Застосування права як особлива форма його реалізації (27921)

Посмотреть архив целиком

Національний університет „Острозька академія”

Правничий факультет

Кафедра державно-правових дисциплін












Курсова робота

на тему:

Застосування права як особлива форма його реалізації”


Виконала:

Студентка П-12 групи

Татарчук Лариса








м. Острог, 2008


ЗМІСТ


Вступ

Розділ I. Поняття реалізації права та короткий огляд його основних форм

Розділ II. Застосування права як особлива форма його реалізації та основні ознаки, що відрізняють його від перших трьох способів їх реалізації

Розділ ІІІ. Основні стадії процесу застосування права

Висновки

Список використаних джерел та літератури


ВСТУП


Втілення у життя правил поведінки, що становлять зміст права, здійснюється у процесі реалізації норм права, тобто поведінки суб’єктів права відповідно до вимог норм права. При допомозі реалізації права, яка тісно пов’язана із правомірною поведінкою реалізуються суб’єктивні права і обов’язки учасників суспільних відносин. Вона здійснюється в випадку споєння правопорушень. Вона також необхідна в випадку здійснення з боку держави контролю за законністю і доцільністю дій учасників суспільних відносин.

Актуальність даного дослідження полягає в тому, що хоча питання застосування права неодноразово піднімалося і досліджувалося багатьма науковцями, ще й досі немає чіткої відповіді на нього. Поряд із науковою розробкою даного питання багатьма вченими існує нагальна потреба дати конкретну правову оцінку результатам застосування права як особливої форми його реалізації.

Значення реалізації полягає в переведенні правових норм із сфери необхідного в сферу реального життя. Значення реалізації норм підвищується із введенням автоматизованих систем управління. при їх допомозі можна програмувати сам процес застосування правових норм. Інакше кажучи, реалізація норм права – це втілення виключно правомірної поведінки, різноманітний процес практичного здійснення правових вимог у діяльності тих або інших суб’єктів. Саме через реалізацію норм права досягається результат, зміст якого був закладений законодавцем при виданні норм права. правопорядку.

В результаті реалізації права звершується механізм правового регулювання. В процесі реалізації права здійснюється перевід правових приписів в фактичну поведінку учасників суспільних відносин. Результатом реалізації права являється правомірна поведінка людей, направлена на вирішення соціально-економічних, політичних та інших завдань, задоволення потреб і інтересів учасників суспільних відносин. Своєчасна і точна реалізація правових норм – це найважливіша передумова додержання та зміцнення. Тому в даній роботі ми спробуємо висвітлити форми реального забезпечення права на практиці.

Об’єктом дослідження даної наукової роботи є особлива форма реалізації права – його застосування.

Предметом даного наукового дослідження є основні властивості застосування права в його поняттєво-юридичному розумінні та вираженні, загальні та окремі закономірності реалізації права взагалі та його форм, зокрема. А також важливість правильної реалізацій права на практиці.

Метою даного наукового дослідження є розкриття поняття реалізації права, його важливості і значення. Висвітлити форми його реального забезпечення (а саме, застосування). Порівняти теоретичний та практичні аспекти даного питання, визначити основні проблеми та суперечності, які виникають в практичному забезпеченні реалізації права. А також спробувати спрогнозувати результати вирішення цих проблем.

Можемо виокремити ряд завдань, які постають, а саме:

  • Визначити основні ознаки, які відрізняють застосування права від інших форм реалізації.

  • Розкрити необхідність застосування норм права.

  • З’ясувати основні проблеми, які постають у процесі застосування права.

  • Спробувати запропонувати основні шляхи вирішення цих проблем.

  • Порівняти теоретичний та практичний зміст застосування права.

Методами даного дослідження були загальнонаукові логічні методи:

  • індуктивний;

  • метод системного аналізу;

  • метод протиріч (в аспекті співставлення теоретичного та практичного змісту правових явищ);

  • метод порівнянь (в рамках порівняння різних форм реалізації права);

  • формально-догматичний метод (в аспекті вивчення самої природи права);

  • історичний метод;

  • діалектичний метод;

При допомозі реалізації права і правомірної поведінки суб’єктів суспільних відносин реалізуються їх обов’язки і права. Тому практичне значення даного наукового дослідження полягає в тому, що далеко не усі учасники суспільних відносин знають, як саме реалізується право і як реально можна забезпечити його виконання. Отже, практичне значення даного дослідження є висвітлення цих питань. Практичне значення одержаних результатів полягає у полягає у можливості використання висновків та рекомендацій дослідження у процесі вдосконалення застосування права на практиці. Дане дослідження може бути корисне як для юристів так і для простих громадян а особливо, для мене у повсякденній майбутній практиці, житті.

