Правове регулювання договору перевезення вантажу залізничним транспортом (31652)

Посмотреть архив целиком

План


Вступ

1. Поняття договору перевезення вантажу залізничним транспортом

2. Сторони договору перевезення вантажу залізничним транспортом

3. Істотні умови договору перевезення вантажу залізничним транспортом

4. Зміст договору перевезення вантажу залізничним транспортом

5. Цивільно-правова відповідальність залізниці за порушення умов договору перевезення вантажу залізничним транспортом.

Висновки

Використані джерела



Вступ


Транспорт є сполучною ланкою економіки, галуззю виробничої інфраструктури. За його допомогою задовольняються потреби у перевезеннях суспільного виробництва держави, а також її населення.

Перевезення – один із видів підприємницької діяльності, яка не супроводжується створенням яких-небудь предметів матеріального світу. Основний економічний ефект, який сторони одержують результаті транспортної діяльності, - це переміщення вантажів, пасажирів, багажу й пошти.

Основи транспортного законодавства в Україні були закладені у 1994 році з прийняттям Верховною Радою України Закону України "Про транспорт". Згодом, з метою правового закріплення основних засад організації та діяльності залізничного транспорту в Україні в липні 1996 року був прийнятий Закон України "Про залізничний транспорт". Важливим етапом створення спеціального законодавства у сфері залізничного транспорту стала Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Статуту залізниць України", яка була прийнята 6 квітня 1998 року.

Не дивлячись на те, що українське законодавство про залізничні перевезення було розроблено з урахуванням нових ринкових відносин і в цілому відповідає міжнародним стандартам, тем не менше, воно не позбавлено недоліків і внутрішніх протиріч, які негативно відображаються на правозастосовчій діяльності.

Метою даної курсової роботи є дослідження сутності та особливостей правового регулювання договору перевезення вантажу залізничним транспортом.

Для досягнення мети дослідження, доцільним вбачається проаналізувати:

  • поняття договору перевезення вантажу залізничним транспортом;

  • сторони договору перевезення вантажу залізничним транспортом;

  • істотні умови договору перевезення вантажу залізничним транспортом;

  • зміст договору перевезення вантажу залізничним транспортом;

  • особливості цивільно-правової відповідальності залізниці за порушення умов договору перевезення вантажу залізничним транспортом, що є, відповідно, завданням курсової роботи.

Об’єктом дослідження виступає транспортна діяльність залізниць щодо перевезення вантажів через систему договорів, які укладаються для її здійснення.

Предметом дослідження є система нормативних актів, що регулюють залізничні перевезення вантажів, та практика їх застосування, а також теоретичні та практичні питання правового регулювання перевезення вантажів залізничним транспортом як специфічного виду підприємницької діяльності.

Дослідження побудоване на застосуванні діалектичного методу пізнання та системного методу. В роботі також застосовано історичний, логічний, порівняльно-правовий методи дослідження та метод аналізу.

Теоретичну основу курсової роботи складають праці відомих вчених, зокрема: М.К.Александрова-Дольника, Г.Б.Астановського, В.І. Борисової, О. Дозорець, І.В. Спасибо-Фатєєвої, М.І.Брагинського, І.В. Булгакової, О.А.Беляневич, В.В.Вітрянського, В.О.Єгіазарова, О.С.Іоффе, Т.П.Коваленко, О.В. Літвінової, Л.Я.Носко, О.П.Потапова, А.М.Романович, М.О.Тарасова, Б.Л.Хаскельберга, В.С.Щербини, К.К.Яічкова, В.Л. Яроцького та інших.

Структура курсової роботи визначається метою дослідження. Робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, переліку нормативних актів та використаної літератури.


1. Поняття договору перевезення вантажу залізничним транспортом


Транспортний комплекс є важливою складовою для функціонування економіки країни. В наш час, коли ринок охоплює всі сфери господарської діяльності, особливості кожної з них потребують належного правового регулювання. Одним із пріоритетних напрямів розвитку законодавства в Україні є вдосконалення транспортного законодавства, яке має більш повно відповідати завданням, змісту та умовам життєдіяльності даної галузі економіки.

Основи транспортного законодавства в Україні були закладені у 1994 р. з прийняттям Верховною Радою України Закону "Про транспорт". Згодом, з метою правового закріплення основних засад організації та діяльності залізничного транспорту в Україні в липні 1996 р. був прийнятий Закон "Про залізничний транспорт". Важливим етапом створення спеціального законодавства у сфері залізничного транспорту стала постанова Кабінету Міністрів "Про затвердження Статуту залізниць України", яка була прийнята 06.04.1998 р.

