Заголовковий комплекс на сторінках газети "Запорізька Правда" (38537)

Посмотреть архив целиком

Державний вищий навчальний заклад

Запорізький національний університет”

Міністерства освіти і науки України

Факультет журналістики





Курсова робота

Заголовковий комплекс на сторінках газети „Запорізька Правда»




Виконала:

Студентка відділення

Факультету журналістики групи



Науковий керівник:









Запоріжжя

2009


ЗМІСТ


Вступ

Розділ 1. Особливості структури газетних заголовків

1.1. Заголовок як самостійна мовна одиниця

1.2. Засоби виразності в заголовках

1.3. Заголовки, що дезорієнтують

Розділ 2. Поняття заголовкового комплексу

2.1. Суть заголовкового комплексу

2.2. Заголовкові елементи

2.3. Розміщення заголовкового комплексу

2.4. Шрифтове оформлення

Розділ 3. Лексико-семантичний склад заголовкового комплексу газети „Запорізька правда

Висновки

Список використаної літератури



ВСТУП


Заголовок є першим сигналом, що спонукує нас читати газету або відкласти її убік.

Випереджаючи текст, заголовок несе певну інформацію про зміст публіцистичного добутку. У той же час заголовок газетної смуги, газетного номера мають емоційне фарбування, що збуджує читацький інтерес, що залучає увага. Дослідження психологів показали, що близько 80% відсотків читачів приділяють увагу тільки заголовкам. Тому так важливо журналістові вибрати заголовок для своєї публікації. Кількома словами , однією пропозицією потрібно не тільки передати основний зміст статті, її зміст, але й залучити, зацікавити читача, однак не варто забувати, що не всі міри тут гарні. Дуже часто під сенсаційними й крикливими заголовками нічого не коштує. Читач розчарований не тільки в окремій статті або публікації, але й у виданні в цілому. Не коштує заради гарного й голосного слівця ризикувати довірою читача. Заголовок - особа всієї газети, вона впливає на популярність та пропозицію видання.

В 80-і роки 20 ст. лінгвісти звернулися до розгляду зв'язку заголовка із сильними елементами структури тексту: зачином і кінцівкою. При цьому досліджувалися не тільки властиво язикові особливості газети, але й екстралінгвістичні фактори: читацька аудиторія, політична орієнтація газети й т.п. Заголовок починає розглядатися не ізольовано, а в його зв'язку з іншими елементами заголовної системи й з текстом.

Вивчення заголовка в його зв'язку з іншими компонентами заголовного комплексу й текстом залишається актуальним до останнього часу, хоча, як правило, об'єктом дослідження лінгвістів є насамперед заголовок.

Актуальним залишається вивчення синтаксичної структури заголовних конструкцій, тому що вони піддані істотним змінам: одні синтаксичні моделі стають продуктивними, інші взагалі перестають уживатися як заголовки, що обумовлено змінами, що відбулися, у мові газетно-публіцистичного стилю в цілому.

Крім того, у лінгвістичній літературі граматична (синтаксична) природа заголовка кваліфікується неоднозначно:

1) заголовок - це слово або словосполучення (А.Шахматов, Ф. Фортунатов та ін.),

2) заголовок  це номінативне речення ( О. Пєшковський та ін.),

3) будь-який заголовок  це речення (В. Безруков, Я. Ронгиниський та ін.),

4) заголовки діляться на речення та словосполучення (О. Бахарев, О. Попов, С. Фоміних та ін.) [17].

Як і раніше дискусійним і не до кінця дослідженим є питання про функції заголовка й функції інших елементів заголовного комплексу. Виділення різними авторами різних типів функцій часто має суб'єктивний характер, оскільки, як правило, відсутні чіткі (об'єктивні) критерії виділення відповідних функцій, тобто не дослідженими залишаються властиво язикові, що реалізують ту або іншу функцію.

Сказане вище визначає актуальність нашої роботи.

Досліджуючи склад заголовків газети можна отримати уявлення про спрямування публікацій, оцінку поточних подій цим виданням. Крім зазначеної функції, заголовок має привернути до себе увагу читача і певною мірою переконати його в актуальності й важливості теми і матеріалу. Тому лексично-семантичний склад лексики заголовків газет характеризується надзвичайним багатством і різноманітністю.

Об’єктом нашої роботи є періодичне видання „Запорізька Правда” за період 2002-2008 рр.

Предметом дослідження у роботі  заголовки газети „Запорізька Правда”.

Виходячи з наукової та практичної значущості даної теми, ставимо за мету розглянути структуру та значення газетних заголовків, розкрити суть заголовкового комплексу.

Методи дослідження: контент-аналіз, порівняльний, описовий.

Для досягнення поставленої мети ми вважаємо за доцільне в процесі дослідження вирішити наступні завдання:

 виявити особливості заголовків періодичних видань;

 визначити суть заголовкового комплексу;

 проаналізувати лексико-семантичний склад заголовкового комплексу газети „Запорізька Правда”.