Структуру даної роботи складають вступ, три розділи, висновки, список використаних джерел та літератури, додатки.


ПОНЯТТЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА ТА КОРОТКИЙ ОГЛЯД ЙОГО ОСНОВНИХ ФОРМ


Реалізувати нормативні розпорядження, що містяться в законах та інших нормативно-правових актах, означає втілити в життя — у суспільні відносини, поведінку громадян — волю законодавця й інших суб'єктів правотворчості, спрямовану на встановлення правопорядку. Без такої реалізації право втрачає своє соціальне значення і призначення. Отже реалізація норм права посідає досить важливе місце у державотворенні.

Реалізація норм права — це втілення розпоряджень правових норм у правомірній поведінці суб'єктів права, в їх практичній діяльності, її можна розглядати як процес і як кінцевий результат.1

Реалізація права має надзвичайно велике значення, і вона тісно пов'язана із правомірною поведінкою суб'єктів суспільних відносин. При допомозі цих двох процесів реалізуються суб'єктивні права і обов'язки учасників суспільних відносин. Реалізація права необхідна для розв'язання спорів між учасниками суспільних відносин Вона здійснюється в випадку скоєння правопорушень. Вона також необхідна в випадку здійснення з боку держави контролю за законністю і доцільністю дій (діяльності) учасників суспільних відносин.

В результаті реалізації права завершується механізм правового регулювання. В процесі реалізації права здійснюється перевід правових приписів в фактичну поведінку учасників суспільних відносин. Результатом реалізації права являється правомірна поведінка людей, направлена на вирішення соціально-економічних, політичних та інших завдань, задоволення потреб і інтересів учасників суспільних відносин.

Проблема реалізації права має дві сторони і може бути розглянута по двох напрямках: проходження права з боку органів держави і посадових осіб; здійснення права у вчинках громадян, у діяльності їхніх організацій і об'єднань. Вихідною формою реалізації права державою є законодання.2 Прийняття правових законів, формулювання в законах правових розпоряджень — сама важлива справа законодавців. Тим самим вони реалізують об'єктивні по обставинах і природні за умовами місця і часу вимоги, що випливають із самої природи речей, які містяться в суспільних відносинах.

Реалізація права як процес може бути охарактеризована з об'єктивної і суб'єктивної сторони. З об'єктивної сторони вона являє собою удосконалювання визначеними засобами у відомій послідовності, у терміни й у місці, передбачених нормами права правомірних дій. Із суб'єктивної сторони реалізація права характеризується відношенням суб'єкта до реалізованих правових вимог, його установками і волею в момент здійснення дій, що наказуються. Він може бути зацікавленим у реалізації права, здійсненого чи боргу зі страху несприятливих наслідків. Але головне в цьому процесі — скрупульозне проходження образу дій, умовам місця і часу їхнього здійснення. Реалізація не відбудеться, якщо одне яке-небудь з обов'язкових умов буде порушено.3

Класифікація форм реалізації правових норм виробляється по різних підставах: з погляду рівня реалізації положень, що містяться в нормативних актах; по суб'єкті реалізації права; по зовнішньому прояві; у залежності від методу державного впливу на поводження суб'єктів і т.д. Форми реалізації права залежать від способів правового регулювання — дозволяючий, імперативний, заохочуючий і автономний. В зв'язку із цим виділяють чотири форми реалізації права: три основних форми використання, виконання, дотримання та особлива форма реалізації права – застосування.

ВИКОРИСТАННЯ ПРАВА - це форма реалізації права яка означає здійснення суб'єктами своїх прав для задоволення власного інтересу. Полягає в активній чи пасивній поведінці суб’єктів, здійснюваній ними за власним бажанням: реалізації суб'єктивних прав, свобод і законних інтересів, передбачених правомочними нормами права. Ця форма реалізації здійснюється добровільно, за власним бажанням суб'єктів, надає суб'єкту робити дозволені нормами права дії. Фактично усі норми, якими за особою закріплюється якесь право, що уповноважує і реалізується, відповідно, через використання права.


Случайные файлы

Файл
2796-1.rtf
12557.rtf
93905.rtf
107040.rtf
3593-1.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.