Кримінальна агресія (37029)

Посмотреть архив целиком

Національний університет











Кримінальна агресія (соціопсихологічні аспекти)
















Київ-2010 р.


ЗМІСТ


Вступ

Розділ 1. Поняття кримінальної агресії

    1. Теорії агресії: загальний огляд

    2. Поняття та загальна характеристика кримінальної агресії

Розділ 2. Соціопсихологічні аспекти агресії

2.1 Поняття соціопсихологічного механізму агресії

2.2 Проблема формування особистості агресивного злочинця

Розділ 3. Протидія кримінальній агресії

3.1 Запобігання кримінальній агресії

3.2 Кара як засіб протидії кримінальній агресії

Висновки

Використані джерела



ВСТУП


Актуальність теми дослідження: Політичні, економічні та соціальні зміни в Україні, перехід до громадянського суспільства та будівництва правової держави характеризується двома тенденціями: з одного боку – це демократизація та лібералізація усіх сфер суспільного життя та проведення відповідних правових реформ, а з другого – загострення соціальних протиріч та широке розповсюдження міжособистісних та між групових конфліктів. Вони проявляються в різноманітних формах агресивної поведінки, в тому числі й кримінальної. За роки незалежності України причини прояву кримінальної агресії з точки зору соціопсихологічних чинників не розглядалися. Особистість агресивного злочинця формується під впливом певних факторів. Прояву кримінальної агресії передує вплив суспільства загалом і сім’ї зокрема. Велике значення має психічний стан особи при прояві кримінальної агресії. З огляду на це є актуальним вивчення соціопсихологічного механізму кримінальної агресії не лише в теоретичному аспекті, але й для встановлення її чинників і проявів розроблення заходів спеціально-кримінологічного попередження з метою захисту людини і суспільства. Досі існують суперечності стосовно питань: чи є агресія виключно поведінковою характеристикою (а отже агресію можна розглядатися як зовні виражене дію, або ж як мотиви, установки, емоції), чи варто говорити про агресію лише стосовно ситуацій взаємодії живих істот; чи завжди агресія є зло, або вона може мати конструктивний характер?

В історії наукового вивчення агресії найбільш яскраво виражені три основні підходи, що збігаються з напрямками емпіричних досліджень у даній галузі. Перший поєднує теорії, в яких агресивність трактується як уроджена інстинктивна властивість людини. Сюди входять різноманітні варіанти психоаналітичної теорії, починаючи з фрейдистського психоаналізу (К. Юнг, А. Адлер), а також близькі до них етологічні теорії (К. Лоренц). У рамках другого підходу, який почасти збігається з першим, агресія вивчається як поведінкова реакція на фрустрацію (Дж. Доллард, Н. Міллер, Л. Берковітц). Третій підхід, засновником якого є А.Бандура, складають концепції, що розглядають агресивність як характеристику поведінки. Кожна з цих теоретичних перспектив має свій розвиток та вагоме емпіричне підґрунтя, між ними існують значні розбіжності, в основі яких є і дискусійне питання про генетичну чи соціальну природу агресії людини.

Об’єкт дослідження: кримінальна агресія як соціальне явище

Предмет дослідження: соціопсихологічні аспекти кримінальної агресії

Ступінь наукової розробки теми дослідження: в працях багатьох спеціалістів-кримінологів (В.В. Голіна, Б.М. Головкін, А.М.Бандурка) розглядаються насильницькі злочини, різні проблеми попередження злочинності. Спеціалістами-психологами (Ф.С.Сафуанов, С.А.Тарарухін) розглядаються проблеми виникнення агресивності та механізм агресії. Зовсім протилежною залишається ситуація з кримінальною агресією, яка є ширшою за насильницькі злочини та охоплює значно менше за поняття “агресія”. Багато моментів кримінальної агресії недостатньо вивчені. Це пов’язано з розглядом кримінальної агресії як насильства, за яким слідує кримінальна відповідальність. Не береться до уваги можливість розгляду кримінальної агресії не у контексті складу злочину. Між іншим, кримінальна агресія проявляється незалежно від осудності особи, без застосування фізичної сили. Причини кримінальної агресії недостатньо вивчені в соціальних, психологічних, кримінальних аспектах.

Метою нашої роботи є: вивчення явища кримінальної агресії у всіх її соціопсихологічних характеристиках.

Завданнями дослідження є: визначити поняття: “соціопсихологічний механізм кримінальної агресії”, “кримінальна агресія”, “особистість агресивного злочинця”, розробити класифікацію кримінальної агресії за різними підставами, встановити чинники і основні умови, які породжують кримінальну агресію, розробити рекомендації щодо їх раннього виявлення та усунення.

