Особливості розвитку продуктивних сил Болгарії (24236)

Посмотреть архив целиком

ЗМІСТ


ВСТУП

РОЗДІЛ І. СУТНІСТЬ ТА СТРУКТУРА НАРОДНОГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ БОЛГАРІЇ

1.1 Національна економічна система

1.2 Комплексний розвиток народного господарства

РОЗДІЛ ІІ. ІСТОРІЯ ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ БОЛГАРІЇ ТА ЇЇ ГОСПОДАРСТВА

РОЗДІЛ ІІІ. ПРИРОДНІ РЕСУРСИ І УМОВИ РОЗВИТКУ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ БОЛГАРІЇ

    1. Геологічні та геоморфологічні умови та ресурси Болгарії

    2. Корисні копалини Болгарії

3.3 Водні та агрокліматичні ресурси Болгарії

РОЗДІЛ ІV. НАСЕЛЕННЯ І ТРУДОВІ РЕСУРСИ БОЛГАРІЇ

РОЗДІЛ V. ГОСПОДАРСЬКИЙ КОМПЛЕКС БОЛГАРІЇ

5.1 Особливості розвитку промислового комплексу Болгарії

5.2 Сільське господарство Болгарії

5.3 Транспортний комплекс Болгарії

РОЗІДЛ VІ. ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ БОЛГАРІЇ

РОЗДІЛ VІІ. ТЕРИТОРІАЛЬНІ ВІДМІННОСТІ В РОЗВИТКУ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ

7.1 Південно-західний регіон

7.2 Південно-Східна Болгарія

7.3 Північна Болгарія

РОЗДІЛ VІII. ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ БОЛГАРІЇ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ

8.1 Проблеми та перспективи розвитку господарського комплексу, їх суть та причини виникнення

8.2 Шляхи подолання кризових явищ та напрями розвитку господарського комплексу Болгарії

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ



ВСТУП


Україна є постсоціалістичною державою для якої характерні ряд специфічних особливостей розвитку відмінних від інших країн світу. Тому узагальнення досвіду розвитку господарства інших постсоціалістичних країн є важливим завданням економічної науки України. Однією з таких країн є Болгарія. Тому тема нашої курсової роботи є актуальною.

Болгарія — держава, розташована на північному сході Балканського півострова. Територія країни, незважаючи на порівняно невеликі розміри (111 тис. кв. км), відрізняється розмаїтістю природних умов, викликаним насамперед вертикальною розчленованістю. Широким північним фронтом своєї території Болгарія примикає до Дунаю, а на сході — до Чорного моря. Дунай протягом 470 км служить північною границею Болгарії з Румунією. Придунайське і причорноморське положення Болгарії розширює можливості зовнішніх зв'язків зі СНД і іншими європейськими країнами. Болгарські морські порти ближче до проток між Чорним і Середземним морем, чим порти інших країн Східної Європи. Її територія може використовуватися для транзиту вантажів з центральноєвропейських держав у країни Східного Середземномор'я.

Через Болгарію проходить найкоротший шлях із країн Західної і Центральної Європи в країни Південно-Західної Азії.

На заході Болгарія граничить з Югославією; на більшому своєму протязі ця границя проходить по гірських хребтах, що має зручні перевали, через які пролягають дороги. У виходу р. Мармаріци з болгарської території знаходиться стик границь між Болгарією, Грецією і Туреччиною. Південна границя проходить по гірській і горбкуватій місцевості.

В адміністративному відношенні країна розділена па 27 округів, що поділяються на громади. Столиця Болгарії — Софії виділена в самостійну адміністративну одиницю (на вдачах округу), безпосередньо підлеглу центральним органам влади.

Метою курсової роботи є вивчення особливостей розвитку продуктивних сил Болгарії, з’ясування проблем та перспективи.

Об’єктом дослідження є продуктивні сили Болгарії.

Предметом є вивчення передумов розвитку господарства, його сучасний стан, зовнішньоекономічні зв’язки актуальні проблеми і перспективи розвитку.

Болгарія — країна з повного драматизму історією. Мужній болгарський народ завзято відстоював достоїнство і волю протягом усієї своєї історії, не зломивши ні під двовіковою владою Візантії, ні під п’ятисотлітнім османським ярмом. Цей народ перший у Європі підняв організоване антифашистське повстання (1923 р.). Тепер болгарський народ цілеспрямовано й успішно творить нове суспільство в родині європейських країн. Як і багато народів, болгари мають складне походження. Основу болгарського етносу склали три компоненти: фракійці, слов’яни і протоболгари.