Практична значимість: робота може бути застосовуватися при вивченні навчальних курсів "Журналістика", "Теорія журналістики " й "Сучасний періодичний друк".

Курсова робота складається із вступу, трьох розділів, висновку й списку використаної літератури з 24 найменувань.



Розділ 1. ОСОБЛИВОСТІ СТРУКТУРИ ГАЗЕТНИХ ЗАГОЛОВКІВ


Заголовок бере на себе важливі функції в тексті. Він виконує номінативної, комунікативної, рекламну функції. У заголовка до інформаційного повідомлення домінуючої стає інформативна функція. У заголовку до публіцистичного тексту провідної завжди виявляється оцінна функція. У ньому виражається авторська позиція [9, с. 17].

Однак не можна говорити тільки про єдність заголовка й тексту, адже журналістський добуток неможливо розглядати поза газетною смугою. На сторінках газети заголовок теж не має самостійності — там він стає частиною заголовного комплексу. Б. Мисонжников визначає заголовний комплекс, як «конструкцію, що випереджає опубліковані матеріал, зі слів, словосполучень і речень, що утвориться зі спеціальних значеннєвих елементів» [цит. за 20, c. 18]. Значеннєві елементи у свою чергу призначені для залучення уваги до матеріалу, вказівки на основний зміст публікації, позначення авторської позиції й формування в читача певного настрою на сприйняття публікації.

Основним елементом заголовного комплексу є заголовок. Заголовок повинен відповідати таким вимогам, як:

  • інформативність;

  • відповідність основному змісту тексту;

  • відбиття авторського відношення до змісту;

  • стислість;

  • стилістична виразність [9, с. 18].

Інші елементи заголовного комплексу носять допоміжний характер, і «обслуговують» заголовок, підсилюючи його інформативність, виразність, указуючи на жанровий і тематичний вид публікації, на відношення автора й редакції до її змісту [9, с. 18].

Заголовний комплекс крім заголовка включає шапки, анонси, рубрики, назви тематичних смуг, підзаголовки, ліди.

Шапка — заголовок, що тематично поєднує трохи зверстаних в одному блоці публікацій, кожна з яких має власний заголовок [8, c. 66].

Рубрика — слово або словосполучення, розташовуване над заголовком, служить для читача орієнтиром. Може вказувати на жанр тексту, тематику, на відношення автора й редакції до публікації заголовок [8, c. 66].

Підзаголовок — доповнення до заголовка, що підсилює читацьку увагу до матеріалу заголовок [8, c. 66].

Лід — перший абзац тексту, найчастіше виділений жирним шрифтом, у якому втримується найважливіша інформація заголовок [8, c. 66].

Заголовний комплекс – особа матеріалу, що визначає, у першу чергу, інтерес читача до публікації. Зацікавити читача допомагають різні прийоми актуалізації заголовків. О. Сафонов виділяє синтаксичні й лексико-фразеологічні прийоми актуалізації заголовків [8, c. 67].

Синтаксичні прийоми:

  1. Еліптичні конструкції — виключення дієслова (наприклад: «Міжнародна премія — дитячій газеті», «За себе й за друга»).

  2. Синтаксична трансформація номінативних структур — розбивка номінативних структур дає вказівку на обставину, при якому відбуваються описані події («Герої — поруч», «Турботи й радості — навпіл»).

  3. Парцеляція — розбивка висловлення на окремі частини («Пам’ятай. Всіх», «Грошей немає. Ні копійки», «За гроші? Що завгодно»).

  4. Сегментація — розподіл висловлення на тематичну й рематичну частини («Студентський побут: яким йому бути», «22 солдати. Хто вони?»).

  5. Інверсія — зміна порядку слів («Президентське виконане замовлення»).

До лексико-семантичних прийомів О. Сафонов відносить:

  1. Введення в заголовок окказіоналізмів («Непройдисвіти мимо», «Слухомань»).

  2. Введення в заголовок архаїзмів, жаргонізмів, діалектизмів, слів просторічної лексики («Шуячка» (матеріал про ліворуких людей)).

  3. Включення в заголовок слів-антонімів («Холодне відношення до гарячої води», «Німота багатослівності»).

  4. Заголовки-парадокси — висловлення, що різко розходяться із загальноприйнятою думкою («Брак першого сорту», «Речі купують людей»).

  5. Використання омонімів («Преса під пресом»).

  6. Використання метафори («На гребені моди», «Вікно в природу»).

  7. Використання фразеологізму («Яблуко розбрату», «У страху ока великі»).

  8. Прийом відновлення заголовка-фразеологізму («Готов Діда Мороза влітку», «Створи собі кумир»).

Тему трансформації фразеологізмів у газетних заголовках продовжує Ірина Лісічкіна в статті «Знайомі незнайомці» [16, c. 73]. Автор виділяє два основних види трансформації: аналітичну й неаналітичну.






Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.