Cистема законодавства і систематизація нормативно-правових актів (36292)

Посмотреть архив целиком

Вступ


Тема цієї курсової роботи – «Система законодавства». Питання системи законодавства довгий час є актуальним у межах теорії держави і права. Система законодавства тісно пов'язана з системою права, але має деякі відмінності. Ця тема є цікавою в теорії держави і права, тому що багато вчених розглядають різних характер зв’язків між цими двома системами.

Ця тема достатньо освітлена в юридичній літературі. Укази Президента, закони, видані Парламентом, нормативно-правові акти – елементи системи законодавства. Існує ряд публікацій в літературі (статті в юридичних журналах і газетах), які розкривають різні питання зв’язані з системою законодавства. Також є ряд монографічних праць з цієї теми.

Мета роботи:

– дослідження системи законодавства;

– визначення взаємозв’язків системи права і системи законодавства;

– дослідження систематизації нормативно-правових актів;

– розгляд системи законодавства та систематизації нормативного матеріалу на прикладі України.

Курсова робота складається з кількох частин. У першій частині йде мова про систему законодавства, її структуру. Також розкриваються теми галузей і інститутів законодавства. Друга частина присвячена проблемам систематизації нормативно-правових актів. У третій частині роботи розглянута система законодавства на прикладі України, також визначені недоліки систематизації нормативних актів в нашій державі.

Актуальність досліджень цієї теми в тому, що знання особливостей системи законодавства, а також систематизації правових актів важливе як для майбутніх фахівців в галузі права, так і для людей інших сфер діяльності: політиків, соціологів і т.д.



1. Система законодавства: поняття, види


1.1 Поняття «законодавство» і «система законодавства


Деякі фахівці в галузі права зазначають, що термін «законодавство» і «система законодавства» дуже близькі і водночас не тотожні. Терміном «законодавство» підкреслюється зовнішній результат законотворчості, виражений у його формах, а терміном «система законодавства» розкривається внутрішня структура ієрархічно супідрядних елементів законодавства.

Система законодавства – це сукупність діючих у державі нормативно – правових актів, які відбивають внутрішні характеристики права і яким притаманні єдність та структурна узгодженість. Система законодавства складається в результаті закріплення правових норм у нормативно-правових актах і систематизації цих актів. Іншими словами, система законодавства – це сукупність джерел права, які є формою вираження правових норм. Право не існує поза законодавством. Вони співвідносяться як форма та зміст. Саме в законодавстві правові норми та їх різні структурні утворення отримують свій реальний вираз, зовнішній прояв. В цьому система права та система законодавства в цілому узгоджуються.

В юридичній науці поняття «система законодавства» розглядається у широкому та вузькому розумінні. Так, у широкому розумінні, система законодавства

це одна з форм існування права, спосіб надання юридичного значення нормам права, засіб їх організації та поєднання у статті нормативно-правових актів та інших правових приписів. Широке трактування включає в поняття законодавства: акти законодавчих органів і підзаконні акти (акти органів управління та ін.). Крім того, це система всіх виданих і впорядкованих державними органами, безпосередньо народом або-уповноваженими суб’єктами нормативно-правових актів (законів та підзаконних нормативно-правових актів). У вузькому розумінні система законодавства – це система усіх виданих парламентом або уповноваженими суб’єктами, у тому числі і народом на референдумі – законів. Вузьке розуміння – акти законодавчих органів: закони і постанови парламенту про введення цих законів у дію. Система законодавства є формою існування правових норм, засобом їх організації у правові акти.

Сьогодні перевага віддана вузькому трактуванню законодавства. Ця система є зовнішнім відображенням системи права, яка набуває реальності саме в чітких, формально-визначених нормативно-правових актах, що служить зовнішньою формою об’єктивації правових норм. Вона має складну структуру. Можна виділити горизонтальну, вертикальну, федеративну і комплексну будови системи законодавства.


1.2 Структура системи законодавства


Структура системи законодавства – це зумовлена системою права внутрішня організація нормативно-правових актів, що виражається у їх єдності, об’єктивності, визначеності, а також у розподілі законів та підзаконних нормативно-правових актів за галузями та інститутами.

Існують такі види системи законодавства: горизонтальна (галузева) будова системи законодавства – за предметом правового регулювання; вертикальна (ієрархічна) будова системи законодавства – класифікація за – юридичною чинністю актів; федеративна будова системи законодавства –класифікація за особливостями форми державного устрою (державно-організаційна); комплексна будова системи законодавства.