Незважаючи на те, що українське законодавство про залізничні перевезення було розроблене з урахуванням нових ринкових відносин і в цілому відповідає міжнародним стандартам, воно не позбавлене недоліків і внутрішніх суперечностей, які негативно відбиваються на правозастосовчій діяльності.

Залізничні, автомобільні та повітряні перевезення почалися з винайденням залізниці, автомобілів та літаків. Історія розвитку залізниць нараховує не так вже багато часу. До спорудження залізниць приступили тільки в першій половині XIX ст. У 1814 р. виявилася вдалою перша спроба збудувати локомотив для вугільної дороги в Англії. І вже у 1821 р. відкривається перша англійська залізниця. В Росії залізниці з'являються одночасно із західними країнами. У 1835 р. австрійський професор фон Герстнер запропонував уряду Миколи І збудувати в Росії цілу мережу залізниць. У вигляді спроби було дозволено збудувати невелику лінію між Петербургом та Царським Селом.

Що стосується міжнародно-правового регулювання на залізничному транспорті, то воно було закладене у 1874 р. Тоді два швейцарських юристи, де Сейно і Кріт, внесли до Швейцарського уряду пропозицію про створення єдиного міжнародного перевізного права.

У подальшому, впродовж 1878-1893 рр. за участю представників Німеччини, Австро-Угорщини, Франції, Італії, Росії, Бельгії, Люксембурга, Нідерландів і Швейцарії розроблялися спільні проекти Міжнародної конвенції про залізничні вантажні перевезення (МКВП). З 01.01.1893 р. ця Конвенція після ратифікації набула чинності у вищезгаданих державах як міжнародна державна угода і діяла до початку Першої світової війни.

Загальновідомо, що залізниці є величезним фактором загальної людської культури та матеріального прогресу. Дороги з'єднали живим зв'язком окремі області країни, окремі країни та частини світу, вони створили для людського суспільства можливість живих відносин, обміну благами духовної та матеріальної культури, збільшили ступінь рухливості населення, яка так необхідна для розвитку техніки, мистецтва, промислу.

Нині транспорт — одна з ключових галузей економіки будь-якої держави, і України зокрема. Його функціонування забезпечує об'єднання усіх галузей суспільного виробництва в єдиний економічний механізм. В економіці України транспорт посідає особливе місце, що зумовлене вигідним географічним положенням нашої країни в євразійському регіоні. Через Україну проходять торговельні й транспортні шляхи міжнародного значення.

Саме залізничний транспорт є основним видом транспорту України. Як визначає ст. 1 Закону України "Про залізничний транспорт" від 04.07.1996 р., "залізничний транспорт — виробничо-технологічний комплекс організацій і підприємств залізничного транспорту загального користування, призначений для забезпечення потреб суспільного виробництва і населення країни в перевезеннях у внутрішньому і міжнародному сполученнях та надання інших транспортних послуг усім споживачам без обмежень за ознаками форми власності та видів діяльності тощо"; "залізниця — статутне територіально-галузеве об'єднання, до складу якого входять підприємства, установи та організації залізничного транспорту і яке, при централізованому управлінні, здійснює перевезення пасажирів та вантажів у визначеному регіоні транспортної мережі". Залізниці, з'єднуючи економічні регіони між собою, мають важливе значення для життя всієї країни. Протягом усього періоду проведення в країні економічних перетворень залізниці працюють стабільно, для багатьох регіонів вони є практично єдиними транспортними комунікаціями. Перевезення в Україні виконують 6 залізниць — Донецька, Львівська, Одеська, Південна, Південно-Західна та Придніпровська, в складі яких функціонують 1552 станції, 458 лінійних підприємств (локомотивні та вагонні депо, дистанційні колії, системи енергопостачання, сигналізації, зв'язку), є необхідний парк вагонів, локомотивів, резерви пропускної спроможності лінії і переробної потужності станції. Залізниці виконують всі обов'язки щодо відправлення вантажів і мають значний потенціал для збільшення обсягів перевезень. Загальна протяжність залізничної мережі України складає 22,5 тис. км.

Основу законодавства України про залізничний транспорт у перші роки незалежності України становили нормативні акти Союзу РСР, оскільки постановою Верховної Ради України "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" від 12.09.1991 р. було встановлено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР із питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.


Случайные файлы

Файл
143526.rtf
ref-19901.doc
Stbis97.doc
MODEM'S.DOC
68929.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.