Охорона праці неповнолітніх за трудовим законодавством України (30527)

Посмотреть архив целиком

Міжрегіональна Академія управління персоналом


Павлоградське відділення


Кафедра правознавства




Трудове право України




Охорона праці неповнолітніх за трудовим законодавством України”




Курсова робота студента

ІV курсу

денної форми навчання

В12 10-00-Б1П (3, 10д), комерційне та трудове право


Яцкова Євгена Федоровича




Науковий керівник


Шлєга Юрій Георгійович,

викладач





м. Павлоград

2003 р.

Зміст.




Вступ....................................................................................................................3

Розділ 1. Загальна характеристика охорони праці..........................................5

Розділ 2. Охорона праці неповнолітніх: права, норми виробітку, відпустки.............................................................................................................8


2.1.Права неповнолітніх у трудових відносинах........................................8 2.2.Роботи, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх..10

2.3.Норми виробітку для неповнолітніх……………...……………........13

2.4.Відпустки неповнолітніх працівників……………………….....…....14

2.5.Робочий час неповнолітніх працівників.............................................15


Розділ 3. Забезпечення зайнятості молоді....................…………………......17

Розділ 4. Органи, які здійснюють контроль за охороною праці неповнолітніх....................................................................................................22

Висновки...........................................................................................................25

Список використаної літератури....................................................................28












Вступ.


Важливою умовою життєдіяльності людей є праця, тобто діяльність, спрямована на створення матеріальних цінностей. Праця становить єдність двох функцій: засобу до життя і сферу ствердження особи. Перша з цих функцій знаходить своє відображення в орієнтуванні працівника на зміст праці, її відповідність його внутрішнім запитам, моральне задоволення роботою.

Загальновідомо, що економічне зростання автоматично ще не веде до збалансованого економічного і соціального розвитку. Зміни, що відбуваються у структурі зайнятості й попиту на робочу силу, як і до становища працівника на робочому місці, умов його праці, ставлять підвищені вимоги до безпеки праці. Особливо потерпають від цього ті групи працюючих, що вже перебувають у невигідному становищі: жінки, працівники похилого віку, неповнолітні.

Мова в роботі йтиме про охорону праці неповнолітніх. Актуальність цієї теми в тому, що на ринку праці молодь – категорія багаточисельна. Її готовність до виробничої праці є життєво важливою складовою успішного економічного розвитку суспільства в майбутньому.

Значущість цього ресурсу невпинно зростає. В той же час, ті, кому крім молодості та амбіційності, здебільшого, немає, що запропонувати роботодавцю, відчувають гостру потребу в особливій увазі з боку суспільних та державних структур.

Виходячи з цього, метою даної курсової роботи є дослідження та аналіз стану виконання державної політики по охороні праці неповнолітніх.

Для написання роботи використані як нормативні (КЗпП, закони і т.д.), так і наукові джерела.












Розділ 1.

Загальна характеристика охорони праці.

Проведення соціально-економічних реформ в нашій країні привело до активного розвитку різних форм власності господарських субєктів, що, в свою чергу, відбилося на трудових відносинах між робітником та працедавцем.

Відомо, що охорона праці тісно пов’язана із станом економіки, технічним станом виробництва та сферою соціальної підтримки в державі. На цьому несприятливому фоні проблеми, пов’язані з охороною праці, вирішуються повільно. Охорона праці молоді потребує належної уваги з боку держави.

Взагалі, охорона праці – це система забезпечення безпеки життя і здоров’я працівників в процесі трудової діяльності ,що включає правові, соціально-економічні, організаційно-технічні, санітарно-гігієнічні, лікувально-профілактичні, реабілітаційні та інші заходи, що формують організаційно-правовий механізм реалізації конституційного права громадян на працю [1; ст.43] в умовах, що відповідають вимогам безпеки та гігієни.

