Історичні типи держав (28465)

Посмотреть архив целиком

Зміст


Вступ

1. Історична типологія держав

2. Типологія держав при формаційному підході

2.1 Рабовласницька держава

2.2 Феодальна держава

2.3 Буржуазна (капіталістична) держава

2.4 Соціалістична держава

3. Історична типологія держав при цивілізаційному підході

Висновок

Список використаної літератури



Вступ


Актуальність теми дослідження. У багатовіковій історії людства існувало, змінюючи одна другу, велика кількість різноманітних типів держав, та й зараз їх немало. У зв'язку з цим важливе значення має проблема їх наукової класифікації. Така класифікація, яка відображає логіку історичного розвитку держав, що дозволяє об'єднати їх у групи на основі певних критеріїв, називається типологією.

Актуальність даної роботи полягає у необхідності вивчення історичних типів держав, з метою оцінити типи держав з сучасної точки зору. Вивчення даної теми також дає можливість зробити висновки про переваги та недоліки кожного з типів держави.

Під історичним типом держави розуміються взяті в єдності найбільш суттєві (типові) її риси і ознаки, пов'язані з однією та тієї ж суспільно-економічної формації, до одного й того ж економічного базису. Критерієм поділу всіх існуючих держав на історичні типи служить суспільно-економічна формація, тобто історичний тип суспільства, заснований на тому чи іншому способі виробництва та базис історичного типу суспільства.

Об'єктом дослідження представленої роботи є процес формування і становлення історичних типів держави згідно формаційного підходу до типології держав (рабовласницьке, феодальне, буржуазне, соціалістичне), а також вивчити теорії класифікації держав на типи згідно цивілізаційного підходу.

Предметом дослідження є зміна історичного типу держави (з рабовласницького в феодальний, з феодального в буржуазний і т.д.).

Хронологічні рамки досліджуваної теми дуже широкі - початок досліджуваного періоду - близько 5 тис. років тому, коли відбулося формування рабовласницьких держав - до нашого часу, коли сучасні держави поєднують в собі риси різних історичних типів.

Вивчення даної теми передбачає досягнення наступної мети дослідження - розглянути історичні типи держав з точки зору різних підхо-дів (формаційний та цивілізаційний) і зробити висновки про переваги та недоліки кожного з типів держав.

Сформульована мета передбачає вирішення наступних завдань:

  1. Дати характеристику, історичному типові держави.

  2. Визначити передумови формування того чи іншого типу держав в історичному аспекті.

  3. З'ясувати умови формування держав протягом тривалого періоду, причини зміни типу держави.

  4. Розглянути історичні типи держав з точки зору різних підходів від початку їх формування до наших днів.

  5. Проаналізувати отримані знання з обраної теми, узагальнити їх у роботі й зробити висновки.

У даній роботі буде зроблена спроба, комплексно підійти до вивчення даної проблеми та об'єктивно оцінити всі представлені судження про поділ держав на історичні типи.

Структура роботи наступна. Робота складається з вступу, трьох розділів, висновку, списку використаної літератури. Робота викладена на 29 сторінках



1. Історична типологія держав


Особливості історичних періодів (етапів, епох) в розвитку державно-організаційного суспільства у різних народів у різний історичний час дозволяють, тим не менш, виявити суттєві спільні риси, характерні для всіх держав даного періоду. Перші спроби такого узагальнення, незважаючи на відсутність історичного досвіду державного будівництва, було вжито Аристотелем і Полібія.

Аристотель вважав, що основними критеріями розмежування держав є: кількість володарюють в державі; здійснювана державою мета. Першою ознакою він розрізняв правління одного, правління небагатьох, правління більшості. Другою ознакою всі держави ділилися на правильні (в них досягається загальне благо) і неправильні (у них переслідуються приватні цілі). Відволікаючись від конкретних умов того часу, Аристотель вважав, що головна відмінність держав у тому, якою мірою держава забезпечує свободу і особисті інтереси кожного.

Полібій говорив, що розвиток держави, зміна його типів (різновидів) - природний процес, який визначається природою. Держава розвивається по нескінченному колу, яке включає фази зародження, становлення, занепаду і зникнення. Ці фази переходять одна в іншу, і цикл повторюється знову. Історія підтверджує, що циклічність у розвитку державно-організованого суспільства - закономірний процес. Тим не менш, головне в поглядах Полібія полягає в тому, що за основу зміни циклів у розвитку держави він брав зміни у співвідношенні державної влади і людини.

Різноманітність наукових підходів в оцінці цього надзвичайно складного та неоднозначного суспільного явища стало об'єктивною основою концептуального плюралізму типології держав. [7;48]

Держава, за твердженням Ф. Енгельса, - це машина для пригнічення одного класу іншим.[13;147] Тієї ж точки зору дотримувався В.І. Ленін. Держава, є орган панування певного класу, який не може примиритися зі своїм антиподом. [12;59]

Загалом саме з цих положень випливають ознаки поділу держав на історичні типи - типологія.