Горизонтальна (галузева) будова системи законодавства – це структура системи законодавства зумовлена предметом правового регулювання – фактичними суспільними відносинами, на основі яких відокремлюються галузі системи законодавства, що відповідають галузям системи права. Наприклад, конституційне право – конституційне законодавство, трудове право – трудове законодавство. В інших випадках – існує галузь права, а галузь законодавства ні. Наприклад, морське право є, а відповідної галузі законодавства не існує.

Вертикальна (ієрархічна) будова системи законодавства – це структура системи законодавства побудована на юридичній силі нормативно-правових актів, зумовлена ієрархією органів державної влади, які приймають відповідні нормативно-правові акти. Найвищу силу має Конституція, прийнята парламентом або в результаті референдуму. На її основі приймаються всі інші нормативно-правові акти. Далі йдуть конституційні закони, кодифіковані закони, звичайні закони та підзаконні нормативно-правові акти, які видаються на виконання законів і не повинні суперечити їм.

Не обов'язково, щоб нормативні акти, що входять до складу законодавства, мали форму закону. Важливо, щоб у конституції була вказівка на них як таких, що мають силу закону. До складу законодавства припустимо включати нормативно-правові акти Президента, уряду, видані в порядку делегування їм законодавчих повноважень, тобто переданих законодавчим органом (парламентом) відповідно до конституції. Це так зване «делегування Законодавство» (Франція, Великобританія та ін.).

Федеративна будова системи законодавства – це структура системи законодавства зумовлена федеративною формою державного устрою, у межах якої розрізняють два рівні системи нормативно-правових актів: федеративне законодавство і законодавство суб’єктів федерації, які внутрішньо мають горизонтальну і вертикальну будову.

Комплексна будова системи законодавства – це структура системи законодавства, яка зумовлена існуванням у системі законодавства комплексних утворень, що складаються на основі певного об’єкта правового регулювання і особливостей державного правління у цій сфері. До таких утворень належать природоохоронне, транспортне, господарське законодавство. На рахунок комплексної системи законодавства виникають різні тлумачення. Наприклад, кандидат юридичних наук – К.Г. Волинка виносить його, як окремий вид до галузевої, вертикальної і федеративної будови. Інша точка зору у доктора юридичних наук – О.Ф. Скакун, яка визначає комплексне (міжгалузеве) законодавство, як вид галузевого законодавства. Вона ділить галузеве законодавство на 2 види:

Спеціальне (внутрішньогалузеве) законодавство – це система нормативних приписів, що виражають норми підгалузі (рідше інституту) права. Тут підгалузь або інститут права становить спеціальне законодавство, що є частиною певної галузі законодавства.

Комплексне (міжгалузеве) законодавство – система нормативних приписів, що виражають норми декількох галузей, підгалузей, інститутів права, які становлять відносно самостійну (комплексну) сферу громадського життя. Тут галузь законодавства створюють об'єднані міжгалузеві інститути права.


1.3 Види галузей і інститутів законодавства


Галузь законодавства вважається вищим рівнем галузевої структури системи законодавства. Це найбільш велике об’єднання нормативних актів та їхніх частин з певних сфер правового регулювання. Іншими словами, галузь законодавства – це система нормативно-правових актів, об’єднаних за певними сферами правового регулювання суспільних відносин. Внутрішню будову галузі законодавства складають інститути законодавства, які регулюють певну сторону однорідних суспільних відносин.

Скакун О.Ф. наводить такі ознаки галузі законодавства:

– наявність основного акта, як правило, кодифікованого, котрий визначає цілісність галузі (конституція кодекс, основи законодавства).

сукупність актів об’єднаних за предметом правового регулювання, яким є вид або сфера якісно однорідних суспільних відносин (охорона здоров’я, культура, наука;

– єдність змісту об’єднаних актів – це єдність принципів правового регулювання, єдність джерел формування норм, спільність основних положень;

– єдність форми – акти усередині галузі повинні бути зовні упорядковані таким чином, щоб собою складали єдине ціле;

– системні зв’язки актів усередині даної галузі з актами інших галузей законодавства через нормативні приписи, що містяться в їх статтях;

– формально-логічний поділ галузей законодавства на інститути законодавства.


Случайные файлы

Файл
7488-1.rtf
104410.rtf
112963.rtf
4635.rtf
162205.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.