Вступивши на шлях ринкового розвитку пізніше багатьох європейських країн, Болгарія з перших же кроків свого самостійного політичного існування усе більше попадала в економічну залежність від розвитих капіталістичних держав Європи. До кінця другої світової війни основну частину національного доходу давало дрібнотоварне сільське господарство, у якому було зайнято майже 80% самодіяльного населення. Усюди, за винятком Софійсько-Перникського району, різко переважало сільськогосподарське виробництво. Особливо відсталими були південні області (Пиринский, Родонский, Странджанскій краю) і Південна Добруджа; ці області трохи пізніше ввійшли до складу буржуазної Болгарії і слабкіше були притягнуті в її внутрішні господарські зв’язки.

При написання курсової роботи використовувались наступні методи:

Аналіз наукових праць, статистичні методи дослідження, картографічні.


РОЗДІЛ І. СУТНІСТЬ ТА СТРУКТУРА НАРОДНО - ГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ БОЛГАРІЇ


1.1 Національна економічна система


В економічній теорії національну економіку позначають різними ідентичними за змістом поняттями: “народне господарство”, “національне господарство”, “суспільне господарство”, “національна економіка”. А загалом – це господарська система, яка історично сформувалася в певних територіальних (національних) межах.

Національна економіка – конституційно, економічно й організаційно єдина система взаємопов’язаних галузей і сфер діяльності людей, які характеризуються відповідною пропорційністю, взаємозумовленим розміщенням на обмеженій державними кордонами території *.

Для виникнення і розвитку народного господарства обов’язкові умови:

  1. Формування і поглиблення територіального поділу праці.

  2. Формування міцної централізованої держави.

За таких умов народне господарство з часом перетворюється на національний комплекс.

Національно-господарську систему характеризують:

а) ознаки національного суверенітету:

  • незалежність;

  • національна державність;

  • суверенітет законотворчості;

  • суверенітет виконавчої влади;

  • суверенітет господарської діяльності;

  • суверенітет зовнішньоекономічної діяльності;

б) ресурсно-виробничі ознаки;

  • трудовий потенціал;

  • науковий і технічно-технологічний потенціал;

  • природно-ресурсний потенціал;

  • національна власність;

в) господарсько-організаційні ознаки;

  • національна фінансово-кредитна система;

  • національна грошова одиниця;

  • національна митна система;

  • система управління і регулювання;

  • національна транспортна система;

  • національна виробнича інфраструктура;

г) товарообмінні ознаки;

  • внутрішні ринки товарів, робіт і послуг;

  • внутрішні ринки цінних паперів;

  • система виходу на світові ринки.

Ознаки національного суверенітету утверджуються конституцією і законами Болгарії.

Ресурсно-виробничі ознаки виявляються через критерії оцінки продуктивних сил.

Господарські організаційні ознаки втілюються в системі обороту елементів продуктивних сил.

Народногосподарську систему обороту елементів продуктивних сил утворюють такі системи:

  • грошова – національна грошова одиниця, система грошового обігу;

  • фінансова – фінанси держави, підприємств, населення;

  • кредитна – кредитні установи, кредитні ресурси, правові та економічні умови кредитування.

Господарський комплекс характеризується основними ознаками економічної потужності, структури та наявністю системи зв’язків між окремими складовими. Показником оцінки економічного потенціалу господарського комплексу країни є валовий внутрішній продукт (ВВП). * Але головну характеристику господарського комплексу дає структура суспільного виробництва.

На ґрунті співвідношення між складовими господарського комплексу формуються:

  • соціально-економічна структура економіки;

  • організаційно-економічна будова економіки;

  • виробничо-технологічна структура економіки;

  • науково-технічна структура господарства;

  • фінансово-економічна структура економіки;

  • територіально-галузева структура продуктивних сил.

Основним типом розвитку господарства країни є прогресивний комплексний розвиток.

Питання комплексності розвитку економічних районів є важливим чинником, що формує економічну незалежність Болгарії.


1.2 Комплексний розвиток народного господарства


Господарський комплекс Болгарії складається з таких основних підрозділів суспільного виробництва як виробничий комплекс, виробнича, соціальна та ринкова інфраструктури, а також інституціональна інфраструктура.

Виробничий комплекс – це сукупність підприємств виробничого спрямування, поєднаних між собою елементами виробничої інфраструктури та організаційною системою управління господарством.

Виробничий комплекс країни є основною ланкою економіки, яка виробляє товари, а виробнича інфраструктура надає значну, а в окремих регіонах й переважну частку послуг.

За галузевою ознакою виробничий комплекс структурно поділяється на добувну й обробну промисловість і аграрно-промисловий комплекс.

Провідною ланкою виробничого комплексу є промисловість — найважливіша галузь виробництва, яка включає підприємства, що здійснюють видобування й заготівлю природної сировини, виробництво засобів виробництва й предметів споживання.


Случайные файлы

Файл
1077-1.rtf
16733-1.rtf
169199.rtf
otchet.doc
TV-radio.doc




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.