Типологія являє собою метод наукового пізнання, в основі якого лежить розчленовування об'єктів та їх угруповання за допомогою узагальненої, ідеалізованої моделі або типу; а також результат типологічного опису та зіставлення. Історична типологія держав - це їх специфічна класифікація. Здійснюється вона в основному з позиції двох підходів, а саме - формаційного і цивілізаційного.

При формаційному підході основним критерієм класифікації виступають соціально-економічні ознаки. Тип виробничих відносин при цьому формує тип держави. Класифікуючою категорією тут виступає історичний тип держави.

Під історичним типом держави розуміються взяті в єдності найбільш суттєві (типові) його риси і ознаки, пов'язані з однією та тієї ж суспільно-економічною формацією, до одного й того ж економічного базису. Критерієм поділу всіх існуючих держав на історичні типи служить суспільно-економічна формація, тобто історичний тип суспільства, заснований на тому чи іншому способі виробництва, а значить, і базис історичного типу суспільства.

Історичний тип держави - це держава певної суспільно-економічної формації, що характеризується рядом спільних ознак, а саме: єдністю економічної і класової основи, сутності, соціального призначення, загальними принципами організації та діяльності держави.

У формаційному підході визначення типу держави означає визначення і конкретизацію його економічної основи, тобто основи господарства і способу виробництва, класової суті держави, а так само його соціального призначення. Простіше кажучи, потрібно дати лише три характеристики держави:

1. Який суспільно-економічної формації належить дана держава.

2. Знаряддям якого класу вона є.

3. Яке соціальне призначення притаманне їй.[6;209]

Згідно з даною типологією чотирьом типам суспільно-економічної формації (рабовласницької, феодальної, буржуазної, соціалістичної), чотирьом типам економічного базису відповідають чотири типи держави - рабовласницька, феодальна, буржуазна, соціалістична, - кожна зі своїм набором ознак. Причому останній тип держави (соціалістичний) вже не є державою в загальноприйнятому значенні цього слова. Це кінцева стадія розвитку держави і суспільства в цілому. За марксистського вчення скасування суспільних класів в соціалістичній державі робить саму державу зайвою. Відсутність класів у суспільстві передбачає відсутність держави.

Зміна одного історичного типу іншим - процес об'єктивний, який реалізується в результаті революцій. У цьому процесі кожен наступний тип держави повинен бути історично більш прогресивним, ніж попередній.

При формаційному підході розкривається поетапність та історичний характер розвитку держав, але недооцінюються духовні фактори. Це дуже жорстка класифікація, вона не дозволяє охопити все різноманіття існуючих держав. Ця типологія незастосовна до сучасних державам. Тому робляться спроби звернутися до інших варіантів типології.

Взагалі формаційний підхід виділяє найбільш суттєві ознаки властиві державам, які належать до однієї суспільно-економічної формації. І саме розуміння історії держави зводитися до визначення його економічних формацій і класового складу, які природно змінюють один одного в історичному процесі.

Англійський історик А.Дж. Тойнбі запропонував цивілізаційний підхід класифікації держав, що враховує не тільки соціально-економічні умови, але й релігійні, психологічні, культурні основи життя і суспільства. Вся світова історія, на його думку, нараховує 26 цивілізацій - єгипетську, китайську, західну, православну, арабську, мексиканську, іранську, сирійську та ін.

При цивілізаційному підході враховується ряд найважливіших духовних чинників, тому більш повно розкривається характер держави, але в цьому випадку недооцінюються соціально-економічні фактори.

А.Дж. Тойнбі дав наступне визначення цивілізації. Цивілізація - це відносно замкнуте і локальне становище суспільства, що відрізняється спільнотою релігійних, психологічних, культурних, географічних та інших ознак, причому релігія і форми організації, а також ступінь віддаленості від того місця, де дане товариство спочатку виникло – залишаються незмінними.

Цивілізаційний підхід обґрунтовується ідеєю єдності, цілісності сучасного світу, пріоритетом загальнолюдських цінностей, а цивілізація розуміється як базис побудований на розумі та справедливості сукупність матеріальних і духовних досягнень суспільства, що знаходиться поза рамками конкретних соціальних систем. Цілісність цивілізації обумовлюється взаємодією техніки, соціальної організації, релігії і філософії, причому перша визначає всі інші компоненти. Неважко зауважити, що такий підхід ігнорує важливі положення історичного матеріалізму про провідну роль базису по відношенню до надбудови, про виділення способів виробництва і суспільно-економічних формацій як ступенів суспільного розвитку.[8;172]


Случайные файлы

Файл
166301.rtf
referat.doc
71007-1.rtf
121115.rtf
ref-15703.doc




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.