Методологія

Дослідження базується на психологічних засадах вивчення агресивної поведінки, сформульованих у працях З. Фрейда, Е. Фромма, К. Лоренца, К.Юнга та інших. У роботі застосовується комплекс сучасних методів дослідження: системно-структурний аналіз, методи класифікації, термінологічний, філологічний метод.

Відомості про структуру роботи

Структура роботи складається з трьох розділів. Кожний розділ містить по два параграфи. Перший розділ присвячений поняттю кримінальної агресії. Зокрема, він містить загальний огляд теорій агресії. Також в ньому розкривається поняття кримінальної агресії та наводиться класифікація кримінальної агресії. В другому розділі розкривається поняття соціопсихологічного механізму агресії, наводиться визначення особистості агресивного злочинця, аналізуються фактори впливу на особу, що сприяють формуванню агресивності. Третій розділ містить відомості про заходи запобігання кримінальній агресії в контексті загально-соціальних, спеціально-криміналогічних, індивідуальних заходів впливу. Наводиться визначення кари та її характеристика як засобу протидії кримінальній агресії.

Наукова новизна проведеного дослідження полягає у таких його результатах: кримінальний агресія злочинець

1. Уперше сформульовано поняття соціопсихологічного механізму кримінальної агресії, кримінальної агресії, особистості агресивного злочинця.

2. Визначено віктимологічні типи жертв.

3. Подальший розвиток отримало вивчення причин та умов кримінальної агресії.

4. Уперше запропоновано дихотомічну класифікацію кримінальної агресії.

5. Подальшого розвитку отримало вивчення нових фонових явищ, до яких належать недоліки сімейного виховання, зокрема фактори формування у особи агресивності в сім’ї, негативне близьке оточення, трудова зайнятість особи.

6. Досліджуються види агресії, якими є ворожа (злочинець при вчиненні злочину має мету нанести шкоду потерпілому), інструментальна агресія (мета злочинця інша – наприклад, матеріальне збагачення особи).

7. Своєчасне втручання в сімейні та інші побутові конфлікти, вирішення їх з урахуванням інтересів сторін, притягнення до різних видів відповідальності за незлочинні прояви агресивної поведінки дозволить запобігти більш небезпечним злочинам проти особи.

Теоретичне і практичне значення роботи полягає у можливості зрозуміти причини виникнення агресивної поведінки, виробити комплекс заходів щодо попередження проявів агресії та визначити проблеми, які в подальшому можуть стати окремими предметами досліджень.



Розділ 1. Поняття кримінальної агресії


1.1 Теорії агресії (загальний огляд)


Соціальна небезпека прояву агресії сприяла появі різних теорій, які пояснюють цей феномен. Агресія досліджується представниками багатьох наук. Психологія є провідною наукою у вивченні агресії. На сьогодні сформульовані теорії агресії можна об’єднати в декілька загальних теорій: інстинктивна теорія, фрустраційна теорія, теорія соціального навчання, біохімічна теорія. В теоріях можна виділити такі детермінанти агресії:

  • вроджений інстинкт;

  • реакція на нездійснені бажання;

  • результат соціального виховання та індивідуального досвіду;

  • вплив біологічних та хімічних факторів.

Розглянемо детальніше теорії агресії.

Так звана «теорія потягу» була заснована Зігмундом Фрейдом у 20-х роках минулого століття. У перших висновках своїх досліджень Фрейд вважав задоволення сексуального інстинкту першопричиною усіх результатів життєдіяльності людини. Агресія розглядалася як засіб подолання перепон до задоволення сексуального інстинкту. Нічого негативного в агресії не вбачалося, оскільки за її допомогою досягалася ціль, а саме отримання насолоди. Агресія не була основою природи людини, а розглядалася як реакція, пов’язана з сексуальним інстинктом0.

Згодом, у роботі “По той бік задоволення” З.Фрейд переглянув свою теорію. Він прийшов до висновків, що людина має два інстинкти: сексуальний і потяг до смерті. Перший інстинкт – «ерос» – являє собою прояв сексуальності і любові. Другий інстинкт – «танатос», прагнення смерті. Він вважав: енергія «танатос» та «ерос» постійно взаємодіють між собою. Конфлікт цих двох енергій призводить до вивільнення агресії назовні. Прояв агресії є вираженням інстинкту смерті. Якщо ж агресія не буде вивільнятися назовні, вона буде спрямовуватися на самого індивіда, що врешті решт призведе до його знищення.

Аналогічно розумів агресію К.Юнг. У моделі особистості наявна «тінь». Вона відповідає за всі «темні» риси характеру. Агресія не обов’язково є відкритою, але позбавлення виходу агресивної енергії назовні призводить до неврозів0.


Случайные файлы

Файл
13761-1.rtf
77007-1.rtf
8748.rtf
60706.rtf
27528.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.