Громадянське суспільство та держава (27264)

Посмотреть архив целиком














КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни: «Теорія держави та права»

на тему: «Громадянське суспільство та держава»



ЗМІСТ


ВСТУП

1. ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО І ДЕРЖАВА

2. ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

    1. В сучасному світі

    2. В сучасній Україні

    3. Порівняльний аналіз особливостей формування громадянського суспільства в окремо взятих країнах сучасності

3. ДЕРЖАВА, МОЛОДІЖНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ГРОМАДСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ В ГРОМАДЯНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ

3.1 Держава і молодіжні організації в громадянському суспільстві

3.2 Місце і роль громадських організацій у громадянському суспільстві.

ВИСНОВОК

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТОК



РЕФЕРАТ


Дана курсова робота містить в собі 24 сторінки, 10 джерел, 1 додаток.

Об`єктом дослідження громадянського суспільства і його взаємозв`язку з державою, а також те, що суть громадянського суспільства при всьому багатстві його можливих понять і визначень, де домінує не системний, а випадковий набір ознак і складових, часто відмінних між собою.

У першому розділі розглядається поняття держави та громадянського суспільства.

У другому розділі досліджується аналіз шляхів ствердження основних засад громадянського суспільства в окремо взятих країнах сучасності.

Третій розділ аналізує взаємовідносини держави та громадянських молодіжних організацій у громадянському суспільстві, проблему визначення меж державного впливу на їх діяльність.

ДЕПОЛІТИЗАЦІЯ, СТРУКТУРОВАНІСТЬ, ДИФЕРЕНЦІЙОВАНІСТЬ, РЕФОРМУВАННЯ, ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО, ОРГАНІЗАЦІЯ, АНАЛІЗ



ВСТУП


Наприкінці ХХ ст. все більший інтерес викликала проблема взаємовідносин людини й політичної влади. Це було пов’язано із змінами у розвитку світової спільноти, перенесенням людського фактора, людської особистості в центр визначення цивілізованості суспільства. Формування єдиного інформаційного простору, що забезпечувало інтеграційні процеси в сучасному світі, не призводило, однак, до стирання культурного розмаїття різних ареалів і цивілізацій. Більше того, саме цей фактор актуалізував проблеми духовних рушійних сил у життєдіяльності суспільств та індивидів.

Іншою відмітною рисою стало те, що після більш-менш тривалого періоду приватизації суспільного життя в розвинених країнах світу та згортання ролі держави ми стали свідками піднесення ролі держави не лише в сфері економіки, а й у сфері соціальних відносин.

Питання, яке поставлене в курсовому проекті є досить актуальним, адже Україна взяла курс на побудову цивілізованого, правового громадянського суспільства, а країна не досягне економічних, державотворчих успіхів загалом, якщо не матиме ідеології, системи цінностей, у яку б повірили люди і яка надала можливості всім комфортно жити у своєму державному домі.

Громадянське суспільство – атмосфера волі, свободи, ініціативи, самодіяльності, самореалізації індивідів.

Однією з найхарактерніших рис громадянського суспільства є існування певного прошарку між особистістю, ринком і державою, прошарку «громадськості», що може об`єднуватися і відстоювати певні свої інтереси перед державою, оскільки окремому індивіду важко захищати свої права та інтереси. За допомогою створених суспільних організацій люди можуть разом ефективно реалізовувати та захищати свої права, здійснювати свободу, задовольняти свої інтереси.

Значущість концепції громадянського суспільства полягає в тому, що вона знімає напругу між державою і собою, забезпечуючи максимальні можливості та права для особи, ставлячи її інтереси вище ніж державні. Модель, згідно з якою співпрацюють між собою громадянське суспільство і держава є найдієвішою, коли існує відносна однорідність інтересів і ціннісних установок індивідів і соціальних груп, тобто між цими суб`єктами не існує ключових розбіжностей, які мають принциповий характер.

Існує думка, що сьогодні ідея громадянського суспільства вже не є актуальною, оскільки в більшості країн вона визріла значно раніше, і навіть була в окремих країнах зреалізована, але нині основними цілісними орієнтирами розвитку нашого суспільства є ліберально-індивідуальні цінності такі, як права людини, законність і демократизм, власність, широке самоуправління, що дає шанс сподіватися, що ідея громадянського суспільства знайде свій розвиток і реалізацію в Україні.

Логіка роботи вимагає її поділ на такі розділи:

1. Теоретичний, в якому розглянуте поняття громадянського суспільства та держави.

2. Аналітичний, в якому дано аналіз формування громадянського суспільства.



1. ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО І ДЕРЖАВА


Держава – соціальний інститут всього суспільства, вона виконує життєдіяльність останнього.

Цивілізоване громадянське суспільство забезпечує демократичний лад формування найважливіших державних органів, здійснює гнучкий контроль за їх діяльністю на основі закона та права.

Особливості держави як організації всього суспільства накладають свій відбиток на форми і процеси об`єднання громадян, упорядкування їх суспільного життя, забезпечення нормальних умов існування та розвитку, що здійснюються з допомогою механізму держави – сукупності органів влади і управління, державних підприємств і установ, які концентрують і спрямовують зусилля громадян на здійснення загальносуспільних справ.

Держава повністю не зливається із суспільством, не розчиняється в ньому, вона є організацією, яка певним чином відокремлена від суспільства, інституалізована у вигляді механізму держави, має власні закономірності становлення, функціонування та розвитку, особливі потреби й інтереси.

Вразовуючи це, можна дати таке визначення державі: держава – це особливо політико-теріторіальна організація, яка виступає від імені всього суспільства, володіє суверенітетом і спеціальним апаратом управління і примусу, у зв`язку з чим здатна надавати своїм велінням загальнообов`язкового характеру.

В науковій та навчальній лутературі надається багато визначень та характеристик суспільства, але всі вони в одному схожі: суспільство – це продукт взаємодії людей, визначена організація їх життя, внутрішньо-протилежний організм, суть якого в економічних, релігійних та інших зв`язках та відносинах між людьми, їх об`єднаннями та спільністю.

У теоретичному плані громадянським суспільством визнається суспільство з розвиненими економічними, політичними, духовними та іншими відносинами і зв`язками, яке взаємодіє з державою та функціонує на засадах демократії і права. Побудова громадянського суспільства є метою суспільного розвитку, засобом забезпечення інтересів, прав та свобод людини і громадянина.

Взагалі, безпосереднє дослідження громадянського суспільства, як цілісної теорії було започатковано в період становлення капіталістичних відносин, і започаткував її Гегель, що свідчить проо той факт, що концепція громадянського суспільства є “продуктом” ринкової економіки. Проте в період, коли в світовій думці на перший план вийшла теорія насильства, ідея громадянського суспільства була дещо призабута до певного часу, поки не визріли умови, які відродили інтерес до даної концепції.



2. ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА


Сьогодні у вітчизняній науці дану тему підіймають у своїх дослідженнях такі науковці, як О. Скрипнюк, О. Кратюк, В. Селиванов, В. Копейчиков, Г. Щедрова, С. Рябов, С. Богалюбов, О. Хуснудінов, Ю. Тодика та ін. Безпосередньо питанню порівняльної характеристики процесів становлення громадянського суспільства в окремо взятих країнах присвячено праці Е. Генлера, К. Джонса, К. Поппера, М. Горшкова, А. Андреєва, П. Питхарта, А. Венгерського та ін. Однак таких праць занадто мало.

Тому предметом дослідження буде аналіз шляхів ствердження основних засад громадянського суспільства в окремо взятих країнах сучасності.


2.1 В сучасному світі


Інтерес до проблеми громадянського суспільства в останні десятиліття пояснюється відомим його дослідником К. Джонсом політичними змінами у країнах центрально-східної частини Європи. Особливістю цього періоду є той факт, що сфера застосування громадянського суспільства стала дуже широкою, а звідси і його інтерпритації стали різноманітними. Вчені активно намагаються знайти пояснення тим змінам, які відбуваються в інститутах та функціях громадянського суспільства у зв`язку з розширенням соціальних функцій держави, віднайти нові способи взаємодії його з державними структурами.

Простежимо досліджувальну тему на прикладі ствердження громадянського суспільства в Західно-Європейському та Центрально-Європейському регіонах Росії.

Загальновідомо, що в колишніх країнах соціалістичного табору ідею громадянськогосуспільства впровадили як мету трансформації радянського суспільства між особою і державою не скоротилася, тому виникла необхідність якоїсь загальної ідеї, яка б дала можливість об`єднати суспільство і наблизити до світових стандартів.

Якщо звернутися до практики сучасного етапу ствердження громадянського суспільства Росії, то багато науковців вважає, що сьогодні «структури громадянського суспільства в Російській Федерації мають фрагментарний характер», адже становлення державності та громадянського суспільства в одній конкретно взятій державі дуже складно проводити.


Случайные файлы

Файл
121505.rtf
14471.rtf
208.rtf
137593.doc
140791.doc




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.