Система охорони праці робітника включає права:

  1. на робоче місце, захищене від впливу шкідливих чи небезпечних виробничих факторів, які можуть викликати виробничу травму, професійне захворювання або зниження працездатності;

  2. на відшкодування шкоди, завданої йому травмою, професійним захворюванням або іншим пошкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним трудових обов’язків;

  3. на отримання достовірної інформації від роботодавця чи державних або суспільних органів про стан умов і охорони праці на робочому місці працівника, про існуючий ризик пошкодження здоров’я, а також про прийняття міри по його захисту від впливу шкідливих або небезпечних виробничих факторів;

  4. на відмову без будь-яких наслідків для нього від виконання робіт у випадку виникнення безпосередньої небезпеки для його життя і здоров’я до усунення цієї небезпеки;

  5. на забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту у відповідності з вимогами законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці за рахунок коштів роботодавця;

  6. на професійну перепідготовку у випадку призупинення діяльності або закриття підприємства, цеху, участку або ліквідації робочого місця внаслідок незадовільних умов праці, а також у випадку втрати працездатності у зв’язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням;

  7. на звернення із скаргою у відповідні органи державної влади, а також в профспілки та інші представницькі органи у зв’язку з незадовільними умовами охорони праці;

  8. на участь в перевірці і розгляді питань, пов’язаних з покращенням умов охорони праці;

  9. на проведення інспектування органами державного нагляду та контролю або суспільного контролю умов охорони праці, в тому числі за запитом працівника на його робочому місці;

  10. на його навчання щодо безпечних методів і засобів праці за рахунок коштів роботодавця, та інші.










Розділ 2.

Охорона праці неповнолітніх: права, норми виробітку, відпустки.

2.1.Права неповнолітніх у трудових відносинах.

Згідно ст. 187 КЗпП, неповнолітні, тобто особи, що не досягли вісімнадцяти років, у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами, встановленими законодавством України. Умови праці неповнолітніх на виробництві повинні відрізнятися від умов праці дорослих працюючих. Це пояснюється як фізіологічними особливостями організму підлітків, який тільки формується, так і відсутністю у більшості з них відповідної професії і спеціальності. Саме ці обставини і визначили відмінність правового регулювання їх праці, хоч за загальним правилом на неповнолітніх повністю поширюється законодавство про працю, а їх права щодо трудового договору прирівнюються до прав повнолітніх працюючих. У той же час в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці їм надаються пільги.

З метою охорони здоров’я неповнолітніх ст.188 КЗпП не допускає прийняття на роботу осіб молодше шістнадцяти років. Як виняток, можуть прийматись на роботу особи, які досягли п’ятнадцяти років при письмовій згоді одного з батьків або особи, що їх замінює. Усі особи молодше вісімнадцяти років приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду і в подальшому, до досягнення ними двадцяти одного року, щороку підлягають обов’язковому медичному оглядові. Власник або уповноважений ним орган зобов’язаний за свої кошти організовувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу неповнолітніх) та щорічного обов’язкового медичного огляду до досягнення ними 21 року.

Для прийняття на роботу молоді місцеві органи державної виконавчої влади визначають в межах Закону України „Про зайнятість населення” квоту робочих місць[3; ст.5]. Ці місця використовуються для направлення на виробництво осіб, які закінчили загальноосвітні школи, професійні навчально-виховні заклади, а також інших осіб молодше 18 років.

Відмова у прийнятті на роботу і професійне навчання особам, направленим в рахунок броні, забороняється. Така відмова може бути оскаржена у судовому порядку.

Праця молоді віком до 18 років на важких роботах і на роботах з шкідливими і небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах заборонена.

На кожному підприємстві, в установі, організації має вестися спеціальний облік працівників, які не досягли віку 18 років, із зазначенням їх дати народження. Це робиться з метою дотримання наданих їм прав та контролю за умовами праці молоді на підприємствах, в організаціях, установах з боку органів нагляду та контролю.

Ст. 199 КЗпП встановлює, що батьки, усиновителі і піклувальники неповнолітнього, а також державні органи та службові особи, на яких покладено контроль за додержанням законодавства про працю, мають право вимагати розірвання трудового договору з неповнолітнім, у тому числі й строкового, коли продовження його чинності загрожує здоров'ю неповнолітнього або порушує його законні інтереси. Такі особи, державні органи і посадові особи зобов’язані подати докази про неможливість продовження трудового договору неповнолітнього у зв’язку з загрозою здоров’ю неповнолітнього або порушенням законних інтересів неповнолітнього на даному підприємстві, в установі, організації.


Случайные файлы

Файл
sys.doc
24824-1.rtf
27590.rtf
Uzb.doc
74475.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.