журналістських творах.

Для того, щоб досягти поставленої мети, я сформулювала наступі завдання:

Визначити природу і призначення факту;

Розглянути таке поняття як «образ» в журналістському творі;

Визначити критерії достовірності факту;

Розглянути яке місце займає факт у тому чи іншому жанрі журналістики.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:

  • Досліджено питання об’єктивності факту, як явища, що відображає зміст події;

  • Проаналізовано природу факту як явища об’єктивної дійсності;

  • Виявлено характерні особливості втілення факту в різних за жанровою тематикою журналістських творах.

Ціль наукової роботи – визначення місця факту в журналістиці і виявлення межі, коли об’єктивна інформація, що міститься у факті стає суб’єктивною, тобто інтерпретованою журналістом.

Факт – мікроскопічна частка реальної дійсності. За його допомогою журналіст може вказати на зв'язок реальної конкретної ситуації з масштабною суспільною проблемою, продемонструвати ступінь своєї зацікавленості ситуацією, визначити варіанти розвитку подій тощо. Проте складність розгляду цього поняття полягає в тому, що сам по собі факт багатоплановий, а вписаний у систему суджень, у процес доказу, у той чи інший узагальнюючий журналістський матеріал, факт втрачає свою природну багатогранність, висвітлюється якоюсь однією стороною, тобто стає вже не реальним фактом, а відображеним крізь свідомість і розуміння автора твору.

Виходячи з цілей і завдань, курсова робота має наступну структуру: вступ, основна частина, що складається з двох розділів, в першому розділі розглядаються теоретичні аспекти теми, другий безпосередньо заснований на конкретних прикладах, висновок, список використаної літератури та додатки.



1. Факт в журналістському творі


    1. Визначення факту, його природа і види в журналістиці


Факт (від лат. Factum – зроблене) – дійсна подія, явище, випадок [4].

Об’єктом журналістського відображення може бути як сама дійсність, так і соціальні явища, і процеси, і людина. Словом, у полі зору журналістів знаходиться різноманітний світ у всіх його проявах. Включаючись в процес пізнання дійсності, журналіст фокусує увагу на суспільно-значущих подіях. У самому акті вибору об'єкта пізнання, в специфіці його сприйняття, різних форм відображення, в оцінці та інтерпретації життєвої ситуації виявляється авторська позиція[1]. Тому, говорячи про співвідношення об'єктивного і суб'єктивного у факті, багато авторів сходяться на тому, що зміст факту – це об’єктивне відображення події, що знаходиться поза людською свідомістю, а форма, в якій здійснюється це відображення, суб'єктивна.

Отже факт, як явище дійсності, можна класифікувати наступним чином:

  1. Факт як елемент дійсності.

  2. Факт як елемент свідомості.

  3. Факт як елемент тексту.

В першому випадку він – джерело інформації, об’єкт пізнання. В другому – він виявляється і засобом пізнання: ми користуємося ним приблизно так само, як моделями будь-якого із об’єктів реальності, розглядаючи їх з різних боків, спостерігаючи їх поведінку в різних умовах, і тим самим отримуємо додаткову інформацію, що наближає за змістом факт свідомості з фактом дійсності. В третьому випадку домінуючою функцією виявляється функція збереження інформації в матеріальній формі. При цьому факт зберігає і перші два ряди функцій: вони реалізуються при контакті тексту з аудиторією [5].

Для журналістів об'єктивне висвітлення подій означає суворе дотримання фактів. А як же бути з авторськими коментарями, міркуваннями, думками? Якщо у хронікальній інформації необхідно обходитися без оціночних суджень, то в аналітичних та художньо-публіцистичних творах факти виступають або в якості ілюстративного матеріалу, або у вигляді опорних аргументів, що підтверджують ту чи іншу тезу. При цьому журналіст не тільки піддає факти всебічному аналізу, але і дає їм власне трактування і оцінку.

Чи можна в журналістському матеріалі досягти об'єктивного висвітлення події, з огляду на складну природу факту? Для журналістів об'єктивність не означає математичну або наукову точність, а, швидше, таке висвітлення новин, яке виключає емоції і відділяє факти від думок [2]. Для багатьох об'єктивність означає точне освітлення фактів і подій у формі неупередженого опису. Останнім часом, однак, теорія об'єктивності стала допускати аналітичне освітлення подій, яке далеко виходить за рамки неупередженого опису. Прагнучи до об'єктивного висвітлення подій, журналістові треба пам'ятати, що не можна підміняти факт власною думкою, оцінкою, трактуванням, інтерпретацією.

Що ж у такому випадку мають на увазі під фактом? Факт в журналістиці можна визначити як достовірне відображення фрагмента реальності, що володіє соціальною репрезентативністю [1]. Саме за допомогою фактів журналісти створюють модель різноманітної дійсності. Для повного та адекватного відображення різних подій, явищ і процесів в інформаційних, аналітичних та художньо-публіцистичних матеріалах використовуються найрізноманітніші факти: соціальні, історичні, літературні, юридичні, культурологічні та ін. Ставлення до фактів як до одиниць знання і викликає до них явну довіру у людей.

Але якою мірою можна вірити тим або іншим фактичним даним, якщо в них вже є оцінка, що відображає не тільки понятійну систему людини, але й особливості його сприйняття? Щоб бути впевненими в репрезентативності фактів, журналістам потрібно знати, по-перше, з яких джерел вони отримані, по-друге, які цілі переслідували респонденти, що повідомили про ті чи інші факти, по-третє, чітко відрізняти факти науки від буденних фактів.

Наукові факти завжди засновані на численних емпіричних спостереженнях, експериментах, дослідах. Вони завжди є підсумком узагальнень, вивіреним абстрактним знанням. При цьому чим вище вимоги до точності та об'єктивності, тим більше число емпіричних спостережень і вимірювань, і тим необхіднішим є застосування статистичних методів їх обробки. В аналітичних і публіцистичних творах журналісти охоче звертаються до фактів науки [3]. Особливо часто використовуються матеріали соціологічних досліджень, експертні висновки, статистичні викладки, результати експериментів і ін. Подібного роду фактичні дані застосовуються у вигляді ілюстративного матеріалу або в якості основних або додаткових аргументів, надаючи авторським міркуванням особливу переконливість.

Використання статистичних даних відноситься до традиційних методів пред'явлення фактів. Мовою цифр можна окреслити те чи інше явище, розкрити суть проблеми, показати динаміку розвитку події, нарешті, зробити на їх основі висновки [1].

Дуже часто наукові факти стають предметом публікації. Використання наукових фактів у журналістських матеріалах носить самий різноманітний характер: від простої констатації до розгорнутих положень. Точність і достовірність – основні ознаки всіх наукових фактів. Саме тому журналісти так охоче звертаються у своїх публікаціях до подібного роду відомостей.

Поряд з науковими фактами журналісти охоче використовують у своїх матеріалах так звані буденні факти, які, представляють собою результат сприйняття людиною навколишньої дійсності, сприйняття безпосереднього, конкретно-чуттєвого, що запам'ятовується в єдності емоційної реакції і логічного усвідомлення того, що сталося. Якщо визнати буденну свідомість "колискою" суспільної свідомості, то можна говорити про буденний факт як про первісний змістовий елемент, що володіє достовірністю безпосереднього спостереження, що відбиває у свідомості людини "дискретний шматок дійсності". Подібного роду факти використовують тоді, коли необхідно розповісти про безпосередній досвід людей, про їх емоційні реакції на ті чи інші події і т. ін. Цінність буденних фактів полягає в тому, що за ними можна побачити реалії соціального життя людей [2].






Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.