Конституційно-правовий статус правоохороних органів України (35879)

Посмотреть архив целиком















КУРСОВА РОБОТА

на тему:

Конституційно-правовий статус прокуратури в Україні”



План


Вступ

1. Прокуратура в системі органів державної влади в Україні

1.1 Конституційно – правовий статус органів правосуддя

1.2 Принципи організації діяльності прокуратури

2. Системи і функції прокуратури в Україні

2.1 Система і структура прокуратури

3. Функції і повноваження прокуратури

4. Акти органів прокуратури

Висновки

Література



Вступ


Слово “прокуратура” походить від латинського слова prokuro – “керую”. Прокуратура України — централізований орган державної влади, що діє в системі правоохоронних органів держави та забезпечує захист від неправомірних посягань на суспільний і державний лад, права й свободи людини, а також основи демократичного устрою. Прокуратура не підпорядковується ні виконавчій, ні судовій владі, оскільки її діяльність є елементом системи стримувань і противаг між гілками влади, які формуються та утверджуються в державі після прийняття нової Конституції.

Проголосивши незалежність, Україна першою серед колишніх республік СРСР 5 листопада 1991 року прийняла Закон України “Про прокуратуру», який було введено в дію 1 грудня 1991 року [4, с.93]. Саме цей день відзначають як День працівників прокуратури.

Відповідно до ст. 121 Конституції У країни на прокуратуру покладено:

підтримання державного обвинувачення в суді;

представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;

нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

нагляд за додержанням законів під час виконання судових рішень у кримінальних справах, а також під час застосування інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Згідно з положеннями Закону України “Про правові засади цивільного захисту” (ст.95), нагляд за додержанням законності у сфері цивільного захисту здійснюється органами прокуратури України.

У ст. 123 Конституції України передбачено, що організацію та порядок діяльності органів прокуратури визначає закон. Прийняття Верховною Радою Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» дозволило зняти низку дискусійних питань щодо конституційності деяких норм закону[10, с.18-20]. Зміни в законодавстві, пов'язані з судово-правовою реформою, рішення Конституційного Суду України, накази Генерального прокурора України деталізують компетенцію прокуратури.

Невідповідність наявної моделі прокуратури Конституції України та міжнародним нормам і стандартам стосовно її ролі в демократичному суспільстві, насамперед щодо забезпечення прав і свобод людини й громадянина, зумовлюють необхідність проведення відповідних змін щодо напрямків діяльності прокуратури.

1 грудня 1991 року народ України на референдумі одностайно висловив свою суверенну волю побудувати суверенну державу. Таким чином волевиявлення народу,що проводилося, як засвічили спостерігачі багатьох країн світу,вільно і гласно, демократично і без усяких порушень, підтвердило Акт проголошення незалежності України.

Загальні риси нової української державності було окреслино ще в Декларації про державний суверенітет України, прийнятий Верховною радою Української РСР 16 липня 1990 року.

Державний суверенітет - важлива ознака. окреслена ще в Декларації про державний суверенітет держави, верховенства державної влади всередині країни та її незалежність у зовнішньополітичній сфері.

Можна без перебільшення сказати, що народ відіграв головну і визначальну роль у розв’язанні фундаментальної проблеми, якою займалося багато державних і недержавних структур ці проблеми створення нової України.

Поза всенародним виявленням зусиль інших суб єктів на шляхах побудови справді суверенної держави, безперечно були б ускладнені. Можна сказати зокрема, що загалом іноземні держави офіційно визнали незалежність України тільки після референдуму.

Народний суверенітет - це повновладдя народу, тобто наявність засобів і механізмів, що забезпечують реальну участь населення в управлінні справами держави і суспільства; визнання народу єдиним джерелом влади.

Національний суверенітет – повновладдя нації, її політична свобода, право і реальна можливість визначати характер свого національного життя, аж до відокремлення та утворення самостійної держави.

Всі три види суверенітету, без наявності яких не може бути справжньої демократичної держави, дістали своє закріплення в Декларації про державний суверенітет України.

Вінцем багатовікових державотворчих пошуків українського народу стало прийняття Верховною радою Української РСР 24 серпня 1991 року проголошення незалежності України.

У цьому історичному документі закріплювались незалежність України і створення самостійної української держави, яка дістала офіційну назву “Україна”. Проголошувалися неподільність та недоторканість території України, а також те, що від нині на цій території мають чинність виключно Конституція і закони України [1, с.74].

28 червня 1996 року було прийнято Основний Закон України. Від тоді 28 червня проголошене державним святом – Днем Конституції України.

Після прийняття Конституції України її текст ще декілька днів проходив мовно-термінологічну експертизу, і після чого був офіційно оприлюднений. Набула чинності Конституція України з 28 червня 1996 року.

З прийняттям нової Конституції України процес юридичного оформлення української державності можна вважати в основному завершеним, хоча ряд важливих питань ще потребує свого вирішення.



1. Прокуратура в системі органів державної влади України


Прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються:

підтримання державного обвинувачення в суді;

представництво інтересів громадянина або держави в суді у

випадках, визначених законом;

нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно - розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень.

Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінету Міністрів України, міністерствами, державними комітетами, відомствами, іншими органами державного і господарського управління та контролю, Урядом Автономної Республіки Крим, місцевими радами народних депутатів, їх виконавчими і розпорядчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами [11, с.15].


1.1 Конституційно – правовий статус органів правосуддя


Діяльність органів прокуратури спрямована на всемірне утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку і має своїм завданням захист від неправомірних посягань:

закріплених Конституцією України незалежності республіки, суспільного та державного ладу, політичної та економічної системи, прав національних груп і територіальних утворень.

гарантованих Конституцією, іншими законами України та міжнародними правовими актами соціально - економічних, політичних, особистих прав і свобод людини та громадянина;

основ демократичного устрою державної влади, правового статусу місцевих Рад народних депутатів, органів територіального громадського самоврядування.

Правоохоронна діяльність прокуратури спрямована на утвердження та забезпечення прав і свобод людини. Сьогодні дієвий механізм органів прокуратури є одним з важливих чинників законності та правопорядку, сприяє реалізації принципу верховенства права.

Правовою основою організації і діяльності органів прокуратури є Конституція, Закон України «Про прокуратуру», кримінально-процесуальне, цивільно-процесуальне, адміністративне, кримінально-виконавче, господарсько-процесуальне законодавство та інші закони України,а також визнані Україною відповідні міжнародні договори й угоди [17, с.22].

В службі безпеки України.

Правовий статус Служби безпеки України визначається Законом України “Про Службу безпеки України” від 25 березня 1992 року, який складається з ряд розділів:

На службу безпеки України покладається у межах визначеної законодавством компетенції:

1) захист державного суверенітету, захист незалежності України;

2) захист конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково - технічного і оборонного потенціалу України;

3) захист законних інтересів держави та прав і свобод громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, з боку певних злочинних організацій, груп людей чи навіть окремих осіб ;

4) попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму;

5) боротьба з організованою злочинністю у сфері управління і економіки, мафією і корупцією, які створюють загрозу життєво-важливим інтересам України.

Діяльність Служби безпеки України здійснюється на основі дотримання прав і свобод людини. Органи і співробітники Служби безпеки України повинні поважати гідність людини і виявляти до неї гуманне ставлення, не допускати розголошення відомостей про особисте життя людини. У виняткових випадках з метою припинення та розкриття державних злочинів окремі права та свободи особи можуть бути тимчасово обмеженні у порядку і межах, визначених Конституцією та законами України [24, с.85].


Случайные файлы

Файл
95173.rtf
154465.rtf
69534.rtf
183183.rtf
77605-1.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.